курсова / Neobkhidnist_polipshennya_yakosti_produktsiyi_u_sucha

Необхідність поліпшення якості продукції у сучасних умовах господа-рювання диктується низкою обставин, зокрема, потребами науково-технічного прогресу і зміною споживчих запитів населення, розвитком зов-нішньої торгівлі. В сучасних умовах проблема якості продукції харчової промисловості постає особливо гостро. Підприємства харчової промисловос-ті є провідною складовою системи агробізнесу, визначають напрями та перс-пективи його розвитку, є завершальною ланкою продовольчого ланцюга, в рамках якого в значній мірі формується інтегральна ефективність його функ-ціонування. Система якості на підприємствах харчової промисловості має стратегічне значення, оскільки впливає не лише на економічний розвиток країни, від неї залежить життя та здоров’я населення. Саме це обумовлює по­требу більш детального її вивчення.

Проблеми управління якістю продукції на підприємствах розглядається в наукових працях А. В. Гличева, Є. М. Купрякова, О. В. Мишко, І. В. Опьонова, В. І. Павлова, Н. В. Павліхи, В. П. Руденко, М. І. Шаповала.

Метою статті є вивчення та вдосконалення елементів системи якості про-дукції на підприємствах харчової промисловості.

Відповідно до мети дослідження, в статті ставилися такі завдання:

• виділити основні елементи системи якості на підприємствах;

• визначити недоліки в управлінні якістю продукції харчової промисловості;

• запропонувати шляхи покращення системи якості на підприємствах хар-чової промисловості.

Якість продукції формується на стадіях її розробки, а забезпечується у виробництві. У процесі розробки нового виду продукції встановлюється рі-вень якості, який фіксується в технічному завданні, передбачаються заходи щодо досягнення цього рівня і здійснюєгься безперервний контроль за забез печениям параметрів якості в документації та дослідних зразках.

У процесі виробницгва визначаються критерії якості продукції загалом, її складових і умов виробництва, що забезпечує одержання заданого рівня якості. При цьому велике значення має інспектування, яке сприяє своєчасному i повному виконанню державних стандартів, технічних умов і вимог щодо поліпшення якості продукції.

Для того, щоб та чи інша спроектована і задокументована система якості, працювала ефективно потрібно:

використовувати засоби мотивації для персоналу;

навчати його як з професійних питань, так і з питань менеджменту якості; вибудувати довірливі відносини зі споживачами;

навчитися так керувати постачальниками, щоб вчасно одержувати від них необхідну сировину заздалегідь установленої якості.

Для графічної ілюстрації основних елементів системи якості пропонуєть ся використовувати "Знак якості". Він досить успішно використовувався у 80-ті роки XX століття у Радянському Союзі і мае форму зірки (рис. 1). Ліва верхня площина це система мотивації якісної роботи, права система на вчання персоналу. Ліва бічна грань зображує систему взаємин з постачальни ками, права бічна грань - систему взаємин зі споживачами [2].

Система мотивацій Система навчання персоналу

Система взаємовід- Сисетма взаємовідносин

носин з постачальниками із споживачами

Документована організаційна система

управління якістю

Рис. 1 „Зірка якості” Для використання пропозиції Шаповалова М. І. щодо запропонованого Знаку якості для харчової промисловості нами було використано метод аналі-зу „Квадрат потенціалу”, що ґрунтується на порівняні досліджуваного підп-риємства із аналогічними підприємствами галузі. Для кожного показника знаходимо найкраще значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і прово­димо ранжування підприємств, з визначенням місця рейтингу. На основі отриманих рангів, кожного підприємства розраховується показник Рj за формулою:

(1)

де a_ij – місце підприємства серед конкурентів, k_ч – коефіцієнт чутливості. Трансформувавши отриману у ході ранжування суму місць (Рj) у довжину вектора побудуємо Зірку якості підприємства. Отримана таким чином, Зірка якості підприємства має п’ять зон згідно розділів таблиці, обмежених векто­рами. Довжину векторів, що створюють границі Зірки якості пропонується визначати на основі залежності:

В_к = 100 - (Р _j - ∑ Кч ) *100 /∑ Кч (m - 1), (2)

де Р _j – сума місць, отриманих в результаті ранжування; _Кч – сума коефіцієнтів чутливості;

∑Кч- сума коефіцієнтів чутливості.

m – кількість підприємств, які оцінюються.

Апробацію результатів дослідження було проведено на прикладі приватно­го підприємства „ВІЛІС”. Порівняння показників, що характеризують систему якості приватного підприємства „ВІЛІС” з трьома конкурентами-лідерами на ринку продовольчих товарів (ВАТ „Луцьк Фудз”, ЗАТ „Агроекопродукт”, ЗАТ “Чумак”) наведено в таблиці.

Таблиця 1

Аналіз системи якості підприємств харчової промисловості методом потенціалів (на прикладі ПП „ВІЛІС”)

№ з/п	Показник	Коефіціент чутливості	ПП «ВІЛІС»	ВАТ «Луцьк Фудз»	ЗАТ «Агроеко-продукт	ЗАТ «Чумак»	Рейтинг
1	2	3	4	5	6	7	8
Система мотивацій
1	Можливість професійного росту, бали	1,3	80	90	85	92	4
2	Умови праці, бали	1,3	84	91	82	88	3
3	Премії, бали	1,15	81	87	80	89	3
4	Штрафи, санкції, бали	1,15	86	89	81	84	2
5	Соціальна й моральна мотивація та стимулювання праці, бали	1,1	92	87	88	89	1
Система навчання персоналу
1	Курси підвищення кваліфікації	1,3	40	63	47	78	4

