Тема уроку: “Будова рослинної клітини.”

Мета уроку:ознайомити учнів з основними ознаками живого, властивими рослинній клітині, процесами життєдіяльності в рослинній клітині, роллю оболонки, ядра, плазматичної мембрани, пластид і вакуолей у клітині, живленням і диханням клітин, рухом цитоплазми, зв'язком між клітинами, розподілом і ростом клітин, сформувати вміння працювати з мікроскопом та мікропрепаратами, виховувати прагнення до пізнання навколишнього світу.

Обладнання:мікроскоп, устаткування для приготування тимчасових мікропрепаратів, аплікаційні моделі рослинних клітин, таблиця “Будова рослинної клітини”, підручники, зошити для лабораторних та практичних робіт.

Основні поняття і терміни:клітина, живлення клітини, форма і розмір клітини, органели клітини, клітинна стінка, ядро, цитоплазма, вакуолі з клітинним соком, пластиди, включення.

Тип уроку: формування знаь, умінь, навичок.

План уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Теоретичне вивчення нового матеріалу.

V. Практичне вивчення нового матеріалу.

VІ. Підведення підсумку уроку.

VІІ. Визначення домашнього завдання.

Хід уроку.

І.Організаційний етап.

Привітання, перевірка наявності лабораторного обладнання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (прийом «асоціативний кущ»)

На дошці записується термін «к л і т и н а » і учням пропонується навколо нього одним словом виразити свої уявлення про клітину. Схема, складена учнями, залишається на дошці для подального аналізу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (пояснення)

Пізнати життя рослин неможливо без вивчення особливостей будови рослинного організму на рівні клітини. З клітин складаються тканини, з тканин – органи. Саме особливості будови і життєдіяльності клітин визначають особливості життєдіяльності рослинного організму. Ми вже розглянули хімічний склад клітини . А тепер ознайомимось з її будовою.

ІV. Теоретичне вивчення нового матеріалу. (пояснення з демонстрацією таблиці будови рослинної клітини).

Клітина – це одиниця будови, життєдіяльності та розмноження рослин. Чи живі клітини? Які ознаки живого організму можна спостерігати в них?

Клітини різноманітні за формою , розміром, забарвленням (демонстрація ілюстрацій різних типів рослинних клітин). Проте внутрішня будова в них більш менш подібна. Зверніть увагу на таблицю.

Кожна рослинна клітина має щільну оболонку, в якій є отвори –пори.Всередині міститься живий вміст клітини – їїцитоплазма. Вона становить собою безбарвний в”язкий розчин органічних та неорганічних речовин, в якому перебувають різноманітні органели та включення. Для цитоплазми характерний високий вміст води- до 80%. Вона завжди перебуває в русі, поєднує всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію. Під час руху цитоплазми переносяться поживні речовини, відбувається обмін речовин.

Органеламиназивають структури, які постійно є у клітині. Це - ядро, численні пластиди, вакуолі, заповнені клітинним соком, мітохондрії та інші органели.(демонстрація органел на таблиці). Включення- тимчасові утвори, які то виникають унаслідок процесів життєдіяльності клітини, то зникають. Це різноманітні речовини, що відкладаються у вигляді кристалів солей, краплин жиру, зерен крохмалю.

Оболонка клітинискладається з клітинної стінки та тоненької плазматичної мембрани. Плазматична мембранабезпосередньо оточує цитоплазму клітини. Мембрани є і в цитоплазмі: вони оточують різні органели, зокрема вакуолі, пластиди. Усі клітинні мембрани складаються із білків та ліпідів.

Клітинна стінкарозташована над плазматичною мембраною і складається переважно з вуглеводу целюлози. Клітинна стінка часто щільна, а тому підтримує форму клітини. З часом клітинна стінка може зазнавати різних перетворень. Наприклад, у клітин, які слугують опорою, вона дерев'яніє,тобто просочується жироподібними речовинами.

