1230511

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Кафедра прикладної екології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Охорона праці»

Студ. 4 -го курсу

Гр._СУз – 81с

Балакірєвої Н.М.

Викладач: Трунова І. О.

СУМИ – 2012

Розділ 1. Економічна оцінка заходів з охорони праці

Задача 1

На підприємстві працює Р=550 чоловік, з них Р1=160 чол. з шкідливими речовинами і Р2 =240 чол. - на роботах з підвищеної небезпеки.

Розрахуйте кількість працівників М служби охорони праці.

Рішення:

Кількісний склад працівників служби охорони праці, чол., розраховуємо за формулою:

де Р – кількість працівників на підприємстві, Р=550 чол.;

К2 – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 год., який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку.

Коефіцієнт К2 розрахуємо за формулою:

де Р1 – кількість працівників, що працюють зі шкідливими речовинами, чол.;

Р2 – кількість працівників, що працюють на роботах з підвищеною небезпекою, чол.

Підставляючи числові значення, маємо:

Отже,

чол.

Відповідь: кількість працівників служби охорони праці має становити 2 чол.

Задача 2

У цеху середньоспискова кількість робітників Р = 450 чол. За шість місяців роботи сталося N = 25 нещасних випадків. Втрата працездатності Д = 55 робочих днів.

Визначте коефіцієнт частоти травматизму КЧ, коефіцієнт тяжкості травматизму КТ і кількість людино-днів непрацездатності КН.

Рішення:

Коефіцієнт частоти травматизму:

де - кількість постраждалих від нещасних випадків, чол.

Р – середньоспискова кількість робітників, чол.

=

Коефіцієнт тяжкості травматизму:

де D – число днів втрати непрацездатності за звітний період:

Кт =

Кількість людино-днів непрацездатності:

КН =

Відповідь: коефіцієнт частоти травматизму 55,5, коефіцієнт тяжкості травматизму 2,2, кількість людино-днів непрацездатності 122,22.

Задача 3

Оцініть: а) загальну економічну ефективність витрат підприємства на охорону праці , грн., загальних витрат; б) загальноекономічну ефективність капітальних вкладень в охорону праці , грн./1 грн. капіталовкладень і зробити висновок про доцільність впровадження фінансового комплексу заходів охорони праці. Загальні капіталовкладення в реалізацію комплексу = 7200 тис. грн., річні експлуатаційні (поточні витрати) Р = 130 тис. грн., загальна річна економія за рахунок поліпшення умов праці від реалізації комплексу Е0 = 1507 грн.

Рішення:

а) Загальна економічна ефективність витрат підприємства на охорону праці:

де – загальна річна економія за рахунок поліпшення умов праці від реалізації комплексу заходів охорони праці;

Р – річні витрати на обслуговування і експлуатацію систем забезпечення охорони праці;

ЕН – нормативний коефіцієнт ефективного капітальних вкладень в охорону праці,

ЕН=0,8;

КЗ - капітальні витрати в заходи охорони праці.

Підставляючи числові значення, маємо:

Виходячи з розрахунку ( робимо висновок про неефективність загальних витрат підприємства на охорону праці.

б) Загальноекономічна ефективність капіталовкладень в охорону праці:

Оскільки , то капітальні витрати підприємств в охорону праці неефективні.

Відповідь: розрахунок економічної ефективності загальних витрат та капіталовкладень підприємства на охорону праці дозволяє зробити висновок про недоцільність впровадження фінансового комплексу заходів з охорони праці.

Задача 4

Визначте суму компенсації, що належить до оплати підприємством потерпілому внаслідок травми, а також його можливий заробіток без втрати компенсації. Нещасний випадок стався з вини підприємства. Заробіток потерпілого до одержання травми становить А = 170 грн. Лікарсько-трудова експертиза комісія (ЛТЕК) встановила втрату працездатності на Б = 55%. З коштів соціального державного забезпечення потерпілому була призначена пенсія в розмірі В=40 грн.

Рішення:

Підприємство має виплатити компенсацію потерпілому з урахуванням пенсії, яка призначена внаслідок шкоди, завданою здоров’ю:

Х1 = А – В = 170 – 40 = 130 грн.

Враховуючи висновки комісії охорони праці, що встановила розмір провини потерпілого, розмір компенсації підприємства потерпілому:

Х2 = Х1 - (Х1хВ) = 130 - (130 х 0,55) = 58,5 грн.

Відповідь: підприємство повинно сплатити потерпілому внаслідок травми працівнику компенсацію в розмірі 58 грн. 50 коп.

Задача 5

У результаті нещасного випадку на виробництві потерпілий втратив професійну працездатність і йому була встановлена інвалідність III групи з виплатою пенсії Б = 50 грн. Адміністрація, з урахуванням висновку комісії охорони праці, визначила його провину на В = 35 %.

