70

Розділ 2 . Аналіз організації як системи управління

2.1. Діагностика макросередовища

Зовнішнє середовище (макросередовище) – це фактори, які впливають на підприємство та його мікросередовище і які воно не може контролювати. Поняття макросередовища визначають шість груп факторів: економічні, соціально-демографічні, політико-правові, технологічні, екологічні, міжнародні.

Серед політико-правових факторів, що мають вплив на діяльність торговельних підприємств, можна виділити корупцію, нестабільну політичну ситуацію, нестабільність і суперечливість вітчизняного законодавства, неефективність законодавчих рішень, складну систему обліку й звітності, проблеми із землевідведенням тощо.

Політична криза, що склалася в Україні, негативним чином позначається на її економічному розвитку. Непорозуміння урядовців змушують підприємців проявляти обережність у діях. Ще з більшою обережністю до урядових конфліктів ставляться зарубіжні партнери і, зокрема, інвестори. З огляду на несприятливий політичний клімат в Україні, вони зволікають з новими великими капіталовкладеннями. Так, починаючи з весни 2007 року ціла низка німецьких підприємців вичікувала, як буде розвиватися політична ситуація в Києві, перш ніж наважитися вийти на український ринок.

Достатньо гостро стоїть перед більшістю суб’єктів проблема отримання земельної ділянки для будівництва об'єктів торгівлі. Проте ця проблема може надати національним операторам перевагу − для іноземних підприємств процедура отримання земельної ділянки є більш складною, ніж для українських (для придбання земельних ділянок, що перебувають у державній і комунальній власності нерезидентам необхідно мати дозвіл Верховної Ради або Кабінету Міністрів України), а для окремих категорій землі (сільськогосподарські землі) і неможливою[24].

Ще одним з факторів політико-правового середовища є система оподаткування. Незважаючи на відносно невисокий рівень оподаткування – 15% для фізичних осіб і 21% для юридичних осіб, ефективний рівень оподаткування, що включає інші відрахування і збори, становить близько 30% для юридичних осіб і 36,5% відрахувань для співробітників. Складність прийнятої в Україні системи обліку і звітності, нестабільність законодавства, адміністративні затримки збільшують транзакційні витрати, знижують ефективність ухвалення управлінських рішень із-за значного лагу між моментом ухвалення рішення і отриманням дозволу на його реалізацію в державних органах. Згідно дослідженню, проведеному консалтинговою фірмою Astera, Україна займає друге місце щодо труднощів оподаткування, складнощів податкового бухгалтерського обліку з 185 країн, що досліджувались.

Крім складнощів зі здійсненням бухгалтерського обліку, підприємству, що розпочинає торговельну діяльність, необхідно зареєструватись у Пенсійному фонді, Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонді соціального страхування на випадок безробіття і надавати регулярні звіти до вищеперелічених органів.

Як і на будь-який інший фактор макросередовища, підприємства не можуть вплинути на зменшення адміністративних затримок або складнощів під час складання звітності і отримання дозволів.

Державне регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється шляхом прийняття певних законів та нормативно-правових актів. Зокрема, до таких документів, в межах яких діє ПП «Віліс» відносяться: Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про захист економічної конкуренції», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» тощо.

До міжнародних факторів належать: зміна валютних курсів, квотування експорту та імпорту, підвищення митних тарифів та податкових ставок, недостатнє вивчення законодавчого поля, культуро-релігійних традицій країни-партнера. Участь України у міжнародних організаціях та перспективи розширення ЄС. СОТ, СНД та інші організації стимулюють розвиток торгівлі, що у свою чергу сприяє участі вітчизняних організацій у міжнародній торгівлі. Це стимулює зростання рівня конкуренції, а відповідно розвитку вітчизняного ринку послуг.

Економічне середовище включає діяльність всіх організацій у сфері бізнесу. Аналіз економічних факторів показаний в таблиці 2.1[32].

Таблиця 2.1.

