Чутки як форма корпоративних комунікацій

Важливою формою корпоративних комунікацій є чутки. Вважають, що поява та існування чуток у колективах організацій – річ неминуча. Причини їх існування ті ж самі, що й чуток узагалі – брак інформації або її неповнота. Ігнорувати їхнього існування не можна, оскільки чутки досить сильний засіб комунікації: поширюються достатньо швидко, люди схильні їм довіряти більше, ніж офіційній інформації, тому вони можуть мати руйнівний характер.

Дослідники називають кілька можливих шляхів використання службами ПР або керівником чуток як засобу комунікації:

• поширення чуток про можливу реорганізацію або скорочення штатів;

• чутки як засіб виявлення реакції персоналу або конкурентів;

• чутки як засіб несумлінної конкуренції.

У цих випадках чутки виникають не стихійно, їх свідомо поширюють, причому успішність комунікації буде залежати від “мистецтва” формулювати та поширювати чутки. Тут, як кажуть, дуже важливо не перебільшити. Ну і, зрозуміло, виникає питання про моральність дій, оскільки навіть чутки, спрямовані на здійснення найблагороднішої мети, є оманою.

На думку дослідників, незважаючи на негативний бік чуток, які нерідко руйнують комунікацію, їх не варто сприймати як негативне явище в цілому. Вони є таким же засобом спілкування, як і інші. Крім того, вони можуть виявитися навіть більш цінними через те, що виникають за умов відсутності чіткої інформації, тому їм довіряють. Керовані чутки можуть виявитися набагато важливішими й ефективнішими, ніж, наприклад, проведення зборів.

Вважають, що до позитивних ознак чуток можна віднести й те, що вони служать індикатором помилок у системі внутрішніх зв’язків – з їх виникненням можна з’ясувати ті питання, які недостатньо висвітлені іншими засобами комунікації. Чутки виникають під час недосконалої системи комунікації [77, 195-196].

§3. Основні засоби комунікацій із персоналом

Здійснення комунікацій із персоналом фактично за своїми засобами та формами в цілому не відрізняється від комунікацій із зовнішньою громадськістю. Проте їхня цільова спрямованість лише на тих, хто є членом колективу підприємства, вимагає спеціальної розробки та врахування фактора більш тісної і систематичної взаємодії суб’єктів комунікаційного процесу.

Усні вербальні комунікації з персоналом відбуваються під час безпосереднього контакту працівників підприємства між собою, а також із керівниками різного рівня, представниками профспілок.

Види усних вербальних комунікацій

Збори та конференції працівників організації. Вони використовуються всіма видами організацій, проводяться на регулярній або нерегулярній основах. Наприклад, збори для укладання колективного договору між адміністрацією та колективом установи, конференції за результатами роботи за рік мають періодичний характер. У той же час вони мають проводитися відповідно до потреб, що виникають у процесі роботи підприємства (необхідність реорганізації установи, погіршення економічних показників тощо).

Дослідники зазначають, що такі заходи, як збори та конференції, а також виступи на них керівників, є чимось більшим, ніж доповідь керівництва про комерційну діяльність за минулий рік; вони є невід’ємною частиною програми компанії зі зв’язків з громадськістю.

Наради з окремими групами працівників (керівниками підрозділів, керівниками робочих бригад, неформальними групами – молоддю, ветеранами тощо). Їхнє завдання – вирішення конкретних проблем, що стосуються виробництва, роботи персоналу, перспектив розвитку підприємства тощо. Вони у більшості випадків мають плановий характер. Деякі з них передбачені статутами організацій і розглядаються як форми колегіальної діяльності (наради з керівниками різного рангу). Інші – програмами зв’язків з громадськістю, їх проведення залежить від специфіки стилю керівництва, ситуації на підприємстві, потреб самого персоналу.

Бесіди та групові дискусії. Ці засоби комунікації нагадують попередні, проте їхня головна відмінність – неформальний характер. Вони можуть проводитися як з ініціативи керівників різного рангу, так і з ініціативи персоналу. Тематика цих заходів визначається обставинами.

Спеціалісти зазначають, що “успішна програма інформування співробітників повинна ґрунтуватися на двосторонньому зв’язку у всіх ланках, на зв’язку між керівниками з підлеглими. Ефективні неофіційні бесіди керівників та підлеглих, проте найбільш ефективні та дієві заплановані та підготовлені для невеликих груп дискусії, у яких можуть взяти участь усі співробітники” [61, 210].

Цікавий досвід використання бесід мала, наприклад, компанія “Гудієр Тайер енд Раббер”, коли виникала проблема модернізації одного з цехів. Щоб вирішити питання, чи зможуть старі робітники працювати в нових умовах з повною віддачею, Уолтер Раббер, директор виробництва, провів бесіди, запрошуючи по 25-30 робітників одночасно. Він провів приблизно 35-40 таких бесід, а потім компанія послала кожному робітнику додому лист, підписаний Раббером, з повним текстом його виступу. Під час бесід і в листах робітників запрошували обговорити цю проблему роботи на новому обладнанні з їхніми безпосередніми керівниками та представниками профспілок. Результат – робітники та їхні профспілки схвалили пропозиції керівництва і практично довели свою готовність до модернізації [61, 204].

Особисті зустрічі та бесіди керівників з окремими працівниками. Майже всі керівники установ та підприємств, спеціалісти організацій практикують таку форму зв’язків із персоналом. Як правило, порядок денний роботи керівників передбачає спеціальні години для так званих особистих прийомів, під час яких обговорюються не лише виробничі проблеми, але й особисті питання, у вирішенні яких може допомогти керівник. Особисті зустрічі можуть проводитись і під час відвідувань керівниками підрозділів підприємства, бесіди проводяться в цьому випадку на робочих місцях.

Різновидом таких засобів внутріорганізаційних комунікацій є телефонні розмови керівника (або відповідального працівника) із працівниками підприємства. Так звані “телефони довіри” – достатньо поширена практика комунікацій із внутрішньою громадськістю і в нашій країні, і за кордоном. Вони функціонують постійно. Нерегулярний характер можуть мати “телефонні мости”, які проводяться під час загострення протиріч, виникнення конфліктних ситуацій тощо. Їхніми учасниками є керівники (на відміну від телефонів довіри, біля яких працюють PR-мени).

Виступи перед працівниками безпосередньо, виступи на радіо та телебаченні, якщо вони існують на підприємстві. Щоденні або щотижневі звернення керівника до працівників мають дуже важливе значення для поліпшення стосунків адміністрації з персоналом.