- •Є. Тихомирова
- •Зв’язки з громадськістю
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •Як навчальний посібник для студентів вузів
- •Isbn 5 – 7763 – 1916 – 1 © Тихомирова є.Б., 2001.
- •Теоретико-методологічні аспекти зв’язків з громадськістю
- •1.1. Теорія комунікації – наукова основа зв’язків з громадськістю як галузі знання та сфери професійної діяльності §1. Суспільні відносини та соціальна комунікація
- •§2. Структура комунікації
- •§3. Форми соціальної комунікації
- •Міжособистісна комунікація – це така форма комунікації, під час якої в ролях як комунікатора, так і реципієнта виступає окремий індивід. Особливості міжособистісної комунікації
- •§4. Масова комунікація
- •Особливості масової комунікації
- •Методи встановлення зворотного зв’язку
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Історія виникнення та розвитку паблік рилейшнз §1. Передісторія паблік рилейшнз
- •§2. Передумови виникнення системи зв’язків з громадськістю
- •§3. Основні етапи виникнення та розвитку пр
- •Основні тенденції розвитку пр сьогодні
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Об’єкт і предмет зв’язків з громадськістю як галузі наукового знання §1. Статус зв’язків з громадськістю
- •§2. Зв’язки з громадськістю в системі сучасних наук
- •§3. Функції та ролі паблік рилейшнз
- •Основні ролі паблік рилейшнз:
- •Контрольні питання
- •Напрями та методи зв’язків з громадськістю Глава 1. Дослідницька діяльність служби паблік рилейшнз §1. Інформація в системі зв’язків з громадськістю
- •Класифікація джерел інформації про фірми за н.Кониною
- •§2. Методи та види досліджень у галузі пр
- •Технологія контент-аналізу
- •§3. Основні напрямки дослідницької діяльності служб пр
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Методи впливу на громадськість. Вербальна комунікація §1. Вербальні комунікації: поняття, основні характеристики та типологізація
- •Функції вербальних комунікацій
- •Базові функції вербальних комунікацій
- •Специфічні функції вербальної комунікації
- •§2. Публічні виступи як важливий засіб комунікації з громадськістю
- •Характерні риси зовнішньої усної мови
- •Погані манери та шкідливі звички під час розмовної мови
- •Типологізація усних вербальних комунікацій
- •Умови здійснення діалогу
- •Комунікативні прийоми, що допомагають сприйняттю інформації в діалоговому спілкуванні
- •Класифікація діалогів
- •Особливості побутової розмови:
- •Особливості ділової бесіди:
- •Фахівці виділяють чотири варіанти слухачів:
- •§3. Комунікації з використанням письмової мови
- •Головні недоліки традиційного читання
- •Види читання
- •Структура реферату-резюме:
- •Типологізація письмових документів, які створюються pr-менами:
- •Особливості текстів для громадськості
- •Загальні правила підготовки текстів до друку
- •Показники легкості читання
- •Тексти для комп’ютерних мереж
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Невербальні комунікації в системі зв’язків з громадськістю §1. Поняття, функції та види невербальної комунікації
- •Функції невербальних комунікацій
- •Специфічні функції невербальних комунікацій
- •§2. Оптико-кінетичні комунікації
- •Види жестів
- •Рухи, пов’язані з носом та ротом
- •Особливості мімічних реакцій у зоні рота
- •Різний ступінь відкритості очей
- •Направлення погляду
- •Рух погляду
- •Поради, як поводити себе, виступаючи перед публікою
- •§3. Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
- •Вимоги до графічних (наочних) засобів нвк
- •§4. Ситуативні змінні невербальної комунікації
- •Організація простору
- •Вимоги до одягу ділової людини
- •Неписані правила одягу бізнесменів
- •Колір та комунікація
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Подієва комунікація в системі зв’язків з громадськістю §1. Подієва комунікація: поняття, сутність, місце в системі зв’язків з громадськістю
- •§2. Специфіка окремих видів подієвої комунікації
- •Етапи презентації
- •Місце проведення презентації
- •Соціальне значення виставок/ ярмарків
- •Типологія виставок/ярмарків
- •Основні заходи рекламної участі
- •Причини використання виставок/ярмарків
- •Цілі участі організації у виставці/ярмарку
- •Форми спонсорства
- •Основні напрями спонсорської діяльності в Україні
- •Контрольні питання
- •Канали та форми здійснення зв’язків з громадськістю Глава 1. Засоби масової інформації –важливий інструмент пр §1. Засоби масової інформації та комунікації: поняття та структура
- •§2. Робота служб пр із засобами масової інформації
- •Різновиди прес-посередницьких підрозділів
- •Правила побудови відносин зі змі
- •Різновиди письмових інформаційно-аналітичних матеріалів для змі
- •Правила підготовки інформаційних повідомлень прес-секретарем
- •Неписьмові інформаційні матеріали для змі
- •§3. Інтерв’ю та прес-конференції в роботі зі змі
- •Різновиди інтерв’ю
- •Як давати інтерв’ю?
