олефир / т24

Тема 24. Профілактика порушень писемного мовлення

План

1. Актуальність профілактики дисграфії та дислексії у дітей дошкільного віку.

2. Чинники ризику виникнення дислексій та дисграфій під час підготовки дітей до шкільного навчання.

3. Завдання, які можна використовувати з метою ранньої діагностики схильності до дисграфії та дислексії.

1

Актуальність профілактики дисграфії та дислексії у дітей дошкільного віку зумовлена значною поширеністю цих порушень у молодших школярів.

Причиною уповільненого опанування читання і письма, чис­ленних стійких дисграфічних та дислексичних помилок, як за­значалося вище, іноді є недостатня психологічна готовність дітей до шкільного навчання. В нормі психологічна та мовлен­нєва готовність формується у дітей до кінця дошкільного віку

Особливу увагу слід приділяти дітям з вадами усного мовлен­ня та відхиленнями в розвитку пізнавальної діяльності, зокре­ма із затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю тощо. У цих дітей виявляють недостатню готовність до різних видів мовного аналізу та синтезу, зокрема до звукового аналізу. Для них характерними є недиференційовані знання про мовну дійсність, нерозчленованість елементів мовлення, нездатність відрізняти звуковий образ від значення слів. Поряд із фонетико-фонематичним недорозвиненням у них спостерігається недо­сконалість лексико-граматичної будови мови. Це виявляється у недоцільних повтореннях тих самих слів, смисловій неточ­ності вживання їх, недостатній виразності та образності мов­лення, одноманітності та недосконалості вживаних синтаксич­них конструкцій і морфологічних узагальнень.У профілактиці дисграфії та дислексії. а також утруднень у засвоєнні писемного мовлення актуальним є визначення схиль­ності до цього порушення в дошкільному віці. На можливість ранньої діагностики дислексії вказує О. Корнєв.

2

З огляду на етіологічний аналіз дислексії та дисграфії слід враховувати наявність таких чинників ризику під час підготовки дітей до шкільного навчання:

• спадкову обтяженість нервово-психічними захворюваннями, мовленнєвими порушеннями та ін.;

• органічну симптоматику (пологова травма, патологія в пре­натальний період, енцефалопатія, гідроцефалія, нейроінфекціїта ін.):

• функціональні порушення нервової системи (неврози, не­врастенія, психостенія);

• незрілість психічних процесів та емоційно-вольової сфери дитини внаслідок недоліків виховання;

• тимчасову затримку психічного розвитку різної етіології;

• порушення усного мовлення:

• несформованість важливих шкільних умінь (фонематичного аналізу та синтезу, різних видів мовного аналізу, таких як: виділення звука, складу, слова, речення; вільна орієнтація на аркуші паперу; графічні вміння; уміння підкоряти свої дії певному регламенту, правилам тощо).

З метою виявлення у дошкільників схильності до утруднень у процесі опанування читання і письма застосовують різні ме­тоди: бесіду, вивчення медичної документації, систему завдань в ігровій формі.

У процесі бесіди з батьками з'ясовують спадкову схильність та органічні чинники, які зумовили труднощі в опануванні гра­моти, а також негативний вплив на дитину найближчого мікро-соціального оточення. З медичної документації вивчають дані про фізичний та психічний розвиток дитини, перенесені захворювання, травми та їх наслідки. Після короткого логопедич­ного обстеження виявляють вади усного мовлення. За допомо­гою спеціальних завдань визначають зрілість психічних процесів та емоційно-вольової сфери, рівень сформованості важливих для засвоєння грамоти умінь.

3

Розглянемо приклади завдань, які можна використовувати з метою ранньої діагностики схильності до дисграфії та дислексії.

Перший блок завдань — визначення готовності до різних видів мовного аналізу

Завдання 1. Мета: з"ясувати здатність порівнювати слова за звуковим складом.

Матеріал: малюнки, назви яких починаються з одного звука.

Інструкція: Назви малюнки та визнач спільний звук для всіх слів: айстра, Аня, апельсин, ананас, автобус:миша, море, машина, муха. мию.

