Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
к.р. РУДИК.doc
Скачиваний:
57
Добавлен:
13.02.2016
Размер:
203.26 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

ННІ гуманітарної освіти

Кафедра загального мовознавства

й української філології

НКП у м. Кременчук

Контрольна робота

з методики викладання української літератури на тему:

«Уроки позакласного читання, методика їх проведення »

варіант № 11

Виконала:

студентка групи 44-12У Рудик М.М.

Кременчук 2013 р.

Уроки позакласного читання, методика їх проведення

Вступ

Методика проведення уроків з позакласного читання.

1. Завдання і зміст позакласного читання. Вимоги програми.

2. Зв'язок класного читання з позакласним.

3. Керівництво позакласним читанням.

4. Уроки позакласного читання на підготовчому етапі.

5. Уроки позакласного читання на початковому етапі.

6. Уроки позакласного читання на основному етапі.

7. Бібліотечні уроки.

Висновок.

Додатки.

Література.

I. Вступ

Актуальність: Позакласне читання - одне з важливих напрямків в роботі вчителя-словесника. У методиці викладання літератури міцно утвердилася положення про те, що уроки літератури, пов'язані з позакласним читанням, активніше сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формування їх читацьких інтересів, стимулюють позакласне читання, яке, у свою чергу, є опорою шкільного курсу.

Досвід передових педагогів минулого і творчо працюючих сучасних вчителів-словесників показує, що вихіду широкий позакласне читання, постійна опора на індивідуальний читацький досвід учнів, врахування їх читацьких інтересів-це той резервлітературної освіти, використання якого може дати позитивний ефект.

Помітне пожвавлення уроків позакласного читання спостерігалося наприкінці 80-х рр.., Коли в середніх класах були введені додаткові години на обговорення книг, самостійно прочитаних учнями. З'явилася можливість проводити цілі цикли уроків позакласного читання. Ширше стали використовуватися на уроках прийоми позакласної роботи(гри, вікторини,кросворди,концерти, спектаклі, конкурси і т.д.). Що вийшли в останні роки численні хрестоматії, спеціально призначені для позакласного читання, багато в чому полегшили роботу вчителя-словесника.

Сьогодні спостерігається ослаблений інтерес дітей до читання в цілому. Незважаючи на численні видання, і класичної дитячої літератури, і модернізованої, все-таки, читаннявідводиться на другий план.Перевагадається телебаченню, комп'ютерним іграм, музиці,інтернету. Таким чином, актуальність роботи зумовлена ​​даною проблемою. Мета контрольної роботи - виявити особливості підготовки і проведення уроків позакласного читання в школі.

Методика проведення уроків з позакласного читання.

1. Завдання і зміст позакласного читання. Вимоги програми.

Для учня спілкування з літературним твором має приносити радість, задоволення. «Книжка повинна стати для кожного вихованця», - писав В.О.Сухомлинський, - другом, наставником і мудрим учителем. Я бачив важливе виховне завдання в тому, щоб кожний хлопчик, кожна дівчинка, кінчаючи початкову школу, прагнули залишитися наодинці з книжкою, прагнули до роздумів і міркувань… Це початок самовиховання думок, почуттів, переконань, поглядів. Воно можливе лише за умови, коли книжка входить у життя маленької людини як духовна потреба».

Ось чому з перших днів перебування дитини в школі значне місце в навчально-виховному процесі посідає робота з дитячою книжкою, уміла організація уроків позакласного читання. Тут не обійтися без науки, і перш за все методичної науки.

Методика навчання читанню – це розділ методики рідної мови, тобто органічна частина науки про те, як найбільш економно, розумно і продуктивно побудувати процес роботи з літературним твором, як прилучити дитину до самостійного спілкування з книжкою.

Сучасного школяра треба навчити не просто читати (розкодовувати текст), а читати книжки, вчити бачити в них співбесідника, навчити «розмовляти» з ними, відгукуватись на їх думки, вчинки. Розібратися у цьому дитині має допомогти вчитель, який добре володіє методикою читання і методикою передачі свого уміння спілкуватись з книжкою дітям.

Яких же умов і методичних настанов має дотримуватись учитель, щоб навчити дитину читати книжки? На нашу думку таких:

1. Виховувати інтерес до книжки треба з першого навчального дня.