- •Як брати інтерв’ю?
- •Структура прес-конференції
- •Місце проведення прес-конференції
- •Підготовка прес-конференції
- •Хід прес-конференції
- •Підстава для участі журналістів у прес-конференціях
- •Типові помилки при проведенні прес-конференції
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Пабліситі як засіб комунікації з громадськістю §1. Сутність, види та функції пабліситі
- •Цікавою новиною може бути інформація про:
- •§2. Управління новинами
- •Технологія спіндокторства (управління новинами)
- •§3. Програма пабліситі: структура та особливості окремих розділів
- •Цілі програми пабліситі для журналу
- •Цілі програми пабліситі для компанії, що виробляє продукцію з паперу
- •Розсильні листи
- •Визначення засобів реалізації програми пабліситі
- •§4. Прес-релізи як засіб розповсюдження новин
- •Форми відносин прес-секретарів із пресою
- •Типологізація прес-релізів
- •Передача прес-релізів
- •Правила підготовки прес-релізу
- •Структура прес-релізу
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Роль пр у формуванні іміджу організації §1. Поняття іміджу в сучасній науці
- •Основні властивості іміджу
- •Функції іміджу
- •§2. Імідж організації: поняття, структура, типологія
- •Види іміджу
- •Імідж корпорації
- •Вимоги до іміджу організації
- •§3. Механізм формування іміджу організації
- •Механізм формування іміджу
- •Прийоми виявлення установок
- •Студенти – це, як правило, люди:
- •Прийоми виявлення стереотипів
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Лобіювання як форма комунікації та мистецтво впливу §1. Сутність лобізму та його місце в комунікаційному процесі
- •Що таке лобізм у сучасному розумінні?
- •Причини виникнення та існування лобізму
- •Функції лобізму
- •§2. Лобістська діяльність: поняття, структура, організаційні форми
- •Структура лобістської діяльності
- •Варіанти інституалізації лобістських функцій
- •§3. Технологія лобіювання
- •Основними цілями лобістської діяльності вважають:
- •Методи лобіювання
- •Можна говорити і про такі форми лобізму:
- •Практика лобіювання на регіональному рівні
- •Фактори ефективності діяльності лобістів
- •Контрольні питання
- •Зв’язки з громадськістю в сучасному суспільстві Глава 1. Комунікації із внутрішньою громадськістю §1. Сутність, цілі та завдання корпоративних комунікацій
- •Основні завдання служби пр у роботі з персоналом
- •3. Участь у реалізації кадрової політики організації чи установи:
- •4. Формування корпоративної культури організації:
- •5. Здійснення подієвої комунікації:
- •Фактори впливу на корпоративні комунікації
- •Спільне та відмінне внутрішньої і зовнішньої комунікацій
- •§2. Принципи та структура внутріорганізаційних комунікацій
- •Найважливіші правила побудови корпоративних комунікацій
- •Основні канали внутрішніх комунікацій
- •Комунікації з персоналом у “віртуальних” компаніях
- •Специфіка внутрішніх комунікацій банків
- •Чутки як форма корпоративних комунікацій
- •§3. Основні засоби комунікацій із персоналом
- •Види усних вербальних комунікацій
- •Види письмових вербальних комунікацій
- •Персонал можуть зацікавити:
- •Мішані засоби комунікацій із персоналом
- •Подієва комунікація з персоналом
- •Приклади застосування внутрішньої подієвої комунікації
- •Технічноопосередковані внутрішні комунікації
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Паблік рилейшнз у сфері економіки §1. Філософія фірми як основа комунікацій з громадськістю
- •§2. Структура, основні цілі та завдання служб зв’язків з громадськістю комерційних організацій та установ
- •Загальні завдання служб пр комерційних установ:
- •Основні завдання служби пр у роботі з керівництвом організації чи установи
- •Основні завдання служби зв’язків з громадськістю в роботі з партнерами
- •Основні завдання служби зв’язків з громадськістю в роботі з конкурентами
- •Робота зі змі
- •Основні завдання служби пр у роботі зі споживачами
- •5. М’яке відмежування непотрібних клієнтів.
