Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

хімія методичка

.pdf
Скачиваний:
52
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
310.69 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ. ЙОННІ РІВНЯННЯ. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ

Методичні вказівки, завдання для самостійної роботи та інструкції до лабораторної роботи з курсу загальної хімії

для студентів нехімічних спеціальностей

Затверджено на засіданні кафедри загальної хімії Протокол № 7 від 25.02. 2010p.

Львів 2010

Електролітична дисоціація.Йонні рівняння.Гідроліз солей.: Методичні вказівки, завдання для самостійної роботи та інструкції до лабораторної роботи з курсу загальної хімії для студентів нехімічних спеціальностей.: В.М.Кисленко, Л.П. Олійник.

Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – 23с.

Укладачі

д.х.н., проф. В.М. Кисленко

 

к.х.н., доц., Л.П. Олійник

Відповідальний за випуск

д.т.н., проф.В.Л. Старчевський

проф. каф. ЗХ, д.х.н. Никипанчук М.В. Рецензенти доц. каф ЕО, к.т.н. Петрушка І.М.

2

1. ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ.

ЙОННІ РЕАКЦІЇ ОБМІНУ В РОЗЧИНАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ.

Згідно з теорією електролітичної дисоціації речовини поділяються на

дві групи: електроліти і неелектроліти.

Електроліти - це речовини, розчини або розплави яких проводять електричний струм. Носіями електричного струму в електролітах є утворені йони.

Неелектроліти - це речовини, які в розчиненому або в розплавленому стані перебувають у вигляді молекул і електричного струму не проводять.

Електролітична дисоціація - це процес розпаду електролітів на йони під впливом полярних молекул розчинника (Н2О, спирти, рідкий аміак та інші). Величинами, які кількісно характеризують здатність речовини до електролітичної дисоціації, є ступінь електролітичної дисоціації ( ) і константа дисоціації Д)

Ступінь електролітичної дисоціації дорівнює відношенню числа молекул, які розпалися на йони (n), до загального числа молекул розчиненого електроліту (N):

Nn

Його значення подається в частках одиниці або у відсотках і змінюється від 0 (для неелектролітів) до 1(100%) при повній дисоціації електроліту. Серед неорганічних сполук електролітами є розчинні у воді кислоти, основи і солі. Залежно від ступеня електролітичної дисоціації ( ) електроліти поділяються на сильні, середні і слабкі:

Електроліт

Слабкі

Середні

Cильні

и

α < 3 %

3 % <α < 30 %

α > 30 %

 

 

 

 

Кислоти

HCN, H2S, H2SiO3,

HF, H2SO3,

HNO3, H2SO4,

 

H2CO3, HNO2,

H3PO4 та інші

HCI, HCIO4, HJ, HBr

 

CH3COOH

 

 

Основи

NH4OH,

-

Луги-гідратні форми

 

нерозчинні

 

оксидів металів І«А» гр.

 

 

 

і з ІІ «А»гр. Са(ОН)2,

 

 

 

Ba(OH)2, Sr(OH)2

 

 

 

 

Солі

HgCl2, Hg2Cl2

-

Розчинні

 

 

 

 

3

При розв’язуванні задач завжди подається в частках одиниці. Електролітична дисоціація - це оборотний, рівноважний процес, який

відбувається в розчині слабкого електроліту між молекулами та йонами. До таких процесів можна застосувати закони хімічної рівноваги і подати вираз для константи рівноваги. Наприклад, для процесу дисоціації такого слабкого електроліту, як нітритна кислота:

HNO2 H NO2

вираз для константи дисоціації матиме такий вигляд:

[H ] [NO

]

K д

[HNO2 ]

2

 

 

де [H+ ], [NO2- ], [HNO2], рівноважні концентрації йонів і молекул. Величина Кд не залежить від концентрації електроліту, а залежить тільки від природи електроліту і розчинника та від температури.

Взаємозв’язок між величинами і Кд для розбавлених лабких

електролітів відомий

під назвою

закону розбавлення Оствальда.

Математичний вираз його має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с ,

 

 

 

де Кд - константа дисоціації;

α- ступінь електролітичної дисоціації;

с- мольна концентрція електроліту;

Ступінь електролітичної дисоціації (α) залежить:

а) від концентрації електроліту (з ростом концентрації зменшується); б) температури; в) природи електролітів;

г) наявності в розчинах сторонніх йонів.

На основі закону Оствальда розраховують значення величин , Кд та концентрації електроліту і його йонів.

