- •Міністерство освіти і науки України
- •Плани семінарських занять Семінарське заняття №1.
- •Теоретичні питання:
- •Завдання для самопідготовки
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття № 2.
- •Теоретичні питання:
- •Основні лінгвістичні поняття:
- •Завдання для самопідготовки
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття 3.
- •Теоретичні питання:
- •Основні поняття теми:
- •Завдання до самопідготовки:
- •Рекомендована література
- •Основні поняття теми:
- •Завдання до самопідготовки
- •Рекомендована література
- •2.Теми, винесені на самостійне опрацювання
- •Завдання до самопідготовки:
- •Завдання до самопідготовки:
- •Тема 3. Лексико-семантична система мови. Теоретичні питання:
- •Основні лінгвістичні поняття:
- •Рекомендована література
- •Завдання до самопідготовки:
- •Тема 4. Проміжні рівні мови. Теоретичні питання:
- •Основні лінгвістичні поняття:
- •Рекомендована література
- •Завдання до самопідготовки
- •Тема 5. Історія мовознавства. Античне мовознавство. Мовознавство епохи Відродження
- •Завдання для самопідготовки
- •Рекомендована література:
- •Тема 6. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта. Теоретичні питання:
- •Завдання для самопідготовки
- •Рекомендована література:
- •Тема 7. Психологізм та молодограматизм Теоретичні питання:
- •Завдання для самопідготовки
- •Рекомендована література:
- •Тема 8: Мовознавство в срср. Теоретичні питання:
- •Основні поняття:
- •Завдання для самопідготовки:
- •Рекомендована література
- •Тема 9. Генеративізм та неогумбольдтіанство
- •Тема 10. Історія українського мовознавства Теоретичні питання:
- •Завдання для самопідготовки
- •Рекомендована література
- •Тема 5: Методи дослідження мови. Теоретичні питання:
- •Основні лінгвістичні поняття:
- •Завдання до самопідготовки:
- •Рекомендована література
- •3.Індивідуальна робота студентів
- •2.Укласти картки-персоналії мовознавців, зазначених у планах семінарських занять.
- •3.Підготувати пакет узагальнювальних таблиць основних лінгвістичних напрямів і шкіл мовознавства хх-ххі ст..
- •Вимоги до реферату
- •1.4.4. Критерії оцінювання рефератів
- •Зразок оформлення реферату
- •Питання до підсумкового контролю
Міністерство освіти і науки України
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
Кафедра загального мовознавства
та української філології
МОДУЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни «Загальне мовознавство»
Для студентів заочної форми навчання
Навчально-наукового інституту
гуманітарної освіти
Викладач: Каліш В.А.,
Глухів - 2014
Передмова
Курс загального мовознавства займає важливе місце в системі підготовки вчителя-словесника. Він розв’язує актуальні завдання загальнотеоретичного, навчально-методичного і виховного характеру.
Предмет, що завершує лінгвістичну освіту філолога, поєднує історію і теорію мовознавства. Курс дає глибоке наукове розуміння мови, її функцій і сутності, зв’язку з мисленням, свідомістю, з’ясовує загальнотеоретичні питання у їх історії, методологію мовознавства та методи і прийоми вивчення мов. Поруч з іншими мовознавчими науками цей курс сприяє всебічній лінгвістичній підготовці вчителів української мови.
Мета курсу „Загальне мовознавство” - ознайомити студентів із закономірностями розвитку і функціонування мови в її багатоаспектних зв’язках з людиною, суспільством, історією, культурою з урахуванням методів дослідження та опису мови, а також з історією розвитку лінгвістичної думки від початків до ХХІ століття, утвердженням мовознавства як науки, специфікою різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, тих, що визначають обличчя сучасної мовознавчої науки.
Вивчення історії лінгвістичних учень як складової циклу соціально-гуманітарних дисциплін має сприяти формуванню уявлення про історію загального мовознавства
Завдання курсу:
узагальнити, розширити і поглибити загальнотеоретичну лінгвістичну підготовку студентів-випускників;
ознайомити студентів з основними напрямами, ідеями і проблемами мовознавства, з найважливішими науковими концепціями і основною проблематикою науки про мову;
виробити в студентів навички діалектичного підходу до засвоєння наукових знань та здійснення лінгвістичного аналізу,
сформувати розуміння ролі наукових ідей у практиці вузівського і шкільного викладання лінгвістичних дисциплін.
Курс загального мовознавства складається з трьох основних розділів - теорії мовознавства, історії лінгвістичних учень та методів лінгвістичного аналізу.
У першій частині курсу – „Теорія мовознавства” – висвітлюються фундаментальні загальнотеоретичні питання сучасного мовознавства, розглядається пізнавально-комунікативно-конотативна сутність мови і мовлення як об’єктів лінгвістичних досліджень.
У другій частині – „Методи і прийоми вивчення й опису мови” – необхідно з’ясувати питання про загальнофілософський метод пізнання, часткові методи досліджень і розкрити лабораторію наукового пошуку в галузі мовознавства, ґрунтовно охарактеризувавши методи, прийоми і принципи лінгвістичного аналізу.
Третя частина курсу – „Історія лінгвістичних учень” – знайомить студентів з основними етапами розвитку світової лінгвістичної думки, розглядає розвиток теоретичних ідей і принципів та методів аналізу від античних часів до наших днів.
Оволодівши цим курсом, студенти повинні знати:
що сучасний стан мовознавства є результатом довготривалого розвитку науки про мову;
засвоїти найважливіші досягнення світової лінгвістичної думки, традиції вітчизняної лінгвістики;
оволодіти теоретичною проблематикою курсу в її найтісніших зв’язках з філософськими, логічними та іншими напрямами;
оволодіти методами, методиками і прийомами дослідження мови як соціально-історичного, індивідуально-біологічного, семіотичного тощо явища.
Студенти-випускники повинні уміти:
застосовувати теоретичні знання про мову для вирішення проблем вивчення української мови у школі ;
уміло використовувати методи і прийоми, опрацьовані в мовознавстві;
формувати в учнів знання про основні закономірності, притаманні мові, про функціонування мовних одиниць та категорій, про закони розвитку мови в тісних зв’язках з історією народу.
Курс „Загальне мовознавство” вивчається за кредитно-модульною технологією, яка передбачає різні форми організації навчальної діяльності студентів: лекції, семінарські заняття, різні види самостійної та індивідуальної роботи, тематичний і підсумковий контроль.