- •6.Проведення заходів щодо залучення нових та утримання постійних клієнтів.
- •Чи орієнтована ваша служба зв’язків з громадськістю на ринок?
- •Особливості роботи пр-служб комерційних установ з органами державної влади
- •Основні завдання служби зв’язків з громадськістю у сфері комунальних відносин
- •§3. Комунікації у фінансовій сфері
- •Основні напрями діяльності пр-служб у роботі з інвесторами
- •Структура типового звіту акціонерної компанії
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Зв’язки з громадськістю в політичному житті суспільства §1. Політична комунікація та місце в ній системи зв’язків з громадськістю
- •Модель політичної комунікації сучасного суспільства
- •Особливості політичних комунікацій
- •§2. Різновиди, структура та завдання політичних комунікацій
- •Завдання служб пр політичних партій
- •Причини повільного розвитку комунікацій з громадськістю в системі владних відносин країн колишнього срср
- •Система зв’язків з громадськістю уряду сша
- •Структура прес-офісу прем’єр-міністра Великобританії
- •Структура Прес-служби Кабміну України Завдання Прес-служби Кабінету Міністрів України:
- •Структура Прес-служби Президента України
- •Основні завдання Прес-служби Президента України
- •Структура Центру громадських зв’язків мвс Росії
- •§3. Засоби здійснення політичних комунікацій
- •Основні завдання політичної реклами
- •Носії політичної реклами
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Паблік рилейшнз у соціокультурній сфері
- •Головними спільними рисами соціокультурних закладів є:
- •§1. Зв’язки з громадськістю у сфері культури та мистецтва
- •Паблік рилейшнз у бібліотеках26
- •Структура громадськості бібліотек Засоби пр-діяльності бібліотек
- •§2. Екологічні пр
- •Завдання з екологічних питань
- •Засоби екологічних пр
- •Структура інформаційної кампанії щодо перевезення радіоактивних відходів
- •Зв’язки з громадськістю на Рівненській аес
- •§ 3. Пр у системі організацій охорони здоров’я
- •Керівники лікарні, відповідальні за зв’язок конкретними основними зацікавленими сторонами
- •Засоби комунікацій з громадськістю організацій охорони здоров’я
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Міжнародні паблік рилейшнз §1. Структура, цілі та завдання комунікацій з громадськістю в міжнародному середовищі
- •Наслідки поширення міжнародних комунікацій з громадськістю для пр
- •Наслідки виникнення та розвитку міжнародних пр для суспільства
- •Структура міжнародних пр
- •Основні напрями міжнародних пр
- •§ 2. Особливості міжнародної пр-діяльності держав та державних органів
- •Основні завдання пр-діяльності держави у сфері міжнародних відносин
- •Складники іміджу Північно-Африканської Республіки
- •Складники іміджу України
- •Переваги Інтернет-комунікацій32, важливі для пр-діяльності
- •І. До початку візитів
- •Іі. Під час візиту
- •Ііі. Після закінчення візиту
- •Використання “п’ятої колони” як технологія діяльності китайського лобі
- •§ 3. Міжнародні організації та тнк як суб’єкти пр-діяльності
- •Організація Об’єднаних Націй
- •Прийоми та засоби діяльності дгі
- •Структура дгі
- •Засоби пр-діяльності Бюро спікерів:
- •Організація Північноатлантичного договору (нато)
- •Засоби інформування громадськості про діяльність Альянсу:
- •Транснаціональні корпорації
- •Основні завдання пр-служб тнк
- •§4. Мультикультурне середовище як фактор здійснення міжнародних пр
- •Деякі характерні риси різних культур
- •Пріоритетність каналів комунікації
- •Очікування аудиторії під час презентації
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Кризові паблік рилейшнз §1. Кризи та кризові ситуації
- •Можлива схема розвитку подій у кризових ситуаціях
- •Типологія криз
- •§2. Основні завдання пр-служб у передкризовий період
- •Структура кризової програми
- •§3. Діяльність пр-служб в умовах кризи
- •Завдання служб зв’язків з громадськістю під час кризи
