72

анотація

В бакалаврській кваліфікаційній роботі висвітлено теоретичні засади виробництва і реалізації продукції промислових підприємств, методичні підходи до організування процесу збуту продукції ПрАТ МЗМВ “Оскар” та основні напрями аналізу виробництва і реалізації продкції . Проаналізовано виробничо-господарську діяльність та основні показники збуту продукції підприємства розроблено рекомендації щодо удосконалення процесу реалізації продукції ПрАТ МЗМВ “Оскар”.

aNnotation

in bachelor qualifying work theoretical principles of production and realization of products of industrial enterprises, methodical going near the organization process of sale of products morshinskiy factory of mineral waters “Oscar” and basic directions of analysis of production and realization of products, are reflected .Analysed technical-economical activity and basic indexes of sale of products of enterprise is developed recommendation in relation to the improvement of process of realization of products morshinskiy factory of mineral waters “Oscar”.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..5

Розділ 1. Теоретичні засади виробництва та реалізації на підприємстві.………………………………………………………………….7

1. Поняття та теоретичні засади організування виробничого процесу на підприємстві……………………………………………………………7

2. Методичні підходи до організування процесу реалізації продукції підприємства…………………………………….……………………15

3. Значення, основні напрями та інформаційне забезпечення аналізу виробництва і реалізації продукції. …….…………………………….29

Розділ 2. Аналізування виробництва і реалізації продукції ПрАТ МЗМВ “Оскар” та розроблення рекомендацій щодо її покращення………………………………………………………………….35

4. Аналізування результатів виробничо-господарської діяльності ПрАТ МЗМВ “Оскар”…………………………………………………..……35

5. Аналізування основних показників системи збуту продукції ПрАТ МЗМВ “Оскар”………………………………………………………..45

6. Аналізування чинників і резервів збільшення випуску і реалізації продукції ………………………………………………………………65

Висновки………………………………………………………………………..68

Список використаної літератури……………………………………………..70

Вступ

Перехід до ринкової економіки в Україні передбачає розв’язання багатьох виробничих, науково-технічних, організаційних проблем. Найскладнішими є організаційно-економічні проблеми, пов’язані з переходом до розмаїття форм власності, радикальної структурної перебудови економіки, орієнтацією на економічні важелі та стимули управління й менеджменту, поєднання різноманітних організаційних форм господарювання тощо.

Побудова ринкового організаційно-економічного механізму значною мірою залежить від удосконалення методології та організації комплексного економічного аналізу, особливо на рівні підприємства як первинної ланки економічної системи країни. В умовах ринкової економіки економічний аналіз суттєво змінює свою цільову орієнтацію, значно поглиблюється і розширюється зона аналітичного пошуку та діагностики, вдосконалюється методика та організація системних досліджень. Постає необхідність перебудови системи комплексного економічного аналізу відповідно до його нової функціональної ролі.

Зміст економічного аналізу становить комплексне і взаємопов’язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств, об’єднань та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з метою обгрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень за встановленими критеріями господарювання.

Метою виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи в у напрямі економічної діяльності на підприємстві є систематизація, закріплення і поглиблення набутих в університеті знань в галузі економіки та їх практичне застосування для вирішення реальних виробничо-господарських, економічних та управлінських проблем.

Завдання бакалаврської кваліфікаційної роботи полягає в проведенні теоретичних досліджень в області економіки в виявлення проблем, що виникають при організації економічної діяльності, а також виявлення наукових підходів та розробці економічних, організаційних та управлінських рекомендацій для вирішення даної проблеми.

Об’єктом дослідження є приватне акціонерне товариство «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», яке займається розливом мінеральноі води .

У першому розділі представлено теоретичні засади виробництва та реалізації продукції, що полягає у визначенні конкретних результатів (організаційних питань) та шляхів їх досягнення на підприємстві, що забезпечило б отримання конкурентних переваг на цільовому ринку.

У другому розділі подано коротку характеристику аналізування виробництва та реалізації продукції на підприємстві ВАТ «МЗМВ «Оскар», а саме: 2.1. аналізування результатів фінансово-господарської діяльності, а саме опис основних напрямів діяльності, аналіз рівня і динаміки фінансових результатів, загальна оціека фінансового стану; аналізування основних показників системи збуту продукції,рівень оновлення продукції,аналіз сезонності та ритмічності; аналізування чинників і резервів збільшення випуску і реалізації продукції, підсумки обрахованих показників.

За допомогою цих підрахунків ми можемо дати чіткий аналіз фінансової стійкості та конкурентноспроможності ПрАТ ”МЗМВ”Оскар”, та запропонувати певні дії щодо покращення виробництва та реалізації продукції.

Розділ 1. Теоретичні засади виробництва та реалізації продукції.

1.1.Поняття та теоретичні засади організації виробничого процесу на підприємстві.

