Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

олефир / Тема 4

.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
99.84 Кб
Скачать

Тема 4: Особливості формування навички читання та письма.

Мета: сформувати у студентів основні уявлення про особливості оволодіння дітьми навичками читання та письма; закріпити уявлення про письмо, як про спосіб перекодування усного мовлення.

План:

1.Сучасні погляди науковців на процеси формування навичок читання та письма.

2. Поняття письма та читання, як навичок.

3. Модель процесу породження писемного висловлювання.

4. Основні погляди науковців, як Л.С.Виготський, К.Д.Ушинський на порушення писемного мовлення.

Література:

1. Логопедия: Учебник для студ. Дефектол. Фак.педвузов / Под ред Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. – М.: Владос, 1999. – 680с.

2. Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник \За ред.. В.І.Бондаря. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – 436 с.

3. Педагогіка. Навчальний посібник. Н.Є.Мосеюк. – К.: 2001р. – 608с.

1.

Самостійне опрацювання питання за матеріалами періодичних видань.

2.

Письмо як навичка. Всі аспекти письма як мовної системи і мовної здібності реалізуються в акті письма як вид графомоторної діяльності або навичка. Навичка письма, хоча і пов'язана з усним мовленням і його закономірностями, проте має власну психологічну, сенсомоторну базу, що забезпечує практичну реалізацію письма.

Як вид діяльності письмо включає три основні операції:

а) символічне позначення звуків мовлення;

б) моделювання звукової структури слова за допомогою графічних символів;

в) графомоторні операції. Кожна з них являє собою ніби самостійну навичку (підсистему) і має відповідне психологічне забезпечення.

а) Навичка буквенного позначення фонем, формується у дитини: у процесі символічної гри, образотворчої діяльності та ін. Крім того, необхідною її передумовою є достатня зрілість фонематичного сприймання і мовної свідомості.

Першим проявом здібності до символічної діяльності в онтогенезі є поява символічної гри з характерними для неї діями ігрового заміщення предметів і предметного зображення в малюнках. З того моменту, як дитина переходить від каракуль до зображення форм, яким дає назву, починається розвиток графічного символізму. На відміну від письма -це символізм першого порядку (тобто позначаються конкретні предмети, а не слова). Оволодіння малюванням - це засвоєння знакової діяльності. На ранніх етапах дитина спочатку зображає, а потім придумує цьому назву. Пізніше дозріває здатність до малювання за задумом, можна говорити про прояви елементарних знакових операцій.

Розвиток фонематичного сприймання дитини проходить кілька стадій:

1) дофонемалична стадія (повна відсутність диференціації звуків оточуючого мовлення, розуміння мовлення і активних мовленнєвих можливостей;

2) початковий етап оволодіння сприйманням фонем: розрізняються акустично найбільш контрастні фонеми і не розрізняються близькі за диференційованими ознаками.

3) діти починають слухати звуки у відповідності до їх фонематичних ознак. Дитині доступне розрізнення між правильним і неправильним вимовлянням;

4) правильні образи звучання фонем превалюють у сприйнятті, але дитина продовжує впізнавати і неправильно вимовлені слова. Етап нестабільних сенсорних еталонів;

5) завершення розвитку фонематичного сприймання. Дитина слухає і говорить правильно. До цього моменту фонематичний розвиток дитини в нормі відбувається спонтанно при наявності оптимальних умов мовленнєвого оточення.

6) усвідомлення звукової сторони слова і сегментів, з яких вона складається. Цей процес відбувається з початком шкільного навчання та може запізнитися у зв'язку з недорозвитком усного мовлення при спотворенні психічного розвитку (при аутизмі) чи при психічному недорозвитку.

Розвиток фонематичного сприймання є необхідною передумовою оволодіння фонематичним аналізом. Однак, спостерігаються як запізнення так і викревлення в розвитку даної форми мовної свідомості. Це порушення фонематичного сприймання, що стають помітними на 4-5ій стадіях розвитку дитини, у віці 4-6 років. У такої дитини слухове розрізнення деяких фонем чи груп надовго залишається недостатню чітким. Як правило, страждає розрізнення фонем, що мінімальне відрізняються один від одного. Цей недолік є наслідком порушень взаємодії мовленнєво-слухового і мовленнєво-рухового аналізаторів.