Аналіз економічних факторів макросередовища

Показники фактора	Роки							Тенденція зміни фактора
	2008	2009		2010	2011
ВВП номінальний, млн. грн.
по Україні	948056	913345	1094607			263550	зростання
по Рівненщині	14074	13469					зменшення
Обсяг товарообороту підприємств, млн. грн.
по Україні	246903	230955	280890			247732,8	зростання
по Рівненщині	3853,4	3793,1	4388,9			2443,7	зростання
Темп інфляції, % до попереднього року
по Україні	122,3	112,3	109,1			104,1	зменшення
Облікова ставка НБУ, %
по Україні	12	10,25	7,75				зменшення
Обсяги інвестицій в основний капітал, млн. грн.
по Україні	233081	151777	150667				зменшення
по Рівненщині	3672	2696	2316				зменшення
Питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств, %
по Україні	38,9	39,9	41,0			41,1	зростання
по Рівненщині	37,0	42,6	44,6			42,6	зростання
Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств торгівлі автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт, %
по Україні	-0,5	-2,4	19,9			17,4	зростання
по Рівненщині	9,8	-7,3	3,5			2,9	зменшення
Непрямі податки та інші вирахування з доходу підприємств торгівлі автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт, млн. грн.
по Україні	41737,4	24338,5	13102,9			13607,9	зменшення
Стан зведеного державного бюджету (дефіцит (-), профіцит (+)), млн. грн.
по Україні	-14183	-37258	-64836			-8145	Зростання
Офіційний курс до долара США, грн. за 100 дол. США
По Україні	770,0	798,5	796,17			797,07	зростання
Обсяги експорту послуг, млн. дол.
по Україні	11741,3	9598,3	11759			17545	Зростання
по Рівненщині	51,3	41,6	64,3			117	зростання
Обсяги імпорту послуг, млн. дол.
по Україні	6468	5173,5	5447,7			8171,5	зростання
по Рівненщині	19,4	18,5	22,6			20,5	зростання
Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн. дол.
по Україні	29542,7	35616,4	40053			44708	зростання
по Рівненщині	265,5	304,4	307,6			304,4	зростання

Порівняльна динаміка темпів приросту ВВП і товарообороту в зіставних цінах дозволила дійти наступних висновків. У 2009 р. зниження ВВП супроводжується ще значнішим зниженням товарообороту. У 2010 р. зростання ВВП сприяє ще вищим темпам зростання товарообороту. Протягом всього періоду з 2008 р. по 2011 р., можна спостерігати високу чутливість товарообороту до зміни ВВП, тобто зміна ВВП призводить до ще значнішої зміни товарообороту.

Такий економічний фактор як інфляція впливає опосередковано – темпи інфляції в економіці більшою мірою впливають на доходи споживачів. Вплив змін в рівні і структурі доходів споживачів буде розглянуто під час аналізу соціально-демографічних факторів.

Зменшення облікової ставки НБУ свідчить про розширення банками кредитної діяльності і зміни процентних ставок по кредитах.

Незважаючи на активізацію кредитної діяльності, ціна використання кредитних ресурсів українських банків все ще є вищою за аналогічний показник за кордоном. Тому підприємства, які мають доступ до іноземних кредитних ресурсів, мають переваги перед іншими юридичними особами галузі. В основному ці переваги мають підприємства з іноземними інвестиціями.

Активізація кредитної діяльності банків підвищила доступність фінансових ресурсів не тільки для підприємств, але і для споживачів. Це сприяло збільшенню придбання товарів, особливо тривалого користування. Збільшення обсягів кредитування населення останніми роками, що випереджають навіть темпи зростання його доходів, значно підвищило купівельну спроможність громадян і значною мірою сприяло зростанню товарообороту.

Протягом аналізованого періоду зростає частка підприємств, які за результатами своєї діяльності отримали збиток, питома вага таких становить більше 40%, як в Україні вцілому, так і на Рівненщині. Збільшення чисельності суб’єктів господарювання, що знаходяться у кризовому стані про погіршення загальноекономічної ситуації в країні протягом аналізованого періоду.

Хоча питома вага збиткових підприємств протягом періоду зросла, але рентабельність підприємств торгівлі автомобілями, їх технічного обслуговування зросла, що свідчить про зростання потреби споживачів у наданні таких послуг.

