Філософія_методичка
.pdfТема IX: Сучасна некласична філософія (філософія ХХ – початку ХХІ ст.) (4 год)
1.Загальні особливості духовної атмосфери XX ст. та особливості розвитку філософії.
2.Культурологія: вихідні ідеї та представники. Західноєвропейська культурологія про сучасний стан культури.
3.Особливості та результати методологічних новацій структуралізму та деконструктивізму.
4.Неопозитивізм як провідний напрям філософського дослідження науки
вXX ст.
5.Екзистенціалізм про особливості людського буття, життєві настрої людини та засади людської поведінки.
6.Антропологія XX ст. про сутність людини. Зміни в антропологічній парадигмі сучасної філософії у другій половині ХХ ст.
7.Вплив ідей фрейдизму та неофрейдизму на духовні процеси сучас-
ності.
8.Релігійна філософія XX – початку ХХІ ст.: напрями та ідеї.
9.Філософський постмодернізм та провідні тенденції розвитку європейської філософії на початку ХХІ ст.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.История современной зарубежной философии: компаративистский подход / ред. колл.: А.С. Колесникова, Б.В. Марков, Б.Г. Соколов. – СПб., 1997.
2.Современная западная философия: энциклопедический словарь / под ред. О. Хеффе, В.С. Малахова, В.П. Филатова при участии Т.А. Дмитриева. – М.: Ин-т философии, 2009.
3.Коплстон Ф. История философии. ХХ век / Ф. Коплстон; пер. с англ. П.А. Сафронова. – М., 2002.
4.Лук’янець В.C., Соболь О.М. Філософський постмодерн / В.C. Лу- к’янець, О.М. Соболь. – К., 1998.
5.Мамардашвили М.К. Очерк современной европейской философии / Мераб Мамардашвили. – М., 2010.
6.Петрушенко В.Л. Філософія: підручник / В.Л. Петрушенко. – Львів,
2010.
7.Повторева С.М. Структурний підхід – структуралізм – постструктуралізм (еволюція методології та її поширення в гуманітарних студіях) / С.М. Повторева. – Львів, 2010.
8.Ясперс К. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс; пер. с нем. – М.,
1991.
31
9.Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
10.Хюбшер А. Мыслители нашего времени: справочник по философии Запада XX века / А. Хюбшер; пер. с нем. – М., 1994.
Тема X: Філософія Григорія Сковороди (4 год)
1.Життя та творчість Г. Сковороди.
2.Ідейний ґрунт філософської творчості Г. Сковороди: філософські ідеї Г. Сковороди в контексті попереднього розвитку української філософії.
3.Місце людини в філософії Г. Сковороди та особливості її розуміння філософом.
4.Онтологічні ідеї Г. Сковороди: вчення про три світи та дві натури сущого; метод антитетики.
5.Г. Сковорода про шляхи та умови досягнення щастя людиною.
6.Вплив ідей Г. Сковороди на розвиток української філософії. Сучасне значення філософії Г. Сковороди.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Сковорода Г. Повне зібрання творів: у 2-х т. / Григорій Сковорода. –
К., 1973.
2.Сковорода Г. Твори: у 2-х т. / Григорій Сковорода. – К., 1961.
3. Сковорода Г. Пізнай в собі людину / Григорій Сковорода; пер. М. Кашуба; пер. поезії В. Войтович. – Львів, 1985.
4.Багалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода /
Д. Багалій. – К., 1992.
5.Горський В. Історія української філософії / В.С. Горський. – К., 2001.
6.Софронова Л.А. Три мира Григория Сковороды / Л.А. Софронова/ –
М., 2002.
7.Ушкалов І.В., Марченко О.В. Нариси з філософії Г. Сковороди / І.В. Ушкалов, О.В. Марченко. – Харків, 1993.
8.Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні / Д. Чижевський. –
К., 1992.
9.Чижевський Д. Філософія Григорія Сковороди / Д. Чижевський. – К., 2003.
Тема XI: Проблема буття в філософії та науці (4 год)
1.Проблема буття: вихідні аспекти, значення та підходи. Буття як категорія та як поняття.
2.Онтологія та метафізика як філософські науки про буття: проблематика, предмет вивчення, основні завдання.
3.Категоріальні визначення буття в історії філософії. Особливості класичного та некласичного розуміння буття.