Клітинна стінка, як і плазматична мембрана, виконує у клітині низку важливих функцій. Крізь плазматичну мембрану та клітинну стінку відбувається обмін речовин між внутрішнім вмістом клітини та зовнішнім середовищем. Вони також захищають внутрішній вміст клітини. У багатоклітинних рослин в оболонках сусідніх клітин є мікроскопічні пори, вистелені мембранами. Через них цитоплазма однієї клітини сполучається з цитоплазмою іншої.

Обов'язковою складовою рослинних клітин є ядро(демонстрація на таблиці). Воно оточене подвійною мембраною. В ядрі зберігається спадкова інформація про будову та розвиток як окремої клітини, так і всього організму. Носіями такої інформації є хромосоми,до складу яких входять нуклеїнові кислоти. Характерними органелами рослинної клітини є пластиди та вакуолі (показ по таблиці). Пластиди,як і ядро, оточені двома мембранами. У клітині їх може бути від однієї до кількох сотень. Ці органели здатні до поділу. Пластиди бувають безбарвні або забарвлені в різні кольори. У безбарвних пластидах - лейкопластах- накопичуються запасні поживні речовини, наприклад крохмаль.

Найважливішу роль у житті рослин відіграють пластиди хлоропласти,які містять у своєму складі пігмент хлорофіл. Вони забарвлені у зелений колір. У хлоропластах здійснюється фотосинтез.

Існують також пластиди, забарвлені в жовтий, червоний, жовтогарячий кольори. їх називають хромопластами.Хромопласти визначають майже нею гаму барв квіток, осіннього листя, стиглих плодів.

Пластиди одного типу можуть перетворюватися на інший. Так, безбарвні пластиди на світлі можуть ставати хлоропластами. У цьому ви можете переконатися самостійно. Якщо залишити на освітленому місці на певний час бульби картоплі, то вони через деякий час позеленішають. Це відбувається внаслідок того, що у безбарвних лейкопластах утворюється хлорофіл і вони перетворюються на хлоропласти.

Клітинам рослин притаманні й вакуолі. Вони оточені мембраною, а всередині наповнені клітинним соком . Клітинний сік - розчин органічних і неорганічних сполук. Це можуть бути запасні поживні речовини або продукти обміну речовин. Вакуолі підтримують тиск всередині клітини, сприяючи збереженню її сталої форми, вакуолі, які можуть займати значну частину об'єму клітини, утворються внаслідок злиття дрібних.

Є у клітинах рослин й інші органели, про будову і функції ви дізнаєтеся згодом.

А тепер розглянемо клітини рослин під мікроскопом.

V. Практичне вивчення нового матеріалу.

Виконання практичної роботи . Проведення інструкражу з техніки безпеки та пояснення порядку дій, демонстрація дій учням.

Тема: Виготовлення тимчасових препаратів. Будова рослинної клітини.

Мета:навчитися виготовляти мікроскопічні препарати та ознайомитися із будовою клітин на прикладі покривної тканини соковитої луски цибулини.

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: цибулина цибулі ріпчастої, мікроскоп, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, предметні та накривні скельця, 2%-й розчинйодидукалію, таблиця «Будова клітини».

Хід роботи.

1.Пригадайте правила користування мікроскопом і підготуйте його до роботи.

2.Розгляньте на таблиці послідовність дій під час приготування препарату зі шкірки цибулі.

3.Протріть предметно скло серветкою. Піпеткою нанесіть на нього 1-2 краплі розчину йодиду калію (він забарвлює цитоплазму у світло жовтий колір). Зайвий розчин видаліть фільтрувальним папером.

4. Скальпелем або лезом безпечної бритви від соковитої луски цибулини відріжте смужку завдовжки 3-4 мм, переламайте її навпіл та зніміть пінцетом тонку верхню шкірку . Шматочок шкірки покладіть у краплину йодиду калію на предметному склі та розправте препарувальною голкою.

