Міністерство освіти та науки України

Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка

Кафедра дошкільної педагогіки і психології

КУРСОВА РОБОТА

з дошкільної педагогіки

на тему:

“Розвиток мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності”

Студентки III курсу 30-33Д групи

Заочної форми навчання

Факультету дошкільної освіти

Нечуєвої Ганни Дмиріївни

Керівник: Тітаренко.С.А.

Глухів 2015

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..

Розділ 1.Теоретичні основи розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності……………………………………………………….

1.1.Особливості розвитку дітей раннього віку..............................

1.2. Особливості розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності …………………………………………………………………

1.3.Ігрова діяльність, як спосіб розвитку мовлення у дітей раннього віку ………………………………………………...............................................

Висновки до розділу1……………………………………………………….

Розділ 2.Експерементальна перевірка з використанням ігрової діяльності, як способу розвитку мовлення у дітей раннього віку.........................................

2.1.Виявити ступінь розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності....................................................................................

2.2.Розробити та опрацювати систему ігор щодо розвитку мовлення у дітей раннього віку …………………………………………………………

2.3.Результати перевірки з використанням ігрової діяльності, як способу розвитку мовлення у дітей раннього віку……………………….

Висновки до розділу 2………………………………………………………

Висновки…………………………………………………………………….

Рекомендації…………………………………………………………………

Додатки………………………………………………………………………

Список використаних джерел………………………………………………

Мета: виявити особливості розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності.

Об’єкт: процес розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності.

Предмет: ігрова діяльність ,як засіб розвитку у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності.

Гіпотеза: якщо використовувати систематично ігрову діяльність ,зокрема ігри на слух, дотикові, зорові, смакові, то процес розвитку мовлення у дітей раннього віку відбуватиметься швидше і успішніше.

Завдання:

1. проаналізувати психолого – педагогічну та методичну літературу з проблем розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності;

2. визначити рівень розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності;

3. розробити систему ігор для мовлення у дітей раннього віку;

4. визначити ефективність системи ігор для розвитку мовлення у дітей раннього віку.

Вступ

Розділ 1.Теоретичні основи розвитку мовлення у дітей раннього віку в процесі ігрової діяльності.

1.1.Особливості розвитку дітей раннього віку

Ранній вік - унікальний період у розпитку дитини, який відріз­няється низкою особливостей. Для цього віку характерний швидкий темп фізичного і психічного розвитку. У старшому віці не спостері­гається такого швидкого збільшення ваги і росту дитини, інтенсив­ного розвитку її мовлення, рухів, інтелекту.

Інтенсивний теми розвитку пов'язаний зі швидким підвищен­ням працездатності організму малюка. Одночасно дитину раннього віку характеризує недостатня витривалість нервової системи. Чим меншою є дитина, тим коротшим с час її неспання і довшим є сон упродовж доби. Якщо порушуються ці умови, то у дитина втомлю­ється, що призводить до виснаження нервової системи. Чітке до­тримання режиму забезпечує правильний розвиток і добре самопо­чуття дитини.

Незрілість внутрішніх систем у поєднанні з інтенсивним розви­тком роблять організм малюка вразливим, він часто хворіє. Завдан­ням дорослих є охорона здоров'я дитини, зміцнення організму: гігі­єнічний догляд, раціональне харчування, прогулянки, загартуван­ня за допомогою води і повітря, масаж, гімнастика, забезпечення оптимальної рухової активності.

Для дітей раннього віку характерним є тісний взаємозв'язок між фізичним і психічним розвитком. Фізично міцний малюк діяльний, бадьорий, активно сприймає навколишнє середовище.

Діти раннього віку мають нестійкий емоційний стан.

