35

Тема: і.Франко (1856 – 1916) (Хома Брут, Віршороб Голопупенко, Джеджалик, Іван Живий, Гаврило Кремінь, Мирон, Не-Давид, Рижий, Руслан) План

1. Загальний огляд життєвого і творчого шляху письменника.

2. Поезія І.Франка:

• Рання збірка “Баляды й росказы”. Романтичний характер книги. Мова збірки – так зване “язичіє”.

• Збірка “З вершин і низин” як етапне явище в історії українсь­кої літератури. Історія видання. Будова книги. “Гімн” як програмний вірш збірки. Цикл “Веснянки”. Своєрідність пейзажної ліри­ки І.Франка як лірики громадянської, філософської; поєднання інтим­ної сповідальності з відвертою публіцистичністю (“Гримить”, “Земле моя...”, “Не забудь юних днів”, “Vivere memento”). Філософські погляди І.Франка на життя, на призначення людини (“Супокій”, “Semper idem”). Жанри лірико-публіцистичного монолога, вірша-звернення. Образи у цих творах (“Товаришам із тюрми”, “На суді”). Символічні образи в ліриці І.Франка. Шевченківські традиції й новаторство І.Франка (“Най­мит”, “Беркут”, “Каменярі”). Національне й загальнолюдське в свідомості людини, в політичній боротьбі. Цикл “Україна”. Поклик І.Франка до єднання народів-братів. Осуд зради, політичної індиферентності. Патріотичний пафос циклу. Новаторство І.Франка в жанрі сонета (“Тюремні сонети”, “Вольні сонети”).

• Збірка “Зів'яле листя”. Складність духовного світу ліричного героя й автора, що відбиває складність, діалектику життєвих про­цесів. Гуманістичні мотиви боротьби за щастя людини, мотив чистої, облагороджуючої любові. Протиставлення активної, дійової любові, що веде до боротьби за утвердження високих ідеалів, та при­марної, вигаданої мрії, котра перетворює людину на фанта­зера; трагедійне забарвлення багатьох віршів, викликане невідповідністю між ідеалом і реальним життям (“Так, ти одна моя прав­дивая любов...”, “Твої очі, як те море...”, “Безмежнеє поле...”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?”, “Чого являєшся мені у сні?”, “Якби знав я чари...”, “Привид”). Громадянські мотиви збірки: особа. й суспільство, людина й закон, герой-борець і його однодумці (“Самовбийство, се трусість...”). Уміння І.Франка передати все розмаїття людських настроїв і почуттів. Багатство його поетики, єдність фольклорних начал і найсучасніших надбань поезії. Літературна критика про “Зів'яле листя”.

• Образ громадянина-патріота рідного краю у збірці “Мій Ізмарагд”. Гостра полемічність віршів, що стверджують патріотизм справжній, дійовий та заперечують псевдопатріотизм (цикл “Поклони”), Філософська, морально-етична проблематика розділів “Паренетікон”, “Притчі”, “Легенди”. Ідея любові як найкоштовнішого життєвого скарбу, врешті, як основи суспільних взаємин. Проблема слова й діла, їхньої відповідності й невідповідності. Віра І.Франка в суспільство, котре становитиме сукупність творчих, мислячих, гор­дих особистостей. Загальнолюдьске спрямування збірки. Робота І.Франка по розширенню ідейно-тематичних, жанрових обріїв україн­ської літератури.

• Характер поета-громадянина, людини – у збірці “Із днів жур­би”. Мотив самовідданого служіння громаді (“І знов рефлексії...”) й невдоволеність собою, своєю працею, недостатньою ефективністю її, а також низьким рівнем свідомості народу (“В село ходив...”, “Мамо-природо”). Образ поета, в чиєму серці живуть болі й радощі цілого світу (“Школа поета”). Мрія про суспільство вільних трударів, гармонійно розвинених людей (“Дрімають села”). Щоденна робота – боротьба як засіб побудови такого суспільства (“У долині село лежить...”).

• Збірка “Semper tiro” та вірші останніх літ (збірки “Давнє і нове”, “Із літ моєї молодості”) – підсумок ідейно-творчого розвитку поета. “Конкістадори” І.Франка – духовні побратими його каменярів. Вірш “Блаженний муж, що йде на суд неправих” – поетичний автопорт­рет І.Франка і водночас поезія, в якій створено узагальнений образ непохитного борця. Образ Слова і його творців – Слова людського, поетичного, народного (“Було се три дні перед моїм шлюбом...”, “Якби ти знав...”, “Лісова ідилія”, “Опівніч. Глухо. Зимно”, “Антошкові П...”). Образ народу як колективу, вільного від влади ідолів та деспотів, колективу, кожен член якого почуває себе людиною-громадянином (“Нема, нема вже владаря грізного...”). Лірика І.Фран­ка – програма, заповіт для народу і для борців за його сучасне й майбутнє (“Ходить туга...”, “Не мовчи...”).