- •Типові помилки у здійсненні антикризових комунікацій
- •Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:
- •Аналіз досвіду кризових комунікацій
- •Кризова програма комбінату bf Goodrich
- •Завдання пр-служб після кризи
- •Приклади типових криз та відповідних кризових комунікацій
- •Контрольні питання
- •Література
- •1.1. Теорія комунікації – наукова основа зв’язків з громадськістю як галузі знання та сфери професійної діяльності 5
§2. Екологічні пр
Складовою частиною ПР-діяльності в некомерційній сфері є екологічні ПР. Фахівці зазначають, що їх поява зумовлена кількома факторами:
неуважність корпорацій до екологічних факторів призводить до непередбачених для її репутації наслідків;
значна частина конфліктів між населенням і підприємством пов’язана з екологічною небезпекою, реальною або уявною, породженою їхньою діяльністю;
проблема екології важлива для людей, довкілля стосується кожного, і тому на ці питання громадськість звертає особливу увагу;
державні органи різних країн світу дедалі більше уваги приділяють формуванню та здійсненню цілеспрямованої екологічної політики, що автоматично сприяє зростанню їхніх вимог до діяльності установ та організацій у галузі екології;
зростає кількість громадських екологічних організацій, які сприяють екологічній просвіті населення і посилюють контроль за діяльністю підприємств та установ щодо екологічних проблем27;
у діловому середовищі зростає усвідомлення важливості екологічних питань та необхідності управління ними.
Вважають, що загальне визнання екологічні ПР отримали у 80-х роках ХХ століття. Досі, як зазначає М.Маслов (який підготував одну з перших на теренах колишнього СРСР кандидатську дисертацію в галузі екологічних ПР), вони вважалися оборонним засобом мінімізації вартості рішення потенційних екологічних проблем і були швидше маргінальним напрямом. На думку цього дослідника, як і більшість спеціалізованих напрямів у галузі зв’язків з громадськістю, екологічні ПР виникли тому, що хтось десь зіткнувся з серйозною проблемою.
Він зазначає, зокрема, що початок 70-х став часом широкомасштабних екологічних катастроф, які приголомшили громадськість. ЗМІ переповнювали сенсаційні повідомлення: забруднення ріки Джеймс, зараження тваринних кормів у штаті Мічиган, зараження рослинного масла в Японії, публікація досліджень про накопичення хімічних речовин у тканинах риб і тварин, вибух заводу з виробництва пестицидів у Італії, неочікуване самозаймання вод забрудненої ріки у штаті Огайо.
Ці та інші подібні події актуалізували екологічні ПР як ніщо інше раніше. Інформаційним аспектам екологічної безпеки почали приділяти увагу не лише громадські організації, а й бізнесові структури, які зрозуміли корисність для свого іміджу ак- тивної інформаційної політики в галузі екології.
Фахівці зазначають, що, мабуть, кожен менеджер корпорації, як і кожен лідер будь-якого екологічного руху, кожен ви- борний державний службовець мріє про те, щоб зникла необхідність у самому існуванні зв’язків з громадськістю у сфері екології. Але доки будуть виникати катастрофи в промисловості, доки наука буде трансформувати наші відносини з довкіллям, доки існуватиме рух, що проголошує своєю метою заборону на використання певних хімічних речовин, доти буде існувати потреба в екологічних ПР. Більше того, це стане одним із напрямів професійної ПР-діяльності, яка швидко розвивається.
Головною метою екологічних ПР є поширення екологічної інформації та екологічних знань як основи для прийняття рішень, що попереджають події, які загрожують розвитку су- спільства.
Основні завдання екологічних ПР владних установ:
Популяризація законів та інших актів щодо охорони довкілля.
Формування іміджу держави як надійного захисника довкілля.
Оприлюднення заходів та дій, пов’язаних з порушенням екологічного законодавства та спробами подолати порушення та проблеми.
