- •На світлу пам’ять і добру згадку
- •Базалук Олег Олександрович доктор філософських наук, профессор Переяслав-Хмельницкого державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Григорию Вербе посвящается…
- •1946 – 1950
- •П е р е д м о в а
- •(1722 – 1794 )
- •1. Загальна характеристика життя та творчості Сковороди
- •2. Дитячі роки Сковороди
- •3. Сковорода та його рідня
- •4. Києво-Могилянська академія в житті та творчості Сковороди
- •5. Перебування Сковороди в придворній капелі імператриці Єлизавети
- •6. Закордонна мандрівка Сковороди
- •7. Переяславщина в житті та творчості Сковороди
- •7.1. Переяславський колегіум (кінець 1750 – середина 1751 рр.)
- •7.2. Перебування Сковороди в селі Коврай
- •10. Дружба з Михайлом Ковалинським
- •11. Життя й творчість Сковороди на суспільному та культурному тлі
- •12. Спосіб життя (modus vivendi) Сковороди
- •12. Сковорода – мандрівний мудрець (Старець Григорій Варсава Сковорода)
- •1. Загальна характеристика літературної творчості Сковороди
- •2. Барокові традиції в творчості Сковороди
- •3. Біблія як джерело літературної творчості Сковороди
- •4. Поезія Сковороди: загальна характеристика
- •5. Провідні мотиви поезії Сковороди
- •6. «Сад божественных песней» Сковороди: загальна характеристика збірки
- •8. Поезія Сковороди «Dе lіbегtаtе»
- •9. Латиномовна поезія Сковороди
- •10. Байки Сковороди
- •11. Візії Сковороди: «Сон»
- •12. Діалоги Сковороди: загальний огляд
- •13. Притчі Сковороди
- •14. Солілоквії Сковороди: «Брань архистратига Михайла со Сатаною»
- •15. Солілоквії Сковороди: «Пря бєсу со Варсавою»
- •16. Трактати Сковороди: зміст, образи, композиція
- •16.1. «Начальная дверь ко христіанскому добронравію» як катехізис
- •16.2. «Silenus Alkibiadis» та «Жена Лотова»: “священна філологія”Сковороди
- •17. Творчість Сковороди й антична література
- •17.1. Сковорода й Верґілій
- •17.2. Сковорода й Горацій
- •17.3. Сковорода й Езоп
- •17.4. Сковорода й Овідій
- •17.5. Сковорода й Плутарх
- •1. Загальна характеристика філософських поглядів Сковороди
- •2. Антропологія Сковороди
- •3. Естетичні погляди Сковороди
- •4. Етика (моральна філософія, християнська філософія, практична філософія) Сковороди
- •5. Єство філософії згідно з наукою Сковороди
- •6. Історіософія Сковороди
- •7. Метафізика Сковороди
- •8. Основні універсалії сковородинської філософії:
- •8.3. Матерія
- •8.5. Обоження
- •8.6.1. Великий світ (макрокосмос)
- •8.6.2. Малий світ (мікрокосмос)
- •8.6.3. Символічний світ
- •8.7. Свобода
- •8.8. Себепізнання
- •8.9. Серце
- •8.10. Софія-Премудрість
- •8.11. „Сродність” („сродна” праця)
- •8.13. Щастя
- •9. Традиції античної філософії в Сковороди
- •9.1. Сковорода й Піфагор
- •9.2. Сковорода й Сократ
- •9.3. Сковорода й Платон
- •9.4. Сковорода й атомісти, найперше Епікур
- •9.5. Сковорода й Арістотель
- •9.6. Сковорода й кініки, найперше Діоген
- •9.7. Сковорода й стоїки
- •9.7.1. Сковорода й Люцій Анней Сенека
- •10. Сковорода й неоплатонівська традиція
- •1. Загальна характеристика сковородинського богослів'я
- •3.2. Біблійна герменевтика Сковороди
- •3. Богопізнання в Сковороди
- •4. Есхатологія Сковороди (наука про „горній Єрусалим”)
- •5. Зв'язок богослів'я Сковороди із сектярством
- •6. Поняття Бога в Сковороди
- •7. Релігійне вільнодумство Сковороди
- •8. Сковорода й масони
- •9. Сковорода й німецька містика
- •10. Сковорода й Олександрійська богословська школа
- •11. Сковорода й традиції святоотцівського богослів'я (патристики)
- •12. Сковорода й традиції середньовічного та новочасного західного богослів'я
- •12.1. Сковорода й Аврелій Авґустин
- •13. Теодіцея в Сковороди
- •14. Христологія (христоцентричність) Сковороди
- •1. Загальна характеристика педагогічних поглядів Сковороди
- •2. Педагогічні погляди Сковороди та Яна Амоса Коменського
- •3. Проблеми виховання в Сковороди
- •4. Сковорода й традиції античної педагогіки
- •5. Сковорода й педагогічна думка хіх-хх ст.
- •Рецензія
- •1794 Года
- •Григорий Саввич Сковорода
- •Поэзия и проза Марка-Антуана Мюре в переводах г.С.Сковороды «о ночь нова, дивна, чудна...»
- •Тема вина в произведениях г.С.Сковороды «Вино веселит сердце человЂка...»