2. Матеріалом, об’єктом має бути тільки художня дитяча книжка у типовому оформленні.

3. Роботу з дитячою книжкою проводити один раз на тиждень (20-25 хвилин від уроку навчання грамоти), краще в обумовлений день.

4. Дотримуватись відповідної методичної системи в побудові занять.

5. Вчити думати над книжкою до читання і в процесі читання.

6. Допомогти дитині повноцінно сприйняти літературний твір.

Методично-організаційна структура заняття з дитячою книжкою – це постійна творчість учителя й учнів, це цікаві і нестандартні засоби і форми роботи. Разом з тим це все-таки структуроване заняття.

Позакласне читання – складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі освіти. Його мета – сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим життям: «Школярі, які нічого, крім підручника, не читають, дуже поверхового оволодівають знаннями».

Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою, Щоб допомогти їм у цьому, необхідно в умовах класно-урочних занять регулярно проводити навчальну роботу, яка передбачає втілення таких завдань:

1. систематично знайомити учнів з різноманітною літературою, її видами, що розкриє перед дитиною світ книги, допоможе визначити коло читання на даний період;

2. ознайомити дітей з існуючими доступними їхньому віку видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, що дасть можливість самостійно відповідно до власних уподобань знайти потрібну книжку;

3. навчити їх вибирати книгу, тобто ще до читання книжки скласти уявлення про тематику, зміст. призначення дитячого видання;

4. виробити у них уміння читати книгу, дотримуючись дидактичних і санітарно-гігієнічних вимог роботи з нею;

5. розвивати у дітей уміння самостійно і змістовно проводити дозвілля з допомогою книги.

Ці завдання розв’язуються на уроках позакласного читання і в позаурочний час протягом усіх років навчання учнів у школі.

Формування читацької самостійності на заданому програмою рівні починається з першого класу. На уроках навчання грамоти відводиться певний час для навчання дітей спілкуватися з книжкою. У другому і наступних класах для позакласного читання виділяються окремі уроки з числа навчальних годин, передбачених для читання. Оскільки вони включені в розклад, їх необхідно вписувати в класний журнал. Значить, термін «позакласне читання» сприймається як умовне позначення різновиду читання. Хоч читання не називається позакласним, значною мірою воно здійснюється на уроках починаючи з першого і закінчуючи одинадцятим класом. Планує, організовує і проводить його вчитель-класовод та вчитель літератури.

Розбіжність між сутністю і назвою цього різновиду читання з’явилася у 80-х роках. Річ у тому, що до сімдесятих років, хоч у програми з мов вносилось позакласне читання, годин для нього навчальним планом не відводилось. Передбачалося, що класовод разом з бібліотекарем організовує позакласне читання дітей. Для їх заохочення до самостійного читання пропонувалось проводити літературні ігри, вікторини, ранки, конкурси тощо. Позакласне читання контролювалось вчителем. Учень звітувався перед ним читацьким щоденником, у якому занотовував: прізвище, автора, назву твору, про що твір, імена героїв.

Отже, основною формою керівництва самостійним читанням була позаурочна робота з учнями, яка повинна була стимулювати самостійне спілкування учня з книгою.

Спостереження показали, що таке керівництво позакласним читанням школярів не дає бажання результатів. Необхідне спеціальне навчання дітей правильної читацької діяльності. Тому були введені уроки позакласного читання, мета яких – навчити дітей розбиратися в «морі» книжок й користуватися ними. У сучасній методиці основною ланкою в керівництві позакласним читанням стали не позаурочні форми роботи з книгою, а уроки позакласного читання. Так виникла невідповідність назви цього різновиду читання його змісту: позакласне читання, що здійснюється на уроках.

Завдання позакласного читання - виховати в учнів любов до книги, розширити їх знання, пізнавальні інтереси.

У «Пояснювальній записці» до програми з українського читання [11,79] так визначено завдання позакласного читання:

1) розширити і поглибити знання, набуті під час класного читання з усіх предметів;

2) навчити дітей знаходити необхідну книгу в бібліотеці, потрібний матеріла у книзі;

3) ознайомити учнів з кращими книжками;

4) виховати читацьку активність і допитливість;

5) розвивати індивідуальні інтереси і нахили.

