Зміст

Вступ

1. Нормативна і законодавча база з охорони праці.

1. Закон України про охорону праці (ст. 1, 13, 14, 9, 19, 44, 9)

2. Закон України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 37, 38)

3. Розслідування і фіксування нещасних випадків у випадку травматизму робітника

2. Виробнича санітарія і гігієна праці

1. Шкідливі і небезпечні виробничі фактори. Фактори виробничого процесу

2. Електробезпека. Основні фактори визначаючі ступінь взаємодії електричного струму на людину.

3. Пожежна безпека. Визначення факторів:

Список використаної літератури

Вступ

У минулому столітті від нещасних випадків на виробництві людство втратило 300 млн. людей, а від усіх війн загинуло близько 100 млн. людей, тобто в результаті нещасних випадків на виробн ицтві загинуло у тричі більше людей, ніж у результаті усіх війн за цей же період. За даними Міжнародної організації праці, щорічно у світі фіксується близько 125 млн. нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн. – з тяжкими та 220 тис.– зі смертельними наслідками.

Проведений аналіз стану виробничого травматизму та профзахворювання в Україні за 2010 рік показав, що незважаючи на заходи, які вживаються роботодавцями щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, робочими органами виконавчої дирекції Фонду, центральними та місцевими органами виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд за станом охорони праці в різних галузях економіки, рівень виробничого травматизму та професійних захворювань залиша ється ще досить високим.

У робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на Україні за 2010 рік зареєстровано 13109 потерпілих від нещасних випадків на виробництві, в тому числі 645 зі смертельними наслідками. Стан виробничого травматизму в України за 2010 рік представлений в таблиці

Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Донецькій (36,2%), Луганській (14,2%) і Дніпропетровській (7,6%) областях.

Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 58% від загальної кількості по Україні.

Таблиця.Стан виробничого травматизму на будівництві України

Один з найбільш травмонебезпечних видів робіт відносяться -будівництво будівель – 2,2% (275 травмованих осіб, в т.ч.– 42 смертельно.

Один із нещасних випадків в галузі будівництва стався у Харківському аеропорті 9-го квітня цього року. Із -за сильного пориву вітру був втрачений контроль над управлінням стрілою підіймального крану. Вона зачепила трос монтажної лебідки, в якій знаходилися монтажники. Обидва будівельники загинули в результаті падіння лебідки з 6-ти метрової висоти. У Гірпромнадзорі говорять, що монтажники під час будівельних робіт в старому терміналі аеропорту працювали без страховки: загинули із-за особистої необережності. Щов черговий раз підтверджує сумну статистику Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві -найвищий рівень виробничого травматизму в нашій країні фіксується серед працівників у віці від 40 до 50 років, не дивлячись на їх професійний досвід, знання норм і правил охорони праці.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні -78% (9550 нещасних випадків). Через технічні причини сталося -14% (1713) нещасних випадків, психофізіологічні – 8% (979) нещасних випадків.

Найпоширеніші організаційні причини:

-невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 44% від загальної кількості по Україні (або 5385 випадків);

-порушення технологічного процесу- 4% (512);

Найпоширеніші технічні причини:

-незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, засобів виробництва, транспортних засобів. З цих причин трапилось 7% нещасних випадків на виробництві від загальної кількості нещасних випадків по Україні (902 травмовані особи, в тому числі 332 особи -при підземному видобуванні кам'яного вугілля).

Найпоширеніші психофізіологічні причини:

-травмування в наслідок протиправних дій інших осіб. З цих причин трапилось 3% нещасних випадків на виробництві від загальної кількості нещасних випадків по Україні (314 травмованих осіб, в тому числі 44 особи –у лікарняних закладах).

До основних подій, які призвели до нещасних випадків, відносяться:

-падіння потерпілого–близько 31% травмованих осіб від загальної кількості травмованих по Україні (3825 осіб);

-падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту-22% (2729 осіб);

-дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються -17% (2093 осіб).

