1. Види болтових з’єднань

За принципом роботи болтові з’єднання поділяються на два види: 1) з’єднання, в яких виникає зсув між елементами, що з’єднуються (з’єднання на звичайних болтах); 2) з’єднання, в яких зсув між елементами відсутній (з’єднання на високоміцних болтах).

До з’єднань першого виду належать з’єднання на болтах підвищеної точності (клас точності А), нормальної точності (В), грубої точності (С). Різниця між ними полягає у вимогах до точності виготовлення (якості обробки або точності обробки), щільності встановлення в отвори та способах утворювання отворів під болти.

Болти класу точності А слід застосовувати для з’єднань, в яких отвори просвердлюють на проектний діаметр у зібраних елементах або в кондукторах в окремих елементах і деталях, або просвердлюють чи продавлюють на менший діаметр в окремих елементах з наступним досвердленням до проектного діаметру в зібраних елементах. Це дає можливість виконувати з‘єднання з мінімальним зазором між стержнем болта та стінкою отвору. Тому болти класу точності А іноді називають «чистими» болтами. Їх виготовляють з допуском по діаметру до -0,3 мм і вставляють в отвори з зазором до 0,5 мм.

Допуски під час виконання з’єднань, мм Таблиця 1

Елемент	Клас точності болтів
з’єднання	А	В	С
Болт Отвір
	чисті болти	чорні болти

Болти класу точності В виготовляють з відхиленням від номінального діаметру до -0,52 мм, а діаметр отворів для них приймають на 2 мм більшим за номінальний діаметр болта (величина зазору може складати до 2,52 мм).

Болти класу точності С мають допуск по діаметру ± 1мм і їх встановлюють в отвори з зазором до 3 мм (табл. 1). Найбільша розбіжність між діаметром отвору та діаметром болта складає 6 мм. Ця розбіжність (тобто зазор між стержнем болта та стінкою отвору) носить назву «чорнота». Тому з’єднання на болтах класів точності В і С ще називають з’єднаннями на «чорних» болтах. Такі з’єднання дуже деформативні і не всі болти одночасно включаються в роботу.

Чорні болти повинні бути виконані з матеріалів і з’єднувати елементи з матеріалів, які мають значні пластичні властивості. Тому норми проектування [9] рекомендують застосовувати болти класів точності В і С для елементів, що виготовлені із сталі з межею текучості до 380 МПа.

Болти виготовляють діаметром d =12...48 мм довжиною 25...300 мм із маловуглецевих сталей марок ВСт3 і ВСт5 або низьколегованих сталей марок 14Г2, 15ГС і деяких інших з термообробкою, спосіб якої залежить від необхідних механічних характеристик.

Залежно від міцності матеріалу болти об’єднують у класи, які позначають двома числами, розділеними крапкою: 4.6, 4.8, 5.6, 5.8, 6.6, 8.8, 10.9. Перше число в цьому позначенні, помножене на 10, дає значення мінімального тимчасового опору сталі розриву R_un, кН/см²; друге число, помножене на 10, означає процентне відношення R_уп до R_ип; добуток двох чисел дає значення R_уп, кН/см².

Клас міцності болтів приймають згідно з табл. 2 залежно від кліматичного району будівництва та умов роботи болтів, тобто виду напруженого стану.