У не дуже розбавлених розчинах електролітів потрібно враховувати не концентрацію йонів, та їх активність.

Активність йонів - це ефективна, умовна концентрація.

а = f * с, де

а - активність йонів;

f - коефіцієнт активності; с - концентрація йонів.

При записуванні рівнянь електролітичної дисоціації необхідно враховувати не тільки баланс атомів в обох частинах рівнянь, але й баланс зарядів йонів.

4

Приклади рівнянь електролітичної дисоціації для електролітів різних груп :

сильних кислот:

H2SO4 2H SO42

б 30%

HNO3 H

NO3

б 30%

сильних основ:

 

 

 

NaOH Na

OH

 

б 30%

Ca(OH)2 Ca2 2OH

 

б 30%

солей:

 

 

 

Na2SO4

2Na SO42

 

б 30%

Ba(NO3 )2 Ba2 2NO3

б 30%

Cередні і слабкі електроліти (кислоти і основи) дисоціюють постадійно, при чому ступінь дисоціації кожної наступної стадії зменшується. При записі рівнянь дисоціації, необхідно враховувати баланс зарядів на кожній стадії (рівність суми зарядів в лівій і правій частинах рівняння).

Середні кислоти:

H3 PO4

H H2 PO4-

б1

30%

H2 PO4 H HPO42

б2

б1

HPO42

H PO43-

б3

б2

Слабкі основи:

Fe(OH)3

Fe(OH)2 OH

б1

3%

Fe(OH)2 FeOH2 OH

б2

б1

FeOH2

Fe3 OH

б3

б2

У випадку кислих і основних солей, слід мати на увазі, що процес їх дисоціації здійснюється у дві стадії: перша, як сильного електроліту - солі і друга - дисоціація утвореного на першій стадії йону - як слабкого електроліту.

Наприклад:

Кислі солі:

Ca(HCO3 )2 Ca 2 2HCO3

І стадія; > 30%

-

= H

+

2-

II стадія; < 3%

HCO3

 

+ CO3

5

Основні солі:

CuOHCl CuOH Cl

І стадія; > 30%

CuOH+ = Cu2+ + OH-

II стадія; < 3%

Для того, щоб встановити напрям перебігу реакцій з участю електролітів в розчині, рівняння хімічних реакцій представляють в йонному (йонно -

молекулярному) вигляді. В йонно-молекулярних рівняннях сильні (які

добре дисоціюють) електроліти записують у йонному вигляді, а слабкі і середні електроліти, нерозчинні і газоподібні речовини - молекулярному вигляді. При складанні таких рівнянь спочатку необхідно написати молекулярне рівняння, відтак повне йонно-молекулярне, а потім скорочене йонно-молекулярне рівняння (скоротити одинакові йони в обох частинах). В йонно-молекулярному рівнянні повинен зберігатися баланс зарядів.За скороченими йонно-молекулярними рівняннями можна встановити які саме йони і молекули беруть участь у реакції і напрям перебігу реакції.

Приклад 1. Напишіть молекулярні повні та скорочені йонно-молекулярні рівняння реакції взаємодії між такими речовинами у водному розчині:

а) К2S i HCI;

б) NiSO4 i NaOH;

в) AI(OH)3 i NaOH;

 

г) NaHCO3 i KOH;

д) (CuOH)NO3 i HNO3.

Розв’язок.

 

 

 

 

 

а) K2S + 2 HCI = 2 KCI + H2S - молекулярне рівняння

2 К+ + S2 - + 2 H+

+ 2 CI-

= 2 K+ + 2 CI- + H2S - повне йонно-

молекулярне рівняння

 

 

 

 

S2 - + 2 H+

= H2S - скорочене йонно-молекулярне рівняння

б) NiSO4 + 2NaOH = Ni(OH)2

+ Na2SO4

 

 

Ni2 + + SO42 - + 2Na+ + 2OH - = Ni(OH)2

+ 2Na+ + SO4

2 -

Ni2 + + 2OH - = Ni(OH)2

 

 

 

в) АІ(ОН)3 + 3NaOH = Na3AIO3 + 3H2O

 

 

AI(OH)3 + 3Na+ + 3OH - = 3Na+ + AIO33- + 3H2O

 

AI(OH)3 + 3OH - = AIO33- + 3H2O

 

 

г) 2NaHCO3 + 2KOH = Na2CO3 + K2CO3 + 2H2O

 

2Na+ + 2НСО3

- + 2К + + 2ОН- = 2Na+ + CO32 - + 2K+ + CO32- + 2H2O

HCO3

- + OH - = CO32 - + H2O

 

 

6

д) (CuOH)NO3 + HNO3 = Cu(NO3)2 + H2O

CuOH+ + NO3 - + H+ + NO3- = Cu2 + + 2NO3- + H2O CuOH+ + H+ = Cu2 + + H2O

Необхідно врахувати, що реакції (а) і (б) протікають практично до кінця, тому що в результаті реакції відбувається зв’язування йонів з утворенням слабкого електроліту (Н2S) і осаду (Ni(OH)2), а реакції (в), (г), (д) рівноважні і положеннярівноваги зміщено в бік утворення слабшого електроліту (Н2О).

Кожному скороченому йонно-молекулярному рівнянню може відповідати декілька молекулярних рівнянь.

При складанні молекулярного рівняння за даним скороченим йонномолекулярним рівнянням необхідно врахувати, що кожному йону в йонномолекулярному рівнянні повинен відповідати сильний електроліт в молекулярному рівнянні. Тому при переході від скороченого до повного йонно-молекулярного рівняння до кожного йона необхідно додати такі протилежно заряджені йони, щоб цій парі відповідав сильний електроліт.

Приклад 2. Складіть молекулярні рівняння реакції, які виражені скороченими йонно-молекулярними рівняннями:

а) АІ(ОН)3 + 3 Н + = АІ 3 + + 3 Н2О б) НСО3 - + ОН - = Н2О + СО2

Розв’язок.

а) повне йонно-молекулярне рівняння:

АІ(ОН)3 + 3 H + + 3 CI - = AI 3 + + 3 CI - + 3 H2O

(як протийон до Н+ використано йон СІ- оскільки пара цих йонів утворює

сильний електроліт НСІ).

 

молекулярне рівняння:

 

АІ(ОН)3 + 3НСІ = АІСІ3 + 3Н2О

 

б) повне йонно-молекулярне рівняння:

 

Na + + HCO3

- + Na + + OH - = H2O + 2 Na + + CO3

2 -

молекулярнерівняння:

NaHCO3 + NaOH = H2O + Na2CO3

Йонні реакції обміну в розчинах електролітів

Реакції за участю електролітів протікають у напрямку утворення неелектроліту або слабкого електроліту. Ці реакції практично протікають до кінця в таких випадках:

7

а) при утворенні осаду важкорозчинних речовин:

AgNO3 + NaCI = AgCI↓ + NaNO3

скорочене йонно-молекулярне рівняння буде мати вигляд:

Ag+ + CI - = AgCI

б) при утворенні газоподібних летких речовин:

Na2CO3 + 2HCI = 2NaCI + CO2 ↑ + H2O

або йонно-молекулярне рівняння реакції:

СO32 - + 2H+ = CO2 + H2O

в) при утворенні малодисоційованих речовин (слабких електролітів), як вода, комплексні йони і інші.

NaOH + HCI = NaCI + H2O

або йонно-молекулярне рівняння реакції:

OH - + H + = H2O

при утворенні комплексних йонів:

FeCI3 + 6 KCNS = K3[Fe(CNS)6] + 3KCI

або йонно-молекулярне рівняння реакції:

Fe3 + + 6CNS - = [Fe(CNS)6]3--

Повторимо, що при складанні йонно-молекулярних рівнянь реакцій всі сильні електроліти записуються в йонній формі. Середні і слабкі електроліти та неелектроліти записуються в молекулярній формі.

2. Йонний добуток води, рН розчинів

Вода - дуже слабкий електроліт, який слабо дисоціює з утворенням йонів Н+ i OH -. Для характеристики процесу дисоціації води можна

застосувати закон діючих мас.

Н2О ↔ Н + + ОН -, тоді:

[H ] [OH ]

K

 

 

,

[H2O]

H2

O

 

 

 

 

 

 

де КД 2О) - константа дисоціації води; значення якої при 220С дорівнює 1,8*10-16

[H2O] - концентрація недисоційованих молекул води, що перебувають в стані рівноваги з йонами водню (Н+) і гідроксид - йонами (ОН -).