32
4. Розуміння буття в філософії XX ст.: фундаментальна онтологія М. Гайдеґґера, критична онтологія М. Гартмана, феноменологія Е. Гуссерля та релігійна філософія.
5. Сучасна наука про рівні, форми, критерії виявлення буття. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А.Л. Доброхотов. – М., 1986.
2.Доброхотов А. Энциклопедические статьи: Бытие. Метафизика. Онтология / Доброхотов А. Избранное / А. Доброхотов. – М., 2008.
3.Корет Э. Основы метафизики / Эмерих Корет; пер. с нем. – К., 1998.
4.Лосский Н.О. Типы мировоззрений. Введение в метафизику // Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция / Н.О. Лосский. – М., 1995.
5.Мондін Б. Підручники систематичної філософії. – Т. 3: Онтологія і метафізика / Мондін Баттіста; пер. з італ. Б. Завідняка. – Жовква, 2010.
6.Мотрошилова Н.В. Бытие // Введение в философию. – Ч.2, Гл.V / Н.В. Мотрошилова. – М., 1989.
7.Петрушенко В.Л. Філософія: підручник / В.Л. Петрушенко. – Львів, 2010.
8.Хайдеггер М. Что это такое – философия ? // Вопросы философии. – №8 / М. Хайдеггер. – 1993.
9.Турсунов А. Философия и современная космология / А. Турсунов. – М.,
1977.
Тема XII: Свідомість і пізнання (4 год)
1.Проблема походження та природи свідомості як фундаментальна проблема філософії. Вихідні філософські та психологічні концепції походження та сутності свідомості.
2.Онтологічний статус свідомості та її істотні ознаки. Структура та функції свідомості. Ідеальний статус свідомості. Свідомість, знакова діяльність людини і мова.
3.Свідомість та творчість, свідомість та людська особистість.
4.Гносеологія та епістемологія як провідні науки про пізнання. Поняття пізнання та його змістові наголоси.
5.Види та рівні пізнання. Особливості чуттєвого, раціонально-логічного та синтезуючого пізнання. Пізнання та сенс.
6.Поняття істини, її сучасні концепції. Істина та правда.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Голдстейн М., Голдстейн И.Ф. Как мы познаем. Исследование
процессов научного познания / М. Голдстейн и И.Ф. Голдстейн; сокр. пер. с англ. А.Е. Петрова. – М., 1984.
33
2.Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая / В.А. Лекторский. – М., 2001.
3.Налимов В.В. Спонтанность сознания: Вероятностная теория смыслов
исмысловая архитектоника личности / В. Налимов. – 2-е изд. – М., 2007.
4.Никифоров А.Л. Философия науки: История и теория: учеб. пособ. / А.Л. Никифоров. – М., 2010.
5.Петрушенко В. Атрибутивні риси свідомості // Філософська думка. – 2007. – № 2 / В.Л. Петрушенко. – К., 2007. – С. 3 – 18.
6. Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія знання / В.Л. Петрушенко. – Львів, 2000.
7.Петрушенко В.Л. Філософія: підручник / В. Петрушенко. – Львів, 2010.
8.Петрушенко В.Л. Філософія знання: онтологія, епістемологія, аксіологія / В.Л. Петрушенко. – Львів, 2007.
9.Проблема сознания в философии и науке / под ред. проф. Д.И. Дубровского. – М., 2009.
10.Рассел Б. Человеческое познание, его сферы и границы / Бертран Рассел; пер. с англ. Н.В. Воробьева. – К., 1997.
11.Розеншток-Хюсси О. Речь и действительность / О. Розеншток-Хюсси; пер. с нем. А. Хараша; предисл. Клинтона К. Гарднера. – М., 1994.
12.Хант Г. О природе сознания: С когнитивной, феноменологической и трансперсональной точек зрения / Г. Хант; пер. с англ. – М., 2004.
13.Цофнас А.Ю. Гносеология: учеб. пособ. / А.Ю. Цофнас. – К., 2005.
Тема XIII: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
(4 год)
1.Проблематичність людського буття. Буття, життя та існування як характеристики людини.
2.Проблема співвідношення природного (біологічного), соціального та трансцендентального в людині.
3.Вихідні “екзистенціали”, сутнісні сили людини та особливості людського самоутвердження в світі.
4.Співвідношення понять “людина-індивід-особа-особистість-інди- відуальність”.
5.Духовний світ людини, його основні складові. Поняття цінностей; вихідні цінності людського буття.
