Умови здійснення діалогу

Достатня комунікативна компетентність та розрив у знаннях. Вважають, що відсутність хоча б невеликого розриву в знаннях робить неможливим діалог, оскільки партнери з рівними знаннями можуть обмінюватися лише загальновідомими істинами з предмета діалогу (взимку холодно, літом тепло; кольоровий телевізор дає кольорове зображення). У той же час над-мірна інформація та дуже великий розрив у знаннях можуть бути перешкодами при діалоговому спілкуванні. Спробуйте, наприклад, поспілкуватися зі своїм колегою про предмет, який йому невідомий (фільм, якого він не бачив, книгу, якої він не читав). Зрозуміло, що недостатня комунікативна компетентність одного із суб’єктів діалогового спілкування не дає можливості нормального спілкування.

Звертають увагу, що здійсненню діалогової комунікації може заважати не тільки надмірна інформативність, відсутність розриву в знаннях, але й небажання одного із суб’єктів комунікації вступити в діалог. Коли на привітання колеги: “Привіт, як життя?”, – відповідають: “Привіт, все як завжди” – швидше за все, у того, хто відповідає, немає потреби у спілкуванні. Тому й говорять про іншу умову діалогу – потребу в спілкуванні.

Потреба в спілкуванні – може бути пов’язана з існуванням людини – джерела невідомої інформації, а також потребою у такій інформації з боку іншої людини.

Спільна пам’ять. Ця умова діалогу пов’язана з тим, що ті, хто спілкується, повинні мати хоча б мінімальний запас відомостей про минуле. Якщо він відсутній, діалог може вийти безглуздим.

Хоча б невеликі спільні мовні знання. Діалог не відбудеться, якщо партнери розмовляють різними мовами або один з них використовує професійний жаргон, який іншому невідомий.

Семантична зв’язаність. Відсутність спільної теми, використання не пов’язаних словосполучень призводять до безглуздості спілкування. Приклади відсутності семантичної зв’язаності наведені нижче:

Словосполучення	“Соціальну роботу найліпше здійснювати з настоєм ромашки”. “Важкі підлітки не переносять нав’язливої опіки та мурашиної кислоти”.
Діалог	М.С. – Слід постійно думати про все. М.М. – Стеля зверху, підлога знизу. М.С. – Коли я кажу “так”, це всього лише засіб висловлюватися. М.М. – Кожному своє.

Дотримання причинно-наслідкових зв’язків. Спеціалісти вважають, що дотримання цих зв’язків полягає в тому, що причини і наслідки були пов’язані і не були довільними. Розрив цього зв’язку порушує спілкування. Усім відомі фрази, що містять в собі несумісність двох явищ: “На городі бузина, а в Києві дядько”. “Я б за тебе пішла, та в мене корито”.

Комунікативні прийоми, що допомагають сприйняттю інформації в діалоговому спілкуванні

1. Постановка питання про умови, причини виникнення проблем, можливі наслідки та висновки в інтересах стимулювання мислення партнерів.

2. Дослівне або смислове повторення важливих аспектів матеріалу, що викладається.

3. Підведення загальних або окремих підсумків під час колективного обговорення відповідних проблем.

4. Випередження можливих заперечень та їх аргументований аналіз. Оголошення назви теми при її зміні або зміні аспекту її розгляду.

5. Використання розбивки (по-перше, по-друге тощо) при перерахуванні деяких пов’язаних з проблемою факторів.