Вступ
В процесі виконання курсової роботи я опрацювала літературні джерела сектора фінансової сфери.
В першому питанні я розглянула питання реформи банківського сектору в економіці України. Визначила завдання та функції Національного банку України. Вказала основні завдання генеральних департаментів створених в НБУ. Описала зміни, внесені в Закон України «Про Національний банк України». Ознайомилась з впливом кредитної ставки на ефективний розвиток економіки.
В другому питанні я проаналізувала тенденції інноваційної діяльності. Виокремила два типи системи державного управління. Розглянула проблематику оподаткування. Описала роль держави у забезпеченні стабільного економічного зростання шляхом використання податкових важелів регулювання в контексті кризових явищ в економіці. Вказала кілька способів досягнення певного заданого рівня або темпу росту сукупного попиту. Визначила причини посилення кризи в Україні. Ознайомилась з головним елементом багатоступеневої моделі інвестиційної діяльності. Описала проблеми, які не дають можливості розвиватися ринку спільного інвестування. Вказала рівень системи контролю державних фінансів.
В ході опрацювання завдання курсової роботи я отримала нові знання в сфері фінансів та проаналізувала стан економіки держави.
Питання 1. Час реформ і розвитку
Банківська справа розвивається не сама по собі, вона тісно і безпосередньо пов’язана з усіма сферами життя суспільства. Проблеми, що виникають у ході соціально-економічного розвитку країни, неминуче позначаються на функціонуванні банківської системи.
Розпочаті в 2011 році реформи ставлять складні завдання і перед банківською системою, особливо перед Національним банком України, який має виконувати свою конституційну функцію щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України.
У 2011 році розпочато вдосконалення структури центрального апарату Національного банку України. Основною ідеєю структурних реформ у Національному банку України є вдосконалення системи розподілу повноважень і відповідальності для виконання його функцій на сучасному рівні.
Для виконання своїх функцій в НБУ створено п’ять генеральних департаментів:
Генеральний департамент грошово-кредитної політики (відповідатиме за формування та реалізацію грошово-кредитної і валютної політики);
Генеральний економічний департамент (відповідальний за надійність та якість статистичної, прогнозно-аналітичної інформації, за стратегічне планування діяльності Національного банку України);
Генеральний департамент банківського нагляду (здійснення ефективного нагляду за діяльністю банків);
Генеральний департамент регулювання грошового обігу (на нього покладається відповідальність за прогнозування, організацію та комплексний аналіз готівкового обігу в Україні);
Генеральний департамент регулювання платіжних систем та розрахунків (нестиме відповідальність за формування та реалізацію політики Національного банку України у сфері платіжних систем та безготівкових розрахунків, розширення сфери застосування безготівкових новітніх форм та інструментів розрахунків, моніторинг діяльності платіжних систем в Україні).
19.10.2010 р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України” від 09.07.2010 р. № 2478-VI, яким внесені суттєві зміни до Закону України “Про Національний банк України”.
Зміни стосувалися кількісного складу та порядку формування Правління Національного банку України.
Так, згідно зі статтею 16 вищезазначеного закону Правління Національного банку України складається з одинадцяти осіб: Голови Національного банку України, його заступників та керівників структурних підрозділів Національного банку України, що забезпечують виконання Національним банком України основної функції.
Перелік таких структурних підрозділів, керівники яких за посадою входять до складу Правління, визначається Головою Національного банку України.
Законом встановлено кваліфікаційні вимоги до членів Ради та Голови Національного банку України, підстави для припинення їх повноважень, а також уточнені повноваження Ради Національного банку України (Раду позбавлено права застосування відкладального вето щодо рішень Правління). Строк повноважень Голови Національного банку України збільшено до 7 років.
Зміни, внесені у минулому році до Закону України “Про Національний банк України”, чітко визначили пріоритетом грошово-кредитної політики досягнення та підтримку цінової стабільності в державі.
За нинішніх умов досягнення інфляційних цілей має передбачати тісну координацію дій Національного банку та уряду. В контексті переходу до нового монетарного режиму, про який ішлося вище, ще в 2010 році було схвалено відповідний Спільний план Кабінету Міністрів України та Національного банку України.
Кредитна ставка в розвитку економіки має своє значення. Формування відсоткової ставки за кредитом має об’єктивну природу. В економічній політиці не існує “еталонних” або “ідеальних” кількісних показників. Це стосується і розміру відсоткової ставки за кредитами. Однак очевидним є те, що відносно висока вартість кредитних ресурсів в Україні зумовлюється двома основними чинниками: високою вартістю ресурсів для банку (що без-посередньо пов’язано з очікуваннями власників коштів щодо можливого інфляційного їх знецінення), а також значною премією за ризик у структурі відсоткової ставки.
Проведення зваженої макроекономічної та грошово-кредитної політики сприятиме стабілізації інфляційних очікувань і, відповідно, зниженню вартості залучення банками ресурсів. Водночас зменшенню премії за ризик має сприяти поліпшення ділового та інвестиційного клімату в країні, вдосконалення правових умов здійснення кредитної діяльності. Вирішенню цих проблем сприятиме реалізація Програми економічних реформ на 2010–2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, розробленої Комітетом економічних реформ при Президентові України. В частині розвитку фінансового сектору ця програма передбачає: підвищення капіталізації банків; пере-хід усіх учасників ринку на міжнародні стандарти фінансової звітності; вдосконалення законодавства та судової практики щодо захисту прав кредиторів; упровадження ринкових інструментів акумулювання й перерозподілу довгострокових фінансових ресурсів та застосування інших механізмів тощо.
Одне з найголовніших завдань для банківської системи України нині є підвищення рівня довіри до банків. Для його виконання зусилля Національного банку та банківської системи мають бути спрямовані на досягнення таких цілей:
1. Підвищення рівня та поліпшення якості банківського капіталу як одного з основних чинників подальшого стабільного розвитку та ефективного функціонування банків, що сприятиме активізації участі банків у забезпеченні структурної перебудови економіки України;
2. Збільшення прозорості структури власності банків та внесення з цією метою необхідних змін до нормативно-правової бази Національного банку України відповідно до підготовлених законодавчих норм;
3. Зниження рівня проблемних активів. Цьому сприятиме прийняття Верховною Радою України закону про захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг. Крім то-го, Національним банком разом із банківською спільнотою напрацьовані пропозиції щодо внесення змін до законодавства України, спрямовані на активізацію продажу банками проблемних активів третім особам. Ведеться також робота і в напрямі спрощення для банків порядку списання безнадійної заборгованості за рахунок сформованих банками резервів;
4. Подальше впровадження ризик орієнтованих підходів нагляду з метою його фокусування на найризикованіших напрямах діяльності банків;
5. Розроблення та впровадження процедур нагляду на консолідованій основі з метою обмеження ризиків, на які наражаються банки внаслідок участі у фінансових групах.
Це лише деякі кроки, які можуть наблизити нас до досягнення основної мети – ефективного розвитку банківської системи України відповідно до сучасних вимог[2, 3-7].