- •На світлу пам’ять і добру згадку
- •Базалук Олег Олександрович доктор філософських наук, профессор Переяслав-Хмельницкого державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Григорию Вербе посвящается…
- •1946 – 1950
- •П е р е д м о в а
- •(1722 – 1794 )
- •1. Загальна характеристика життя та творчості Сковороди
- •2. Дитячі роки Сковороди
- •3. Сковорода та його рідня
- •4. Києво-Могилянська академія в житті та творчості Сковороди
- •5. Перебування Сковороди в придворній капелі імператриці Єлизавети
- •6. Закордонна мандрівка Сковороди
- •7. Переяславщина в житті та творчості Сковороди
- •7.1. Переяславський колегіум (кінець 1750 – середина 1751 рр.)
- •7.2. Перебування Сковороди в селі Коврай
- •10. Дружба з Михайлом Ковалинським
- •11. Життя й творчість Сковороди на суспільному та культурному тлі
- •12. Спосіб життя (modus vivendi) Сковороди
- •12. Сковорода – мандрівний мудрець (Старець Григорій Варсава Сковорода)
- •1. Загальна характеристика літературної творчості Сковороди
- •2. Барокові традиції в творчості Сковороди
- •3. Біблія як джерело літературної творчості Сковороди
- •4. Поезія Сковороди: загальна характеристика
- •5. Провідні мотиви поезії Сковороди
- •6. «Сад божественных песней» Сковороди: загальна характеристика збірки
- •8. Поезія Сковороди «Dе lіbегtаtе»
- •9. Латиномовна поезія Сковороди
- •10. Байки Сковороди
- •11. Візії Сковороди: «Сон»
- •12. Діалоги Сковороди: загальний огляд
- •13. Притчі Сковороди
- •14. Солілоквії Сковороди: «Брань архистратига Михайла со Сатаною»
- •15. Солілоквії Сковороди: «Пря бєсу со Варсавою»
- •16. Трактати Сковороди: зміст, образи, композиція
- •16.1. «Начальная дверь ко христіанскому добронравію» як катехізис
- •16.2. «Silenus Alkibiadis» та «Жена Лотова»: “священна філологія”Сковороди
- •17. Творчість Сковороди й антична література
- •17.1. Сковорода й Верґілій
- •17.2. Сковорода й Горацій
- •17.3. Сковорода й Езоп
- •17.4. Сковорода й Овідій
- •17.5. Сковорода й Плутарх
- •1. Загальна характеристика філософських поглядів Сковороди
- •2. Антропологія Сковороди
- •3. Естетичні погляди Сковороди
- •4. Етика (моральна філософія, християнська філософія, практична філософія) Сковороди
- •5. Єство філософії згідно з наукою Сковороди
- •6. Історіософія Сковороди
- •7. Метафізика Сковороди
- •8. Основні універсалії сковородинської філософії:
- •8.3. Матерія
- •8.5. Обоження
- •8.6.1. Великий світ (макрокосмос)
- •8.6.2. Малий світ (мікрокосмос)
- •8.6.3. Символічний світ
- •8.7. Свобода
- •8.8. Себепізнання
- •8.9. Серце
- •8.10. Софія-Премудрість
- •8.11. „Сродність” („сродна” праця)
- •8.13. Щастя
- •9. Традиції античної філософії в Сковороди
- •9.1. Сковорода й Піфагор
- •9.2. Сковорода й Сократ
- •9.3. Сковорода й Платон
- •9.4. Сковорода й атомісти, найперше Епікур
- •9.5. Сковорода й Арістотель
- •9.6. Сковорода й кініки, найперше Діоген
- •9.7. Сковорода й стоїки
- •9.7.1. Сковорода й Люцій Анней Сенека
- •10. Сковорода й неоплатонівська традиція
- •1. Загальна характеристика сковородинського богослів'я
- •3.2. Біблійна герменевтика Сковороди
- •3. Богопізнання в Сковороди
- •4. Есхатологія Сковороди (наука про „горній Єрусалим”)
- •5. Зв'язок богослів'я Сковороди із сектярством
- •6. Поняття Бога в Сковороди
- •7. Релігійне вільнодумство Сковороди
- •8. Сковорода й масони
- •9. Сковорода й німецька містика
- •10. Сковорода й Олександрійська богословська школа
- •11. Сковорода й традиції святоотцівського богослів'я (патристики)
- •12. Сковорода й традиції середньовічного та новочасного західного богослів'я
- •12.1. Сковорода й Аврелій Авґустин
- •13. Теодіцея в Сковороди
- •14. Христологія (христоцентричність) Сковороди
- •1. Загальна характеристика педагогічних поглядів Сковороди
- •2. Педагогічні погляди Сковороди та Яна Амоса Коменського
- •3. Проблеми виховання в Сковороди
- •4. Сковорода й традиції античної педагогіки
- •5. Сковорода й педагогічна думка хіх-хх ст.
- •Рецензія
- •1794 Года
- •Григорий Саввич Сковорода
- •Поэзия и проза Марка-Антуана Мюре в переводах г.С.Сковороды «о ночь нова, дивна, чудна...»