У різних спеціальних джерелах знаходимо вказівки на те, що для розвитку правильної звуковимови необхідні збереженість та функціональна зрілість слухового та мовленнєворухового аналізаторів. Функціональна зрілість слухового аналізатора - це досить високий рівень розвитку біологічного слуху в наслідок чого здійснюватися розвиток специфічного сприймання, тобто фонематичного..

Фонематичне сприймання розвивається з 11 місяців і закінчується приблизно в 2 роки, тобто слухове та фонематичне сприймання досягає необхідного рівня розвитку біля двох років. Однак вимова звуків в 2-3 роки у дітей є неправильною в наслідок функціональній незрілості мовленнєворухового аналізатора.

Таким чином, становлення мовлення у цей період залежить не тільки від стану слухової функції, але й від можливостей звуковимовлення. Більше того, в 2,5 - 3,5 роки становлення звуків в активному мовленні дітей залежить саме від стану мовленнєворухового аналізатора.

Близько 3-х років з'являється готовність дитини до звукового аналізу; виправляє мовлення інших дітей: „треба говорити цайник (чайник), а не цайник'" тощо), тобто формується фонематична увага до звукового складу слова. Надалі починають формуватися фонематичні уявлення, які на перших етапах (від 1 до 3-х років) розвиваються у відповідності до власної неправильної вимови, тобто визначаються станом сформованості її мовленнєворуховоп аналізатора. Причина цього - вторинна нечіткість слухового сприймання, коли мовлевеннєво-руховий аналізатор гальмує розвиток слухового.

Однак у процесі подальшого розвитку дитина самостійно оволодіває здатністю зважати не тільки на власну артикуляцію звуків, але й будувати звукові образи слів у відповідності з їх акустичними ознаками, тобто з мовленнєвою нормою. Н,: вимові шиплячі звуки замінює свистячими може (за умови, якщо у неї сформована функції фонематичного уявлення правильно розкласти малюнки, на яких зображені предмети, в назва яких є свистячий або шиплячий звук. Таким чином, в подальшому відбувається звільнення слухового аналізатора від гальмівного впливу нечіткого функціонування мовленнєворухового. Цій зміні координаційної взаємодії аналізаторів сприяє саме розвиток елементарних видів фонематичного аналізу та функції фонематичного уявлення.

Отже, у цьому разі необхідно враховувати не тільки стан сформованості слухового та мовленнєворухового аналізаторів дитини, але й їхню координаційну взаємодію.

Отже, фонематичні уявлення є результатом інтеграції слухових і кінестетичних образів. При порушенній взаємодії слуховий аналізатор перестає бути засобом самоконтролю за правильністю вимовляння дитини. Навпаки, неповноцінні кінестетичні зразки при вадах звуковимовляння гальмують формування слухових еталонів фонем і деформують їх. Н.: дитина сприймає пари слів коса - коза, мишка - миска як такі, що звучать однаково. Подібні порушення стають на заваді становлення правильного звуковимовляння і призводять до систематичних замін відповідних букв на письмі.

б) Моделювання звукової структури слова за допомогою букв. Реалізація цієї навички на початковій стадії навчання грамоті відбувається у два етапи:

1) спочатку відбувається встановлення часової послідовності фонем, з яких воно складається, а потім

2) відбувається трансформація часової послідовності фонем у просторову послідовність букв.

Порушенню фонологічного структурування, тобто фонематичного аналізу, відіграє провідну роль у механізмі дисграфій.

Проте і другий етап операції е не меш важливим, експериментальні дані свідчать, що буквений запис і результат фонематичного аналізу далеко не завжди співпадають. Досить часто при стійкій дисграфії після кількох років навчання дитина усний фонематичний аналіз проводить вже бездоганно, а на письмі продовжує припускатися специфічних помилок. Одна з причин цього полягає в особливостях другого етапу операцій моделювання звукової структури слова. Процес трансформації часової послідовності фонем у просторовий ряд графем протікає у дитини практично одночасно з фонематичним аналізом і графомоторними операціями запису букв. Це вимагає достатню складної координації сенсомоторних процесів і, що особливо важливо, оптимальної концентрації і розподілу уваги.