5. Сухе накривне скельце вертикально поставте поруч із краплиною йодиду калію та обережно опустіть його на краплину.

6. Виготовлений препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і розгляньте його, використовуючи об'єктив малого збільшення (х8)

7. Дивлячись в окуляр лівим оком, знайдіть у полі зору мікропрепарат і за допомогою гвинтів установіть його найчіткіше зображення.

8. Роздивіться контури клітинних стінок, в яких помітні пори. Виберіть у полі зору 3-4 клітини, в яких добре помітно сірувате ядро .Велику вакуолю (вона може займати майже весь об'єм клітини) та чисту цитоплазму золотистого кольору у вигляді тяжів у центрі клітини або суцільного шару поблизу її стінок.

9. Не зміщуючи препарат на предметному столику, замініть об'єктив (застосуйте об'єктив більшого збільшення).

10. Регулюючи мікрогвинтом чіткість зображення, розгляньте окремі складові клітини.

11. Замалюйте кілька клітин шкірки цибулини. Позначте частини клітини, які ви побачили, і підпишіть їх.

12. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.

VІ. Підведення підсумку уроку.

1. Користуючись аплікаційнами моделями, відтворіть будову клітини, назвіть їх органели.

2. Назвіть функції складових частин рослинної клітини.

3. Яких знань, умінь та навичок ви набули на уроці?

VІІ. Визначення домашнього завдання.

Опрацювати матеріал параграфу 6, дати відповіді на запитання в кінці параграфу.

Заповнити таблицю:

Назва органели	Будова	Функції

* Виготовити аплікаційну модель рослинної клітини.

Тема: Клас Дводольні. Родина Бобові.

Мета: сформувати в учнів поняття про родину Бобові, ознайомити з їхніми характерними ознаками, розмаїтістю і використанням людиною, продовжувати розвивати самоосвітню компетентність, навички самостійної роботи з підручником; вчити робити висновки та розвивати комунікативну компетентність, уміння висловлювати власну думку, виступати перед аудиторією; виховувати любов до природи та бережливе ставлення до власного здоров'я, використовувати народознавчий матеріал для формування позитивного ставлення до рослин та виділення їх адаптацій.

Обладнання: фотографії, схеми та плакати, що дозволяють проілюструвати представників родини Бобові, народознавчий матеріал.

Поняття та терміни: клас Дводольні, Родина Бобові.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

1. Організаційний етап

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

4. Мотивація навчальної діяльності

5. Формування нових знань

6. Узагальнення і систематизація знань

7. Підведення підсумків уроку

8. Визначення домашнього завдання

Хід уроку:

І. Організаційний етап

( Привітання, перевірка відсутніх, організація учнів до роботи.)

II. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування:

1. Які характерні ознаки родини Капустяні?

2. Назвіть характерні ознаки родини Розові.

3. Яке значення мають представники родини Капустяні у природі та господарській діяльності людини?

4. Яке значення мають представники родини Розові у природі та господарській діяльності людини?

2. Заслуховування легенд про представників родини Розові та загадок про представників Хрестоцвітих.

ІІI. Актуалізація опорних знань

Обговорення проблемної ситуації

Чому гарний господар щорічно чергує на своєму полі культури й періодично висаджує бобові рослини?

IV. Мотивація навчальної діяльності

1) Обговорення питання:

Хто знає, чим можна пояснити те, що раніше люди у повсякденному харчуванні надавали перевагу квасолі? Чи у них було більше часу, чи розуму? А можливо вони знали про неї щось таке, чого не знаємо ми? Бо колись казали: борщ без квасолі – це все одно, що ложка без ручки.

2) Легенда про горох:

Вигнав Бог Адама з раю. Мусив Адам узятися за роботу: обробляти землю, щоб прогодувати себе з Євою. І ото почав він орати землю, довелося ходити за плугом. Важко було Адамові звикати до тяжкої праці.

Він ходив за плугом і дуже плакав. І де впали на землю його сльози, там виріс горох.