В Україні формування бюджету з дефіцитом зумовлюється тим, що в нашій державі є значна потреба у проведенні реформ у різних сферах, фінансуванні розвитку інфраструктури, підвищенні якості адміністративних і соціальних послуг. Наслідком цього стало недостатнє державне фінансування розвитку національної економіки, проведення структурної перебудови, формування ринкової інфраструктури та реформування інших сфер господарського комплексу.

Курс національної валюти, його значення і стабільність впливають на торговельні підприємства неоднозначно і в декількох напрямках. Підприємства, у структурі яких є велика частка товарів вітчизняного виробництва, виграють в результаті девальвації національної валюти. Відносне подорожчання іноземних товарів підвищує попит на вітчизняні товари. Зміцнення курсу національної валюти в даному випадку не впливає на попит на вітчизняні товари. Це пов’язано з тим, що підвищення курсу національної валюти, як правило, не призводить до зниження цін на імпортну продукцію. Якщо торговельне підприємство реалізує як продукцію вітчизняного виробництва, так і імпортну продукцію, девальвація національної валюти швидше викличе зміну структури його реалізації, а не зниження обсягів продажу. Зміна курсу національної валюти впливає не тільки на зміну частки вітчизняної продукції у структурі реалізації торговельних підприємств, але і на зміни в реалізації продукції різних цінових сегментів.

Зниження курсу національної валюти призводить до зниження придбання товарів тривалого використання населенням з низьким рівнем доходу.

Зниження курсу національної валюти впливає на фінансовий саморозвиток торговельних підприємств, не тільки змінюючи структуру реалізації, але й підвищуючи ціни на імпортне торговельне устаткування, техніку і технологію. У результаті підприємство або не може здійснити інвестицію, або робить вибір на користь менш якісного продукту чи зниження прибутковості роботи[12].

Так, з 2000 по 2008 рр. зростали експорт й імпорт послуг в Україні, хоча сальдо торговельного балансу було позитивним, тобто експорт перевищував імпорт (у 2008 р. на 29,0 %). З 2008 по 2009 р. як експорт так і імпорт послуг зменшились відповідно на 18,3 % і 20,0 %. Перевищення експорту послуг над імпортом в Україні свідчить про поступову інтеграцію України на світовий ринок і досить високий рівень конкурентоспроможності українських послуг.

Соціально-демографічне середовище – фактори, які пов’язані з населенням країни чи регіону, його традиціями та розвитком. Аналіз соціально-демографічних факторів показаний в таблиці 2.2[32].

Таблиця 2.2

Аналіз соціально-демографічних факторів макросередовища

Показники фактора		Роки									Тенденція зміни фактора
		2008		2009		2010		2011
Кількість населення, тис. ос.
по Україні	46372,7		46143,7		45962,9		45778,5		зменшення
по Рівненщині	1152,0		1151,0		1151,6		1152,5		Зростання
Рівень безробіття
по Україні	6,4		8,8		8,1				зменшення
по Рівненщині	8,8		12,7		11,4				зростання
Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.
по Україні	1806		1906		2021		2424		зростання
по Рівненщині	1523		1614		1741		2018		зростання
Темпи зростання (зменшення) заборгованості із виплати заробітної плати, у % до попереднього року
по Україні	82,9		177,8		115,3		104,7		зростання
по Рівненщині	82,4		163,1		141,3		52,2		зменшення
Середня тривалість життя, років
по Україні	68,27		69,29		70,44				зростання
по Рівненщині	68,90		69,63		70,76				зростання
Захворюваність населення ( кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань), тис.
по Україні	32467		33032		33080				зростання
по Рівненщині	893		909,7		909,3				зростання
Питома вага фахівців з вищою освітою у загальній кількості зайнятого населення, %
по Україні	2,4		2,6		2,7				зростання
по Рівненщині	1,8		2,3		2,1				зростання

Кількість населення за даний період постійно зменшується, що свідчить про погіршення умов життя, рівня життя, це спричиняє зменшення частки витрат на товари довготривалого користування. Зростання рівня безробіття призводить до зменшення ВНП. Економічними збитками від безробіття є також звуження споживчого ринку, збільшення елементів кризи у виробництві.

Одним з основних факторів, який впливає на збільшення товарообороту і, як наслідок, на розвиток підприємств і на темпи інноваційно-інвестиційних процесів є рівень доходів населення, швидкість його зміни, а також ступінь їх диференціації. Статистичні дані показують, що в 2008-2010 рр. доходи населення, а саме номінальна заробітна плата, зростали в середньому на 10% на рік. У той же час, унаслідок впливу інфляції, динаміка реального доходу, яким розпоряджаються громадяни, хоч і була позитивною, але характеризувалася дещо нижчими значеннями.

Питома вага фахівців з вищою освітою зростає незначними темпами. Але їх наявність свідчить про те, що діяльність підприємств забезпечена кваліфікованими кадрами.

Зміна рівня доходів громадян і підвищення доступності споживчого кредитування привели до зниження чутливості до цін основної маси населення. Для більшості споживачів під час здійснення покупки більш значними стали не цінові параметри продукту, а його якісні характеристики. Зміна споживчих переваг убік вищої якості послуг, що надаються, належить не тільки до характеристик продукту, але і до процесу здійснення покупки. Вищими стали вимоги покупців до культури, якості і швидкості обслуговування. Через це торговельні підприємства, які не відповідатимуть вимогам покупців, що весь час підвищуються, не зможуть витримати конкуренцію[22].

Екологічні фактори характеризують природне оточення організації. Їх аналіз проведений в таблиці 2.3[32].

Таблиця 2.3.

Аналіз екологічних факторів макросередовища

Показники фактора		Роки									Тенденція зміни фактора
		2008		2009		2010		2011
Викиди забруднюючих речовин у повітря, тис. т
по Україні	7210,3		6442,9		6678,0				зменшення
по Рівненщині	61,5		52,8		56,2				зменшення
Пред’явлені екологічні платежі, млн. грн.
по Україні	1071,4		1209,6		1508,7				зростання

Протягом 2008-2010 років викиди забруднюючих речовин у повітря зменшилися, що може свідчити про запровадження нових технологій підприємствами, зростання екологічних платежів – про збільшення плати за забруднення довкілля.

Технологічні фактори – це науково-технічні розробки та інноваційні технології, які визначають методи, технологію виготовлення продукції та її продажу на ринку. Аналіз технологічних факторів проведений в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Аналіз технологічних факторів макросередовища

Показники фактора		Роки									Тенденція зміни фактора
		2008		2009		2010		2011
Кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки, шт
по Україні		1378		1340		1303				зменшення
по Рівненщині		14		13		14				зменшення
Частка інноваційно-активних підприємств, %
по Україні	13,0		12,8		13,8				збільшення
по Рівненщині	11,8		11,8		10,4				зменшення
Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт, млн. грн.
по Україні	8538,9		8653,7		9867,1				зростання
по Рівненщині	15,4		11,2		11,8				зменшення

Серед технологічних факторів макросередовища підприємства можна виділити появу на ринку торгівлі інноваційної техніки і технологій. Саме застосування подібних нововведень багато в чому визначатиме ефективність здійснення торгівлі. Підприємство, яке не застосовує технологічних інновацій, спрямованих на зниження витрат, буде нести витрати більш високі, в порівнянні із конкурентами, унаслідок чого буде мати або вищу ціну і нижчий попит, або нижчу рентабельність. Якщо торговельне підприємство нехтуватиме впровадженням інновацій, спрямованих на підвищення зручності здійснення покупки, воно ризикує недоотримати дохід унаслідок зниження кількості покупців та можливості вести ефективну торгівлю[22].

Недостатність фінансування наукового сектора на рівні державних програм і, як наслідок, відсутність дійового механізму створення нових технологій, а також зменшується кількість установ, які займаються науковими дослідженнями, що призводить до збільшення імпорту інноваційної продукції. Такі товари є дорогими, порівняно з вітчизняними. Поряд із зменшенням науково-дослідних установ зростає частка інноваційно-активних підприємств та обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт.