§ 119. Крапка з комою (;)

Крапка з комою ставиться:

1. Між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми:

Привіт тобі, зелена Буковино, Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам!(В. Самійленко).

Котовський справді палив поміщицькі маєтки; справді з’являвся до багатіїв, вимагав у них боргові зобов’язання бідняків і тут же, перед їхніми очима, нищив; справді забирав гроші й роздавав злидарям (Смолич).

2. Між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення, коли вони поширені або в середині їх уже є розділові знаки:

Та ні, він [І. Франко] був, і є, і завжди буде, Цей велетень, цей титанічний дух; Його вогонь не вигас, не заглух, — Він вкладений навіки в наші груди (Павличко).

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг, і сліпучо-біла вулиця леліла сріблом; крізь просвічені скісним заполудневим сонцем шибки вікон зеленіло... ялинкове гілля; з крутосхилу Ботанічної злітали верхи на ґринджолятах хлопчаки (Дрозд).

3. Між реченнями — частинами складносурядного речення, зв’язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки (рідше – сполучниками і, та), якщо ці речення мають значний обсяг або в середині їх є коми:

І крізь мокру сніговицю Бачу я вогонь червоний, Наче сонце, що конає У молочній білій млі; А навколо нього мріють Наче тіні чорних птахів (Леся Українка).

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання(Леся Українка).

4. Між поширеними однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими одному й тому ж головному реченню, особливо коли в середині таких підрядних уже є розділові знаки:

Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське...; де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно високе, бездонно-глибоке шатро..?(Панас Мирний).

І тепла радість душу обняла, І сам не знаєш у задумі світлій, Що краще — вечір цей чи ночі мла; Що краще — біля тебе сад розквітлий І серць квітучих трепет молодий Чи над тобою зоряні сади(Борис Тен).

5. Між групами незалежних речень, коли необхідно вказати межі між ними на відміну від розмежування окремих речень:

Щойно полуниця відходить, а вже буріють вишні-петринівочки, шовковиця сиплеться, а там зажовтіють абрикоси; буває, так наспіє полуниці, що жінкам невправка з нею, тоді оголошується загальна мобілізація, вже й металурги лазять поруч з дітьми по садках... (О. Гончар).

Примітка.Крапка з комою ставиться також у кінці досить великих рубрик переліку (про крапку в цих випадках див.§ 115, п. 3).

§ 120. Двокрапка (:)

1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнююче слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:

У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи(Коцюбинський).

Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую, Три рушниці-гаківниці І три самопали...(Шевченко).

Заснув, знечувся й коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні(Симоненко).

Примітка 1.Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнюючого слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією:

Та в цю хвилину двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий в довгому старім плащі подертім; з лірою ж за ним дідок кошлатий, що все кашляв та все очі мружив; іще й третій, що безруко щуливсь, лиш рукав сорочки теліпався(Тичина).

Примітка 2.Про вживання тире перед узагальнюючим словом див.§ 121, п. 5.

2. Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з її членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:

Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (Нечуй-Левицький).

Якби його так намалювати, — сказали б: то не чоловік сидить, то — сам сум! (Панас Мирний).

Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од ра­дощів (Коцюбинський).

Як мала у тебе сила, То з гуртом єднайся ти: Вкупі більше зробиш діла, Швидше дійдеш до мети (Грінченко).

Як і вони — я був щасливим: Із теплих уст ловив слова, Що казкою ставали, дивом, В якому всесвіт ожива (Ющенко).

Примітка.Про вживання двокрапки при прямій мові див.§ 125, п. 3.