«Регіональна економіка»

1. Об'єктом регіональної економіки є:

1. система виробничих, господарських, суспільних відносин у певному регіоні країни;

2. територія (регіон) як цілісна суспільно-географічна система зі своїм потенціалом та властивою лише йому територіальною організацією господарства;

3. просторовий аспект розвитку та розміщення продуктивних сил в окремих регіонах країни;

4. сукупність економічних факторів та явищ, зумовлених раціональним розміщенням продуктивних сил.*

1. Що відноситься до предмета досліджень у регіональній економіці:

1. дослідження взаємозв'язків різних господарських об'єктів на обмеженій території; *

2. дослідження впливу ринкового оточення на формування попиту та пропозиції;

3. визначення основних передумов зменшення витрат на виробництво;

4. формування висновків про ступінь ефективності використання природно-ресурсного потенціалу певного регіону.

2. Регіон —це:

1. будь-яка частина країни без чітко виражених меж;

2. група поряд розташованих економічних районів;

3. частина національної економіки, що характеризується єдністю та цілісністю відтворювального процесу й управління; *

4. група країн або частина світу.

3. Метод економічного районування застосовується в регіональній економіці для:

1. розкриття особливостей розміщення промислових підприємств, центрів, галузей;

2. аналізу розвитку економіки регіону;

3. визначення місця регіону серед інших регіонів;

4. визначення основних напрямів найбільш раціонального використання ресурсів у регіоні шляхом створення територіально-виробничих комплексів. *

4. Крупні (інтегральні) економічні райони – це:

1. найбільші територіальні формування, які об'єднують декілька адміністративних областей, або адміністративні області з автономною республікою; *

2. підрайони макрорайонів, які окреслюються межами адміністративної області або автономної республіки;

3. низові або локальні господарські комплекси у низових адміністративних районах з суто місцевими економічними зв'язками;

4. території адміністративних районів, міст.

5. Можливість регіональної системи функціонувати в автономному режимі на основі комплексного використання наявних ресурсів та єдиної функції управління цим розвитком — це:

1. суть принципу самоорганізації; *

2. суть принципу загальності;

3. суть принципу цілеспрямованості;

4. суть принципу цілісності.

6. Метод наукового дослідження, за якого комплексне вивчення структури господарства і внутрішніх взаємозв'язків доповнюється вивченням їх взаємодії, — це:

1. картографічний метод;

2. метод системного аналізу; *

3. балансовий метод;

4. метод планування.

7. Основоположником неокласичної теорії економічного розвитку є

1. Дж. М. Кейнс;

2. У. Айзард;

3. М. Фрідмен; *

4. У. Беррі.

8. Оптимум Парето — це:

1. поширення, розсіювання по території регіону різних економічних інновацій;

2. велика кількість варіантів розвитку економіки, які не можна покращити для одних регіонів, не погіршуючи стану інших; *

3. процес формування на території регіону полюсів економічного зростання;

4. збільшення валютних надходжень у бюджет країни й регіонів.

9. Системний опис та діагностика соціально-економічного розвитку регіонів — це:

1. суть методу системного аналізу; *

2. суть методу територіальних пропорцій;

3. суть методу типізації;

4. суть методу порівняння.

10. Яке твердження неправомірне? До основних факторів виробництва відносяться:

1. земля;

2. устаткування; *

3. праця;

4. грошові кошти.

11. Що покладено в основу складання програм соціально-економічного і культурного розвитку регіону:

1. розрахунок чисельності зайнятого населення;

2. природно-ресурсний потенціал регіону;

3. сумарний обсяг виробництва будь-якого регіону;

4. склад найважливіших галузей виробництва. *

12. Під природними ресурсами слід розуміти:

1. тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил є істотними для життя та діяльності людського суспільства у виробничій і невиробничій сферах;

2. тіла й сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності; *

3. економічно активне населення, що має певну освіту, кваліфікацію та навички;

4. сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

13. До основних блоків питань природокористування не належить:

1. дослідження фізіологічних особливостей розвитку рослин у природному середовищі та врахування їх взаємодії;

2. оцінка природних ресурсів і пошук економічних механізмів досягнення їх найраціональнішого використання (різні форми плати за ресурси, прогресивні технології, безвідходне виробництво та ін.); *

3. виявлення негативного впливу господарської діяльності на довкілля (забруднення і пряме руйнування, тобто зміни умов природного середовища), що зводиться до оцінки збитків;

4. створення економічного механізму регулювання цієї взаємодії чи відновлення деградованої природи (плата за забруднення, штрафні санкції тощо);

14. Механізм лімітування природокористування передбачає:

1. розробку певних нормативів використання та забруднення природного середовища; *

2. плату практично за всі природні ресурси, за забруднення навколишнього природного середовища, розташування в ньому відходів виробництва та за інші види впливів;

3. надання грошових коштів на чітко визначені природоохоронні заходи;

4. управління природокористуванням, тобто співвідношення економічних та інших методів регулювання цього процесу.

15. Яке твердження неправомірне? До заохочувальних заходів матеріального стимулювання належить:

1. встановлення податкових пільг (сума прибутку, з якого стягується податок, зменшується на величину, що повністю або частково відповідає природоохоронним видаткам);

2. звільнення від оподаткування екологічних фондів та природоохоронного майна;

3. запровадження спеціального додаткового оподаткування екологічно шкідливої продукції та продукції, що випускається із застосуванням екологічно небезпечних технологій.

4. організація комплексної, науково вмотивованої оцінки об’єктів екологічної експертизи. *

16. Основна частка працездатного населення зайнята у:

1. промисловості;

2. сільському господарстві;

3. транспорті;

4. сфері послуг. *

17. Підйом розвитку за рахунок науково-технічного прогресу на чергову хвилю зростання базується на суттєвих досягненнях в області:

1. інформатики;

2. важкого машинобудування; *

3. металургії;

4. промисловості будівельних матеріалів.