Моніторинг екологічних проблем та громадської думки щодо них та екологічної політики держави.
Розробка та реалізація системи заходів впливу на екологічну свідомість різних соціальних суб’єктів та їх відповідну поведінку.
Інформаційне забезпечення екологічної державної політики.
Завдання ПР-служб громадських екологічних організацій
Формування іміджу громадських організацій як таких, що є захисниками довкілля.
Популяризація діяльності громадської організації в цій галузі.
Просвітницька діяльність у галузі екологічних знань, екологічної політики держави та екологічного права, спрямована на підготовку журналістів, здатних грамотно висвітлювати екологічні проблеми, а також підвищення рівня екологічної свідомості широких верств громадян.
Моніторинг екологічних проблем та громадської думки щодо них та діяльності в галузі екології відповідної громадської організації, державних органів та комерційних установ, особливо екологічно небезпечних.
Робота з експертами та поширення відповідної інформації щодо конкретних екологічних проблем.
Протидія “чорним ПР”. Фахівці зазначають, що відділам чи прес-службам екологічних громадських організацій фактично щоденно доводиться зустрічатися зі спробами дискредитувати незалежних екологів. І це зрозуміло: правда про екологічну вартість багатьох підприємств формує негативну громадську думку про це підприємство та його керівників і часто примушує людей удаватися до конкретних заходів. З цієї ситуації для підприємства є два виходи:
перший – піти на діалог із громадськістю і намагатися спільно виробити комплекс заходів щодо поліпшення становища;
другий – спробувати “перевести стрілки” на екологів, звинувативши їх в інших гріхах.
Вважають, що останнє особливо характерно для політичних діячів, керівників різних рівнів, які своє невміння вирішити економічні проблеми маскують твердженням про вину “зелених”. Так, коли економічна криза в СРСР набирала силу, підприємства закривалися, голова Уряду М.І.Рижков заявив, що в закритті тисяч підприємств винні “зелені”, які примусили своїми вимогами закрити ці підприємства[6, 39-40].
На думку дослідників, “чорні ПР” сприяли і значній зміні ставлення населення США і Західної Європи до організації Грінпіс. Проти неї була організована широка кампанія у ЗМІ, спрямована на її нейтралізацію та дискредитацію.
У США була спроба не лише змінити ставлення до ради- кальних екологічних громадських організацій, а й перекласти відповідальність за побутове забруднення на окремих громадян. Активно експлуатувався міф, що головна проблема – побутове сміття і що його переробка – ключ до всього [6, 51].
Ще одним засобом “чорних ПР” стала політика “зеленого камуфляжу” з боку виробничих фірм та організацій. Сутність такого засобу була пов’язана зі спробою замаскувати реальну бездіяльність у галузі екології “перефарбуванням” іміджу в зелений колір.
Основні складові політики “зеленого камуфляжу”:
демонстрація позитивних відгуків на вимоги екологічної громадськості;
заяви про прихильність до “зелених” інтересів;
проведення інформаційних кампаній щодо своєї прихильності до “зелених” ідей;
співробітництво з найменш радикальними екологічними групами;
лобіювання антиекологічного законодавства;
фінансування антиекологічного руху;
шантажування загрозою перенести виробництво в те місце, де немає “зеленого” диктату;
створення штучних громадських структур (“груп зіркового пилу”), спрямованих на захист інтересів компаній.
Ось що зазначають представники антиекологічного руху. Джеймс Ліндхейм: “Не забувайте: у хімічній промисловості є прихильники, яких можна мобілізувати – співробітники, акціонери … Дайте їм текст, і хай вони співають пісні індустрії”.
Рон Арнольд, організатор радикального антиекологічного руху “За розумне використання”, пояснює вигоду стратегії створення “груп зіркового пилу”: “Проіндустріальні групи громадян можуть створити те, що не під силу індустрії. Вони можуть мати реальний політичний вплив, вони стануть ефективними і переконливими захисниками вашої індустрії. Така стратегія може задіяти міцні архетипи – сім’ю, общину, мудрого землевласника … Ці групи замість вас будуть воювати з екологами, і вам не доведеться відповідати на запити зелених. Така стратегія поверне громадськість проти ваших ворогів” [6, 53].