Завдання 2. Мета: з'ясувати здатність до визначення кількості звуків у слові.

Матеріал: фішки.

Інструкція: поклали стільки фішок, скільки звуків у слові: ау. ах, мак, дим, мама, гуси.

Завдання 3. Мете: виявити здатність порівнювати слова за морфологічним складом.

Матеріал: слова зі спільними морфемами.

Інструкція: Послухай слова та визнач для всіх слів спільну частину: зайчик, стільчик, вовчик, хлопчик: прийшов, прибіг, при­повз, привіз.

Завдання 4. Мета: з'ясувати здатність до виділення слів із речення, визначення кількості слів у реченні.

Матеріал: смужки паперу.

Інструкція: Поклади стільки смужок, скільки слів у реченні: «Діти малюють», «Діти малюють зиму». «Діти малюють зиму фар­бами».

Другий блок завдань — визначення просторових уявлень

та орієнтації у дітей

Завдання 1. Мета: визначити здатність орієнтуватися на ар­куші паперу з правого та лівого боку.

Матеріал: аркуш паперу, малюнки: зірочка, кулька, квітка, прапорець, будиночок.

Інструкція: Поклади у центр аркуша паперу малюнок із зіроч­кою, ліворуч від зірочки — будиночок, праворуч від зірочки — квітку, праворуч від квітки — кульку. Поклади малюнок з буди­ночком у центр аркуша, в правий нижній кут — прапорець, у правий верхній кут — кульку, в лівий нижній кут — квітку, у лівий верхній кут — зірочку.

Завдання 2. Мета: визначити здатність орієнтуватися у правій та лівій сторонах аркуша паперу.

Матеріал: малюнок із зображенням акваріума з рибками, які пливуть у різних напрямках.

Інструкція: Розглянь уважно малюнок. Покажи рибок, які пливуть зліва направо, справа ншііво.

Завдання 3. Мета: визначити вміння орієнтуватися на аркуші паперу, точно виконувати інструкцію, відраховувати клітинки.

Матеріал: папір у клітинку, фішки.

Інструкція: Постав фішку в лівий нижній кут. Пересунь її че­рез дві клітинки праворуч, через три —догори, через дві — пра­воруч, через дві — вниз, через гри — праворуч. Стоп!

Третій блок завдань — вивчення у дітей графічних умінь

Завдання 1. Мета: виявити здатність до точного відтворення зразка, особливості уваги дитини.

Матеріал: зразки орнаментів.

Інструкція: Уважно роздивись орнамент. Домалюй точно за зразком.

Завдання 2. Мета: виявити вміння уважно слухати, розуміти і точно виконувати певні правила; вивчити графічні навички.

Матеріал: папір у клітинку, олівець, зразок орнаменту.

Інструкція: Знайди лівий верхній кут паперу. Відрахуй дві клітинки донизу і дві — праворуч, постав крапку. Почни малю­вати, не відриваючи олівець від паперу: одну клітинку донизу, одну — праворуч, дві — донизу, одну — праворуч, одну — дони­зу, одну — праворуч, одну — догори, одну — праворуч, дві — догори, одну — праворуч, одну — догори, одну — праворуч. По­дивися на свій малюнок і зразок, порівняй їх, знайди у своєму орнаменті помилки.

Ступінь успішності виконання дитиною завдань на просто­рову орієнтацію, фонематичного та графічного диктантів дає змогу оцінити готовність її до звукобуквеного аналізу, розвитку неї дрібної моторики, стан довільності психічних процесів, сформованості вольових зусиль, здатності свідомо керувати своїми діями, підкоряти їх певним правилам.

На основі отриманої інформації складають міні-програми для дітей «групи ризику». Профілактична та корекційна робота з цими дітьми має комплексний характер та передбачає участь дитячого психоневролога, психолога, логопеда, вихователя. Обов'язково застосовують індивідуальний підхід: для одних дітей достатня лише психолого-педагогічна корекція, інші по­требують логопедичної допомоги, треті — крім того, лікування.