18. Основна маса організацій України, які виконують наукові та науково-технічні роботи, зосереджена в:

1. м. Київ; *

2. Херсонській області;

3. Вінницькій області;

4. Луганській області.

19. До регіонів з вищим рівнем результатів науково-технічної діяльності належить:

1. Кіровоградська область;

2. Сумська область;

3. Львівська область; *

4. Волинська область.

20. До нових форм розміщення виробництва не належать:

1. технополіси;

2. промислові вузли;

3. технопарки; *

4. бізнес-інкубатори.

21. Основними факторами, які призвели до зниження науково-технічного потенціалу України, є:

1. переважання застарілих технологій виробництва; *

2. низька кваліфікація українських вчених;

3. низький рівень наукового потенціалу України;

4. зростання віку наукових працівників із науковим ступенем.

22. Виробничим потенціалом називають:

1. сукупність підприємств господарського комплексу;

2. спроможність галузей господарства країни та регіонів виробляти товари та послуги для населення та виробництва; *

3. виробництво товарів та послуг;

4. промисловість країни чи регіону.

23. Виробничі ресурси України характеризує:

1. висока міра зносу; *

2. низька собівартість продукції;

3. ефективне оновлення;

4. низька матеріало-, енергоємність виробництва.

24. Найбільш розвиненим міжгалузевим комплексом України є:

1. агропромисловий;

2. лісовий;

3. хімічний;

4. будівельний. *

25. Виробництво чорних металів зосереджено переважно:

1. у Придніпров'ї; *

2. на Волині;

3. у Прикарпатті;

4. на Поділлі.

26. Фінансові ресурси — це:

1. грошові нагромадження і доходи, що створюються у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту і зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення інших суспільних потреб; *

2. тіла й сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності;

3. поєднання економічно взаємозв'язаних галузей на основі міжвідомчих зв'язків;

4. перерахування до місцевих бюджетів податків та інших обов’язкових платежів підприємствами різних форм власності.

27. Яке твердження неправомірне? Основними суб'єктами фінансової системи України є:

а) Міністерство фінансів;

б) Кабінет Міністрів; *

в) Пенсійний фонд;

г) Державне казначейство.

28. Субсидія — це певна сума платежів, що:

1. надається місцевим бюджетам з метою їх збалансування, механізм надання не потребує цільового використання одержаних коштів;

2. передбачає цільове використання одержаних коштів. Метою їх надання є фінансування державних програм чи проектів, а також забезпечення органів місцевого самоврядування коштами, необхідними для виконання делегованих повноважень; *

3. вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності з метою отримання прибутку;

4. створюються у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту.

29. Економічний район — це:

1. ділянка території, на якій соціально-економічні процеси переважають над природними;

2. поєднання на певній території промислових підприємств, взаємозв'язаних економічно, а на вищих ступенях розвитку — і технологічно;

3. територіально-цілісні поєднання поселень різної величини і народногосподарського профілю, об'єднані стійкими виробничими та соціально-економічними зв'язками;

4. територіально цілісна частина національної економіки, що має спеціалізацію, міцні внутрішні зв'язки, що об'єднують господарство, суспільство і природу в єдиний територіальний соціально-економічний комплекс. *

30. Рушійні сили, які суттєво впливають на процеси розвитку і функціонування району, його структуру і геопросторові межі, це визначення:

1. умов районоутворення;

2. ознак районоутворення;

3. закономірностей районоутворення; *

4. факторів районоутворення.

31. Основним центром хімічного комплексу Центрального району є:

1. Київ;

2. Васильків;

3. Золотоноша;

4. Черкаси. *

32. На території Центрального району сформувались та розвиваються такі агропромислові підкомплекси:

1. м'ясо- , молоко-, льоно-, зернопромислові;

2. олійно-продуктовий;

3. виноградно-продуктовий;

4. зернопромисловий, плодоовочеконсервний. *

33. Перспективним розвиток індустрії туризму є у:

1. Бердичеві;

2. Львові;

3. Миколаєві;

4. Херсоні. *

34. Із-поміж паливних мінеральних ресурсів Центрального економічного району важливе значення мають запаси:

1. бурого вугілля; *

2. марганцевих руд;

3. нафти;

4. газу.

35. Виробництво електроенергії в межах Центрального району забезпечують:

1. Черкаська ТЕЦ; *

2. Ладижинська ДРЕС;

3. Дніпрогес;

4. Рівненська АЕС.

36. До найбільших міст Поліського району належить:

1. Бердичів;

2. Луцьк; *

3. Володимир-Волинський;

4. Прилуки.

37. З-поміж мінеральних ресурсів Східного економічного району важливе значення мають запаси:

1. нафти та природного газу; *

2. будівельної сировини;

3. бурого та кам'яного вугілля;

4. торфу.

38. Яке твердження неправомірне? Найважливішими галузями машинобудування Східного економічного району є:

1. енергетичне та електротехнічне; *

2. транспортне;

3. верстатобудування;

4. сільськогосподарське.

39. Основним центром хімічного комплексу в Східному економічному районі є:

1. Кіровоград;

2. Кременчук; *

3. Лебедин;

4. Миргород.

40. До найбільших міст Південного району належить:

1. Одеса; *

2. Миколаїв;

3. Херсон;

4. Сімферополь.

41. Високу частку в галузевій структурі Південного району займає:

1. промисловість; *

2. лісове господарство;

3. рекреаційна діяльність;

4. сільське господарство.

42. Основну роль у промисловому виробництві Південного економічного району відіграють підприємства: