Тема 3. Планування заходів цивільного захисту.

1. Основні завдання, принципи та заходи і засоби захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру й застосування засобів ураження.

2. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

3. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту.

4. Система оповіщення населення та навчання персоналу ОГ до дій у НС.

5. Організація і планування евакуаційних заходів у випадку аварій, катастроф, стихійного лиха і воєнної обстановки.

6. Засоби і заходи індивідуального та колективного захисту (самостійне опрацювання).

7. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони (ІТЗЦО)(самостійне опрацювання).

1. Основні завдання, принципи та заходи і засоби захисту населення і території від нс техногенного та природнього характеру.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру це — система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності й господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

— здійснення комплексу заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них;

— забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодій органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Принцип захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру базується на наступних положеннях:

1. пріоритетним завданням є рятування життя та збереження здоров'я людини та довкілля;

2. надання переваги раціональній та превентивній (запобіжній) безпеці;

3. надання повної інформації населенню щодо захисту та території поширення наслідків НС;

4. неухильне дотримання правил поведінки та дій у НС;

5. здійснення заходів, щодо запобігання виникнення НС;

6. врахування економічних, природних та інших особливостей територій та ступеня реальної небезпеки виникнення НС;

7. застосування ефективного та комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання НС і реагування на них.

2. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків нс природного характеру.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: спостереження і контроль (моніторинг), інженерний, медичний, біологічний, психологічний, радіаційний і хімічний захисти, самодопомога та взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях, укриття населення у захисних спорудах, індивідуальні засоби захисту, інформація та оповіщення, евакуація.

Інженерний захист (КЦзУ ст..34) – призначений для запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру, під час проектування та експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання діяльність яких може негативно вплинути на безпеку населення і довкілля.

Інженерний захист територій передбачає:

1) проведення районування територій ;

2) віднесення міст та суб’єктів господарювання до відповідних груп та категорій ЦЗ;

3) розроблення вимог інженерно-технічних заходів ЦЗ до містобудівної та проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації;

4) урахування можливих проявів небезпечних явищ (геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних) і процесів та наслідків аварій під час розроблення генеральних планів населених пунктів і ведення містобудування. Для цього центральними органами виконавчої влади ведеться Державний реєстр небезпечних територій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ;

5) розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням наслідків аварій; 6) розроблення і здійснення заходів щодо безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;

7) будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

8) будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, утримання їх у функціональному стані;

9) обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації.

Медичний захист (КЦзУ ст..36) – призначений для забезпечення санітарного та епідемічного стану населення.

Медичний захист передбачає:

1) надання медичної допомоги постраждалим, рятувальникам та іншим особам, проведення медико-психологічної реабілітації. Медична допомога населенню забезпечується службою медицини катастроф, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

3) своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

4) контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;

5) завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

6) утворення мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;

7) накопичення медичного та спеціального майна і техніки;

8) підготовку та перепідготовку медичних працівників;

9) навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;

10) здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров’я населення, а також недопущення умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;

11) проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;

12) санітарну охорону територій та суб’єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;

Біологічний захист населення, тварин та рослин (КЦзУ ст..37) – призначений для своєчасного виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно–обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист населення, тварин і рослин передбачає:

1) своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;

2) прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;

3) проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики населення;

4) своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;

5) запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;

6) здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;

7) надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами.

Психологічний захист населення (КЦзУ ст..38) – призначений для зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення НС, і покладається на центральний орган виконавчої влади.

Психологічний захист населення передбачає:

1) планування діяльності, пов’язаної з психологічним захистом;

2) своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;

3) виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;

4) використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;

Радіаційний і хімічний захист населення і територій (КЦзУ ст..35) – призначений для виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, проведення знезаражування.

Радіаційний і хімічний захист населення і територій передбачає:

1. виявлення та оцінку радіаційної і хімічної обстановки;

2) організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю;

3) розроблення та впровадження типових режимів радіаційного захисту;

4) використання засобів індивідуального та колективного захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричних і хімічних приладів контролю;

5) проведення йодної профілактики населення та рятівників з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози;

6) надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного та хімічного контролю;

8) проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

9) розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки.

Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях передбачає – призначений для медичного обслуговування населення в НС і покладається на медичну службу цивільного захисту, яка організовує спеціальні медичні формування і установи, а також використовує всі існуючі лікувально–профілактичні установи та підготовлене населення для надання першої долікарська допомога потерпілим.

Індивідуальні засоби захисту – призначенні для захисту органів дихання, шкіри, а також передбачають використання спеціальних медичних засобів захисту.

Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів.

За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі.

Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить у засобах захисту органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля, звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.

Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів, непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від навколишнього повітря.

За способом виготовлення індивідуальні засоби захисту поділяються на виготовлені промисловістю й найпростіші, або підручні, які виготовлені з підручних матеріалів.