Концентрацію недисоційованих молекул води можна вважати сталою величиною для розбавлених розчинів:

[H2O] = 1000 г/л : 18 г/моль = 55.5 моль/л тоді

[H+] [OH-] = 1.8 10 - 16 55.5 = 10 - 14 (моль/л)2

Отже, добуток концентрації йонів водню і гідроксид-йонів при постійній температурі є величиною сталою. Ця величина називається йонним добутком

8

води і позначається (Ін2о). При 22 0С Ін2о = 10- 14. Зазначимо, що ця величина постійна не тільки для чистої води, а й для розбавлених розчинів і залежить

тільки від температури. У нейтральному середовищі:

[H+] = [OH-] = (10 - 14 )1/2= 10 - 7 моль/л

Урозчинах кислот концентрація йонів водню є більшою, ніж 10-7 моль/л,

ав розчинах лугів - навпаки, меншою. Для зручності розрахунків прийнято

замість концентрації йонів водню користуватися поняттям - показник концентрації йонів водню - рН.

Математично величини [H+] і рН взаємозв’язані залежністю

рН = - lg [H +].

Значення величин [H +] і рН у водних розчинах змінюються так:

10 0

10-1

 

10-2

. .

10-6

10 -7

10 –8

. .

10-12

10-13

10 -14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

1

 

2

..

6

7

8

..

12

13

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збільшення кислотності

 

нейтральне

Збільшення лужності

 

-----------------------------

 

 

 

 

------------→

-------------------------

 

 

 

(середовище кисле)

 

 

середовище

(середовище лужне)

 

 

 

рН < 7

 

 

рН = 7

 

 

pH > 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практично нейтральним вважають середовище розчинів, значення рН яких знаходиться в межах 6 - 8.

Приклад 1. Знайти рН розчину, в якому [H+] = 3,4 *10-4.

рН = -lg [H+] = -lg (3,4 *10-4) = 3,47.

Приклад 2. Знайти [ОН-] в розчині, рН якого рівне 2,32.

рН = -lg [H+] ; lg [H+] = -2,32

[H+] = 4,78 *10-3 моль/л,

[OH-] = Ін2о / [H+] = 10-14/(4,78 *10-3) = 2,09*10-12 моль/л

Приклад 3. Обчислити рН 0,15н. розчину HCl α =1. HCl ↔ H+ + Cl-

[H+] = [HCl]* α

[H+] = 0,15 *1 = 0,15моль/л

рН = -lg [H+] = -lg[0,15] = 0,824.

Приклад 4. Обчислити рН 0,15н. розчину оцтової кислоти (Кдисоц.= 1,8*10-5), α =1.

9

CH3COOH↔ H+ + CH3COO-

[CH3COOH] =[CH3COOH]0

Кдисоц. = ([H+]*[CH3COO-])/[CH3COOH]

[H+] = (K*C)1/2 = (1,8*10-5*0,15) 1/2 = (2,7*10-6) 1/2

рН = -lg [H+] = - lg [(2,7*10-6) 1/2] = -1/2 lg (2,7*10-6) = 2,835.

рН розчинів можна визначити хімічним шляхом за допомогою кислотно-основних індикаторів або спеціальних приладів - рН - метрів.

Індикатори - це слабкі основи або кислоти (барвники органічного походження), які при зміні рН розчину змінюють свою структуру й відповідно забарвлення.

Наприклад:

Н Іnd

=

Н + + Іnd -

забарвлення І

забарвлення ІІ

або

 

 

Іnd ОН

= Іnd + + ОН -

забарвлення І

забарвлення ІІ

Кожний індикатор має певний інтервал рН, в якому відбувається зміна його забарвлення. Цей інтервал називається інтервалом переходу індикатора. Якщо інтервал переходу знаходиться в межах рН<7, індикатор може використовуватися для визначення кислотного середовища (метилоранж), якщо рН>7 - для визначення лужного середовища (фенолфталеїн).

Індикатор

Інтервал

рН

 

 

 

переходу

 

Забарвлення індикатора

 

забарвлення

 

 

 

Індикатора

 

 

 

 

 

 

 

метилфіолет

1,0-3,0

 

Жовто-зелений

Фіолетовоголубий

 

 

 

рН<1

pH>3

 

 

 

 

 

Метиловий -

3,1- 4,4

 

Червоний

Жовтий

оранжевий

 

 

рН< 3,1

pH>4,4

 

 

 

 

 

Лакмус

5,0 – 8,0

 

Червоний

Синій

 

 

 

рН<5

pH>8

 

 

 

 

 

Фенолфталеїн

8,3 – 10,0

 

Безбарвний

Червоний

 

 

 

рН< 8.3

pH>10

 

 

 

 

 

Індигокармін

12,0 – 14,0

 

Голубий

Жовтий

 

 

 

рН<12

pH>14

 

 

 

 

 

10