6.Свобода як цінність. Поняття свободи та її різноманітні тлумачення.
7.Людська індивідуальність в соціальних стосунках. Основні аспекти співвідношення людини і суспільства.
34
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Бубер М. Проблема человека // Бубер М. Два образа веры / Бубер Мартин; пер. с нем; под. ред. П.С. Гуревича, С.Я. Левит, С.В. Лёзова. – М., 1995.
2.Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство / Альбер Камю; пер. с франц. – М., 1990. – (Мыслители ХХ века).
3.Мунье Э. Манифест персонализма / Мунье Э; пер. с франц.; вступ ст. И.С. Вдовиной. – М., 1999. – (Мыслители ХХ века).
4.Св. Нисский Г. Об устроении человека / Г. Нисский. – СПб., 1995.
5.Ницше Ф., Фрейд З., Фромм Э., Камю А., Сартр Ж.-П. Сумерки Богов. – М., 1989.
6.Петрушенко В.Л. Філософія: підручник / В. Петрушенко. – Львів, 2010.
7.Померанц Г.С. Собирание себя: курс лекций / Г.С. Померанц. – М.,
1993.
8.Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм / перевод. – М., 1992. – (Мыслители ХХ века).
9.Шелер М. Избранные произведения / М. Шелер; пер. с нем. – М., 1994.
35
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ АСПІРАНТІВ
ТА ЗДОБУВАЧІВ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Реферат з філософії повинен продемонструвати наявність у його виконавця навичок проведення самостійного аналізу певної наукової теми, уміння розглядати її на основі філософсько-методологічного підходу, уміння виробляти та формулювати власну позицію з приводу актуальних філософських проблем. Необхідним в рефераті є логічність, послідовність та аргументованість викладення матеріалу.
I. При виборі теми реферату бажано враховувати:
а) зв`язок теми з напрямом наукової діяльності виконавця (це бажано, але не обов`язково); б) актуальність теми або її значущість з точки зору науки, соціальної практики, культури та розвитку особистості; c) наявність сучасної наукової літератури з обраної теми.
II. Після вибору теми необхідно скласти план реферату, який може бути:
a) скороченим: як правило, це “Вступ” (“Передмова”), “Післямова” (“Висновки”) та 2–4 пункти, що розкривають зміст теми; б) розгорнутим: до пунктів плану додаються підпункти.
Складаючи план реферату, важливо звернути увагу на те, щоб жоден з пунктів не дублював назву теми, щоб виділення пунктів плану було виправданим змістом теми, логікою її викладу, аспектом аналізу.
III. За змістом реферат являє собою перегляд певних літературних джерел (не менше як 7 назв, з яких три повинні бути не старшими за 5
років; реферат може бути присвячений і окремим філософським творам, але в такому разі слід використати коментуючу літературу); виділення ідей, позицій та підходів до теми; їх аналіз, оцінку та зіставлення; аргументовану під-
тримку якоїсь позиції або обґрунтування власної; визначення необхідних і достатніх аспектів теми; послідовний виклад матеріалу частинами відповідно до плану реферату; формулювання загального підсумку або висновків рефе-
рату. Підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації можуть
фігурувати тільки у списку додаткової, але не основної літератури.
36
IV. Реферат, як і будь-яке реферування, передбачає посилання на літературу, її цитування або короткий виклад вихідних ідей та положень. В усіх випадках у тексті повинні бути посилання на літературні джерела у 2-х можливих варіантах:
a) посторінкові посилання (позначення цитати або наведеного положення цифрою та наведення внизу кожної сторінки – під відповідним номером – даних літературного джерела: автор, назва, місце і рік видання, сторінки);
б) посилання на список літератури в кінці тексту; при цьому у тексті в дужках після цитати або положення вказуються дві або три цифри: перша цифра – номер джерела у списку; друга – номер тому видання (якщо він є) ; третя – сторінка; наприклад [2, с. 35].
В обох випадках обов`язковою є наявність в кінці реферату списку використаної та цитованої літератури.
Відсутність у рефераті посилань на літературні джерела або їх неправильне оформлення може потягнути за собою незарахування реферату або зниження оцінки.
V. Реферат може бути надрукованим (в т.ч. і комп’ютерним набором) або написаним від руки. Обсяг реферату без плану та списку літератури:
a) в друкованому варіанті через 1,5 інт. – 20–24 стор., через 2 інт. –
25–30 стор.;
б) в рукописному варіанті – 25–30 стор.
