Практика лобіювання на регіональному рівні

Дослідники зазначають, що в розвитку та функціонуванні лобізму в США в останні роки з’явилася тенденція суттєвого переносу обсягів лобістської діяльності з федерального рівня на рівень штатів. Великі компанії та підприємницькі спілки, які є впливовими групами національного масштабу і тому традиційно зосереджували свою увагу головним чином на відносинах з федеральними органами влади, почали збільшувати свою політичну присутність та посилювати лобістську активність у законо-давчих зібраннях штатів. Вважають, що головними причинами цього є:

• передача федеральними органами влади деяких своїх повноважень на місця, зокрема губернатори отримали можливість активно вирішувати такі проблеми, як захист прав споживачів, захист довкілля створення робочих місць, розвиток громадського транспорту, охорони здоров’я тощо;

• наростання проблем місцевого значення, що зачіпають інтереси національних груп тиску, які змушені приділяти їм не менше уваги, ніж більш масштабним, але не таким численним проблемам федерального рівня;

• в останній час у США спостерігається посилення позицій та політичної діяльності локальних утворень; політична активність на національному рівні падає, у той же час населення частіше повертається до місцевої влади, надає все більшого значення справам своїх округів, муніципалітетів та штатів [42, 115-116].

Фахівці вважають, що шанси лобістів у законодавчих зібраннях штатів значно вищі, ніж у федеральному Конгресі країни. Якщо в Конгресі ухвалюються лише 5% внесених законопроектів, то в місцевих органах – 25%. Це збільшує шанси лобістів у 5 разів [42, 117].

Тенденція посилення лобіювання на місцевому рівні проявляється і в зростанні кількості лобістів у штатах. Ось деякі цифри, що ілюструють вказану тенденцію:

Штати	80-ті роки (лобістів)	90-ті роки (лобістів)
Нью-Йорк	1379	1854
Техас	1700	1937
Іллінойс		4222

Усього в 50-ти штатах у 1994 році було 39468 лобістів. За деякими даними, кількість лобістів у законодавчих зібраннях декількох великих штатів перебільшує десятитисячну позначку і порівнялася з кількістю лобістів у федеральному Конгресі.

Посилення лобіювання на рівні штатів знаходить виявлення і в змінах методів лобіювання. Особливого значення набувають методи непрямого лобіювання. Вважають, що їх сутність в ефективному сполученні власне лобізму, зв’язків з громадськістю і реклами для формування громадської думки та розробки високотехнологічних масових акцій тиску на законодавців (простий непрямий лобізм, тобто організація поштових кампаній чи листів законодавцям уже відходить у минуле).

На національному (федеральному) рівні з’являються спеціалізовані фірми, що займаються проведенням лобістських заходів лише в штатах. Вони мають міцні зв’язки з окремими штатами, це дозволяє відслідковувати розвиток подій у штатах і ефективно працювати в будь-якому штаті.

У штатах створюються власні закони, що регулюють лобістську діяльність, які дозволяють упорядковувати і контролювати лобізм і на регіональному рівні [42, 118-119].