Розділ 1. Особливості варіабельності серцевого ритму у жінок та його індивідуальні прояви

1.1. Варіабельність ритму серця як фундаментальна фізіологічна властивість серця людини

1.2 Методи дослідження та аналізу варіабельності серцевого ритму.

1.3. Індивідуальні прояви варіабельності ритму серця у жінок різного віку.

1.3.1 Індивідуальні прояви варіабельності ритму серця у дівчат 11-12 років.

1.3.2 Індивідуальні прояви варіабельності ритму серця у жінок в період вагітності.

1.3.3 Індивідуальні прояви варіабельності ритму серця у жінок в період менопаузи.

1.1. Варіабельність ритму серця як фундаментальна фізіологічна властивість серця людини

Відомо, що ритм серця - універсальна реакція організму на будь-який вплив з боку зовнішнього і внутрішнього середовища. Він містить у собі інформацію про функціональний стан всіх ланок регулювання життєдіяльності людини в нормі і при різних патологіях. Серце як компонент мультипараметричної взаємодії реагує набудь-які зміни гомеостазу, а його фізіологічні показники можуть об'єктивно відображати стан організму.

Інтервал між циклами серцевих скорочень залежить від ритмічної активності пейсмекерних клітин синусового вузла. У свою чергу, ритмічна активність перебуває під нервовим і ендокринним контролем, а також під впливом ряду гуморальних факторів, що змінюють поріг спонтанної деполяризації пейсмекерів синусового вузла. Останнє відповідно призводить до збільшення або зменшення інтервалу між циклами серцевих скорочень і, отже, ЧСС. Тому фактори, що регулюють ЧСС, будуть визначати і варіабельність серцевого ритму (ВСР) [Попов В.В. Вариабельность сердечного ритма: возможности применения в физиологии и клинической медицине / В.В.Попов, Л.Н.Фрицше // Український медичний часопис. - 2006. - № 2 (52). - С. 24-31., Яблучанский Н.И. Вариабельность сердечного ритма в помощь практическому врачу / Н.И. Яблучанский, А.В. Мартыненко. - Харьков, 2010. - 131 с. ] .

Методика аналізу серцевого ритму полягає в тому, щоб на підставі вивчення активності синусового вузла по послідовності кардіоінтервалів, за варіаціями їх тривалості зробити висновок про стан системи управління серцевим ритмом в цілому і по окремих її рівнях. При цьому синусовий вузол розглядається не тільки в аспекті автоматизму серцевої діяльності, але і як індикатор діяльності всього організму.

Загальний підхід до оцінки серцевого ритму полягає в такому:

• по-перше, більш високі рівні управління розглядаються як інгібітори активностей більш низьких рівнів,

• по-друге, період коливань серцевого ритму пов'язаний з рівнем управління: чим вище період коливання, тим вище рівень управління. При оптимальному регулюванні управління відбувається з мінімальною участю вищих рівнів, при неоптимальному регулюванні необхідна активація все більш високих рівнів управління (централізація управління).

Аналіз варіабельності (мінливості) серцевого ритму може бути застосований для оцінки як стану вегетативної нервової системи (так званого симпатовагусного балансу), так і функціонального стану організму в цілому. Зміна ритму серця в різних умовах довкілля розглядається як досить об'єктивний індикатор адаптаційних реакцій [Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Баевский Р.М., Кириллов О.Н., Клецкин С.М. - М.: Наука, 1984. - 270 с. Кардиолаб ВСР. Методические рекомендации по анализу вариабельности сердечного ритма. - Харьков, 2009. - 66 с.].

Окрім того, існує низка досліджень, які вказують на те, що показники ВСР можуть бути використані не лише як індикатор стану серцево-судинної системи, а також як критерій функціонального стану нервової системи .

Отже, варіабельність-це мінливість різних параметрів, у томучислі і ритму серця, у відповідь на дію яких-небудьчинників, зовнішніх або внутрішніх.