Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЯ9.doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
110.59 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ № 9

Тема: Особливості вивчення епічних творів

ПЛАН

1. Жанрова своєрідність епічних творів.

2. Основні етапи роботи над епічним твором.

3. Добір відповідних шляхів аналізу епічних творів у їх взаємопереплетінні.

4. Методичні форми і прийоми роботи з текстом.

5. Робота над художнім образом-персонажем.

Література:

1. Браже Т . Г. Целостное изучение эпического произведения. - М., 1964.

2. Косенко Н. Опорні схеми для аналізу літературних творів // Дивослово, 2001. -№4. – С.55.

3. Марко В. …І вічна таїна слова. Аналіз великого епічного твору.-К.,1990.

4. Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник / За редакцією Н.Й.Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 340 с.

5. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384с.

6. Сафонова А. М. Воспитание читательских навыков.-М.,1983.

7. Ситченко А. Літературознавчі засади осягнення художнього образу. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - №8. – С. 7-11.

8. Ситченко А. Розвиток методичної думки про вивчення образу-персонажа літературного твору. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - №9. – С. 10-15.

9. Соловйова Н. Формування в учнів умінь давати психологічну характеристику героїв художнього твору. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. - № 10. – С. 43 - 47.

10. Соловйова Н. До питання психологічної характеристики героя в літературному творі ( літературознавчий аспект) // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №6. - С. 5-9.

11. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя. – К.: РВЦ «Проза», 1995. – 254 с.

12. Фенцик О. Система образів літературного твору та прийоми її адаптації до шкільного курсу української літератури. // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №4. - С. 33-37.

13. Фролова К.П. Вивчення художнього твору. – К.: Радянська школа, 1975.

14. Халін В. Взаємозв’язок сприймання та аналізу епічного твору. // Українська мова і література в школі. – 2006. - №6. – С.27-29.

1. Жанрові своєрідності епічних творів.

Програмою з української літератури передбачено текстуальне вивчення творів різних родів, жанрів та їхніх різновидів. Як відомо, твори поділяються на епічні, ліричні та драматичні залежно від способу відображення життя і структури організації словесного матеріалу. Вони мають свої особливості, які потрібно враховувати в процесі аналізу, адже методичні прийоми роботи над текстом твору диктуються природою художнього полотна.

Епічні твори, уведенні у чинні програми, різноманітні як за обсягом, так і за складністю композиції, сюжетобудування, авторської позиції тощо. Уводяться в програму за лінійним принципом, тобто від простого до складного. Так починаємо в 5 класі працювати над казкою, оповіданням, у випускних класах – різні види романів. З кожним роком навчання в учнів розширюються уявлення про їхні жанрові різновиди.

Епос (від гр. epos – слово, оповідання, мова) – один із основних родів літератури, який відображає життя детально, з різних боків, частіше – у формі оповіді про людину, її долю і події, у яких вона брала участь. Основні жанри епосу: епопея, роман, повість, оповідання, новела, нарис, байка тощо. Вони можуть бути таких видів: історичними, фантастичними, пригодницькими, психологічними, соціальними, побутовими, утопічними, детективними тощо.

Основою епічного твору є сюжет, який становить собою послідовний ланцюг подій, умотивований ідейним задумом письменника. Важлива роль в епічному творі належить і поза сюжетним елементам – портретам, пейзажам, інтер’єрам, різним видам відступів тощо.

Сприймання художнього твору зумовлюється наявністю у читача відповідного естетичного досвіду. І якщо читач зустрічається із новими формами, жанрами, специфічними засобами художнього зображення, він може підходити до них по шаблону. Виробити в учнів звичку аналізувати художній твір з урахуванням його особливостей, навчити їх бачити жанрову розмаїтість, художню неповторність літературних творів – одне з найважливіших завдань учителя літератури.

Сучасні вчені запропонували модель творчого читача, тобто ідеального випускника, який являє кінцевий етап технології (за Т.Гілбертом, США):

Ви -

пуск -

ник Інтелігентний читач

Літературний критик

Літературознавець

Дослідник проблем

Творець власних творів У – ч

У – к

У – л

У – д

У - а

Щоб досягти такого результату, необхідно виробити систему роботи над творами.

Система роботи в основі має знання, а саме з теорії літератури, історії літератури, критики (на доступному рівні).

Методика накопичила значний досвід вивчення епічних творів у школі. Важливу роль відіграє правильна організація читання епічних творів. Як правило, великі за обсягом твори (повісті, романи) читаються вдома самостійно учнями. Тому емоційно-естетичне первинне сприймання твору, усвідомлення змісту твору учнями не піддається контролю. Усе це вияснить учитель під час поглибленої роботи над текстом твору. Бажано, щоб учитель заздалегідь визначив ті епізоди, образи, вислови, які можуть бути хибно сприйняті, і в настановній бесіді, і під час поглибленої роботи звернути увагу школярів-читачів саме на них.

Завдання прочитати великий за обсягом твір дається заздалегідь, завчасно. Читанню твору передує вступна бесіда. Її головним завданням є актуалізація учнівського досвіду, а також мотивація навчальної діяльності, підготовка до сприймання. Змістом бесіди є встановлення зв’язків між виучуваним твором із іншими творами цього ж автора чи інших авторів, близькими в ідейно-тематичному плані. Важливе значення має мотивація навчальної діяльності учнів. Тут використовуємо все, що може підвищити інтерес до твору: розповідь про життєву долю автора і самого твору, премії, відгуки критики, місце і роль твору в літературному процесі, актуальність твору для сьогодення тощо. У вступній бесіді іноді доцільно провести лексичну роботу, звернути увагу на використання автором діалектизмів, архаїзмів, жаргонізмів тощо і пояснити лише тією мірою, якою це необхідно для розуміння змісту твору. Записувати ненормовану лексику до словників не варто, адже це може засмічувати мовлення школярів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]