Тема : гігієнічна характеристика вентиляції навчальних приміщен.

Мета: ознайомитися з гігієнічною оцінкою вентиляції, оволодіти навиками їх визначення, повітряного режиму навчальних приміщень, розкрити важливість забезпечення належної вентиляції виробничих приміщень.

Матеріали та обладнання: рулетка, таблиці для визначення повітряного режиму в приміщенні.

План практичного заняття:

1. Вплив повітряного середовища на функціональний стан організму.

2. Природна і штучна вентиляція, режим провітрювання навчальних приміщень.

3. Поняття про повітряний куб, об’єм вентиляції і кратність обміну повітря.

4. Забруднення повітря. Боротьба з пилом.

5.Дія шуму і вібрації на організм людини

6. Виконання дослідження природної вентиляції навчальних приміщень:

- визначення об’єму вентиляції;

- визначення фактичної і необхідної кратності повітрообміну;

- визначення коефіцієнта аерації приміщення.

7. Складання протоколу дослідження.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Панкратов О.М. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях : навчальний посібник / Панкратов О.М., Міляєв О.К. − К. : КНЕУ. – 2005.– 286 с. (с. 76-78)

2. Безопасность жизнедеятельности : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [В. Н.Павлов, В.А. Буканин, А. Е. Зенков и др.]. — М. : Издательский центр «Академия», 2008. — 336 с. (с. 146-156)

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/За ред. Є.П. Желібо і В.М.Пічі. - Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000», 2001. - 320 с. (с. 120-123)

4. Атаманчук П. С, Мендерецький В. В., Панчук О. П. Чорна О. Г. Основи охорони праці. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 224 с. (с. 15-20)

5. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник. — К.: «Основа». 2011. — 551 с. ( с. 258-265, 305-312)

6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С, Сторожук В. М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник / За ред. канд. техн. наук, доцента В. Ц. Жидецького. — Львів, Афіша, 2000 — 352 с. (с. 41-104)

Теоретичні відомості

1. Вплив повітряного середовища на функціональний стан організму

Атмосферне повітря є одним з головних джерел життя на Землі. Оточуюче нас повітря (атмосфера) є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Без повітря, що потрапляє через дихальні шляхи в легені, вже через декілька хвилин настає смерть. Людина не може прожити без повітря більше 5 хв. Потреба людини в повітрі залежить від її стану (бадьорість, сон), умов роботи і лежить в межах від 15 до 150 тис. л на добу. За одну хвилину чоловіки вдихають 6-8 л повітря, а жінки 3-5 л. За кожну годину людина на 1 кг ваги поглинає 300 мл кисню і виділяє 250 мл вуглекислого газу. Під час роботи ця кількість збільшується в тренованих людей у 15-20 разів, а в нетренованих — у 10 раз.

Склад атмосферного повітря: 78% — азот (N₂), 21 % — кисню (O₂), СО2, Не, Ne, Ar, Rn, H2O та інші — 1% (серед них вуглекислого газу (СО₂) — 0,03-0,04%).

Кисень потрібен нашому організму для забезпечення біологічного окиснення органічних енерговмісних речовин з виділенням енергії, необхідної для процесів життєдіяльності організму. (Горіння це теж окиснення при цьому руйнується органічні речовини (деревина) і виділяється енергія у вигляді світла і тепла, а в нашому організмі найпростішим прикладом також окиснення є розпад АТФ і вивільня енергії потрібної для життедіяльності)

Недостатня насиченість приміщення киснем може призвести до розвитку в людини гіпоксії (кисневого голодування). Наприклад, ми не відчуваємо до визначеного моменту збільшення концентрації СО2 і зменшення концентрації О 2 у повітрі. У нормі атмосферне повітря повинне містити не більш 0,04% СО2. Постійно в приміщенні, наприклад, в аудиторії, концентрація СО2 збільшується. Вуглекислий газ не має кольору, запаху і наростання його концентрації проявляється появою утоми, млявості, зниженням працездатності. Але в цілому організм людини, що перебуває систематично в таких умовах, відреагує складними фізіологічними процесами; зміною частоти, глибини і ритму дихання (задухою), збільшенням частоти серцевих скорочень, зміною артеріального тиску. Цей стан (гіпоксія) може викликати зниження уваги, що у визначених областях діяльності може привести до травматизму і навіть до летального наслідку. Також гіпоксія виникає головний біль, відчуття втоми, нездужання, запаморочення.

Концентрація вуглекислого газу в приміщеннях збільшується пропорційно кількості людей та терміну їх перебування в приміщенні, але як правило, не досягає шкідливих для організмів рівнів. Дослідженнями М. П.Бресткіна та ряду авторів встановлено, що підвищення концентрації СО2 до 2-2,5% не викликає помітних відхилень в самопочутті людини, її працездатності. Концентрації до 4% викликають підвищення інтенсивності дихання, серцевої діяльності, зниження працездатності. Концентрації до 5% супроводжуються задишкою, підсиленням серцевої діяльності, зниженням працездатності. 6% СО2 сприяє зниженню розумової діяльності, виникненню головного болю, запаморочення, 7% може викликати нездатність контролювати свої дії, втрату свідомості і навіть смерть. 10% викликає швидку, а 15-20% миттєву смерть із-за паралічу дихання.

Крім вентиляції навчальних приміщень, важливе значення для організму має і перебування кожного дня на свіжому повітрі. За гігієнічними нормами дихання діти дошкільного віку мають перебувати на свіжому повітрі 5-7 години на день, а діти шкільного віку — 3-4 години.