Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податковий_менеджмен_(лекцii).docx
Скачиваний:
54
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
569.53 Кб
Скачать

Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні основи податкового менеджменту

  1. Поняття податкового менеджменту та його функції.

  2. Характеристика складових податкового менеджменту.

  3. Система податкових органів.

  4. Права та обов’язки керівників органів податкової служби та їх заступників.

  5. Права та обов’язки платників податків.

Література

  1. Податковий кодекс від 19.01.2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

  2. Ісашина Г. Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / Г.Ю. Ісаншина. - К.: ЦУЛ, 2003. – 384 с.

  3. Крисоватий А.І. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / А.І. Крисоватий. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 236 с.

  4. Мединська Т.В. Податкова система: Навчальний посібник / Т.В. Мединська, Н.І. Власюк. – Львів: «Манголія - 2006», 2012. – 424 с.

  5. Онисько С. М., Тофан І. М., Податкова система: Підручник / С.М. Онисько, і.М. Тофан. - Львів: Магнолія Плюс, 2005. - 332 с.

  6. Рева Т. М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / Т.М. Рева. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.

  1. Поняття податкового менеджменту та його функції.

На сучасному етапі перебудови української економіки, тобто переходу її до ринкового типу, неможливо задовольнити потреби суспільства без науково обгрунтованої системи вилучення у суб’єктів господарства частини створеної доданої вартості у вигляді податків.

Для здійснення цих радикальних змін у суспільстві необхідна адекватна система управління, яка базувалась б на ринкових відносинах та морально-етичних позиціях та змогла забезпечити ефективну діяльність як підприємницьких, так і державних структур. Така система не може виникнути самостійно, а її створення є окремою проблемою, яка потребує особливого аналізу та комплексного підходу до вирішення.

Для того, щоб акцентувати увагу на важливості змін у сфері управління та підкреслити, що нова управлінська система, яка сьогодні формується у сфері оподаткування, заснована на інших принципах і докорінно відрізняється від тієї, що існувала раніше, зявляється така специфічна форма правління, як податковий менеджмент.

Довідка: Податковий менеджмент як сфера діяльності в Україні почав розвиватися з 1991 р. На основі закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 № 1251-12. Головною метою побудови податкового закону, було створення податкової системи України. Закон регулював відносини і визначав понятійний апарат у системі оподаткування. Дуга редакція Закону від 02.02.94 № 3904-12 відобразила реалії податкової системи, які сформувалися на той час в Україні. У 1997 р. були внесені чергові зміни до цього закону, була прийнята нова редакція від 18.02.97 № 77/97, згідно з яким встановлюються, скасовуються, і розрізняються податки, збори, призначені для державних і місцевих бюджетів, визначаються внески до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників податків. Новою сторінкою в розвитку податкової системи України є прийняття 02.12.2010 р. Податкового кодексу України, який вносить вагомі зміни в розвиток цієї системи. У своїй еволюції податковий менеджмент пройшов два етапи. На першому етапі (1991-1995 рр.)менеджмент був спрямований на забезпечення максимізації податкових надходжень, а на другому відбувся перехід дозниження податкового тягаря (1995 р. І до сьогодні)

Тобто, як окрема галузь знань податковий менеджмент виник на початку 20 ст. і відтоді набув широкого розвитку у високо розвинутих країнах світу як наука і практика управління фінансовими ресурсами і відносинами, що охоплює систему принципів, методів, форм і прийомів регулювання ринкового механізму у галузі фінансів з допомогою податків.

Для з’ясування суті поняття «податковий менеджмент» необхідно відштовхуватися від загального поняття «менеджмент», тобто «управління».

В підручнику «Финанси» за редакцією В. М. Родіонової термін «управління» визначається як сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення певного результату.

Об’єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою та платниками з приводу сплати податків і обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів. А результатом такого впливу має бути, з одного боку, формування централізованого фонду держави, а з іншого — створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності; регулювання соціально-екномічного життя суспільства. Вказана мета випливає з двох функцій податків — фіскальної та регулюючої.

Тож виходячи з мовленого вище, можна сформулювати поняття «податковий менеджмент».

Податковий менеджмент - це сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва і соціальної сфери.

Кожена система управління, в тому числі й державний податковий менеджмент, включає дві взаємопов'язані складові — об'єкт і суб'єкт управління. На якості управління познача­ються як знання об'єкта (або системи, якою управляють), так і суб'єкта (або системи, яка управляє).

Суб'єктами державного податкового менеджменту є держава в особі її уповноважених органів.

Об'єктом державного податкового менеджменту є податкова система держави.

Предметом державного податкового менеджменту є правове та організаційне забезпечення створення та функціонування податкової системи держави.

Метою державного податкового менеджменту є забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи та забезпечення доходної частини бюджету.

Завдання державного податкового менеджменту:

  • розробку та впровадження нормативних актів у сфері оподаткування. Виконання цього завдання передбачає здійснення заходів щодо прогнозування обсягів податкових надходжень на перспективу на основі прогнозних розрахунків росту доходів підприємств, галузей, всієї економіки з використанням зарубіжного досвіду; розробки нових концепцій оподаткування, які сприяють розвитку бізнесу без шкоди для державних соціальних програм;

  • створення та забезпечення функціонування системи органів податкового адміністрування: та контролю;

  • створення та забезпечення функціонування системи контролю за податковою системою держави.

Основне завдання державного податкового менеджменту щодо регламентування податкових норм і правил полягає у встановленні і коригуванні елементів податкової системи для забезпечення надходжень до бюджету та стимулюванні економічного зростання. Тобто, йдеться про оптимальне поєднання фіскальної і регулювальної функцій податків. Ефективність по­даткового менеджменту залежить від ступеня його відповідно­сті можливостям економіки, потребам соціально-економічного розвитку країни та інтересам громадянського суспільства.

Функції державного податкового менеджменту.

У Великому тлумачному словнику російської мови одним із визначень терміна "функція" є "напрямок діяльності відповідно до призначення якої-небудь організації, установи".

Виходячи із цього, функції державного податкового менеджменту можна позначити як напрямки діяльності з управління податковою системою держави з метою забезпечення необхідних надходжень до бюджету держави й досягнення ефективного розвитку економіки держави.

  1. Функція планування податкової системи полягає, насамперед, у розробці законодавчих нормативних актів, які регламентують порядок організації й функціонування податкової системи держави на основі обраної податкової політики держави.

Для виконання цієї функції розробляються концептуальні основи оподаткування в державі, тобто визначається податкова політика, яка залежить від обраної моделі економічного розвитку держави.

  1. Функція організації податкової системи передбачає практичне втілення розроблених у процесі реалізації функції планування заходів щодо організації й функціонування податкової системи держави.

Зокрема, у процесі здійснення функції організації податкової системи приймаються й запроваджуються розроблені законодавчі акти, які регламентують процес оподаткування, адміністрування й податкового контролю, реалізуються на практиці заплановані заходи модернізації чинної системи адміністрування й податкового контролю та ін.

Законодавча процедура в Україні, включно з податковим законодавством, складається з кількох стадій:

1) вияв законодавчої ініціативи; 2) обговорення законопроекту; 3) прийняття закону; 4) підписання закону; 5) оприлюднення закону.

Кожна з таких основних стадій поділяється, у свою чергу, на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють:

для першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок (документи законодавчої ініціативи); розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах Верховної Ради, тимчасових спеціальних комісіях; для другої і третьої стадій законодавчого процесу (обговорення законопроектів та прийняття законів) виділяють розгляд законопроектів у трьох читаннях та ін.

Заключна стадія законодавчого процесу включає процедуру підписання законів, опублікування, введення їх у дію тощо.

  1. Функція контролюподаткової системи передбачає комплекс заходів, спрямованих на перевірку ефективності фунціонування чинної податкової системи держави з метою внесення до неї необхідних коригувань.

У процесі реалізації цієї функції аналізуються результати діяльності податкової системи, зокрема, причини відхилень фактичних податкових надходжень до бюджету від запланованих, результати стимулювання за допомогою пільгової системи оподаткування пріоритетних галузей розвитку економіки держави, зіставляються суми податкових надходжень з витратами на функціонування органів податкового контролю й адміністрування тощо. про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків» зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

  1. Функція регулювання податкової системи полягає в коригуванні чинної податкової системи з метою підвищення її ефективності. Реалізується функція регулювання на основі аналізу результатів функції контролю податкової системи, за підсумками якого може прийматися рішення щодо внесення змін до чинної податкової системи держави.

Слід зазначити, що сьогодні нормами ст, 1 Закону "Про систему оподаткування" встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо опо­даткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. А зміни і доповнення до цього закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Проте на практиці ці норми порушуються, і більшість змін щодо порядку оподаткування вноситься Законом про державний бюджет на відповідний рік без дотримання терміну в шість місяців. Такий порядок негативно впливає на стан податкового законодавства і тому виникає потреба в його скасуванні і дотриманні базових законодавчих правил.

Враховуючите, що податковий менеджмент являє собою комплекс взаємопов’язаних управлінських рішень і заходів на різних рівнях управління оподаткуванням, він поділяється на:

  • макрорівні (держава) – фіскальний менеджмент;

  • мікрорівні (підприємство, фірма) – корпоративний менеджмент;

  • субмікрорівні (домогосподарство чи конкретна фізична особа) – персональний менеджмент.

  1. Характеристика складових податкового менеджменту.

Податковий менеджмент реалізується на практиці через елементи, що виступають відносно самостійними комплексами податкових заходів. Проте лише за умови використання всіх елементів податкового менеджменту можна досягнути максимального результату або синергійного ефекту — процесу досягнення посилюючого ефекту внаслідок взаємодії всіх складових.

Синергійними елементами податкового менеджменту виступають:

  • законодавча діяльність;

  • інформаційне забезпечення;

  • планування і прогнозування;

  • податкове регулювання;

  • податковий контроль;

  1. Законодавча діяльність. Очевидно, що управління в сфері оподаткування починається з законотворчої діяльності. Саме в процесі цієї діяльності визна­чаються принципи оподатковування, встановлюються види податків, обов'язкових платежів і їхні елементи (платники, об'єкти, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.

  1. Провідною вимогою інформаційного забезпечення є достовірність інформації, під якою розуміють ступінь відповідності відображення реальному об'єкту, а також вимоги забезпечення мінімальної можливості виникнення помилок, найбільшої вірогідності їх вияву з найменшими витратами на їх усунення, надійності зберігання та своєчасності оновлення. Інформація повинна бути доступною для сприймання та доречною при здійсненні управління. Цінність інформації зумовлена ЇЇ придатністю та актуальністю для практичного застосування з метою досягнення визначених цілей, ефективністю здійснюваного на ЇЇ основі управління. Вимога повноти даних пов'язана з достатністю залученої інформації за всіма об'єктами, в розрізі тих показників, що відображають їх діяльність. Оперативність одержання необхідної в управлінні інформації зумовлена її актуальністю на момент прийняття рішення.

Оскільки в податковому менеджменті вплив на керовану систему здійснюється постійно, інформаційне забезпечення має бути в стані готовності для вироблення актуальних, своєчасних і ефективних рішень, отже інформація повинна постійно оновлюватись.

  1. Податкове прогнозування і планування — це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту. Основне завдання податкового прогнозування і планування — це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною. Це завдання виконується у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування) або на більш тривалу перспективу (податкове прогнозування). Об'єктом прогнозування та планування у податковому менеджменті є обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Суб'єктами є держава в особі державних органів управління і платники податків.

  1. Податкове регулювання - один із наймобільнїших елементів податкового менеджменту, основу якого становить система економічних заходів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов'язань. Методи податкового регулювання - складові елементи науково обґрунтованої податкової концепції, що набуває характеру законодавчої норми, обов'язкової для виконання. Податкове регулювання е найскладнішою конструкцією податкових правовідносин, оскільки в ньому перехрещуються економічні Інтереси в такій точці зіткнення, спрошозувати яку доволі складно,

У сферу податкового регулювання входять не тільки практичні дії щодо нормалізації бюджетно-податкових правовідносин, воно ще виступає особливою сферою аналітичних наукових досліджень. Результати досліджень дають змогу від слідкувати тенденції розвитку в розрізі окремих територій, податків, платників.

Основним принципом регулювання є мінімальне втручання державних органів в економічні процеси (їм делегуються лише ті функції, які не можуть бути забезпечені суб'єктами ринкових відносин). Мета державного регулювання економіки - досягнення ефективного поступального економічного, соціального та наукового і культурного розвитку, що забезпечується управлінською, планувальною і контрольною діяльністю міністерств, державних комітетів та інспекцій І виключає втручання в діяльність підприємств та Інших суб'єктів господарювання.

Виходячи із способів реалізації, податкове регулювання поділяється на такі взаємопов'язані елементи;

- податкові пільги;

- податкові санкції;

- прийняття управлінських рішень;

- бюджетно-податкове регулювання;

- заходи легалізації неоподаткованих доходів;

- регулювання граничного рівня споживання;

стимулювання та мотивації.

  1. Податковий контроль - елемент податкового менеджменту і важлива умова його ефективності Це діяльність посадових осіб органів державної податкової служби щодо спостереження за відповідністю процесу організації платниками податків обліку об'єктів оподаткування, методики обчислення та сплати податків згідно з прийнятими законодавчими актами з питань оподаткування, щодо виявлення відхилень, допущених у ході виконання податкових правил, та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання.

Податкові контрольні дії охоплюють всю систему оподаткування, а також здійснюються в розрізі окремих податків, податкових груп, груп платників податків, терїггорій. Податковий контроль пронизує економіку по вертикалі і по горизонталі, забезпечуючи виконання правил бухгалтерського і податкового обліку і звітності, законодавчих основ оподаткування.

Процес застосування синергїйних елементів податкового менеджменту є процесом безперервним і циклічним; економічна інформація, отримана в результаті контролю, в подальшому використовується при складанні правил прогнозів і є важливою для оперативної роботи податкової служби. Регулювання в управлінні оподаткування неможливо здійснювати, не знаючи результатів поточного контролю, ефективності виконання оперативної роботи.

Застосування всіх перелічених вище синергішшх елементів податкового менеджменту дає змогу сприяти становленню ринкових відносин, інтегруванню української економіки у світовий ринок, створенню і функціонуванню цілісного, узгодженого, стабільного та ефективного для сучасних умов податкового менеджменту як необхідної складової розвитку Української держави.

  1. Система податкових органів.

Система податкових органів — це розгалужена мережа спеціалізованих структур. У вузькому значенні слова податкові органи ідентичні податковій адміністрації з підвідомчими їй інспекціями. Вони здійснюють контроль тільки за надходженням до бюджету податкових платежів. Податкові служби в широкому значенні слова забезпечують надходження до бюджету всіх відрахувань, які згідно із законом включені до податкової системи. У цьому випадку система податкових органів включає також і митні органи, казначейства і податкову міліцію.

Управління у сфері оподатковування здійснюють податкові органи, які з погляду податкового менеджменту доцільно подати у вигляді трьох груп:

  • органи законодавчої і виконавчої влади (Верховна Рада України, Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України);

  • органи оперативного управління в податковій сфері:

  • органи не фінансового профілю, що виконують тільки окремі функції, пов’язані з податковою діяльністю.

Верховна Рада України здійснює законотворчу діяльність у сфері оподаткування, бере участь у плануванні податків, розглядаючи і затверджуючи проект бюджету на наступний рік.

Секретаріат Президента України видає Укази з питань оподатковування, що не урегульовані законодавчими актами.

Кабінет Міністрів України і Міністерство фінансів України здійснюють:

  • розроблення заходів щодо фінансового і податкового стимулювання підприємницької діяльності в державі;

  • розроблення проектів нормативів відрахувань від загальнодержавних податків у місцеві бюджети;

  • забезпечення виконання державного бюджету, фінансового поповнення державних позабюджетних фондів;

  • розроблення заходів щодо удосконалення податкової політики і податкової системи; розроблення інструкцій і методичних вказівок з питань оподатковування;

  • методичне управління бухгалтерським обліком і звітністю підприємств і порядком складання звітності;

  • узагальнення практики застосування податкового законодавства і внесення пропозицій з удосконалення цього законодавства.

Податкова служба була створена в січні 1991 р. і за час свого існування зазнала деяких змін.

На початку свого існування система органів Державної податкової служби поєднувала:

  • Головну державну податкову інспекцію (вища ланка),

  • державні податкові інспекції Автономної Республіки Крим, областей і міст із районним підпорядкуванням (середня ланка);

  • державні податкові інспекції районів і міст обласного підпорядкування (базова, низова ланка).

З 1996 р. відповідно до Наказу Президента України «Про створення державної податкової адміністрації України і місцевих податкових адміністрацій» від 22.08.96 р. на базі зазначених органів були створені податкові адміністрації. У 1998 р. на низовому рівні знову створені державні податкові інспекції, таким чином трирівнева структура податкових органів збереглася.

Підпорядкованість органів державної податкової служби також змінилася. Спочатку вони діяли при Міністерстві фінансів, а з 1996 р. центральним органом виконавчої влади є Державна податкова адміністрація. Крім того, якщо раніше спеціальні підрозділи з боротьби з правопорушеннями у сфері оподатковування підпорядковувалися органам внутрішніх справ, то із зазначеного часу податкова міліція є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України.

Податкова служба – це сукупність державних органів управління, які організовують і контролюють надходження податків, зборів, податкових і неподаткових платежів до різних рівнів.

Державну податкову службу України створено за рішенням Ради Міністрів УРСР від 12 квітня 1990 року №70. Верховна Рада УРСР 4 грудня того ж року прийняла Закон "Про державну податкову службу в Українській РСР", а 24 грудня 1993 року -"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Президент України 22 серпня 1996 року підписав Указ за №760/96 "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій".

Всього станом на 1 вересня 2011р. У Закон України "Про державну податкову службу в Україні" внесені зміни і доповнення у 31 випадку.

Створення ДПА України було обумовлено життєвою необхідністю, що виникла на той час у країні. Податкова інспекція, яка знаходилася у підпорядкуванні Міністерства фінансів, вичерпала свої можливості і вже не могла повною мірою виконувати поставлені перед нею завдання. Через кризовий стан економіки, криміналізацію її значної частини, недосконале законодавство, застарілі методи роботи у податкової інспекції почали виникати проблеми, вирішення яких вимагало кардинальних змін і принци­пово нових підходів у діяльності цього органу.

До системи органів державної податкової служби належать:

  • Державна податкова адміністрація України,

  • спеціалізовані державні податкові інспекції,

  • державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,

  • державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

  • спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями - податкова міліція.

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати: міжрайонні (на два і більше районів), спеціалізовані (на дві і більше областей для роботи з окремими категоріями платників), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Завданнями органів державної податкової служби є:

  • здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

  • внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

  • прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

  • формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

  • надання податкових консультацій;

  • запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Підпорядкованість органів державної податкової служби

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані Державній податковій адміністрації України за її рішенням.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Функції Державна податкова адміністрація України:

1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:

  • здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

  • здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;

  • обліком платників податків, інших платежів;

  • виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів, супроводженням Єдиного реєстру податкових накладних;

  • проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства

  • у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу

2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню. У разі якщо зазначені акти є регуляторними, вони розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових

платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;

4) в порядку, встановленому законом, надає податкові консультації, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

7) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;

8) розробляє проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства;

9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

13) надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів реєстраційні номери облікових карток і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з реєстраційним номером облікової картки та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

15-1) організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;

16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;

17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби;

18) здійснює заходи щодо запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією;

19) забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків.

Функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя)

виконують всі функції, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за

порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку,

9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

11-1) подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України

12) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;

14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань;

15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

16-1) здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових

виробів;

17) надавати відповіді на запити платника податків із додержанням вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України;

19) при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

  1. Права та обов’язки керівників органів податкової служби та їх заступників.

Органи державної податкової служби мають право (ст. 20 ПК):

  1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

  2. під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

  3. одержувати безоплатно від платників податків довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

  4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України);

  5. вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

  6. У разі відмови платника податків від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів , або ненадання для перевірки документів, їх копій застосовуються заходи;

  7. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах;

  8. виключено;

  9. під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

  10. проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, які було отримано службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

  11. під час проведення перевірок вимагати від посадових або службових осіб платника податків надання повноважних осіб для спільного з представниками органів державної податкової служби зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження ним діяльності, що перевіряється;

  12. доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

  13. у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;

  14. виключено;

  15. виключено;

  16. звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  17. виключено;

  18. недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті;

  19. звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого;

  20. звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

  21. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;

  22. звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

  23. виключено;

  24. складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення в порядку, визначеному законом;

  25. виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

  26. у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

  27. вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби;

  28. користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать платникам податків, з їх дозволу або дозволу посадових осіб таких платників;

  29. залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів;

  30. визначати суми податкових та грошових зобов'язань платників податків;

  31. застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом;

  32. здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів;

  33. одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від платників податків, а також Національного банку України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб'єктам господарської діяльності, від органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб, які померли;

  34. одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

  35. надавати відстрочення та розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

  36. застосовувати до фінансових установ, які не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у встановленому цим Кодексом розмірі;

  37. за несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень платників податків про сплату податків та зборів стягувати з установ банків та інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у порядку та розмірах, встановлених законами України щодо таких видів платежів;

  38. надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків іншим органам державної влади та органам фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до закону;

  39. звертатися у випадках, передбачених законом до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

  40. приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення великих платників податків на облік у спеціалізовані органи державної податкової служби та знімати їх з обліку і переводити до інших органів державної податкової служби;

  41. звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

  42. отримувати від нотаріусів на письмові запити інформацію про вступ фізичної особи у вправа спадкоємця із обов'яковим зазначенням повних даних про таку особу (прізвище, ім'я, по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце проживання тощо) та відомості про майно (нерухоме, рухоме, кошти тощо), отримане за спадком;

  43. звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів ;

  44. отримувати безоплатно від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень органів державної податкової служби щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків.

  45. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити органів державної податкової служби не може перевищувати п'яти робочих днів з дня отримання таких запитів.

Права, передбачені підпунктами 20.1.1 - 20.1.11, 20.1.21, 20.1.23 - 20.1.26, 20.1.29 - 20.1.31, 20.1.41, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені підпунктами 20.1.12 - 20.1.20, 20.1.22, 20.1.27 - 20.1.28, 20.1.32 - 20.1.39 цієї статті, надаються керівникам державних податкових служб і державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

  1. дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з іншими законами України, іншими нормативними актами;

  2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

  3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

  4. не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

  5. коректно та уважно ставитися до платників податків;

  6. не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

  7. надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

  8. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

  9. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

  1. Права та обов'язки платників податків.

Права та обов'язки платників податків викладені в Податковому кодексі в першому розділі, зокрема в ст. 16 платники податків зобов'язані:

  1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

  2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

  3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

  4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах;

  5. подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

  6. подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг та напрями їх використання ;

  7. подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

  8. виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

  9. не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

  10. повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення ;

  11. повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

  12. забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків;

  13. допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Права платників податків закріплені в ст. 17. Відповідно до цієї статті платники податків мають право:

  1. безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в митних органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

  2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

  3. обирати самостійно, метод ведення обліку доходів і витрат;

  4. користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку;

  5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах;

  6. бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку;

  7. оскаржувати в порядку, рішення, дії контролюючих органів , надані контролюючими органами роз'яснення;

  8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

  9. на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

  10. на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку;

  11. на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

  12. вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток.