Енергетичне живлення свиней-Харк
.pdfМіністерство аграрної політики України Подільський державний аграрно-технічний університет Біотехнологічний факультет
Кафедра годівлі тварин та технології кормів
ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ, ПОЖИВНИХ ТА МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ОКРЕМИХ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМІВ МОЛОДНЯКОМ СВИНЕЙ
Науково-методичні рекомендації
м. Кам’янець-Подільський
2008
1
УДК 636.
Методичні рекомендації розроблені з метою використання встановленого хімічного складу кормів, перетравності поживних та доступності мінеральних речовин при організації годівлі свиней.
Методичні рекомендації підготував асистент кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільського державного аграрно-технічного університету Харка-
влюк В.Є.
За ред. доктора с.-г. наук, професора М.Г. Повознікова
Рецензенти: доктор с.-г. наук, завідувач кафедри технології переробки і стандартизації продукції тваринництва Подільського ДАТУ
Приліпко Т.М.
доктор с.-г. наук, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва Вінницького ДАУ Мазуренко М.О.
Методичні рекомендації розглянуті і схваленні на засіданні кафедри годівлі тварин та технології кормів (протокол №5 від листопада 2008 року), вченої ради біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету (протокол №___ від 11 грудня 2008 року)
Харкавлюк В.Є. Хімічний склад і використання енергії, поживних та мінеральних речовин окремих концентрованих кормів молодняком свиней / В.Є. Харкавлюк. – Кам’янець-Подільський, 2008 – 15 с.
© Харкавлюк В.Є., 2008
2
ЗМІСТ
ОСНОВИ ПОВНОЦІНОЇ ГОДІВЛІ ТВАРИН....................................................................... |
3 |
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД КОРМІВ........................................ |
6 |
ЧИННИКИ, ЯКІ ЗУМОВЛЮЮТТЬ ПЕРЕТРАВНІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ |
|
ПОЖИВНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ................................................ |
7 |
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК |
|
ТА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЗЕРНОВИХ ЗЛАКОВИХ КОРМІВ....................................... |
10 |
ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ДОСТУПНІСТЬ ЕНЕРГІЇ |
|
І МІНЕРАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМІВ................................... |
13 |
ЗАКЛЮЧЕННЯ.................................................................................................................. |
15 |
3
ОСНОВИ ПОВНОЦІНОЇ ГОДІВЛІ ТВАРИН
Підвищення продуктивності та збільшення виробництва продукції тваринництва вимагає перш за все створення міцної кормової бази. Тільки при наявності достатньої кількості різноманітних кормів високої якості можна організувати повноцінну годівлю тварин.
Продуктивність тварин, а також загальний стан їх здоров’я, нерозривно пов’язані з процесами, що відбуваються в організмі у результаті обміну речовин. Тому необхідно знати при якій кількості поживних речовин, сполук, елементів у раціоні забезпечується підтримання необхідних життєвих функцій організму тварин і одержання від них певної продукції відповідної якості. Потреба тварин у поживних речовинах є основою для визначення норм годівлі.
Потреба – це кількість енергії, поживних і біологічно активних речовин необхідних тварині для підтримання життя та оновлення тканини тіла, здійснення репродуктивних функцій, виробництва продукції при доброму здоров’ї. Потреба на підтримання життя складається із суми затрат основного обміну, тобто необхідних для підтримання фізіологічних процесів – кровообігу, дихання, секреції і т.п., в умовах абсолютного спокою при голодуванні і затратах енергії на підтримання тонусу та затрат на трансформацію поживних речовин корму, необхідних для підтримання основного обміну. Загальна потреба тварин, крім основного обміну, залежить ще й від інших факторів, до яких відносяться: жива маса тварин, продуктивність, фізіологічний стан, стать, вид продукції, порода, генетичний потенціал, концентрація енергії та поживних речовин в сухій речовині, повноцінність та співвідношення між поживними речовинами і, що мало важливо, індивідуальні особливості.
Раціон – це набір певної кількості та якості кормів, спожитий твариною за визначений проміжок часу (добу, місяць, сезон, рік). Раціон може бути індивідуальним або груповим. При груповому нормуванні раціони складаються на „середню” тварину, для чого формують однорідні групи тварин. Індивідуальногрупові раціони складають на групи тварин, враховуючи індивідуальні особливості кожної тварини. Раціон може задовольняти потребу тварин в поживних
4
речовинах або не задовольняти її. Він може бути повноцінним чи неповноцінним, збалансованим чи незбалансованим. Якщо раціон повністю і всебічно задовольняє потребу тварин у поживних речовинах, його називають збалансованим, а годівлю – повноцінною. Терміни повноцінна, збалансована або нормована годівля є майже синонімами і означають, що це така годівля, яка повністю задовольняє потребу тварин. Раціони прийнято характеризувати за структурою або процентним співвідношенням окремих кормів чи груп кормів за енергетичною цінністю. Прийнято також характеризувати співвідношення у них окремих елементів живлення: протеїнове відношення, Са:Р, Mg:Na, N:S і т.д., концентрацію елементів живлення в 1 кг сухої речовини.
