§3. Комунікації з використанням письмової мови

Комунікації з громадськістю потребують навичок, пов’язаних не лише з усними вербальними комунікаціями, але й з письмовими. Розглядаючи їх, ми повинні зупинитися на двох найважливіших процесах – читанні та створенні письмових документів. Сьогодні практично кожна доросла людина вміє читати. Тому питання не в тому, щоб навчити майбутнього працівника ПР цьому виду вербальної комунікації, а в тому, щоб навчити його читати швидко та раціонально. Від цього залежить ефективність процесів комунікації, залежить, яку кількість інформації PR-мен зможе переробити. На жаль, у вищих навчальних закладах, як правило, це питання залишилося поза увагою. Фактично відсутні спеціальні курси, які б учили студента швидкому і раціональному читанню.

Процес читання умовно можна поділити на два етапи, кожен з яких вирішує свої завдання.

Спеціалісти вважають, що на першому етапі процес читання визначається трьома факторами:

• фіксацією погляду: очі зупиняються на частки секунди при сприйнятті написаного;

• рухом очей: погляд переміщується з однієї частини тексту на іншу;

• полем зору: частина тексту, що чітко сприймається очима при одній фіксації погляду. Як правило, поле зору людини – одне-два слова (10-15 літер) за одну фіксацію.

На другому етапі відбувається розуміння смислу окремих слів, речень, усього тексту. Іноді це відбувається послідовно, іноді – одночасно. Від цього також залежить швидкість читання. На цьому ж етапі здійснюється розуміння підтексту, що дуже важливо в політичній літературі, у публіцистиці.

Для визначення рівня володіння навичками читання пропонують два показники: загальний рівень читання та швидкість читання. Кожен з них можна виявити за допомогою спеціальних тестів.

Загальний рівень читання оцінюється за такою шкалою:

• низький рівень читання;

• середній, який характеризується відсутністю навичок техніки читання;

• високий, професійний рівень читання.

Швидкість читання – це показник, який характеризується не тільки кількістю слів, прочитаних за хвилину, але й якістю засвоєння прочитаного. Т.М.Надєїна пропонує визначати її такою формулою:

V = q/t*k, де:

q – об’єм тексту в словах;

t – час читання у хвилинах;

k – коефіцієнт розуміння.

Коефіцієнт розуміння у свою чергу визначається таким співвідношенням:

k=n/m, де:

n – кількість правильних відповідей за змістом прочитаного;

m – загальна кількість запитань за змістом прочитаного тексту.

Експерименти показали, що швидкість читання у студентів першого курсу складає 50-120 слів за хвилину. Фахівці вважають, що це – “дуже повільна швидкість”, якщо за основу брати таку шкалу швидкості читання:

150 слів за хвилину – дуже повільно

200 – повільно

250 – середня

300 – вище середньої

450 – швидка

550 – дуже швидка

650 і більше – надшвидка

Головні недоліки традиційного читання

1. Регресії, тобто механічні повернення до того, що вже було прочитане. Вони значно сповільнюють читання.

2. Артикуляція, тобто внутрішнє промовляння тексту, що читається. Це характерно для багатьох людей. Проте мікрорухи губ, язика та інших органів мови при читанні сповільнюють читання, оскільки внутрішнє мовлення в чотири рази повільніше швидкості роботи думки. Це означає, що можливо в три-чотири рази прискорити читання, якщо навчитися читати тільки в думках. Для подолання цих двох недоліків пропонують виконувати спеціальні вправи.

3. Мале поле зору. Як правило, пересічна людина за одну фіксацію погляду сприймає одне-два слова, очам доводиться робити багато зупинок. Якщо людина навчена техніки читання, вона за одну фіксацію погляду вже може сприймати не два-три слова, а весь рядок, а іноді й абзац.

4. Слабкий розвиток механізму смислового прогнозування. Уміння передбачати написане і робити смислові догадки називають явищем антиципації. Коли людина не має такої на-вички, вона змушена прочитувати кожне слово, склад, літеру, хоча іноді після читання перших літер смисл слова стає зрозумілим. Так само й сполучення слів у реченні часто дозволяє судити про те, що буде написано далі.

5. Низький рівень організації уваги. Уміння керувати своєю увагою (не переключатися на інші думки, предмети) сприяє швидкості читання.

6. Відсутність гнучкої стратегії читання. Найчастіше люди читають, не ставлячи перед собою певної мети, не використовуючи правил обробки тексту. Для ефективного читання спеціалісти пропонують використовувати певні програми читання, так звані алгоритми читання, які містять правила обробки тексту відповідно до мети [19, 48-52].