Ще однією з причин порушення цього етапу є здібність дитини до утримання у короткочасній пам'яті часової послідовності звуків чи символів і якщо вона порушена це неминуче відбивається на оволодінні процесом письма.

в) Графо-моторні навички є кінцевою ланкою в ланцюгу операцій, що складають письмо. Тим самим вони можуть вплинути не тільки на каліграфію, але й на весь процес письма в цілому. Н.: наявність утруднень у зображенні букв іноді настільки завантажує увагу дитини, шо дезорганізує і всі наступні операції. Найважливішою функцією, від якої цей процес залежить, є зорово-моторна координація. Період від 1 року до 4-5 років іде на оволодіння довільною регуляцією рухів руки. Контроль виконання, зворотній зв'язок (аферентація) відбувається за допомогою кінестезії, зоровий контроль за рухами майже відсутній. Поступово відбувається міжсенсорна інтеграція кінестетичних відчуттів під час малювання і зорових образів, що сприймаються при цьому. Рука ніби вчить око. Найбільшого розвитку міжаналізаторна інтеграція досягається у віці 6-8 років. Саме тоді координація починає займати провідне місце в регуляції графо-моторних рухів і розвитку відповідних навичок. це і є одним із показників так званої шкільної зрілості. Несформованість графо-моторних навичок слугує причиною особливого виду порушень –моторної чи кінестетичної дисграфії.

3.

Отже, особливість письма як комплексної навички полягає в тому, що воно потребує інтеграції і координації всіх перелічених операцій.

Сенсомоторна база, або комплекс функціональних передумов письма, являє собою багаторівневу систему, що включає значну кількість когнітивних і мовленнєвих функцій. Досягаючи мінімально необхідного рівня зрілості, вони створюють оптимальні можливості для здійснення операцій звуко-буквеної символізації, графічного моделювання звукової структури слова і реалізації графо-моторної програми. Перші два види операцій у ситуаціях фонематичного письма (за правилами української графіки) протікають дещо інакше, ніж у тих випадках, де необхідно використання орфографічних правил.

Всі правила орфографії умовно відносять до однієї з двох категорій : а) тих, що передбачають конкретне використання певних букв, і б) тих, що не вказують, яка буква повинна бути використана, а лише називають спосіб, який дозволяє встановити правильне написання (наприклад, правопис неваголошених голосних у корені слова).

Психологічна організація вирішення орфографічних задач цих категорій розрізняється. У першому випадку (після того, як дитина оцінила орфографічну ситуацію) вибір правила вже вказує на те, якою буквою повинна бути позначена дана орфограма. У другому - після пригадування правила дитина повинна здійснити ще цілий ряд розумових операцій. Так, у випадку з ненаголошеними голосними в корені цс: підбір однокореневих слів і вибір з них того, в якому ненаголошена голосна стоїть під наголосом. У випадках з відмінковими закінченнями цей ряд дій стає значно довшим.

Однак необхідно мати на увазі, що реальна психологічна організація акту письма може не співпадати з набором правил і прийомів, що пропонується шкільною методикою. В залежності від ситуації дитина може спиратися на зорову пам'ять (актуалізацію графічного образу слова), моторну пам"ять (якщо відпрацьований автоматизм написання слова), використовувати прийом підбору аналогій (наприклад, при написанні відмінкових закінчень підібрати слово такої ж відміни, але яка має в даному відмінку закінчення у наголошеній позиції) і, накінець. використовувати розгорнуту систему правил.

Таким чином, хід розв'язання орфографічної задачі може виглядати наступним чином:

а) знаходження орфограми → актуалізація правила →оцінка орфографічного поля →морфологічний аналіз слова → пригадування лексичного або морфологічного матеріалу,необхідного за умовою правила, → запис;

б)знаходження орфограми →актуалізація правила добір аналогії → запис;

в) актуалізація зорового образу слова з орфограмою (без її свідомого виділення) →запис:

г) автоматизований запис (на сенові моторної пам'яті) без свідомого аналізу орфограми.

Психологічна структура діяльності письма деякою мірою розрізняється при створенні різних форм писемної продукції: списуванні, диктанті, переказі, творі, письмовому повідомленні різних жанрів (лист друзям, щоденник, конспект лекції, заява, науковий або художній твір).