3. Поеми І.Франка:

• Соціально-побутові поеми. “Панські жарти”. Реалістичне викриття польського панства, реалістичне зображення соціального й національного безправ'я народу.

• Історичні поеми. “На Святоюрській горі”. Проблема взаємин між українським і польським народами, осуд шляхти, віра в єдність слов'янських народів. Демократична трактовка теми “народ і вождь”. “Іван Вишенський”. Історія написання твору, тема, ідея, актуальність морально-етичної та філософської проблематики поеми.

• Філософські поеми “Смерть Каїна”, “Похорон”, “Мойсей”. Ком­позиція творів. Образи та художнє розкриття їх. Проблеми взаємин між особою й народом, вождем і масами, проблеми вірності і зради, зневіри та вірності високим ідеалам.

• Поеми-казки. “Лис-Микита”. Джерела твору. Образи. Мова по­еми. Переробка східної поеми “Абу-Касимові капці”.

4. Проза І.Франка:

• Робітнича тема. Історичні обставини створення циклу “Бориславських оповідань”. Ідейно-творче завдання циклу. Новаторство Франка в зображенні робітників (“На роботі”). Майстерність психологічного аналізу (“На роботі”). Картини праці й побуту роб­ітників (“Ріпник”). “Воа соnstrictor”. Дві редакції твору. Новатор­ство І.Франка. Характер Германа Гольдкремера. Основні конфлікти. Особливості композиції повісті “Воа соnstrictor”. “Борислав сміється”. Тема, ідея, композиція, жанр. Характер Бенедя Синиці. Новаторство І.Франка у створенні образу. Образи власників, май­стерність індивідуальної характеристики. Побратими у творі. Актуальність твору.

• Селянська тема. Твори про дітей та школу. Становище селян­ства в Галичині. Реалістичне відтворення конфлікту між паном та селянами, між селянами та органами влади в оповіданні “Ліси та пасовиська”. Проблема традицій і новаторства в сільській прозі І.Франка. Зв'язок між творчістю І.Франка та Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького, Б.Грінченка. Посилення сатири в оповіданнях “Свинська конституція”, “Добрий заробок”, “Історія кожуха”. Форма оповіді в цих творах. Алегоричні казкові оповідання (“Як Русин товкся по тамтім світі”, “Казка про Добробит”). Дитячі оповідання. Автобіографічний елемент, розкриття дитячої психології, проблеми виховання (“Грицева шкільна на­ука”, “Олівець”, “Малий Мирон”, “Красне писання”). Проблеми пси­хологічного аналізу.

• Прозові твори І.Франка про шляхту й інтелігенцію. Типи інтелігенції в сатиричних оповіданнях. Сатира на по­літичне блазнювання, угодовство (“Доктор Бессервіссер”, “Опозиція”), “Для домашнього огнища”. Образ Анелі Ангарович. Загаль­нолюдське звучання повісті в розробці морально-етичної пробле­матики. “Основи суспільності”. Боротьба І.Франка проти аморальності шляхти. Життєва основа твору. Прийоми психологічного аналізу. Новаторство творів І.Франка про інтелігенцію. “Лель і Полель”. Характери братів Калиновичів. Неспроможність інтелі­генції розв'язати проблеми без участі народу. Психологічний аналіз у повісті. “Перехресні стежки”. Змалювання ат­мосфери провінційного міста. Характер Євгена Рафаловича. Взаємини народу й героя. Ефективність роботи Рафаловича задля інте­ресів селянства. Психологічні портрети Регіни, Стальського, Барана.

• Історична тема в прозі І.Франка. Повість “Захар Беркут”. Істо­рична основа твору, тема, образи, ідейне спрямування. Елементи ро­мантизму в повісті. Актуальність морально-етичної проблематики.

4. Драматургія І.Франка:

• Багатство тематики, ідейно-творче новаторство драматичних творів.

• Соціально-побутова, психологічна драма “Украдене щастя”. Істо­рія написання. Образи драми (Анна, Микола, Михайло). Загально­людське звучання п'єси. Художня своєрідність і сценічність драми.

• П'єса “Учитель”. Доля і становище вчителя в Галичині за часів Австро-Угорської імперії. Жанр твору. Образи п'єси. Зображення боротьби за єдність руських земель у драмі “Сон князя Святосла­ва”. Народ – головний герой твору. Проблема взаємин між князем і народом.

• Загальна характеристика п'єс “Будка ч.27”, “Рябина”, “Майстер Чирняк”. Морально-етична проблематика творів.