Національний університет фізичного

ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет спорту та менеджменту

Кафедра історії спортивного та олімпійського руху

ЛЕКЦІЯ № 4

тема: ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА АТЛЕТИКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

для студентів Ш курсу

напряму підготовки 6.010202 «Спорт»

Затверджено на засіданні кафедри протокол № 2 від 30 серпня 2013 р. завідувач кафедри д.пед.н., професор М.М. Булатова

План лекції:

1. Гімнастика та атлетика античної Греції.

2. Фізичне виховання та атлетика стародавнього Риму.

3. Вплив античних гімнастики та атлетики на розвиток сучасного спортивного руху.

Рекомендована література:

1. Бубка С. История развития, современное состояние и место олимпийского спорта в обществе / С. Бубка. - К.: Олімпійська література, 2013. – 238 с.

2. История физической культуры и спорта. / под ред. Столбова В.В. – М.: Физкультура и спорт, 1977. – 232 с.

3. История физической культуры. / ред. кол. Самоуков Ф.И. и др. – М.: Физкультура и спорт, 1964. – 384 с.

4. Культурное наследие Древней Греции и Олимпийские игры / М.М. Булатова, С.Н. Бубка. – К.: Олимпийская література, 2012. – 408 с. – ил.

5. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Л. Кун. – М.: Радуга, 1982. – 400 с.

6. Лабскир В. М. Физическая культура и спорт в цивилизациях и эпохах: учебное пособие / В. М. Лабскир и др. / Под общ. ред. В.М. Лабскира. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2005. – 180 с.

7. Олимпийский спорт: в 2 т. / В.Н. Платонов, М.М. Булатова, С.Н. Бубка [и др.]; под общ. ред. В.Н. Платонова. ‑ К.: Олимпийская литература, 2009. ‑ Т.1. ‑ 752 с.: ил.

8. Солопчук М.С. Історія фізичної культури і спорту: навчальний посібник / М. С. Солопчук. – Кам’янець-Подільський.: «Абетка-НОВА», 2001. – 236 с.

1. Гімнастика та атлетика античної Греції

Історія давньогрецької цивілізації бере початок з часів, коли племена, що пізніше були названі грецькими в кінці Ш початку ІІ ст. до н.е. стали заселяти Балканський півострів і місця, що знаходяться поруч з ним. Стародавня Греція була розвинутою державою. Невеликі громади, що жили у долинах закритих грядами гір і на важкодоступних островах, керувалися незалежно та самостійно, повною мірою використовуючи індивідуальні здібності кожного члена громади, активно боролися за своє існування та благополуччя. Духовний світ Греції стимулював сміливі починання, дослідження невідомого, розвиток розумових і фізичних здібностей людини. Суспільним ідеалом у греків була: незалежність, воля, прагнення до вищих досягнень у всіх областях життя. Формується ідеал всебічно розумово та фізично розвитої людини. В той час, як суспільним ідеалом на Сході була сталість, покірність і послужливість. Вже у першій половині 2 століття до н.е. на острові Крит починає розвиватися фізична культура. Гімнастичні та акробатичні вправи, кулачний бій, боротьба, ігри з биками були основними складовими спортивних програм, підготовлених для розваги глядачів під час свят і ярмарків. Тут проводилися безліч змагань.

Важливе місце в системі виховання та освіти молоді займала гімнастика – точніше “гумнастика” (походить від грецького «оголений»). У плині ІІХХ ст. до н.е. була створена еллінська система фізичного виховання – антична гімнастика, що складається з 3 частин:

а) дитячі ігри – вправи з м'ячем, біг, метання спису, диска та інші вправи, що розвивають спритність;

б) палестра (зал для боротьби) – у систему якої входили комплексні іспити – пентатлон: біг (120 м), стрибки в довжину з альтерами, метання спису, диска та боротьба, а також біг зі зброєю, верхова їзда, стрільба з луку, плавання;

в) орхестрика (що сформувалася з ритуальних танців) – мистецтво рухатися і вправи для розвитку спритності.

Варто зазначити, що найважливішою складовою буття стародавніх греків є агоністика – принцип змагальності, реалізований у різних областях життя (праці, мистецтві, спорті) з метою досягнення найкращого результату, визнання, збільшення особистого престижу та слави міст-держав. Агони – різні змагання, що є однією з форм шанування богів, велика кількість населення приймала в них участь, люди бажали виділитися своїми досягненнями в тій чи іншій сфері життя. Атмосфера гострої конкуренції, змагальності та протиборства відображає спосіб життя стародавніх греків, їхню культуру. Відомо, що навіть олімпійським богам було притаманне суперництво.

Ідеал греків – індивідуально-активна людина з духом змагань. Ігри найчастіше присвячувалися богам, героям, видатним подіям. Олімпійські ігри присвячувалися Зевсу. Крім Олімпійських ігор в багатьох містах-державах Стародавньої Греції проводилися Ігри, свята місцевого значення.

Найбільш великими з них були Істмійські ігри в Коринфі, в програму яких входили змагання з п’ятиборства, бігу, боротьби, кулачного бою та панкратіону і змагання музикантів. В Афінах – панофінайські ігри – гімнастичні та музичні змагання. Дельфійські - з 7 століття до н.е. проводилися через кожні 4 роки - гімнастичні та музичні змагання. В Арголиді – немейській долині з 6 століття до н.е. – немейські ігри та інші змагання, що проводилися за всілякими ритуальними приводами.

Але, найвагомішими, найпопулярнішими були Олімпійські ігри, що перетворилися у великі культурно-спортивно-політичні події міждержавного значення.