Визначте розмір відшкодування збитку потерпілому з урахуванням його середньомісячного заробітку Г = 210 грн.

Рішення:

Розмір відшкодування збитку потерпілому з урахування його середньомісячного заробітку:

Х2 = (1 – В) (Г – Б) = (1 – 0,35) (21-50) = 104 грн.

Відповідь: розмір відшкодування становить 104 грн.

Задача 6

Розрахуйте для харчової промисловості:

а) витрати ВТ, грн., на виплату за листками непрацездатності внаслідок травматизму з тимчасовою втратою працездатності Д = 85500 днів;

б) витрати ВТР, грн., в результаті недовиробництва продукції через вказану причину.

Середньодобова заробітна плата одного працівника ЗП = 29,8 грн.

Середньозмінний виробіток одного працівника ВС = 410,5 грн.

Рішення:

а) Річні витрати на виплату за листками непрацездатності внаслідок травматизму з тимчасовою втратою працездатності:

ВТ = ДД ЗП = 85500 29,8 = 2547900 грн.

б) Річні витрати на виплату за листками непрацездатності:

ВТР = ДД ВС = 85500 410,5 = 35097750 грн.

Відповідь: річні витрати на виплату за листками непрацездатності становлять Вт = 2547900 грн., річні витрати на виплату за листками непрацездатності Втр = 35097750 грн.

Задача 7

Розрахуйте для харчової промисловості сумарний річний збиток, нанесений за поточний рік загальною ХЗ, грн., і виробничо-зумовленими захворюваностями ХВ, грн. Витрати робочого часу внаслідок загальної захворюваності склали ДЗ = 4322500 днів, а коефіцієнт втрат від захворюваності, зумовленої умовами праці, від загальної. У розрахунках візьміть середньоденну зарплату одного працівника ЗП = 30,2 грн., а його середньозмінний виробіток ВС = 416,5 грн.

Рішення:

Сумарний річний збиток, спричинений загальним захворюванням:

ХЗ = ДЗ (ЗП + ВС) = 4322500 (30,2 + 416,5) = 1930860750 грн.

Сумарний річний збиток середньо виробничого зумовленою захворюваністю:

ХВ = ХЗ 1930860750 0,3 = 579258225 грн.

Відповідь: сумарний річний збиток, нанесений за поточний рік загальними захворюваностями, становить 1930860750 грн., виробничо-зумовленими захворюваностями – 579258225 грн.

Розділ 2. Виробнича санітарія і гігієна праці

Задача 8

У приміщені, площа якого SП = 10 х 2 м3 і висота h = 4,5 м, розміщене джерело шуму з рівнем звукового тиску L = 86 дБ, з переважною частотою 1000 Гц. Стіни виконані із будівельного матеріалу Кбуд (цегла, поштукатурена фарбою) з коефіцієнтом звукопоглинання αСТ = 0,015 дБ. Перекриття і підлога бетонні з коефіцієнтом звукопоглинання αп=0,018 дБ. Віконні прорізи мають площу SС = 6 м2. Коефіцієнт звукопоглинання скла αС = 0,027 дБ.

Визначте рівень звукового тиску в приміщенні після його акустичного оброблення звукопоглинальним матеріалом М (склотканина) з коефіцієнтом звукопоглинання αСЕР = 0,69 дБ. Зробіть висновок про доцільність використання звукопоглинального матеріалу.

Рішення:

1. Визначаємо сумарну площу огороджувальних приміщень конструкцій:

де – площа підлоги

м2

– площа стін

м2

– площа перекриття

м2

Отже, м2

2. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджувальних поверхонь у приміщенні до його акустичної обробки:

0,02

Оскільки то звукопоглинаюча обробка приміщення є доцільною. Звукопоглинальну облицьовку розміщуємо на стелі і перекритті.

3. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджувальних поверхонь приміщення після акустичної обробки:

Визначаємо рівень зниження звукового тиску:

дБ

5. Визначаємо рівень звукового тиску в приміщенні після акустичної обробки:

дБ

Згідно з ГОСТ 12.1.003.83 «Шум. Общие требования безопасности» допустимий рівень звукового тиску з переважною частотою 1000 Гц складає 75 дБ.

Отже, використання даного матеріалу для звукопоглинання не дає бажаного результату.

Відповідь: рівень звукового тиску в приміщенні після акустичного оброблення плитами «Акмініх» становитиме 80,66 дБ. Використовувати плити «Акмініх» для звукопоглинаючої обробки даного приміщення не є доцільним.

Задача 9

Розрахуйте необхідну площу віконних прорізів у виробничому приміщенні розміром м, для зберігання мінімально норманованого коефіцієнта природної освітленості для розряду зорових робіт К=III. Віконні прорізи підприємства не затемняються іншими будівлями.

