Засоби екологічних пр

1. Підготовка різноманітних матеріалів для ЗМІ та проведення брифінгів та прес-конференцій для журналістів. Це можуть бути прес-, аудіо- та відеорелізи, анонси, статті, репортажі, інформаційні матеріали для газет, журналів, радіо та телебачення, кінофільми, відеокліпи.

2. Ефективним засобом екологічних ПР є відвідування пред- ставниками громадськості екологічно небезпечного підприємства.

Особливо часто відвідування та екскурсії практикуються на атомних електростанціях. Французькі фахівці зазначають, що “відвідування – це, вірогідно, найефективніший спосіб передачі необхідної інформації. Під час відвідувань люди набувають конкретного особистого досвіду, який повинен допомогти їм краще представити “ядерну психологію”. У 80-х роках кожну з вісімнадцяти АЕС Франції щорічно відвідували від 5 до 50 тис. чоловік. Цим акціям передували місцеві й національні рекламні кампанії, що сприяли відвідуванням АЕС.

Подібні ПР-заходи здійснюються і в інших країнах. У Швеції дуже популярні такі відвідування серед молоді, представників різних асоціацій та політичних діячів. Що стосується останніх, як зазначають науковці, ці люди займають таке становище в суспільстві, яке дозволяє їм далеко поширювати отриману ін- формацію, надавати їй суспільного резонансу.

Програма для відвідувачів на шведській атомній станції містить повідомлення про діяльність компанії, викладання азів наукової інформації про атомну енергетику, екскурсію виробничими приміщеннями. Під час екскурсії, яку проводить хтось із керівників або співробітників станції, відвідувачі, як зазначають дослідники, відчувають особливу до них довіру.

У Бельгії програму візитів органічно доповнюють фільми, лекції. Тут наприкінці 80-х років здійснювався експеримент, під час якого цілий шкільний клас разом із вчителем п’ять днів проводив на атомній станції, вивчаючи проблеми атомної енергетики і знайомлячись із роботою АЕС.

3. У Франції біля кожної АЕС були створені інформаційні центри, відкриті щоденно. Вони надають інформаційний та навчальний матеріал, пов’язаний з технічними, економічними й екологічними аспектами атомної енергетики.

4. Просвітницька та інформаційна робота екологічно небезпечних підприємств передбачає проведення лекцій, конференцій, круглих столів для громадськості. На такі зустрічі запрошуються експерти, науковці, медики.

5. Деякі підприємства випускають власні газети, які є джерелом інформації не лише для персоналу, але й для місцевої громадськості.

6. Випуск бюлетенів, брошур, відеоматеріалів (відеокасет), зорієнтованих на різні групи громадськості.

7. Інформування та просвітництво у внутрішньому середовищі, оскільки персонал є “послом” організації у суспільстві й від його поведінки та роз’яснювальної роботи багато залежить у справі формування довіри до установи.

8. Екологічно небезпечні підприємства самі стають спонсорами. У Бельгії, наприклад, АЕС фінансують реставрацію історичних пам’яток, будинків муніципалітетів (за бельгійськими законами місцева влада не має права стягувати податки з АЕС), роблять усе, щоб присутність станції була вигідною для муніципалітету. Вони також постійно підтримують місцеві культурні та спортивні заходи.

Деякі підприємства системи освіти фінансують підготовку інформаційних пакетів для уроків фізики, географії, економіки тощо. Іноді навіть здійснюється інформаційна підтримка авторів шкільних підручників, їм надається цікава екологічна інформація для того, щоб зробити підручники більш захоплюючими та привабливими.

9. Здійснення спеціальних заходів може сприяти зменшенню гостроти сприйняття населенням екологічних проблем, пов’язаних із діяльністю підприємства.

Так, у 1984 р. у США перевезення радіоактивних відходів викликало серйозний скандал: “секретний вантаж”, час проходження якого був невідомий, чекали великі групи людей, зні- мальні групи телебачення, автомобілі, гелікоптери. Щоб запо- бігти повторенню цього, у 1987 році компанія ретельно спланувала інформаційну кампанію і почала здійснювати її за кілька місяців до цієї події.