ТЕМА : ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ.

Мета: закріпити теоретичні знання про природне освітлення, ознайомитися з методикою його вимірювання і оволодіти навиками гігієнічної оцінки природної освітленості.

Матеріали та обладнання: рулетка, метр, лінійка, чотиризначні таблиці Брадіса, калькулятори.

План практичного заняття:

1. Біологічне значення світла.

2. Природне та штучне освітлення.

3. Гігієнічні вимоги до природного освітлення навчальних приміщень.

4. Параметри які визначають природне освітлення: коефіцієнт природного освітлення, світловий коефіцієнт, кут падіння, кут отвору.

5. Вплив на освітленість забарвлення поверхонь навчальних приміщень, меблів.

6. Виконання дослідження природного освітлення навчальних приміщень :

- визначення світлового коефіцієнту;

- визначення кута заглиблення;

- визначення кута падіння;

- визначення кута отвору;

- ознайомлення з методом визначення коефіцієнт природного освітлення.

7. Складання протоколу дослідження.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Панкратов О.М. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях : навчальний посібник / Панкратов О.М., Міляєв О.К. − К. : КНЕУ. – 2005.– 286 с. (с. 82-85)

2. Березюк О.В. Безпека життєдіяльності : навчальний посібник / О.В. Березюк, М.С. Лемешев. — Вінниця : ВНТУ, 2011. — 204 с. (с. 98-103)

3. Мягченко О. П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: навч. пос. / О.П. Мягченко - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 384 с. (с. 120-121)

4. Безопасность жизнедеятельности : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [В. Н.Павлов, В.А. Буканин, А. Е. Зенков и др.]. — М. : Издательский центр «Академия», 2008. — 336 с. (67-80)

5. Сычев Ю.Н. БЖД: учебно-практическое пособие / Московский государственный университет экономики, статистики и информатики. — М., 2005. — 226 с. (с. 89-90)

6. Фізіологія людини і тварин / Ярослав С.Ю., Ананенко М.Т. — К. : «Вища школа», 1971. — 448 с. (с. 191-202)

7. Петро Плахтій Фізіологія людини. Нейрогуморальна регуляція функцій : навчальний посібник / Петро Плахтій, Олексій Кучерук. — Київ : ВД «Профісіонал», 2006. — 336. (с. 113-114).

Теоретичні відомості

1. Біологічне значення світла.

За своєю природою світло — це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10-9 м). Видиме світло (біле) є складовою цілого ряду кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль: фіолетовий 380-450 нм; синій 450-510 нм; зелений 510-575 нм; жовтий 575-620 нм; червоний 620-750 нм. Випромінювання вище 780 нм називають інфрачервоним, нижче 380 нм —ультрафіолетовим.

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% всієї інформації про довкілля людина отримує через зоровий аналізатор. Вплив світла на життєдіяльність людини вивчений дуже добре. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Під дією світла посилює обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру (сприяє синтезу вітаміну D). Природне світло сприяє знешкодженню багатьох видів патогенних мікроорганізмів. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм — бадьорість та сон.

Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності нервової (розумової) діяльності; при цьому зростає небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може викликати головний біль, різь в очах, розлади гостроти зору; світлові відблиски — тимчасове засліплення. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природну активність усіх життєвих процесів.