§ 42. Технічні правила переносу

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т. Г. Шевченко(а неТ. Г. // Шевченко), гр. Іваненко(а негр.// Іваненко), акад. (доц., проф.) Гончаренко(а неакад. (доц., проф.)// Гончаренко), тов. Гнатюк(а нетов. // Гнатюк).

Примітка. Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити:Тарас Григорович ШевченкойТарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримськийі т. ін.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р.(а не1917 // р.), 150 га(а не150 // га), 20 см3або 20куб. см(а не20 // см3або20 // куб. см), 5 г(а не5 // г).

Примітка. Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити:1917 // рік, 150 // гектаріві т. ін.

3. Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й(а не2- // й),4-го(а не4- // го), 10-му(а не10- // му)й т. ін.

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., т-вотощо.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

§ 43. Знак наголосу ( ́)

Знак наголосу ставиться на маловідомих словах (локалізмах і т. ін.), а також тоді, коли слово може вживатися з двома наголосами, змінюючи при цьому своє значення, пор.: Ми сходили на горуйМи сходили на гору та повернулися додому ще завидна; Образи(від дієсловаображати), образи(художні, літературні),образи (ікони).

Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник § 44. Поділ на відміни

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.

І відміна:іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини:вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя;, голова, сирота, убивця.

II відміна:а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням-ов наз. відмінку (переважно назви осіб):бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;

б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен-при відмінюванні):вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання;також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько,утворювані від іменників усіх родів:вітрище(відвітер), дівчисько(віддівча), свекрушисько(відсвекруха).

IIІ відміна:іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи:вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь,а також словомати,в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.

IV відміна: іменники середн. роду:

а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят:гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);

б) з закінченням -я(із суфіксом-ен-при відмінюванні):ім’я (імені), плем’я (племені).

§ 45. Поділ на групи

Іменники І та II відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку та мішану.

І відміна

1. Тверда група

До твердої групи належать іменники жін. роду з закінченням -а(крім тих, основа яких закінчується на шиплячий приголосний):жінка, машина, перемога, сівба, фабрика, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) з цим же закінченням:голова, дружина, каліка, недоріка, непосида, сирота, староста та чол. роду (назви осіб): Микита, Микола, Саватощо.

2. М’яка група

До м’якої групи належать іменники жін. роду з закінченням -я:буря, друкарня, земля, надія, пісня, робітниця, сім’я;іменники спільного роду з цим же закінченням:суддя, убивця тощо та іменник чол. роду Ілля.

3. Мішана група

До мішаної групи належать іменники жін. роду з закінченням -ата з основою на шиплячий приголосний:вежа, гуща, їжа, каша, круча, межа, площа, тиша, а також іменники спільного роду із закінченням -ата з основою на шиплячий приголосний:лівша, міхоноша; іменник чол. родувельможа.

II відміна

1. Тверда група

Чоловічий рід

До твердої групи належать іменники чол. роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) і з закінченням -о:дуб, палац, темп, ударник, успіх; батько, Петро;переважна більшість іменників на-р:вир, вихор, відвар, двір, жир, сир, стовбур, столяр, явір; сюди ж належать іменникизвір, комар, снігур, які, проте, в називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи:звірі, комарі, снігурі, а також усі іменники іншомовного походження на-ер, -ір, -ор, -ур (-юр)і з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир:інженер, майстер, шофер; папір, сувенір; директор, професор, семафор; абажур, гіпюр, каламбур; базар, гектар, комісар, футляр, ювіляр; бригадир, касир, командир, пасажир.