Підвищена збудженість підкоркових відділів і слабкість регу­люючої функції кори головного мозку призводять до того, що відпо­відні реакції дітей на різноманітні зовнішні збудники супроводжу­ються яскравими емоціями. Незначні відхилення в режимі дня (не поклали своєчасно спати), неправильна організація пестити (де­фіцит спілкування з дорослими таін.), перебування поблизу інших дітей призводить до змін у настрою малюків: одні збуджуються, ін­ші - пригнічуються. Малюкам легко передається настрій дорос­лого, а також інших дітей. Вони чутливосприймають ставлення до себе з боку дорослих, хворобливо реагують на їхні численні заборо­ни. Раннє формування позитивних емоцій, тісний емоційний кон­такт, який встановлюється між дитиною і дорослим із перших мі­сяців життя, є базою для своєчасного та успішного становлення осо­бистості дитини.

Якщо діти у цьому віці починають плакати, то вони вже нічого не бачать, почують, хаотично рухають руками і ногами. Якщо почи­нають сміятися, то підскакують, плескають у долоні. Захоплюючись повзанням або безладною біганиною, малюки зазвичай самі не в змо­зі зупинитися, вони потребують допомоги дорослого. Почувши забо­рону, вони не можуть відразу перервати свою діяльність їм необ­хідний певний час, щоб перевести свою увагу на щось інше.

Діти потребують руху, тому необхідно створити умови для задо­волення їхніх рухів. Перш за все потребується одяг, що не затримує рухів. У приміщенні повинен бути простір для вільного пересування, а отже, необхідно правильно розставити меблі та розмістити іграш­ки. Потреба дітей в активних рухах задовольняється за умов педа­гогічно правильної організації прогулянки в різні пори року.

Діти втомлюються, виконуючи багаторазово одноманітні рухи, не можуть довго займатися з однією іграшкою. Тому необхідно за­безпечити їм зміну видів діяльності - обмеження в активних різно­манітних рухах перешкоджає фізичному розвитку малюків, знижує їхню пізнавальну активність, самостійність та ініціативність.

Уміння, які опановують діти, взаємопов'язані. Початок формуван­ня органів чуття, перш за все зору і слуху, відіграє важливу роль у роз­витку рухів руки, повзання і ходьби, а без своєчасного розвитку руки неможливим є подальший розвиток предметної діяльності тощо.

Розвиток мовлення пов'язаний із розвитком рухової сфери ді­тей. Дрібні рухи пальців рук стимулююче впливають на формуван­ня розмовного центру.

Діти раннього віку легко навчаються. їхнє навчання передба­чає розвиток зорового і слухового сприйняття, мовлення (пасивного й активного), основних рухів, рухів руки, взаємодії з близькими до­рослими і дітьми.

Доведено, що кора головного мозку дітей раннього віку має ве­ликі компенсаторні можливості. Якщо дії дорослого мають ціле­спрямований характер (навчання), то малюки можуть досягти ви­сокого рівня розвитку здібностей, які самостійно сформувати вони не зможуть.Одночасно для дітей раннього віку характерною є нестійкість сформованих умінь. Через це в роботі з дітьми передбачаються по­вторення занять, закріплення матеріалу в самостійній діяльності.

Малюків неможливо примусити дивитись, слухати, запам'ятову­вати, якщо їм це нецікаво. На заняттях із дітьми раннього віку ви­користовується метод появи зненацька і зникнення предмета, сюрп­ризні моменти. Тривалість занять залежить не тільки від віку дітей, рівня їхнього розвитку, але й від тину занять, його змісту.Діти раннього віку легко відволікаються, реагують на сторонні розмови, пересування групою тощо.

Необхідно враховувати, що відповідні реакції дітей с відстро­ченими, томупід час проведення заняття не слід вимагати від них швидкої відповіді, зміни рухів.Успішність розвитку і виховання дітей раннього віку залежить від таких умов: дотримання режиму, який відповідає віковим та індивідуаль­ним особливостям; систематичне проведення занять, розваг, свят; педагогічно-правильне керівництво самостійною діяльністю; створення спокійного ритму життя, доброзичлива атмосфера, стійкий емоційно-позитивний настрій дітей; емоційно-збагачене спілкування з кожним; педагогічна майстерність вихователів та їхня любов до кожно­го малюка.