12. Сковорода – мандрівний мудрець (Старець Григорій Варсава Сковорода)

Старчество відоме в Україні з давнього часу і на Сході зародилося власне особливо сильно в Україні. З давнього часу існує багато таких релігійних людей, які кидали власні маєтки і все життя своє присвячували на службу Богові та на молитву, на вивчення чеснотного життя, їх часто можна було стріти в Україні на відпустах та на святах по великих церквах та по монастирях. Ці люди звалися старчиками або старцями.

Ця назва с т а р е ц ь (зовсім не те, що російське «нищий») – це назва не фізіологічна за віком і не економічна за маєтковим станом. Це назва релігійна: так зветься мудра людина, що зрікається всіх мирських благ та мирської слави. Це мудрець-філософ. Старцем часто був і молодий монах чи людина світська. Коли вона живе в миру, то її звуть «старчик», наприклад, так звали Гр. Сковороду, «Старчик Сковорода», «Старець Сковорода», – так читаємо власноручний підпис його листів.

«Старцювання»– це подорожі. А в них «жити Христовим хлібом» – це було дуже часте в Україні. Це притаманна українська звичка. Піше ходіння старчиків – це українська буденна звичка, вивчення життя.

Життя старця Паїсія Величковського (народився 1722 р., помер 1794 р.), було яскравим відображенням важливої риси українського народу, а саме – прагнення до християнських ідеалів, до життєвого благочестя. За часу Паїсія Величковського яскравим виразником цієї риси української духовності був ровесник Паїсія – мандрівний український християнський філософ Григорій Сковорода. Спільна специфічна риса їх обидвох була те, що життя їх обох являє спробу “втечі” від існуючого серед освіченої верстви стану речей: Паїсій – у чернецтво, Сковорода – у широкі маси невипаченого цивілізацією народу (І. Огієнко).

Література

Багалій Д.І. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода. – Харків: Державне в-тво Україна, 1926. – 397 с.

Барабаш Ю. “Знаю человека…” Григорий Сковорода: Поэзия. Философия. Жизнь. – Москва: Художественная литература, 1989. – 335 с.

Верба Г.М. Сковорода і музика // Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність / Відп. ред. проф.. І.П. Стогній. – Київ, 2003. – С.

Верба Г.М. Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди / Монографія. – Тернопіль, видавництво Астон. – 656 с.

[Ковалинский М.И.] Жизнь Григория Сковороды / Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ: Наукова думка, 1973.

Махновець Л. Григорій Сковорода. Біографія. – Київ: Наукова думка, 1972. – 255 с.

Мишанич О. Григорій Сковорода (1722 – 1794 ) // Сковорода Г. Твори:

У 2 т. / Передмова О. Мишанича. – Київ: Обереги, 2005. – Т. 1. – С. 9 – 35.

Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи . – Київ: Майстерня

Білецького, 2007. – 256 с.

Ушкалов Л.В. Григорій Сковорода: семінарій. – Харків: Майдан, 2004. –

876 с.

Ушкалов Л.В. Про стан та перспективи студій над Сковородою

//Ушкалов Л.В. Григорій Сковорода: семінарій. – Харків: Майдан, 2004. –

С. 12 – 23.

Стадниченко В.Я. Іду за Сковородою: Сповідь у любові до вчителя

[Документальна повість-подорож]. – Київ : Криниця, 2002. 176 с.

Ніженець А.М., Стогній І.П. Григорій Сковорода. Пам’ятні місця на Україні.-

Київ:Наукова думка, 1984. 94 с.

Шупта Д.Р. Де народився Г. Сковорода? // Літературна Україна. – 1997. – 4

грудня. – С. 3.

РОЗДІЛ II.

ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ СКОВОРОДИ

1. Загальна характеристика літературної творчості Сковороди

2. Барокові традиції в творчості Сковороди

3. Біблія як джерело літературної творчості Сковороди

4. Поезія Сковороди: загальна характеристика

5. Провідні мотиви поезії Сковороди

6. «Сад божественных песней» Сковороди: загальна характеристика збірки

7. 30-а пісня «Саду...» («Осень нам проходит, а весна прошла»)

8. Поезія Сковороди «Dе lіbегtаtе»

9. Латиномовна поезія Сковороди

10. Байки Сковороди

11. Візії Сковороди: «Сон»

12. Діалоги Сковороди: загальний огляд

13. Притчі Сковороди

14. Солілоквії Сковороди: «Брань архистратига Михаила со Сатаною»

15. Солілоквії Сковороди: «Пря бєсу со Варсавою»

16. Трактати Сковороди: зміст, образи, композиція

17. «Начальная дверь ко христіанскому добронравію» як катехізис

18. «Silenus alkibiadis» та «Жена Лотова»: “священна філологія”Сковороди

19. Творчість Сковороди й антична література

19.1. Сковорода й Верґілій

19.2. Сковорода й Горацій

19.3. Сковорода й Езоп

19.4. Сковорода й Овідій

19.5. Сковорода й Плутарх