Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовой (Сафонов) / Курсова_СДМ.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
526.34 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет акс Кафедра автоматизації та

Група _5-М-2 комп’ютерно-інтегрованих

Спеціальність 7.05020202 технологій

Розрахунково - пояснювальна записка

до курсового проекту з дисципліни

“ Проектування комп’ютерно-інтегрованих систем ”

на тему комп’ютерно-інтегрована система управління цукрового виробництва з підсистемою управління випарною станцією

Проектував Гоцька Н.В.

Керівник проекту Пупена О.М.

Київ 2012 р. Зміст

1.Загальносистемні рішення по КІСУ. 1.1. Загальний опис системи. 1.2. Схема функціональної структури (С2). 1.3. Опис функцій, що автоматизуються (П3).

2. Технічне забезпечення КІСУ. 2.1. Структурна схема комплексу технічних засобів (С1). 2.2. Перелік технічних засобів автоматизації КІСУ. 2.3. Схеми з’єднань(С4) та підключень(С5) проводок промислових мереж.

3.Інформаційне забезпечення КІСУ. 3.1.Схеми мережних інформаційних потоків (СІП).

4.Технічне забезпечення АСУТП основного відділення. 4.1. Схема автоматизації (С3). 4.2.Специфікація польових засобів (В4.1). 4.3.Схема компонування ПЛК. 4.4.Специфікація модуля ПЛК (В4.2). 4.5.Схеми електричні принципові контурів вимірювання, управління та сигналізації (СБ).

5.Інформаційне забезпечення АСУТП основного відділення. 5.1. Перелік вхідних сигналів та даних (В1), перелік вихідних сигналів та даних/документів(В2). 5.2.Масиви вхідних даних (В6), масиви вихідних даних (В8).

Висновки.

Список літератури.

1.Загальносистемні рішення по кісу. 1.1. Загальний опис системи.

Випарна станція (ВС) займає важливе місце у загальній технологічній та тепловій схемах цукрового заводу. Крім свого основного призначення - випаровування соку до заданого значення вмісту сухих речовин при визначеній продуктивності цукрового заводу - вона забезпечує вторинними соковими парами теплообмінну апаратуру цукрового заводу, котельну установку - конденсатом для живлення котлів, а завод - аміачною водою для технологічних потреб. Для випаровування соку на цукрових заводах використовуються багатокорпусні установки, які дозволяють послідовно багаторазово використовувати пару, яка поступає у перший корпус. На ВС сік концентрується з 15-16% до 65-70% вмісту сухих речовин, який у подальшому переробляється у сироп на вакуум-апаратах. На випарну станцію сік поступає у перший корпус і послідовно переходить з корпусу в корпус. Другий корпус обігрівається соковою парою першого корпусу, третій - соковою парою другого і т.д. Для багаторазового використання гріючої пари, яка поступає у перший корпус, у наступних корпусах температура знижується через поступовий спад тиску у надсоковому просторі апаратів. Оскільки процес випаровування безперервний, а кількість соку, який поступає, та відбір сокової пари змінюється у часі, то підтримання оптимального режиму роботи ВС можливе тільки за умови автоматичного управління процесом випаровування. Оптимальним можна вважати режим, який забезпечує задану продуктивність ВС за умови стабілізації рівнів соку у корпусах випарних апаратів, що гарантує найкращі умови теплообміну та безперебійне постачання споживачів соковою парою необхідного потенціалу.

Сік з температурою 86°С підігрівається у групі підігрівників і при температурі 126°С поступає у перший корпус випарної станції. У цей корпус також подається ретурна пара під тиском 0,29 МПа та температурою 136°С.

Тиск сокової пари І корпусу стабілізується за жорсткою програмою. З часом, коли кількість накипу на поверхнях апарата збільшується, задане значення тиску періодично підвищують для збереження заданої продуктивності ВС. Тиск у першому, другому та п’ятому корпусах вимірюється перетворювачами тиску з уніфікованим струмовим виходом 2а, 3 та 4а, сигнал з яких поступає у ПЛК.

Для стабілізації рівнів у випарних апаратах, а також в збірниках соку, у кожному з них встановлені буйкові рівнеміри з електричним виходом 5а, 6а, 7а, 8а, 9а та 10а, 11а, сигнали з них поступають на ПЛК. Управляючі сигнали з ПЛК після перетворення їх електропневмоперетворювачами 5б, 5в, 6б-9б, 11б поступають на пневмоклапани 5г, 5д, 6в-9в, 11в, які встановлені на вихідних трубопроводах соку з апаратів. Регулювання рівнів в апаратах здійснюється за принципом поздовжньої стабілізації. Збурення, яке виникає в якомусь апараті, послідовно передається на І корпус випарної станції. У схемі використаний алгоритм управління, так званий "після себе", тобто регулювання рівня у конкретному корпусі відбувається за рахунок зміни витрати соку з апарату. Але в алгоритмі управління повинно бути передбачено блокування від можливого оголення нагрівної поверхні наступного корпусу. Наприклад, у II корпусі рівень починає зменшуватись. Система регулювання цього корпусу почне прикривати клапан 7г на виході з корпусу. Якщо кількість соку, який поступає на випарну станцію, недостатня для підтримання мінімально допустимих рівнів у апаратах, системою автоматизації передбачена подача аміачної води у збірник соку перед випарною станцією.

Контроль температури у 1 корпусі випарної станції здійснюється за допомогою термоперетворювача опору 1, сигнал з яких подається на ПЛК.

Контроль та регулювання витрати соку, який поступає на переробку, здійснюється за допомогою комплекту індукційного витратоміра 12, уніфікований струмовий сигнал з якого поступає на ПЛК. Управляючий сигнал з ПЛК через частотний перетворювач PDS1 подається до двигуна М1.

Соседние файлы в папке Курсовой (Сафонов)