Продовження таблиці

1 2 3 4 5	2	3	4	5	6	7	8
2	Проведення тренінгів, бали	1 , 1 5	5 1	7 4	5 0	81	3
3	Проведення майстер-класів, бали	1,15	54	69	52	66	3
3	Індивідуальне наставництво для нових співробітників, бали	1,1	57	78	55	84	3
5	Проведення атестацій знань, навичок працівників, бали	1,3	53	88	59	87	4
	Система взаємовідносин зі споживачами
1	Система знижок для постійних клієнтів, бали	1,2	78	76	69	83	2
2	Доставка продукції до споживачів, бали	1,2	89	77	72	87	1
3	Розроблення рецептів на продукцію, бали	1,2	41	69	58	66	4
4	Аналіз споживачів за регулярністю здійснення покупок, бали	1,3	78	71	73	84	2
5	Проведення кулінарних фестивалів, бали	1,1	45	68	54	59	4
	Документована організаційна система управління якістю
1	Система знижок для постійних клієнтів, бали	1,2	78	76	69	83	2
2	Доставка продукції до споживачів, бали	1,2	89	77	72	87	1
3	Розроблення рецептів на продукцію, бали	1,2	41	69	58	66	4
4	Аналіз споживачів за регулярністю здійснення покупок, бали	1,3	78	71	73	84	2
5	Проведення кулінарних фестивалів, бали	1,1	45	68	54	59	4
	Система взаємовідносин з постачальниками
1	Контроль за своєчасністю поставки сировини, бали	1,15	82	88	80	86	3
2	Оптимізація розмірів закупок в залежності від системи наданих знижок, бали	1,3	72	84	70	87	3
3	Контроль за якістю поставленої сировини, бали	1,2	82	86	78	91	3
4	Форми розрахунку з постачальниками	1,15	90	83	85	94	2
5	Гарантія поставок, бали	1,2	77	82	79	84	4

На основі даних вище наведеної таблиці побудовано зірку якості для ПП «ВІЛІС» (рис. 2).

Система мотивацій Система навчання персоналу

Система взаємовідносин Система взаємовідноси

з постачальниками зі споживачами

Документована

організаційна система

Рис. 2. «Зірка якості» для ПП «ВІЛІС»

Неправильна форма свідчить про те, що на підприємстві є недоліки в управлінні якістю продукції, а саме: дуже погано розвинена система навчання персоналу, не достатньо налагоджено систему взаємовідносин з постачальниками. Зазначені недоліки притаманні більшості підприємств харчової промисловості. З метою їх усунення пропонуємо впровадити заходи з навчання персоналу, підвищенню його кваліфікації.

Працівники підприємств харчової промисловості повинні мати більш високий рівень професійної підготовки з питань якості, тому що їм доведеться брати участь у всьому комплексі робіт з оцінювання потреб споживачів, вивчення кон'юнктури ринку, стратегічного планування фірми, розроблення нової продукції, контролю якості проектів, оцінювання ступеня підготовки виробництва і осмислення інших завдань, які вирішуються функціональними службами підприємства. У виробництві повинні використовуватись інноваційні технології, більш складне устаткування, контрольно-вимірювальні засоби, а відтак і зросте значення статистичних методів контролю, збільшиться обсяг робіт з автоматизованого проектування нової продукції [4].

Проведення тренінгів, спеціальних форумів, найкращими працівниками та запрошеними експертами на підприємствах харчової промисловості підвищить рівень знань і навиків працівників, а це в свою чергу вплине на якість продукції. Досвід іноземних підприємств вказує на те, що реалізація таких сприяє скороченню частки браку, або неякісної продукції на 2 %, При цьому, обсяги реалізації збільшуються на 2 %.

Проведений аналіз виявив також необхідність вдосконалення взаємовідносини підприємств харчової промисловості із постачальниками сировини. Псування сировини при доставці у минулому році становила до 20 % загального вантажу в наслідок того, що її закупали невідповідної якості.

А це призводить до:

- зменшення обсягів прибутку за рахунок великої собівартості, яка вклю-

чає втрати сировини при доставці;

- зниження попиту на продукцію із-за недотримання норм якості;

- збільшення періоду оборотності коштів;

- втрати іміджу підприємства. Харчовим підприємствам необхідно встановити такі взаємовідносини з

постачальниками, щоб вчасно одержувати від них необхідну сировину заздалегідь установленої якості. Контроль за цим варто делегувати спеціалісту чи спеціально створеному відділу з матеріально-технічного забезпечення.

Економічний ефект від проведення технічного контролю становить відвернутий збиток, який виражається у вигляді скорочення втрат, які мають місце, якщо контроль не проводиться. До таких втрат належать: збитки від браку у випадку, якщо брак продукції не попереджується (не контролюються параметри виробничого процесу, не використовуються регулюючі засоби вимірювань); збитки від фіктивного браку, які виникають у випадку, коли придатна продукція визнається невідповідною вимогам внаслідок поганого контролю [4].

Впровадження на підприємствах харчової промисловості запропонованих заходів сприятиме вирішенню проблем створення ефективної системи управління якістю та конкурентоспроможністю продукції харчової промисловості. В умовах жорсткої конкуренції якість продукції, робіт чи послуг набуває вагомого значення, оскільки певною мірою являє собою систему виробництва, що забезпечує імідж підприємства. У зв'язку з цим виробник повинен піклуватися про наявність попиту на власну продукцію, причому вирішальною умовою її конкурентоспроможності є поліпшення її якості, якої можна досягнути лише при високому рівні організації виробництва, його технічного оснащення.