- •Г.C.Сковорода как первый отечественный последователь педагогического учения Яна Амоса Коменского
- •Густав (Густав Адольф) Густавович Гесс де Кальве –
- •Первый венгерский биограф г.С.Сковороды
- •(1784-1838)
- •Grigorij Szavvics Szkovoroda
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2010.03.26./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Grigory Savvich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2008.12.03./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Hrihorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim
- •/2009.06.02./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •Hrihory Savich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •/2009.01.27./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalaja
- •Grigorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2009.06.02./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •19 Листопада 2002 р.
- •7 Грудня 2002 р.
- •13 Лютого 2004 р.
- •4 Листопада 2005 р.
- •13 Лютого 2006 р.
- •25 Лютого 2006 р.
- •12 Квітня 2006 р.
- •5 Червня 2006 р.
- •3 Грудня 2006 р.
- •29 Липня 2007 р.
- •3 Січня 1980 р.
- •2 Червня 1993 р.
- •Наконец-то я отозвалась, словно из глухого прошлого, словно из далеких звездных миров, - здравствуйте!
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •70-Річного ювілею г.М. Верби
- •Посвідчення
- •28 Березня 2002 р.
- •15 Лютого 1980 р. №10567
- •Contents
4. Етика (моральна філософія, християнська філософія, практична філософія) Сковороди
Сковороду часто називають філософом-моралістом, мавши на думці наявні в його творах численні приписи етичного гатунку („Не ревнуй в том, что не данно от Бога. / Без Бога (знаешь) ни же до порога”; „По мосту, мосточку с народом ходи, / По разуму ж его себе не веди"; „Кому меньше в жизни треба, / Тот ближае всех до неба” тощо). Утім, етика Сковороди – явище, перш за все, релігійне, адже вона має глибоке містичне підложжя. Засадою морального життя для Сковороди є страх Божий (недаром у пам'яті простолюду він залишився як чоловік, що вчив „добру, страху Божому та упованню на милосердя розіп'ятого за гріхи наші Господа нашого Ісуса Христа”). Власне кажучи, філософ ототожнював страх Божий з вірою в Христа. Оця тотожність Господнього страху та віри в Христа віддзеркалює незбагненну тотожність Бога-Отця з Богом-Сином, отож, душу праведника можна уявити як „твірний образ” Пресвятої Трійці. „Естли б кто мене спросил, – пише Сковорода, – каким образом наслєдовать страх Божій, я б ему отвєчал с Сираховым сыном: "Возжелав премудрости, соблюди заповєди, и Господь подаст тебе”. Премудрость и страх Божій одно. А естли опять спросишь, коим путем достигнуть вєры, невидимое величество Божіе видящей..., скажу тебе со Іоанном: "Всяк согрєшаяй, не видє его, не позна его". Спроси ж теперь мене, коим способом получить наслєдіе дражайших заповєдей. Отвєчаю с Давидом: “Блажен муж, бояйся Господа, в заповєдях его восхощет зєло”. Видиш, что к помянутым двоим присовокупляется, а сіє тріе суть едино: страх Божій, вєра Христова і животворящія заповєди. Страх Божій и вєра побуждают к заповєдям, а дух заповєдей вершит двоицу”. Іншими словами, страх Божий, тобто премудрість, є знаття про те, що таке щастя, а цнота – це воля та чин, спрямовані до нього. Звідси – ідея „наслідування Христа”, яке полягає не тільки в кенозисі чи „співрозп'ятті”, але й у прикметній для моральної людини боротьбі з афектами, адже „в такій людині панує мир і душевний , спокій, що його дарує Господь своїм найдорожчим учням: мир свій дарую вам. Найближче до них перебуває той, хто наполегливо бореться з афектами та стримує їх вуздечкою розуму, неначе диких коней” [Л.У. – С. 622-633].
5. Єство філософії згідно з наукою Сковороди
У старій Україні єство філософії окреслювали здебільшого згідно із шістьма класичними дефініціями, що їх подає «Діалектика» Івана Дамаскина: 1) філософія – це пізнання природи речей; 2) філософія – це пізнання Божих та людських справ; 3) філософія – це розмисл про смерть; 4) філософія – це уподібнення Богові; 5) філософія – це наука над науками; 6) філософія – це любов до мудрості, тобто до Бога, оскільки саме Бог є справжньою Мудрістю. До поняття філософія щільно прилягав разочок інших понять: богомысліе, боговиденіе, философское боговиденіе, духовная церковная и богодарованная философія, Христова философія, философіа христіанская, мудрованіе духовное, премудрость духовная, мудрость небесная, смиренномудріе тощо. У цьому-таки річищі розглядав філософію і Сковорода. На його думку, „Христова (християнська) філософія” є не що інше, як головна мета („главная цель”) дочасного людського життя, котра „устремляет весь круг дел своих на тот конец, чтоб дать жизнь духу, благородство сердцу, светлость мыслям...”. Бути філософом означає не тільки розумітися на богодухновенних текстах Святого Письма, втішатися самотою тощо, але й уміти добачати „сверх пустыни, сверх стихійной бражды нечто новое и нестареющееся, чудное и вечное”, зрештою, „посвятиться Богу”, тобто вільно шукати його „в натуре и в книгах”. Оцій справжній філософії Сковорода протипокладає дурну філософію , або дурномудріе , що його святий апостол Павло назвав колись „пустою философіею, которая бражничит по бурде стихійной, препятствующей философствовать по Христе...” [Л.У. – С. 633-635].