34

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ « Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Кафедра педагогіки, теорії та методики початкової освіти

Курсова робота

За спеціальністю «Українська мова та література»

На тему: «Методика проведення уроків вивчення повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Студент-виконавець:

Партін Микола Віталійович

4 курс, група У-42МС,

філологічний факультет

Науковий керівник:

доцент

Потапенко Ганна Іванівна

Переяслав-Хмельницький – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ I. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ В 10 КЛАСІ ПОВІСТІ М.КОЦЮБИНСЬКОГО «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»

1.1. Історія питання………………………………………………………………….6

2.2. Місце творчості М.Коцюбинського в шкільному курсі української літератури…………………………………………………………………………...13

1.3. Вікові особливості сприйняття прозових творів…………………………....15

РОЗДІЛ II. МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬУРОКУ В 10 КЛАСІ ЗОШ.

2.1. Урок вивчення повісті М.Коцюбинського…………………………………...18

2.2. Позакласний захід, присвячений творчості М.Коцюбинського……………25

ВИСНОВКИ...............................................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................34

Вступ

Питання взаємин людини з природою все частіше стає предметом відкритого студіювання та обговорення вчених, громадськості, котрі трансформують його чи то в сферу екологічну, чи то філософську. Не залишається названа проблема поза увагою і в дослідженнях релігійних традицій українського народу, коли людина перебуваючи серед природи, цілком залежала від неї, бо саме природа живила її енергією, вірою у вічне життя. Побутує помилково усталений вислів – «Людина - цар природи». Будучи далекоглядними, відвертими та в міру прагматичними, можемо піддати сумніву дане твердження, адже з давніх-давен людина складала єдине ціле з природою, була її дитям, і чи не тому світ менше хвилювали проблеми екологічного, морально-етичного, частково політичного характеру.

У «Тінях забутих предків» особливо виразно виявилася така риса письменника, як зумовленість образної системи твору конкретною місцевою, побутовою, історичною, соціальною і національною обстановкою, баченням світу крізь призму персонажів. Та оскільки сама обстановка незвичайна, то й асоціації та образи інколи можуть видатися незвичайними, своєрідними, навіть – дивовижними. Однак, як слушно відзначив І.О. Денисюк, чудова фантастика, якій піддається автор і читач, є реалістичним світосприйманням гуцула. У глибокому реалізмі і силі типізації Коцюбинського переконується кожний, хто побував на Гуцульщині навіть через піввіку після автора «Тіней забутих предків».

Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість «Тіні забутих предків» (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії жит­тя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: «Якби Ви знали, яка тут вели­чна природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою» [15]. Отже, М.Коцюбинський. як і Ю. Федькович, О. Кобилянська, оспівав у повісті красу гірської природи і гуцульської душі. Однак зробив це по-своєму. Спираючись на народні вірування, гуцульський фольклор, він відтворив у «Тінях забутих предків» багатий фантастичний світ, у якому живуть люди поруч з добрими і злими, веселими і сумними силами природи.

Відомо, що до написання повісті письменник ретельно вивчав життя гуцулів, їх традиції, повір'я. Крім цього, працюючи над твором, М. Коцюбинський познайомився із фольклорно-етнографічними матеріалами В. Гнатюка («Етнографічні збірники»), І. Франка («Гуцульські примітки»). Усе це разом і забезпечило художню достовірність при поєднанні дійсного і уявного.

Науковці та методисти пропонують різні методи та прийоми вивчення повісті у ЗОШ, потрібно визначити найефективніші з них. Саме цим і зумовлюється актуальність роботи, що полягає в необхідності створення уроків вивчення повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» для використання в школі.

Метою курсової роботи є:

- розробка уроків із вивчення повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»;

- вивчення оригінальних методів і прийомів вивчення повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;

- вивчення місця твору М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» у чинних програмах із літератури для ЗОШ;

- з’ясування психолого-педагогічних засад викладання прозових творів у ЗОШ.

Виходячи з поставленої мети, робиться спроба розв’язати такі завдання:

- опрацювати додаткову літературу: методичні посібники, словники, монографії, довідники, нариси, тощо;

- дослідити історію питання;

- визначити місце твору М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» у чинних програмах із літератури для ЗОШ;

- дослідити психолого-педагогічних засад викладання прозових творів у ЗОШ;

- розробити уроки з вивчення повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»;

- систематизувати зібраний у процесі дослідження матеріал.

Об’єкт дослідження: вивчення у старшій школі повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Предмет дослідження: вивчення повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 10-му класі ЗОШ.

Методи дослідження:

- біографічний;

- текстуальний;

- теоретичний;

- емпіричний;

Наукова новизна курсової роботи полягає в глибшому дослідженні вивчення повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 10-му класі ЗОШ ; удосконаленні знань із даної теми.

Практичне значення науково-дослідної праці полягає в можливості використання результатів досліджень, які сприятимуть повнішому і глибшому засвоєнню та усвідомленню повісті Михайла Коцюбинського і повісті «Тіні забутих предків» учителями і студентами під час практичних занять та лекцій на факультеті української філології у вищих педагогічних навчальних закладах, як допоміжних матеріал для учителів при підготовці до уроків української і зарубіжної літератур, до літературних вікторин, для робіт у літературознавчих гуртках та МАН.