Психологічна структура діяльності при написанні

ДИКТАНТУ:

запам'ятовування фрази → запам'ятовування слова→фонематичний аналіз → побудова образної графемної моделі слова - переведення в моторну програму (графема-кінема)→перевірочне читання написаного.

Під час запису слів, які містять орфограми, структура діяльності дещо зміниться: запам'ятовування фрази → запам'ятовування слова → фонематичний аналіз →виявлення орфограми → постановка орфографічної задачі→розв'язання орфографічної задачі (включає: морфологічний аналії оцінку поля орфограми, призгадування правила, прийняття графемного рішення) → реалізації графо-моторної програми → перевірочне читання.

СПИСУВАННЯ: сканування графічного образу слова (своєрідна орфографічна форма читання) або самодикгант (читання - усно-мовленнєва ферма) —» утримання зорового графічного образу слова у короткочасній пам'яті —> трансформація графемної моделі у кінемну (або, проминаючи графемну, одразу - у кінемну програму, якою остання закріплена й автоматизована) —> моторна реалізація —> перевірочне читання-порівняння зі зразком.

ТВОРЧА РОБОТА (твір, переказ): задум → внутрішнє породження висловлювання в умовах обмежень і стандартів стилістики писемного мовлення → лексичне членування → відбракування складних лексем та їх заміна → фонематичний аналіз → далі як диктант.

Додаткову важкість, яка привноситься у психологічну структуру творчої роботи, становить неспівпадіння жанрів усних і письмових висловлювань. У дітей це розходження особливо велике, оскшьки у багатьох з них переважає ситуативна, діалогічна форма мовлення. В основі ж писемного мовлення лежить контекстне, монологічне мовлення.

4

Питанням психології формування навичок правопису присвячена значна кількість робіт, більшість з яких, однак, виконані до 50-60-х рр. [Л.С.Виготський, 1931, 1983; М.П.Феофанов, 1955; Ш. Барбєнова, 1969; Н.А.Чередніченко, 2005; Д.Д.Богоявленський, 1966; С.ФЖуйков, 1965; О.М. Гопіченко, Є.Ф. Соботович, 1979]. Більшість робіт при цьому присвячено формуванню технічної навички письма, тобто правопису, а не писемного мовлення як засобу спілкування дітей.

На думку Л.С.Виготського, „Школярів навчають не писемному мовленню, а написанню слів, і значною мірою тому навчання писемному мовленню не піднялося вище рівня традиційного право- і чистописання. Навчання письму донині ще не грунтується у нас на потребах дитини, які розвиваються природним шляхом, та на її самодіяльності, а надається їй ззовні, з рук вчителя і нагадує вироблення якоїсь технічної навички, наприклад, навички гри на роялі. За такої постановки справи учень розвиває вправність пальців і навчається, читаючи ноти, вдаряти по клавішах, але його зовсім не вводять до стихії музики". „Навчання слід поставити так, щоб читання і письмо для чогось були потрібні дитині... письмо для дитини повинно бути викликано природною потребою, необхідністю, включене до життєво необхідної для дитини задачі. Тільки тоді ми можемо бути впевнені, що воно розвиватиметься у дитини не як звичка руки і пальців, але як дійсно новий і складний вид мовлення".

Етапи

Мета і зміст етапів формування писемного мовлення

І-МОТИВАЦІЙНИЙ

Забезпечує здійснення причинної обумовленості мовленнєвого висловлювання (3 якою метою? Навіщо? Чому?)

ІІ-ВНУТРІШНІЙ ПЛАН

(внутрішнє програмування)

побудови писемного вис-ловлювання)

Забезпечує програмування його цілісністю. Для досягнення цієї мети формування внутрішнього плану проходить дві стадії:

1-а стадія - долінгвістична (домовленнєва), на якій формується задум, образ майбутнього писемного висловлювання, його змістова основа. У сучасних дослідженнях ця стадія розглядається і визначається як проміжні форми мовлення (образ, схема).

2-а стадія — лінгвістична, що забезпечує перехід від замислу до опорних слів висловлювання. Це стадія формування так званих смислових віх, на якій задіюються основні мовленнєві дії та операції, а саме:

а) операції вибору, поєднання, комбінування (перестановки) мовних знаків та моторних структур, тобто відбувається пошук потрібного слова шляхом послідовного перебору звукових ознак слова. Паралельно цьому процесу іде пошук слова, що за своїми семантичними (змістовними) ознаками більше відповідає загальному задуму висловлювання;

б) операції закріплення (зала 'ятовування) окремих частин писемного висловлювання; операції зчитування цих частин при подальшому породженні писемного висловлювання.

3-я стадія - граматичне прогнозування писемного висловлювання на основі вже породжених його елементів. Для цього задіюються такі мовленнєві операції, як:

а) операції послідовного перебору можливих варіантів граматичного і синтаксичного оформлення писемного висловлювання:

б) операції співставлення різних прогнозів щодо оформлення висловлювання із загальною програмою письмового тексту, тобто наскільки буде досягнута кінцева мета, якщо висловитися тим чи іншим чином.

ІІІ- ПЕРЕХІДНИЙ ПЛАН ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Забезпечує перехід від смислових віх і опорних слів до зовнішнього мовлення (тобто етап внутрішнього мовлення). З метою цього здійснюються такі операції:

а) розгортання кожної із смислових віх (прогнозів) у синтаксичну програму. Це здійснюється за допомогою практично засвоєних правил граматичного і синтаксичного розгортання. Іншими словами, це так званий мовленнєвий досвід, який є основою здійснення:

  • зв'язку між внутрішніми програмами і внутрішнім мовленням;

  • внутрішнього промовляння; '

б) розгорпктня змістових програм за допомогою правил:

- вибору і комбінування мовленнєвих елементів висловлювання, які беруться з мовленнєвих стереотипів. Це вибір: звукових образів слів, схем словозміни і словотворення;

в) вибору, поєднання, перестановки рухових структур, тобто вибору і комбінування моторних програм.

IVЗОВНІШНІЙ ПЛАН ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Забезпечує зв'язность висловлювання. Ця мета досягається за допомогою задіювання таких мовленнєвих дій та операцій:

а) лінійної послідовності речень у внутрішньому (а потім - у писемному) висловлюванні, що організовує за мовними правилами єдину групу (принцип зв'язності);

б) встановлення лексико-синтаксичної залежності комунікативно-слабких речень від комунікативно-сильних;

в) вибір лексико-сннтаксичних засобів зв'язку (граматичні категорії, синтаксичні одиниці);

г) вибір ритміко-інтонаційних структур і складів та артикуляційних корелят, що їх складають;

д) постійна перевірка адекватності усного висловлю-вання загальному задуму (зворотній зв'язок).

V – ПЕРЕХІД ВНУТРІШНЬОГО МОВЛЕННЯ ДО ПИСЕМНОГО

Забезпечується системою операцій перекодування та графомоторних правил діяльності:

а) символічним позначення звуків мовлення;

б) моделюванням фонетичної структури слова;

в) моделюванням граматичної та синтаксичної структури мовлення;

г) графомоторною діяльністю.

VІ – ПИСЬМО ЯК КОМУНІКАЦІЯ

Забезпечує як подальше навчання дитини, так і формування в неї свідомої потреби у життєвій необхідності в оволодінні системою писемного мовлення, зорієнтовану на її використання для спілкування

Аналогічні думки висловлював К.Д. Ушинський, запропонувавши систему навчання писемного мовлення, з перших кроків орієнтовану на її використання для спілкування у ситуації діалогу. Подібні думки виловлюють і деякі закордонні науковці, проте в останні чотири десятиріччя в публікаціях, спрямованих на розробку методики і психології української мови, в початковій школі пріоритетне положення займають проблеми орфографії.

Отже, узагальнюючи викладене, письмо як вид діяльності можна представити у вигляд моделі послідовності операцій, що утворюють цілісну самоорганізуючу функціональну систему, яку розробив П.К. Анохін у 1978 році.

Модель процесу породження писемного мовлння

Соседние файлы в папке олефир

Калькулятор

Сервис бесплатной оценки стоимости работы

  1. Заполните заявку. Специалисты рассчитают стоимость вашей работы
  2. Расчет стоимости придет на почту и по СМС

Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности и на обработку персональных данных.

Номер вашей заявки

Прямо сейчас на почту придет автоматическое письмо-подтверждение с информацией о заявке.

Оформить еще одну заявку