Ті знання, уміння і навички, які здобувають діти на уроках читання, вони поповнюють у позакласному читанні. Яке є обов’язковою частиною підготовки учнів 1-3 класів у навчанні рідної мови.

Мета позакласного читання – забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Саме позакласне читання привчає, заохочує дітей до самостійного, вмілого, вдумливого читання книжки, газети, журнали. Воно має на меті розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання. познайомити учнів з широким колом доступної для учнів молодших класів літератури; розвивати за допомогою читання бажання і уміння вчитися; розвивати індивідуальні інтереси і нахили.

Школа прищеплює вперше в житті людини смак до читання. потребу самостійно читати, щоб поповнити свої знання.

Позакласне читання має важливе значення ф для навчання дитини в школі, для кращої успішності учня. Воно розширює світогляд, сприяє розвиткові мислення. збагачує мову.

Діти, які багато читають, краще навчаються. Звикають самостійно учитися з книжок, краще орієнтуватися в них.

Отже, учитель має прагнути до того, щоб зацікавити дітей книгою, навчити міркувати над прочитаним, самостійно здобувати знання, тобто навчити дитину вчитися з книги.

Вимоги програми.

У пояснювальній записці до програми з читання в першому класі чітко визначається мета позакласного читання і вказується, що в першому класі «робота на книгою, яку організовує вчитель, є пропедевтикою позакласного читання», підготовчою роботою, бо діти ще тільки навчаються грамоти.

Основне завдання такої роботи – пробудити в учнів любов до книги як джерела знань і радості.

У програмі виділяються два етапи позакласного читання:

1. Підготовчий, який охоплює перше півріччя.

2. Початковий – друге півріччя.

На першому етапі, поки ще мало дітей читає, всю роботу з читання проводить учитель. Читання вчителем казок, віршів, оповідань має викликати у дітей інтерес до книги, бажання читати.

Робота з позакласного читання в другому півріччі спрямовується на вироблення в дітей навичок читати самостійно.

Заняття з позакласного читання проводиться за рахунок загального часу, відведеного на уроки читання (одна година на два тижні).

Робота проводиться з двома – трьома творами: один читається в класі, а інші вчитель роздає окремим учням. Які за його допомогою можуть прочитати для всіх, або дає індивідуальні завдання для роботи в класі чи вдома.

Проводяться також дитячі ранки, літературні ігри, вікторини.

При доборі творів для позакласного читання вчитель використовує списки літератури, складені для позакласного читання.

У другому класі закріплюються уміння, а також знання і навички в роботі над книгою.

Крім того учні знайомляться з елементами книги (змістом, передмовою), вчаться вести найпростіший каталог книг, користуватись картотекою.

Програма рекомендує ознайомлення учнів з книгами кількох провідних дитячих письменників, з газетою і дитячим журналом.

Заняття з позакласного читання в другому класі будуються так, як і в першому класі, але використовуються. Крім заданих жанрів, науково-популярні статті, розширюються і поглиблюються читацькі інтереси.

У програмі з позакласного читання для третього класу основна увага приділяється самостійному читанню учнями казок, оповідань, повістей, науково-популярних творів.

Тематику позакласних занять учитель визначає сам. Виходячи з програмних вимог до знань, користуючись рекомендованим списком літератури для додаткового читання.

Завдання позакласного читання в третьому класі – розширення і поглиблення читацьких інтересів, ознайомлення з творами нових авторів, читання науково-художніх і науково-популярних творів.

Програма вимагає навчити третьокласників користуватись дитячою довідковою літературою, ознайомити з серіями книг, що пропонуються для читання дітям; вимагає виробити навички визначення орієнтовного змісту незнайомих книги за її елементами (титульною сторінкою, заголовком, передмовою, ілюстраціями).

Учні третього класу набувають навички орієнтації в карточці каталогу і уміння правильно записати в картку необхідну книгу, уміння вибрати книгу, користуючись каталогом дитячої бібліотеки чи відкритим доступом до книжкових полиць, уміння цілеспрямовано читати дитячу періодику, а також вести щоденник читача.