Для складання раціону необхідно знати норму годівлі тварин, поживність кормів, наявність кормів у господарстві, а також які корми і в якій кількості можна згодовувати тваринам (структура раціону, орієнтовні добові даванки).
Повноцінною можна вважати годівлю, яка забезпечує потребу тварин в енергії, усіх необхідних поживних і біологічно активних речовинах у достатній кількості при оптимальній концентрації і співвідношенні між ними за умови, що антипоживні, шкідливі та отруйні речовини не перевищують гранично допустимих концентрацій.
Повноцінність годівлі тварин контролюють зоотехнічними та біохімічними методами. До зоотехнічних відносять: аналіз раціону за вмістом поживних речовин та відповідність їх кількості до потреби, рівень продуктивності, ціну корму, відтворювальні функції і стан здоров’я. До біохімічних – дослідження показників крові, сечі, молока та іншої продукції на вміст білка, і його фракцій, гемоглобіну, глюкози, глікогену, кетонових тіл, вітамінів та мінеральних елементів. Відхилення цих показників від норми свідчить про незбалансовану годівлю тварин.
5
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД КОРМІВ
Концентровані корми за хімічним складом та поживною цінністю дуже різноманітні. Зміна їх хімічного складу і поживної цінності залежить від виду, сорту і умов вирощування рослин. В процесі вегетації в рослині відмічається накопичення сухої речовини, збільшення кількості безазотистих екстрактивних речовин, і, особливо, клітковини, знижується рівень протеїну та підвищується в ньому частка білку.
Хімічний склад і поживна цінність кормових рослин залежать від сорту та виду рослин, але ці відмінності проявляються залежно від конкретних умов їх вирощування, оскільки різні сорти та види по різному реагують на зміну рівня підживлення. Встановлено, що азотисті добрива підвищують концентрацію протеїну в зерні кукурудзи та вівса, але ніяк не впливають на рівень жиру і клітковини.
Оптимізація водного режиму шляхом зрошення також впливає на хімічний склад, при чому доля впливу умов поживності на хімічний склад найбільш сильно проявляється на ранніх стадіях вегетації в період інтенсивного росту рослин.
На хімічний склад кормів впливають природнокліматичні умови, зокрема світловий і температурний режими. Так, рослини, вирощені в різних географічних зонах, різняться за вмістом протеїну. Відмічена загальна закономірність – підвищення вмісту протеїну в рослинах при вирощуванні їх з півночі на південь та із заходу на схід. Одночасно спостерігається зменшення частки водорозчинного білка в результаті підвищення солерозчинного у бобових і лугорозчинного у злакових.
Окрім кліматичних умов, на зональні особливості в хімічному складі кормових рослин істотний вплив має характер ґрунтів і спосіб їх обробки. Особливо слід зупинитися на мінливості хімічного складу концентрованих кормів, що наочно демонструється даними, наведеними різними авторами (табл. 1).
6
7
Порівнюючи хімічний склад концентрованих кормів за даними І.С. Шуміліна та ін., слід відмітити, що вміст обмінної енергії у зерні кукурудзи на 11% нижчий в порівнянні з даними, наведеними М.М. Карпусем, а вміст сирого протеїну у зерні ячменю вищий на 8,8%. Різниця в концентрації клітковини за результатами І.С. Шуміліна та М.М. Карпуся складає 6-20%. Слід відмітити, що концентрація безазотистих екстрактивних речовин у зерні кукурудзи за даними І.С. Шуміліна на 9,4% нижча в порівнянні з результатами, наведеними М.М. Карпусем.
За даними А.Т. Цвігуна вміст кормових одиниць в 1 кг зерна пшениці на 7,8% менший порівняно з результатами, наведеними А.П. Калашниковим. Концентрація протеїну також нижча на 30,8%. В 1 кг кукурудзи за даними А.П. Калашникова міститься 103 г сирого протеїну, що на 15% більше в порівнянні з результатами, вказаними А.Т. Цвігуном та ін.