З економічного погляду виробництво – це процес споживання засобів виробництва і робочої сили. Його здійснення можливе за наявності трьох елементів: засобів праці, предметів праці і робочої сили та певних умов споживання, продуманої організації і технології, а умовами здійснення є: зосередження необхідних засобів виробництва і робочої сили в просторі;відповідна побудова і регулювання самого процесу споживання;управління виробничими підрозділами і виробничими процесами.[13, с.3].

В статиці		В динаміці
Субстанція;струк- тура;суть і форма; організації як юри- дичної особи		Процес із прероб- лення входу у її вихід;організація як функція управ- ління цілей,місії

Рис.1. Структура поняття “організація” стосовно виробничих систем.

Наведена схема підкреслює, що і субстанція, і процес залежать від зовнішнього середовища організації. У виробничій системі основою є перероблення входу системи у їїв вихід. Власне тут здійснюється виробництво продукції, яке пов’язане з структурою системи та організацією як функцією упраління для досягнення цілей, місії системи.

Особливості організації виробництва полягають у забезпеченні взаємодії усіх елементів виробництва та виборі таких методів та умов їх використання, які максимально відповідатимуть меті виробництва.

Під час виробництва спільна праця людей, засоби праці, предмети праці і економіка об’єднуються у часі і у просторі, утворюючи певний процес, результатом якого є випуск певного виду заданої продукції. Технологія визначає способи і варіанти виготовлення продукції, тобто технологіч визначає, що потрібно зробити з предметом праці і за допомогою яких засобів виробництва, щоб перетворити його у продукт з необхідними властивостями.

Організація виробництва визначає як краще поєднати предмети і засоби праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці у продукт з необхідними властивостями з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.

Економічні зв’язки і відносини належать до підсистеми економіки і виражають усі економічні зв’язки і відносини всередині підприємства та із зовнішнім середовищем.

Усі елементи виробничої системи тісно взаємодіють. Завдання організації виробництва полягає у забезпеченні ефективності цієї взаємодії, виборі таких методів і умов їх використання, які б найкраще сприяли досягненню цілейвиробництва. При цьому важливим є врахування взаємного впливу окремих підсистем. Так, якщо впливати на одну з підсистем, наприклад на підсистему засобів праці, то зміниться й стан інших підсистем.

Розгляд виробництва як системи обумовлює комплекс задач організації виробництва, основними серед яких є:

• забезпечення неперервності, пропорційності і типовості виробничого процесу;

• удосконалення форм організації виробництва;

• удосконалення організації праці і виробництва у часі і просторі;

• гнучка переорієнтація виробництва на інші види продукції;

• визначення та забезпечення оптимальної спеціалізації підрозділів і робочих мсць;

• безперебійне забезпечення сировиною, матеріалами, удосконалення логістичної системи;

• покращання асортименту і якості продукції.

Практична діяльність свідчить, що навіть на однакових підприємствах задачі організації виробництва відрізняються, що обумовлено складністю зв’язків всередині підприємства та особливостями зв’язків із довкіллям.[ 13, ст. 10]

Виробничі системи є складними, відкритими, динимічними системами. Їхня складність обумовлена великою кількістю та різноманіттям внутрішніх змінних, а відкритість характеризує взаємодію із зовнішнім середовищем, динамічність – полягає в тому, що виробнича система постійно зазнає змін.

Внутрішні змінні є характеристикою самої виробничої системи. Це – цілі, завдання, структура, технологія, працівники (Рисунок 2).

Цілі – це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації.Кожна служба чи підрозділ має свої цілі, крім загальної.

Структура – це сукупність відділів та служб, рівні управління та видів робіт, які виконують служби або підрозділи.

Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (у продукт).

Завдання – це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлені терміни. Це робота з предметами праці, інформацією та людми.

Працівники – найважливіший чинник внутрішнього середовища, що впливає на систему.

Зовнішнє середовище

Внутрішнє середовище

Техногія

Працівники

Цілі

Структура

Завдання

Рис.2 Взаємозв’язок внутрішніх змінних.

Внутрішні змінні значною мірою контрольовані. Керівники створюють і реалізовують набір внутрішніх змінних через процес організації виробництва.

Складові зовнішнього середовища, маючи великий вплив на виробничу систему, є менш контрольованими. Вони взаємозлежні, динамічні характеризуються невизначеністю і складністю.[ 13, ст. 28]

Види виробничих процесів.

Виробничий процес – це поєднання предметів і знарядь праці з живою працею для задоволення потреб виробництва (рис. 3)

Виробнич-ий процес

Дія сил

природи

Продукція

Ресурси Використання Результат

ресурсів

	Засоби праці
предмети праці

Персонал

Рис 3. Схема елементів виробничого процесу

Його елементами та поняттями є:

• предмети праці;

• знаряддя праці;

• жива праця;

• простір;

• час;

• задоволення потреб.

Разом вони формують системне поняття “виробничий процес”. Суть цих понять можна виразити так:

1. Предмет праці – предмет, на який діє людина під час праці зі створення проміжного або кінцевого продукту для задоволення певних потреб.

2. Знаряддя праці – засоби виробництва, якими людина користується під час праці.