Рішення:

Площа віконних перерізів визначається формулою:

де – нормановане значення КПО;

– коефіцієнт запасу, =1,52;

– світлова характеристика вікон. При відношенні А/Б = 40/10 =4 приймаємо hB=8

– площа підлоги, S = 40x10 = 400 м2;

– коефіцієнт запилення вікон будівель, що стоять навпроти, =1;

– загальний коефіцієнт світло пропускання. Для двійкових дерев’яних рам без світлозахисних конструкцій та втрат світла в несучих конструкціях приймаємо = 0,5.

– коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні за рахунок світла, що відбивається від поверхонь приміщення та підстелюючого шару. При бічному односторонньому розташуванні світлових перерізів згідно ДБН В.5-28-2006 приймаємо r1=3.

Мінімальне нормативне значення КПО визначаємо за формулою:

де =1,6% - табличне значення для III розряду зорової роботи при бічному освітленні

m=0,6 – мінімальний коефіцієнт світлового клімату (для IV світлового розряду);

c=0,6 - мінімальний коефіцієнт сонячного клімату (для IV світлового розряду);

Отже

Необхідна площа віконних перерізів:

19 м2

Відповідь: необхідна площа віконних перерізів складає 19 м2.

Задача 10

Виберіть раціональну схему і визначте потужність загально обмінної вентиляції для цеху розміром м. В цех виділяються шкідливі речовини (аміл-ацетат) з інтенсивністю N=4,0 кг/г. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі X=0,050 % за об’ємом. Коефіцієнт рівномірності розподілення вентиляційного повітря по цеху К=0,9.

Рішення:

Потужність загальної вентиляції для цеху визначаємо за формулою:

де – інтенсивність виділення шкідливих речовин (амілацетату),

– коефіцієнт рівномірності розподілення вентиляційного повітря;

С1 – ГДК газу в повітрі, що надходить в приміщення. Згідно з СН 245-71 для амілацетату С1=100 мг/м3.

С2 – масова концентрація газу в повітрі, яке видаляється із приміщень:

де Х – об’ємна концентрація газу в повітрі, %.

Mr – молярна маса амілацетату, Mr=130,19 мг;

Vm – молярний об’єм, Vm=22,4 м3

Підставляючи числові дані, маємо:

Об’єм приміщення

Кратність повітрообміну в приміщенні:

Відповідь: для незначної кратності повітрообміну n=0,32 год-1, з урахуванням, що амілацетат відноситься до IV групи шкідливих речовин, доцільно використовувати природну вентиляцію.

Задача 11

Розрахуйте кратність повітрообміну у виробничому приміщені об’ємом Vп= 12х103 м3 за надлишком тепловиділення. Площа тепловиділення поверхні F=9,0 м3; температура нагрітої поверхні ; нормальна допустима температура повітря у приміщенні ; маса нагрітої продукції М=120 кг; питома теплоємність нагрітої маси ; температура маси за факичним заміром ; кофіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси Загальна встановлена потужність електордвигунів Р=45 кВт; ККД електродвигунів взяти таким, що дорівнює 0,6; температура повітря, що подається

Рішення:

Для виробничого приміщення з надлишком тепловиділення кількість приливного повітря визначається із умови асиміляції цього тепла:

де – кількість тепла, яке виділяється у приміщенні, Вт;

С= – теплоємкість повітря;

– питома густина повітря.

У виробничому приміщенні є три джерела тепловиділення:

а) поверхні, що виділяють тепло:

де – коефіцієнт тепловіддачі від поверхні обладнання в повітря приміщення;

Вт

б) тепловиділення від поверхонь, що охолоджуються:

де М=120 кг – маса нагрітої продукції;

С=0,23 – питома теплоємкість нагрітої маси;

- температура маси за фактичним заміром;

=1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність охолодження маси.

Вт

в) електродвигуни, що при роботі виділяють тепло:

Вт

Сумарне тепловиділення у виробничому приміщенні:

Вт

Отже,

Кратність повітрообміну:

год-1

Відповідь: кратність повітрообміну у виробничому приміщені становить 1,7 год-1.

Задача 12

Розрахуйте кратність повітрообміну у виробничому приміщені об’ємом Vn=700 м3 для виділення надлишкової вологи, якщо: площа поверхні випаровування води F=12 м2; швидкість руху повітря над витоком випаровування V=0,2 м/с; фактор гравітації рухливості навколишнього середовища беремо ; тиск водяної пари в навколишньому середовищі повітря Р1=22,61 гПа; тиск водяної пари, що насичує повітря приміщення Р2=42,27 гПа. Кількість водяної пари в повітрі, що видаляється з приміщення, dвид=22,56 г/м3; кількість водяної пари у повітрі, що надходить у приміщення, dвх=15,96 г/м3.

Рішення:

Для видалення надлишкової вологи із приміщення продуктивність вентиляції, м3/год, розраховують за формулою:

де – питома густина повітря; ;

– маса водяної пари, яка виділяється в приміщенні;

г/год