Значні коливання концентрації поживних речовин зернових злакових, як і інших складових компонентів, обумовлюються багатьма факторами, серед яких найбільш істотні суттєві видові та сортові відмінності, кліматичні умови та зональні особливості. Якщо коливання у вмісті мінеральних речовин в рослинах різних видів, навіть у середині одного сімейства, в 2-3 рази перевищують мінімальне значення, це слід вважати звичайним явищем. У зв’язку з цим, будь-які табличні дані про хімічний склад кормів потрібно вважати лише орієнтовними, що вимагають уточнення стосовно конкретних умов. Тому рекомендуємо у кожному конкретному випадку, організовуючи годівлю тварин, особливо такого чутливого до складу та поживності раціонів виду, як свині, користуватися даними, одержаними у власних або максимально подібних дослідженнях.
8
ЧИННИКИ, ЯКІ ЗУМОВЛЮЮТТЬ ПЕРЕТРАВНІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ ПОЖИВНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ
За хімічним складом кормів можна визначити лише валовий вміст поживних речовин. Надходячи з кормом до травного каналу переважно у формі складних органічних сполук, вони не можуть безпосередньо всмоктуватись у кров і використовуватися тваринами на певні потреби. Завдяки механічній, хімічній і біологічній дії складні органічні речовини розщеплюються у травному каналі тварин на прості сполуки, які і надходять у кровоносну та лімфатичну системи організму.
Перетравність – це властивість складних органічних речовин корму (раціону) перетворюватись на прості сполуки в шлунково-кишковому каналі тварин. Визначають перетравність органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини і безазотистих екстрактивних речовин (БЕР). Неперетравлена частина поживних речовин з рештками травних соків та епітелію виводиться з організму у вигляді калу. Вміст перетравних речовин у кормі визначають за різницею між кількістю речовин, спожитих з кормом, і виділених з калом. Оскільки перетравність є узагальненою характеристикою поживності корму, який може згодовуватись у різній кількості, то її виражають не в абсолютних, а у відносних величинах.
На перетравність кормів впливає багато факторів, серед яких найбільше значення мають вік тварини, об’єм раціону, його склад, підготовка кормів до згодовування, режим і техніка годівлі. Важливу роль відіграють хімічний склад кормів і доступність мінеральних елементів.
Порушення оптимальних меж коливання співвідношень між окремими групами сполук, зумовлені однобічним надлишком чи нестачею однієї або кількох з них у раціонах, негативно впливає на перетравність органічної речовини. Так, надлишок клітковини спричиняє зниження перетравності інших поживних речовин. Інтенсивне утворення жирних кислот зумовлює підвищення кислотності кормової маси, посилення перистальтики кишок та скорочення терміну перебування маси в травному каналі. Наслідком цих явищ є "депресія" травлення.
9
Отже, наявність органічних, мінеральних та біологічно активних речовин у кормах, які згодовують тваринам, ще не є свідченням того, що вони повністю будуть використані організмом в процесі життєдіяльності. Доцільно користуватися показниками перетравності хоча б органічної частини раціону, оскільки від цього напряму залежить ефективність годівлі свиней, у яких в процесі еволюції сформувався кишковий тип травлення і розщеплення складних органічних сполук залежить від діяльності ферментативної системи організму.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЗЕРНОВИХ ЗЛАКОВИХ КОРМІВ
Натура зерна заслуговує особливої уваги при оцінці якості зерна із-за простоти аналізу і можливості його цифрового вираження. Під натурою розуміють масу одного літра зерна в грамах. Натуру визначають на літровій або 0,25-літровій пурці з падаючим вантажем згідно ГОСТ 10840-64 «Зерно. Методи визначення натури».
Провівши визначення натури зерна досліджуваних кормів (табл. 2), слід відмітити вплив натури зерна на його загальну поживність, концентрацію поживних речовин в 1 кг корму, а, отже, і на енергетичну поживність корму взагалі.
Таблиця 2 Технологічна характеристика злакових концентрованих кормів
Вид та сорт корму |
Натура зерна, г |
Маса 1000 зернин, г |
Ячмінь СН-28 |
644,5 |
50,8 |
Ячмінь Скарлет |
609,4 |
44,0 |
Ячмінь Бадьорий |
610,5 |
42,4 |
Тритикале Укро |
718,6 |
37,3 |
Пшениця Галон |
734,5 |
34,2 |
Пшениця Веста |
720,0 |
41,7 |
Жито Синтетик 38 |
602,2 |
41,2 |
Житниця Розовская 7 |
739,5 |
37,6 |
Кукурудза Гран 5 |
561,5 |
264,0 |
Зерно ячменю сорту СН-28 має найвищу натуру і за вмістом обмінної енергії (табл. 3) переважає інші сорти на 4-6%. У пшениці сорту Галон натура
10