- •Лекція 10 основи трудового законодавства україни
- •1. Сучасне трудове законодавство України
- •2. Колективний договір, трудовий договір: поняття та порядок укладення
- •3. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну з його вини підприємству
- •4. Розв'язання трудових спорів
- •Індивідуальна самостійна робота
Лекція 10 основи трудового законодавства україни
Мета: ознайомити студентів з основними нормативно-правовими актами, які регулюють трудові правовідносини в Україні.
Основна проблема: засвоєння сутності понять трудового договору, колективного договору, робочого часу, трудової дисципліни, матеріальної відповідальності, трудових спорів.
Провідна ідея: трудове законодавство встановлює систему правових гарантій та правил охорони праці усіх працюючих.
Обрані методи: лекція з елементами дискусії та аналізом конкретних ситуацій.
Основні поняття теми:
Трудові правовідносини — це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини між працівником і роботодавцем, у яких одна сторона— працівник— зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою відповідно до внутрішнього трудового розпорядку, а друга — роботодавець— зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.
Кодекс законів про працю України (КЗпІІ) — це єдиний систематизований законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють галузь суспільних трудових відносин працівників і закріплюють суспільну організацію праці (1971).
Колективний договір — це нормативно-правовий договір, що укладається на виробничому рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства.
Трудовий договір — це угода про працю між роботодавцем і найманим працівником.
Строк випробування — встановлюється з метою перевірки професійної придатності працівника; умова про випробування має бути передбачена в наказі про прийняття на роботу; не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням із профспілкою — 6 місяців. Не встановлюється для молодих спеціалістів, осіб після армії, при переведенні на роботу на інше підприємство.
Робочий час — це норма тривалості часу, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки відповідно до закону і правил внутрішнього розпорядку.
Трудова дисципліна полягає у точному, неухильному і сумлінному виконанні кожним працівником покладених на нього трудових обов'язків. Це правила поведінки працівників, з яких складається внутрішній трудовий розпорядок підприємств.
Матеріальна відповідальність полягає в обов'язку кожної зі сторін трудових правовідносин відшкодовувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку. Індивідуальні трудові спори — суперечності, що виникають між роботодавцем і працівником з приводу застосування трудового законодавства або з приводу встановлення умов праці при недосягненні між ними згоди.
ПЛАН
Сучасне трудове законодавство України.
Колективний договір, трудовий договір: поняття та порядок укладення.
Матеріальна відповідальність працівника за шкоді, заподіяну з його вини підприємству.
Розв'язання трудових спорів.