В окремих випадках зазначені межі можуть бути змінені, якщо це виправдовується змістом реферату.
При рукописному виконанні реферату необхідно звернути увагу на чіткість та зрозумілість почерку; реферати, які не прочитуються, повертаються виконавцю.
Реферати, що дублюють вже наявні реферати або реферати, вміщені на сторінках Інтернет-видань, не зараховуються.
VI. Автор реферату має право на ознайомлення із рецензією на реферат і одержання додаткових пояснень від рецензента.
37
ОРІЄНТОВНА СХЕМА (ПЛАН) ЗАХИСТУ РЕФЕРАТУ АСПІРАНТАМИ СТАЦІОНАРНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З ФІЛОСОФІЇ
Захист реферату аспірантами стаціонарної форми навчання відбувається публічно, під час практичних занять з філософії. Захист відбувається згідно з графіком, затвердженим викладачем – керівником групи проведення семінарських занять.
Захист реферату не повинен бути переказуванням його змісту або його прочитуванням, а має бути аналітичною формою його подання.
Рекомендується така схема (план) захисту реферату:
–подання теми, окреслення її значення для філософії, життя, науки, зокрема – особисто для автора реферату;
–пояснення доречності обраного автором реферату плану викладу теми (план може бути структурно-логічним, генетичним (історичним), персоналістичним (перегляд позицій певних авторів), концептуально-теоретичним (перегляд та зіставлення різних теорій і концепцій тощо);
–виділення у тексті реферату кількох (3-х – 5-х) провідних стрижневих положень реферату, розкриття їх змісту, взаємозв’язку;
–пояснення основних висновків із розгляду реферату (3 – 5 пунктів);
–подання характеристики основних дослідницьких джерел (списку літератури), що використовувались під час написання реферату.
Зазначена схема відповідає загально прийнятій формі подання наукових досліджень.
За бажанням особа, яка захищає реферат, може запропонувати ще певні пункти захисту на власний розсуд, проте вони мають бути обґрунтованими.
38
ВИМОГИ ДО РЕЦЕНЗУВАННЯ РЕФЕРАТІВ АСПІРАНТІВ
ТА ЗДОБУВАЧІВ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ВИКЛАДАЧАМИ КАФЕДРИ ФІЛОСОФІЇ
Рецензуючи реферати, викладачі насамперед повинні звертати увагу на дотримання автором формальних умов виконання реферату, а саме на:
–наявність плану реферату;
–наявність списку використаної літератури;
–наявність посилань на літературу в тексті;
–належний обсяг реферату (друкований реферат – 20–30 стор., написаний від руки – 25–30 стор.).
Рецензія на реферат, написана викладачем, повинна бути розгорнутою і містити:
–оцінку доречності вибору теми реферату, її наукової значущості та зв’язку її з профілем наукової роботи автора;
–відповідність плану реферату обраній темі, а змісту реферату – його
плану;
–оцінку того, якою мірою реферат розкриває саме філософський зміст
теми;
–виділення положень, які вдало розкривають тему, представляють інтерес, відрізняються послідовністю та аргументованістю міркувань, оригінальністю та сміливістю думки або умінням сформулювати власну думку;
–аналіз внутрішньої структури реферату (єдність частин, доцільність їх виділення, послідовність викладу теми, рух думки від простого до складного тощо);
–виділення помилок та недоліків реферату із чітким обґрунтуванням, у чому саме полягає недолік або помилка, наскільки вона є серйозною, якого плану (формальна, змістовна, структурна). Аналіз помилок повинен допомогти усуненню їх під час перероблення реферату;
–підкреслення ступеня реферування: використання достатньої кількості літератури, правильне виділення основних точок зору, їх порівняння, оцінка тощо;
–формулювання загального висновку рецензування і виставлення оцінки. Причому, чим нижчим є бал оцінки, тим докладніше вона повинна бути обґрунтованою.
Рецензія пишеться у довільній формі, без термінологічних ускладнень.
Наведені вимоги відповідають положенням ВАК України про аспірантські реферати
39
Додаток
Взірець оформлення титульної сторінки реферату з філософії
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК
Кафедра філософії
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
“РОЛЬ МОДЕЛЕЙ У НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ”
Виконав:________________
Перевірив_______________
Львів – 2011
40