Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вінницька область.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
331.44 Кб
Скачать

Реферат

на тему: Вінниччина.

Виконав учень 8 класу Черната Андрій

Ві́нницька о́бласть — область у Центральній Україні. Утворена 27 лютого1932 року. Обласний центр — місто Вінниця. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин.

Має найбільше сусідніх областей серед всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеськоюобластями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.

Населення

Станом на 5 грудня 2001 року, на час останнього перепису, населення Вінницької області становило 1 млн 772,4 тисяч чоловік, з них 818,9 тисяч — міське, 953,5 тисяч — сільське. Кількість сільського населення є найбільшою серед областей України. В області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5% становлять українці, 5,9% —росіяни, 1,4% — євреї, 0,4% — поляки, 0,26% — білоруси, 0,2% —молдавани.

Національний склад населення Вінницької області станом на 2001 рік[1]

Національність

Кількість осіб

Відсоток до загальної кількості

1

Українці

1 674 135

94,91%

2

Росіяни

67 501

3,83%

3

Поляки

3 794

0,22%

4

Білоруси

3 114

0,18%

5

Євреї

3 066

0,17%

6

Молдавани

2 944

0,17%

7

Вірмени

1 091

0,06%

8

Цигани

874

0,05%

9

Азербайджанці

717

0,04%

10

Татари

504

0,03%

11

Інші

6 204

0,35%

Разом

1 763 944

100%

Найбільшими містами області є Вінниця (356,6 тисяч жителів), Жмеринка(37,2 тисяч), Могилів-Подільський (33,2 тисяч), Хмільник (27,9 тисяч),Козятин (27,6 тисяч), Гайсин (25,5 тисяч), Ладижин (23,8 тисяч), Калинівка(19 тисяч), Бар (17 тисяч).

За професійною структуризацією серед зайнятого населення налічується 326,4 тисяч працівників сільського, лісового та рибного господарства, 127,5 тисяч — промисловості, 105,9 тисяч — торгівлі та сфери послуг, 59,0 тисяч — освіти, 51,1 тисяч — охорони здоров'я та соціальної допомоги, 44,7 тисяч — транспорту та зв'язку.

Географія

Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза.Ґрунт в основному опідзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині — сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному сході і в Придністров'ї — глибокі чорноземи і опідзоленні ґрунти. Більш 70% території області зорано.

Територією області протікає 204 річки протяжністю понад 10 км. Вони відносяться до басейнів Південного Бугу, Дніпра таДністра.

На території області розташований Іллінецький метеоритний ударний кратер.

Клімат

Клімат області — помірно континентальний, середня температура січня: −6°С, середня температура липня: +19°С річна кількість опадів: 520–590 мм, з них 80% випадають в теплий період.

Корисні копалини

Вінницька область багата нерудними корисними копалинами. Господарське значення мають родовища каолінів і будівельного каменя. Найбільші з них — Глуховецьке родовище каоліну, Турбівське родовище каоліну, Великогадомінецьке родовище каоліну. На території області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсів, піщанників, найбільші з них, — Витавське,Гніванське, Стрижавське, Жежельовське. Є також родовище фосфоритів (Жванське), крейди, гіпсу, глин, піску.

Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення.

На території області відкриті джерела мінеральних вод — в Хмільнику (радонові води), с.Житники, поблизу м.Козятин і в с.Липовці. Таким чином, мінерально-сировинні ресурси Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.

Народне господарство

Структура промислового виробництва (у % до загального обсягу області):

  • Харчова промисловість — 53;

  • Електроенергетика — 23;

  • Машинобудування і металообробка — 12;

  • Легка промисловість — 3;

  • Хімічна і нафтохімічна промисловість — 3;

  • Промисловість будівельних матеріалів — 2,5;

  • Деревообробна і целюлозно-паперова — 1;

  • Інші галузі — решта

Вінницька обласна рада прийняла бюджет області на 2011 рік, затвердивши прибутки у розмірі 2262 млн гривень і витрати 2262 млн гривень.

Енергозабезпечення та енергозбереження

Вінницький, Тиврівський та Калинівський райони переводять на альтернативне паливо.[5]

Вінницьки чиновники їздили переймати досвід у Волинську область, яка повністю відмовилась від газу і перейшла на альтернативне паливо. Так у планах Вінницької області з`явилась ідея відмовитись від газу у трьох районах області, бо тут знаходиться найбільша кількість газових котлів у соціальних закладах.

Члени робочої групи на чолі з заступником облдержадміністрації Іваном Мовчаном провели засідання по питанню енергозбереження. Іван Мовчан відмітив, що перш за все треба здійснити модернізацію котелень. Також він доручив розробити бізнес план, де детально треба розрахувати усі витрати, щоб перевести усі заклади на альтернативне паливо, що дасть можливість зекономити значні кошти на території області.

На модернізацію котелень та створення бази по виробництву біологічного палива заплановано витратити біля 10 млн. гривень з обласного бюджету. За підрахунками експертів, впровадження першого етапу програми переходу на альтернативне паливо зекономить біля 13,8 млн. гривень.

Сільське господарство

В агропромисловому комплексі функціонує понад 850 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1240 селянських (фермерських) господарств. Площа сільськогосподарських угідь становить понад 2 млн.гектарів. Родючість ґрунтів в середньому по області становить 60-65 одиниць (за 100 — бальною шкалою). За обсягом валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні. Питома вага рослинництва — 61%, тваринництва — 39%. З кожним роком збільшуються посівні площі під зернові культури і в першу чергу — озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, гречку, просо і цукровий буряк. Валовий збір зерна за останні два роки зріс майже на чверть, середньорічний урожай становить 1650 тонн.