3. Жива праця – це свідома, доцільна діяльність людини, яка за допомогою знарядь праці діє на предмет праці для перетворення його та задоволення певних потреб.

4. Простір – місце перебігу виробничого процесу.

5. Час – тривалість виробничого процесу.

6. Задоволення потреб – виготовлення продукції, надання послуг або виконання роботи для задоволення певних потреб відповідно до плану.

Виробничі прцеси є трьох видів – основні, допоміжні, обслуговувальні.

Своєю чергою основні виробничі прцеси поділяються на: підготовчі перетворювальні, заключні.[13, ст. 64]

Основний процес виробництва має три етапи:

Підготовчий – це процес підготовки живої праці у просторі і часі і знарядь праці для перетворення предмета праці корисний продукт.

Перетворювальний – це процес перетворення предмета праці зміною його форм, розмірів, фізичних або хімічних властивостей, зовнішнього вигляду, характеристик, показників, стану або потенціалу відповідно до плану або творчого задуму.

Заключний – це процес підготовки перетвореного предмета праці з наданням йому форми товару для передачі замовнику.

Допоміжний процес – це процес, що сприяє нормальному перебігу основаного процесу з перетворення предмета праці безпосереднім забезпеченням його обладнанням, інструментом, паливно-енергетичними ресурсами.

Обслуговувальний процес – забезпечує нормальний хід основних і допоміжних процесів виконанням транспортних послуг, послуг з логістики на “вході” і ”виході” та ін.[13, ст. 65]

За рівнем ієрархії виробничі процеси такі:

• виробничий процес на робочому місці;

• виробничий процес на рівні підрозділу;

• міжцеховий виробничий процес.

Організація виробничих процесів у часі.

Одним із найважливіших завдань організації виробництва є скорочення часу виготовлення продукції, тобто виробничого циклу виготовлення.

Під виробничим циклом розуміють календарний період (години, дні, місяці інколи роки) протягом якого предмет праці проходить усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюється на завершальний продукт.

Тобто організацію виробничого процесу у часі можна розглядати як спосіб поєднання у часі основних, допоміжних і обслуговувальних процесів з перероблення “входу” організації у її ”вихід”.

Отже, тривалість виробничого циклу складається з тривалості робочого періоду та перерв. Окремо виділяють час робочих процесів, які можуть перебігати у процесі виробництва.

Час технологічних операцій складається з часу підготовчо-заключних операцій ( підготовка робочого місця; підготовка до роботи обладнання, інструменту, оснащення та зняття їх наприкінці зміни) та часу виконання основних операцій.

Перерви у робочий час поділяються на організаційні (очікування звільнення робочого місця, затримка поставки комплектуючих тощо.) та регламентовані (перерви на обід, на відпочинок),(Рисунок 4).

Тривалість виробничого циклу

Робочий період

Час природних Процесів

Перерви

Час технологічних операцій

Час нетехнологічних операцій

У робочий час

У неробочий час

Час підготовчо- заключних операцій

Час транспортно- складських операцій

Організаційні перерви

Міжзмінні перерви

Час основних Операцій

Час контрольних Операцій

Регламентовані перерви

Неробочі дні

Рис. 4 Структура виробничого циклу

У виробничому процесі бере участь і обладнання, яке може перебувати у двох станах: або працює, або простоює.

Скорочення виробничого циклу є важливою задачею технології та організації виробництва. Скорочення тривалості робочого періоду (тривалості оброблення) досягається головним чином за рахунок технічних (для основних операцій) і частково організаційних (для допоміжних операцій) заходів.[13, ст.95]

Види руху предметів у виробництві.

У виробництві існує три види руху предметів праці – послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з них має свої особливості предачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування та пролежування деталей.

При послідовному русі оброблення кожного наступного виробу починаються після закінчення обробки попереднього; при паралельному русі оброблення виробів здійснюється одночасно; при послідовно-паралельному – з використанням обидвох видів руху. Але якщо у перших двох випадках організація виготовлення є простою, то при послідовно-паралельному русі неохідно виконання певних умов.

Організація виробництва партії виробів різних видам рухів має свої особливості.

При послідовному русі вироби передаються на кожну наступну операцію цілою партією після закінчення оброблення на попередній. При цьому устаткування на кожній операції працює без простоїв.

Для паралельного виду організації виробничого процесу характерним є перехід кожної деталі на наступну операцію негайно після закінчення попередньої.

Послідовно-паралельний вид руху поєднує переваги послідовного та паралельного видів руху виробів у виробництві.[13,ст. 98]

Під час побудови такого графіка потрібно дотримуватись таких правил: якщо наступна операція триваліша, ніж попередня, тоді вона починається пізніше на час, який дорівнює часові оброблення одного виробу на попередній операції; якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, тоді вона закінчується на час, який дорівнює часові оброблення одного виробу на цій операції.

Тривалість циклу при такому русі дещо більша, ніж при паралельному, але менша, ніж при послідовному, але відсутні простої обладнання в межах оброблення партії деталей.[1, ст. 101]