Спеціальну роботу із запобігання у дітей труднощам у зас­воєнні грамоти будують за такими напрямами:

1. диференційований підхід до дітей на заняттях різного типу;

2. індивідуальна робота з дітьми;

3. пропедевтична спрямованість ігор;

4. підготовка дітей до шкільного навчання в умовах сім'ї. Зміст роботи передбачає розвиток зорово-просторових функцій, пам 'яті, уваги, симультанно-сукцесивних функцій, аналітико-синтетичної діяльності, формування мовного аналізу та синтезу, роз­виток графічних здібностей, лексики, граматичної будови мови, по­долання вад усного мовлення.

Диференційоване навчання дітей «групи ризику» на заняттях різної форми передбачає індивідуалізацію у виборі навчально­го матеріалу, змісту, прийомів роботи, форм та засобів навчання.

На заняттях з розвитку мовлення діти «групи ризику- краще за інших вправляються у «рядопромовлянні» (днів тижня, місяців, пір року, лічилок), у відтворенні «ритмів» (ігри зі словами, які звучать).

На заняттях з формування елементарних математичних уявлень їм частіше пропонують завдання на перемальовування та викла­дання з паличок геометричних фігур. їх перетворення. За по­треби дітям надають допомогу, використовують зразок.

Продуктивні види діяльності (ліплення, малювання. аплікація, конструювання) дають можливість розвивати у дітей просторові уявлення, орієнтацію, сенсорні навички. На перших етапах ро­боти рекомендують частіше використовувати зразок, докладне пояснення. Стимулюючим чинником є діяльність разом із до­рослим. Дитина сприймає дорослого і як більш досвідченого та обізнаного, і як рівноправного партнера.

На фізкультурних та музичних заняттях використовують різні вправи, численні повторення з метою закріплення у дітей про­сторових уявлень, особливу увагу звертають на орієнтацію «пра­воруч — ліворуч».

На індивідуальних заняттях з дітьми, які мають недостатню готовність до систематичного навчання, вирішують різні за­вдання, їх проводять, по-перше, з метою перспективної підго­товки дітей до занять; по-друге, для закріплення вмінь та ви­роблення навичок; по-третє, з метою психолого-логопедичної корекції.

У профілактичній роботі з дітьми використовують провідний вид діяльності дошкільників — ігри. На заняттях та у вільний час педагог організовує ігри, спрямовані на розвиток у дітей недостатньо сформованих психічних функцій, моторних нави­чок, просторової орієнтації.

Для підготовки дітей «групи ризику» до опанування грамоти залучають батьків. У навчанні батьків використовують як тра­диційні форми (збори, консультації, дні відчинених дверей), так і нетрадиційні: практичні заняття, діяльність батьків разом із дітьми під керівництвом педагога, ділові ігри, моделювання педагогічних ситуацій з їх подальшим обговоренням. Батьків навчають правильного стилю спілкування з дитиною, співпраці з нею, ознайомлюють з розвивальними іграми.

Розвиток дитини в сім'ї та корекційно-педагогічний вплив на неї в дитячому садку сприяє вирівнюванню недостатньо роз­винених функцій та процесів, які забезпечують засвоєння чи­тання і письма.

Отже, порушення писемного мовлення є досить поширеною мовленнєвою вадою, що має різну етіологію та складний патогенез, 1 зумовлені недорозвиненням низки немовленнєвих та мовленнєвих психічних фікцій та операцій. Основними симп­томами дисграфії та дислексії є стійкі патологічні помилки, різні за своїми проявами та природою. Корекційна психолого-логопедична робота має диференційований характер, враховує ме­ханізми порушення, його симптоматику, структуру та психо­логічні особливості дитини. Своєчасне виявлення, психолого-педагогічне вивчення дітей, які мають труднощі в опануванні писемного мовлення, та надання їм кваліфікованої корекцій-но-методичної допомоги запобігають виникненню відхилень в опануванні шкільних знань, умінь та навичок з усіх предметів мовного циклу, сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів та їх соціальній адаптації загалом.