V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Родина Бобові

Це одна з найбільших родин квіткових. За кількістю видів (понад 12 тисяч) вона поступається тільки складноцвітим. Бобові ростуть по всій земній кулі, окрім районів з холодним кліматом.

Представники бобових — дерева, кущі, трави, почасти вони мають в'юнке стебло. Листки складні, перисті, пальчасті, трійчасті. Характерною ознакою родини є будова квітки, двостатевої з подвійною оцвітиною. Чашечка складається з п'яти зрощених чашолистків, віночок ^:— з п'яти пелюсток. Пелюстки неоднакові за розміром І формою. Верхню, найбільшу, пелюстку, називають вітрилом, дві менших бічних — веслами. Дві нижні пелюстки зростаються знизу, утворюючи човник, у якому поміщаються 10 тичинок. З них дев'ять зростаються нитками в трубочку, через яку проходить маточка, а десята тичинка вільна.

Квітки бобових схожі на метеликів. Це дало родині ще одну назву — Метеликові. Квітки бувають поодинокі, але частіше зібрані її суцвіття китицю (акація) або головку (конюшина). Бобові запилюються комахами, іноді зустрічається самозапилення, їхні плоди - боби різноманітної форми та розмірів.

Найважливішою особливістю більшості бобових є наявність на їхніх коренях бульбочок. Вони утворюються в результаті того, що спеціальні бактерії проникають через покривну тканину в корінь і спричиняють там розростання основної тканини. Бактерії, які містяться в бульбочках, називають бульбочковими. У повітрі, окрім кисню та вуглекислого газу, міститься азот — макроелемент, який, як ви знаєте, необхідний рослинам для росту та життєдіяльності. Проте рослини не можуть використовувати азот повітря, їм необхідний азот з ґрунту, де він перебуває у зовсім іншій формі. Так-от, бульбочкові бактерії здатні поглинати азот з повітря і перетворювати його на необхідну рослинам форму. Тому боби містять багато азоту і після відмирання збагачують ним ґрунт. Крім того, азот входить до складу складних органічних речовин — білків, яких багато в тілі бобових і особливо в їхньому насінні. Білки як поживні речовини необхідні людині та тваринам.

Бобові відіграють величезну роль у житті людини, поступаючись у цьому тільки злакам. Серед бобових багато харчових, кормових, олійних, технічних, лікарських рослин.

Деревні бобові дають цінну деревину (фіолетове дерево, червоне, дерево). Серед харчових культур найпоширеніші й здавна вирощуються людиною — квасоля, горох, соя, боби, їх вживають в їжу і переробляють в різних галузях харчової промисловості.

Особливо виділяється соя. її насіння містить цінних білків біліше, ніж інші культури. Крім того, в насінні сої багато олії, (її використовують для виробництва цукерок, соусів, маргарину, соєвого молока. Нею в харчовому раціоні можна замінити м'ясо. Соєві макуха, яка залишається після вилучення олії, є цінним кормом для худоби. Сою культивують на великих площах у країнах з теплим кліматом. У нас сою вирощують на півдні України.

Олійною рослиною є арахіс, або земляний горіх. Друга назва пов'язана з тим, що стебла з квітками після запліднення опускаються і зариваються в землю, де й дозрівають боби. З насіння арахісу добувають харчову олію, а саме насіння використовують у кондитерській промисловості для приготування ласощів. У нас арахіс культивують у південних областях України. Величезне кормове значення бобових. Конюшина, люцерна, вика, еспарцет — кормові рос лини, які в Україні поширені в природі і широко культивуються, Часто бобові вирощують на полях для збагачення ґрунту азотом. Серед бобових багато медоносів — акація, конюшина, буркун Крім того, буркун, астрагал, солодка й інші представники бобових використовуються як лікарські рослини. З астрагалу, акації отримують бальзами, барвники, ароматичні речовини, які застосовуються в текстильній, лакофарбовій, кондитерській, парфумерній промисловості.