(1722 – 1794 )

1. Загальна характеристика життя та творчості Сковороди

2. Дитячі роки Сковороди (1722 – 1734 )

3. Сковорода та його рідня

4. Києво-Могилянська академія в житті та творчості Сковороди (1734 – 1753, з

перервами)

5. Перебування Сковороди в придворній капелі імператриці Єлизавети (1742 –

1744 )

6. Закордонна мандрівка Сковороди (1745 – 1750 )

7. Переяславський колегіум у житті та творчості Сковороди (кінець 1750 –

червень 1751)

8.Перебування Сковороди в селі Каврай (1753, 1755 – 1759 )

9. Сковорода в Харківському колегіумі (1759 – 1760 , 1763 – 1764, 1768 – 1769 )

10. Дружба з Михайлом Ковалинським

11. Життя й творчість Сковороди на суспільному та культурному тлі

12. Спосіб життя (modus vivendi) Сковороди

13.Сковорода – мандрівний мудрець (Старець Григорій Варсава Сковорода)

1. Загальна характеристика життя та творчості Сковороди

Першою спробою загальної характеристики життєвого та творчого шляху Сковороди стала праця Михайла Ковалинського «Життя Григорія Сковороди», написана улюбленим учнем філософа ще в 1794 – 95 роках. Упродовж ХІХ – ХХ століть таких спроб було зроблено чимало. Серед авторів численних „портретів" Сковороди були Віктор Аскоченський, Дмитро Багалій, Юрій Барабаш, Іван Вернет, Едвард Вінтер, Густав Гесс де Кальве, Григорій Данилевський, Іван Драч, Володимир Ерн, Григорій Коваленко, Іван Іваньо, Олекса Мишанич, Іван Мірчук, Анастасія Ніженець, Віктор Петров, Павло Попов, Софія Русова, Гнат Хоткевич, Дмитро Чижевський та інші. Спочатку увагу дослідників привертало незвичайне життя Сковороди, а згодом і численні перипетії, пов'язані з його творчістю. На сьогодні найбільш універсальний „портрет" Сковороди подає книга Дмитра Багалія «Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода» (Харків, 1926; друге видання, виправлене – Харків, 2003), найґрунтовнішу характе­ристику філософської творчості Сковороди – книга Дмитра Чижевського «Філософія Г.С. Сковороди» (Варшава, 1934), а найдокладнішу біографію – розвідка Леоніда Махновця «Григорій Сковорода. Біографія» (Київ, 1972). Аналіз „портретів" Сково­роди дозволяє збагнути передовсім те розмаїття дослідницьких стратегій і стилістик, в яких розглядалися життя та творчість нашого філософа [Ушкалов Л. Григорій Сковорода: семінарій. – Харків: «Майдан», 2004. – С. 34 – 40. Надалі – Л.У.].

2. Дитячі роки Сковороди

Григорій Сковорода народився 3 грудня (за старим стилем – 22 листопада) 1722 року в сотенному містечку Чорнухи (дехто із дослідників стверджує, що Сковорода народився в с. Харсіки, що знаходились поряд з Чорнухами, а зараз злилися з Чорнухами) на Полтавщині в козацькій родині. Змалку він виявив неабиякий хист до науки та музики. Навчався в місцевій дяківській школі. Жив удома до 1734 року, аж поки не подався на навчання до Києво-Могилянської академії. Дитячі враження час од часу зринають у творах Сковороди. Світ Сковороди-дитини, про який збереглося обмаль прямих свідчень, можна спробувати реконструювати на підставі різноманітних історичних документів про Гетьманщину першої половини XVIII століття, даних про звичаї та обичаї старої української школи, мандрованих дяків тощо [Л.У. С. 40 - 46].