- •Тема вина в произведениях г.С.Сковороды «Вино веселит сердце человЂка...»
- •Г.C.Сковорода как первый отечественный последователь педагогического учения Яна Амоса Коменского
- •Густав (Густав Адольф) Густавович Гесс де Кальве –
- •Первый венгерский биограф г.С.Сковороды
- •(1784-1838)
- •Grigorij Szavvics Szkovoroda
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2010.03.26./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Grigory Savvich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2008.12.03./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Hrihorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim
- •/2009.06.02./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •Hrihory Savich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •/2009.01.27./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalaja
- •Grigorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2009.06.02./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •19 Листопада 2002 р.
- •7 Грудня 2002 р.
- •13 Лютого 2004 р.
- •4 Листопада 2005 р.
- •13 Лютого 2006 р.
- •25 Лютого 2006 р.
- •12 Квітня 2006 р.
- •5 Червня 2006 р.
- •3 Грудня 2006 р.
- •29 Липня 2007 р.
- •3 Січня 1980 р.
- •2 Червня 1993 р.
- •Наконец-то я отозвалась, словно из глухого прошлого, словно из далеких звездных миров, - здравствуйте!
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •70-Річного ювілею г.М. Верби
- •Посвідчення
- •28 Березня 2002 р.
- •15 Лютого 1980 р. №10567
- •Contents
9. Латиномовна поезія Сковороди
Сковороді належить досить багато латиномовних поезій. Серед них - «Саrmen» («Мелодія») зі збірки «Сад божественних пісень», «Іn паtalem Jеsи» («На Різдво Христове»), «Еst qиаеdаm mаегепtі flеге vоluрtаs» («У горі втіху приносять сльози»), «Quіd еst vігtus?» («Що таке чеснота?»), «Еріgrаmmа» («Епіграма»), «Іп nаtаlеm Ваsіlіі Тоmагaе, риегі 12 аnnоrum» («На день народження Василя Томари, хлопчини 12 років»), «Іn nаtаlеm bі1оgгоdеnsis еріsсорі» («На день народження білгородського єпископа»), «Dе sасга саеа, sеu аеtеrnіtаtе» («Про святу вечерю, або Про вічність»), «De umbratica voluptate» («Про примарну розраду»), «Dе jеjuпіо» («Про піст»), 25 віршів у листах до Михайла Ковалинського, 2-у листах до Якова Правицького, а також численні двовірші та невеличкі уривки, розсипані по різних творах філософа. Латинські вірші Сковороди можна розподілити на ліричні, привітальні та набожні. Вони написані елегійним дистихом, ямбічним триметром, аск-лепіадовою строфою, ямбом і амфібрахієм. У своїй латинській поезії Сковорода рясно користався мітологічними образами й сюжетами, вживав різноманітні риторичні прийоми: анафори, антитези тощо. Перу Сковороди належить також латиномовна езопівська байка про Вовка та Ягня [Л.У. – С. 239-240].
10. Байки Сковороди
Перу Сковороди належить перша в історії української літератури збірка байок – «Харківські байки». Байка була, добре знана в нашій літературі задовго до Сковороди: теорію байки докладно розглядали в шкільних курсах поетичного мистецтва, а особливо полюбляли байки українські барокові проповідники – у казаннях одного тільки Антонія Радивиловського можна знайти біля двох десятків байкових сюжетів. Утім, саме Сковороду слід уважати за „батька” української байки. У 1769 році, облишивши свої виклади в Харківському колегіумі, він заходився коло літературної праці, написавши зокрема півтора десятка прозових езопівських байок. А навесні 1774 року, перебуваючи в Бабаях, філософ написав іще п'ятнадцять байок та й скомпонував збірку, яку назвав «Харківські байки». Байку Сковорода розглядав як філософський жанр. Говорячи про її єство, він покликається на „стародавніх любомудрців”, перш за все, на Сократа, котрий, за переказами, під кінець життя завершував декілька езопівських сюжетів. Для Сковороди це є розумна забавка, така собі картинка, „зверху смішна, але всередині чудова”. Про філософічність байок Сковороди свідчить і те, що їхній епімітій, або „сила”, годен часом набагато перевершувати обсягом саму фабулу. Зрештою, основна тема, якою переймається Сковорода-байкар, так само філософська – „сродність”. Половина всіх «Харківських байок» присвячена саме їй: «Старий і молодий жайворонок», «Коліщата дзиґарські», «Орел і Сорока», «Голова і Тулуб», «Брусок і Ніж», «Орел і Черепаха», «Собака і Коняка», «Бджола і Шершень» та інші. Прикметною рисою байок Сковороди є те, що майже всі їхні фабули побудовано у формі яскравих діалогічних сценок. Персонажами «Харківських байок» виступають передовсім тварини й птахи, але також люди, стихії, приладдя, коштовне каміння тощо. Почасти вони взяті Сковородою з традиційних езопівських сюжетів, як-от, приміром, Орел та Черепаха, Гній; почасти – з популярних емблематичних енциклопедій (Змія, яка скидає із себе линовище, Верблюд та Олень), а почасти є цілком оригінальними, як-от дзиґарські коліщата, Вітер чи Брусок [Л.У. – С. 201-209].