Міністерство освіти і науки україни
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До виконання практичних робіт з курсу „Технологічні комплекси для виробництва будівельних матеріалів” для спеціалістів і магістрів спеціальності „Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріадів.”
Рекомендовано до друку методичною комісією механіко-енергетичного факультету
Протокол №
від 2007 року.
Методичні вказівки містять алглритм розрахунку і варіанти завдань підбору обладнання технологічних коиплексів для виробництва керамічної і силікатної цегли за курсом “ Технологічні комплекси для виробництва будівельних матеріалів” для магістрів і спеціалістів за напрямком 7.090220 і 8.090220 „ Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріадів.”
Методичні вказівки складені доц. Нікітіним В.Г. кафедри БДММіО і розраховані на 10 годин практичних занять.
Рецензент к.т.н, доц..
РОЗРАХУНКИ В ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНОЇ КЕРАМІКИ
Розрахунок матеріального балансу цегельних заводів
Під матеріальним балансом цеху або заводу розуміється рівність між кількістю матеріалу, що надходить у виробництво і кількістю отриманої продукції, з урахуванням виробничих втрат, природної вологості і змісту корисного компонента в сировину.
Матеріальний баланс дозволяє одержати інформацію про потребі в сировинних матеріалах, добавках, технологічної води і пари в одиницю часу і перейти до розрахунку необхідної кількості устаткування.
Ціль роботи: ознайомлення з методикою розрахунку матеріального балансу на прикладі виробництва глиняної цегли.
Для складання матеріального балансу цегельного виробництва вихідними даними є:
-спосіб виробництва,
-потужність заводу,
-склад керамічної маси,
-вологість сировини, шихти, сирцю, напівфабрикатів,
-режим роботи підприємства,
-технологічні втрати на всіх стадіях технологічного процесу.
Результати розрахунку матеріального балансу оформляються у виді таблиці, куди включаються витрати вихідних матеріалів і вихід готової продукції в рік, добу і годину, а також витрата матеріалів на одиницю готової продукції (у даному випадку на 1000 штук цегли).
Кількість матеріалів вказується в стані природної вологості і у сухому стані.
I.I. Алгоритм розрахунку:
IIП =
ПC=
ППР =
РПР=ППР·g
g=
PCM=
PB=
PIII=РСМ-РВ
III=
VШ=
VI=
VГ=
VГI=
m 1(2,3)=
VO.Д.=
VB.Д=
Р1000=
PT=
розрахунок потреби устаткування
ПП - продуктивність печей, млн. штук у рік, П3 - продуктивність заводу, млн. штук у рік, ХІ – брак при випалі, %, Пс-продуктинысть сушарки, млн. штук у рік,
Х2 - брак при сушінні, %, ППР-производительность пресів, млн. штук у рік., Х3 – брак при формуванні, %, РПР – продуктивність пресів, т/рік., g-маса сирцю-цегли, т.
W2 - формувальна вологість, %, Vл-объем однієї цегли, м3, РСМ-продуктивність змішувачів, т/рік, Х4 - втрати маси при змішуванні,%, РВ- витрати води при зволоженні, т/рік, W2 - вологість шихти,%, W1 вологість глини,%, а1 - вміст глини в шихті,%, РШ-масса шихти, т/рік, Ш-средняя щільність шихти, т/м3, а1, а2, а3- вміст в глині, добавок, що запіснюють і вигоряють %, 1, 2, 3 - середні щільності відповідно, т/м3, VШ-объем шихти, м3/рік, V1,2,3 – продуктивність дозаторів глини, добавок, що запіснюють і вигоряють м3/рік, VГ-річна витрата глини з урахуванням Х5, Х5 - витрати при дробленні і транспортуванні, %, VГ -річна витрата глини з урахуванням природної вологості, м3, m1 – витрата глини на 1000 шт. цегли, м3/рік, m2,3 -витрата добавок, що запіснюють і вигоряють на 1000 шт. цегли, м3, VО.Д.-річна витрата добавок, що запіснюють, з урахуванням Х6, Х6-втрати, %, VВ.Д.-річна витрата вигоряючих добавок, Х7 – втрати, %, Р1000 - витрата пари на зволоження глини при виготовленні 1000 шт. цегли, кг, 1,2-коефіцієнт, що враховує тепловтрати в навколишнє середовище, 0,92-теплоємність глини кдж/кг, град., G2 – вага сухої глини в 1 сирці-цеглі, кг, GВ - вага води в 1 сирці-цеглі, кг t0 – температура маси до парозволожнення, 0С, t1 – температура маси після парозволожнення, 0С, -тепломісткість пари=2861,6 кдж/кг, PТ – витрата палива на парозволожнення глини, кг, Q- теплота згоряння палива, кдж/кг, h- коефіціент корисної дії котелень малої потужності 0,6-0,65.