fwd / Рац_11

2

ЗАНЯТТЯ № 11 Особливості харчування спортсменів, які займаються складно-координаційними видами спорту

Мета заняття Ознайомлення з особливостями харчування спортсменів у складно – координаційних видах спорту

Питання для розгляду на занятті

1.Загальні вимоги до раціону харчування

2. Планування харчового раціону

3. Режим харчування

1.Загальні вимоги до раціону харчування

Загальна калорійність повинна регулюватися достатньо жорстко, для того що б не допустити значних коливань (збільшення – зменшення) маси тіла спортсменів. Не слід підвищувати енергетичну цінність харчового раціону більше аніж на 20% у порівнянні з тією, що була розрахункова, зменшувати – не більше аніж на 10%.

Витримування «підтримуючої» енергетичної цінності харчового раціону має особливо важливе значення. При розрахунках енергетичних трат за орієнтир береться значення 60-65 ккал/кг маси тіла спортсмена, тобто у середньому 3500 – 4000ккал для чоловіків та 3000-4000 ккал для жінок. Однак при цьому необхідні індивідуальні підходи до кожного спортсмена при визначенні енергетичної цінності харчових раціонів.

Хоча попередження дефіциту калорій у харчовому раціоні спортсменів має суттєве значення, у ряді випадків використовують регулюючий енергетичний дефіцит, який є як би своєрідним регулятором пристосувальних реакцій.

У підготовчий період проводиться цикл зниження енергетичної цінності харчового раціону (приблизно на 10% у порівнянні з потребами) на протязі 7 – 10 днів з під контролем оцінки стану харчового статусу, насамперед, урахуванням змін маси тіла.

2.Планування харчового раціону

Особливості вимог до організму гімнастів (як класичних представників складно-координаційних видів спорту) робить планування їх харчового раціону достатньо складним.

Доводиться враховувати особливості тіло будови гімнастів. Так, для гімнастики спортивної спортсменам бажано мати невеликий зріст, а для гімнастики художньої навпаки, більший у порівнянні з першими зріст у спортсменів (і як наслідок і більшу масу тіла). Відповідно це вже породжує відмінності на рівні основного обміну, при порівнянні спортсменів цих двох видів гімнастики. Взагалі ж за будовою тіла представники гімнастики спортивної ближчі до акробатів, аніж до представників художньої гімнастики. Крім того, у представників гімнастики спортивної більш виражений, при виконанні спортивних вправ, силовий компонент, аніж це має місце в художній гімнастиці. Необхідно враховувати також і досить жорсткі вимоги до зміни маси тіла, підтримання її на певному рівні, особливості харчування спортсменів на різних етапах тренувального процесу і в період змагань.

Для представників гімнастики спортивної (не зважаючи на наявність достатньо вираженого силового компоненту) необхідна відносно помірна кількість білку, насамперед тваринного походження – 1,2 – 1,6 г/кг маси тіла.

Для забезпечення необхідного рівня витривалості, необхідна достатньо значна кількість вуглеводів – приблизно 60-70% від загальної енергетичної цінності харчового раціону, або приблизно 8,6-9,8 г/кг маси тіла в день. Необхідно звертати увагу на достатнє надходження клітковини та пектинів (орієнтовно 20 – 30 г в день) з харчовим раціоном. Недостатня їх кількість може призвести до запорів у шлунково – кишковому тракті, а надлишок до неповного перетравлення їжі.

Вживання жирів необхідно строго обмежити. В той же час не можна їх обмежувати їх вживання до рівня коли утворюється дефіцит ненасичених жирних кислот. Рекомендується вживання жирів на рівні – 1,7-1,9 г/кг маси тіла.

Важливе підвищене (у порівнянні з пересічним населенням) вживання вітамінів групи В та Є. Це ж стосується і мінеральних речовин. Необхідно мати на увазі, що наявність скритого дефіциту мікронутрієнтів може достатньо значно зменшувати працездатність, як загальну так і спеціальну.

Вживання рідини повинно проводитися таким чином, що б з одного боку уникнути зневоднення організму, а з другого не допустити значної втрати мінеральних речовин з потом. Орієнтовні норми – 2 – 2,5 л в день (з урахуванням рідини, яка надходить з харчовими продуктами).

Правильне використання ППБЦ та ДД дозволяє вирішити ряд проблем:

• ліквідувати як енергетичний дефіцит так і дефіцит харчових речовин;

• зробити раціон більш різнобічним;

• добитися покращення працездатності у спортсменів.

Використання стимуляторів, адаптогенів та ергогенів буває виправданим тільки при наявності великих фізичних навантажень і те тільки у вигляді короткострокового курсу.

Використання харчових раціонів необхідно проводити під контролем оцінки стану харчового статусу.

3.Режим харчування

Рекомендується використовувати насамперед продукти, які легко засвоюються у зв язку з можливістю виникнення у спортсменів психосоматичних розладів. Рекомендується використовувати до 15 – 20 видів страв, що на жаль не завжди реально.

У спортивній гімнастиці бажано мати 5-ти разовий режим харчування, проте це не стало традицією. Тому з урахуванням останніх досягнень дієтології бажано розділити останнє приймання їжі (за можливістю) на 2 у співвідношенні за енергетичною цінністю 1:3. Останнє приймання їжі повинно бути не менше аніж за 1-1,5 години до сну.

Бажано враховувати особисті смакові пристрасті спортсменів, наявність ідіосинкразії (відмова від вживання тієї або іншої їжі), а також наявність харчової алергії до певних продуктів харчування.

Питання до самопідготовки студентів

1.Основні вимоги до раціонів спортсменів у складно-координаційних видах спорту

2. Планування раціону у складно- координаційних видах спорту

3. Режим харчування у складно-координаційних видах спорту