Якщо протягом останніх п'яти років в Україні намітилась тенденція до зниження виробничого травматизму, то ситуація з професійними захворюваннями залишається нестабільною, а їх рівень високим. Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (28,8%), Луганській (26,6%), Дніпропетровській (19,7%) і Львівській (10,5%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 85,6% від загальної їх кількості по Україні. Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості свідчить, щонайвищий рівень профзахворюваності спостерігається у вугільній, металургійній, та машинобудівній галузях.

Таким чином, домінуючими причинами формування несприятливих умов праці у цих галузях економіки залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів та їх несправність, неефективність та невикористання працюючими засобів захисту, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку.

I.Нормативна і законодавча база по охороні праці.

1. Закон України «Про охорону праці»

Стаття 1. Визначення понять і термінів

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Стаття 13. Управління охороною праці та обов'язки роботодавця

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стаття 19. Фінансування охорони праці. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Стаття 37. Перерахування розміру страхових виплат

1. Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі:

1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;

2) зміни складу сім’ї померлого.

2. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Стаття 38. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим

1. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

2. Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.

3. Розслідування та облік нещасних випадків в випадку травматизму робітника.

1.3. Розслідування і фіксування нещасних випадків у випадку травматизму робітника

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011р. N 1232 Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку,обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов'язаний:

терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку),зобов'язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2:

Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженійнайманими працівниками особі з питань охорони праці);

керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;

закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.

Голова комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.

Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов'язані з проведенням розслідування. Комісія складає акти за формою Н-5 і Н-1

Форма Н-5

ЗАТВЕРДЖУЮ

_________________________________________ (посада роботодавця або керівника органу,

_________________________________________ який утворив комісію з розслідування

_________________________________________ (спеціального розслідування)

_________________________________________ нещасного випадку (аварії)

__________ ____________________________ (підпис) (ініціали та прізвище)

___ ____________ 20__ р.

М.П.

АКТ проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)

___ ___________ 20__ р. о ___ год. ____ хв.

на _______________________________________________________________ (найменування підприємства, код згідно з ЄДРПОУ,

__________________________________________________________________ найменування органу, до сфери управління якого належить підприємство)

_______________________ _________________________________ (дата складення акта) (місце складення акта)

Комісія, утворена наказом від ___ ____________ 20__ р. N _________

__________________________________________________________________ (найменування органу, який утворив комісію з розслідування

__________________________________________________________________ (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії)

у складі голови ___________________ ____________________________ (прізвище, ім'я (посада, місце роботи) та по батькові)

членів комісії ___________________ ____________________________ (прізвище, ім'я (посада, місце роботи) та по батькові)

та за участю ___________________ ____________________________ (прізвище, ім'я (посада, місце роботи) та по батькові)

провела з ___ ________ 20____ р. по ___ __________ 20____ р.

розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) ____________________________________ (місце нещасного випадку (аварії),

__________________________________________________________________ кількість потерпілих, у тому числі із смертельним наслідком)

Роботу комісії продовжено згідно з наказом від

___ ____________ 20__ р. N _____

у зв'язку з ______________________________________________________ (зазначаються підстави для продовження строку проведення розслідування)

1. Відомості про потерпілого (потерпілих)

__________________________________________________________________ (прізвище, ім'я та по батькові, дата народження,

__________________________________________________________________ домашня адреса, професія (посада), загальний стаж роботи,

__________________________________________________________________ у тому числі на підприємстві, за професією;

__________________________________________________________________ дата проходження навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони

__________________________________________________________________ праці, попереднього та періодичного медичного огляду, професійного добору;

__________________________________________________________________ наслідки нещасного випадку, діагноз, який встановив

__________________________________________________________________ лікувально-профілактичний заклад)

__________________________________________________________________ (відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні

__________________________________________________________________ потерпілого, у разі нещасного випадку із смертельним наслідком -

__________________________________________________________________ прізвище, ім'я та по батькові, рік народження,

________________________________________________________________ ступінь родинного зв'язку, рід занять)

2. Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)

__________________________________________________________________ (стисла характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця,

__________________________________________________________________ де стався нещасний випадок (сталася аварія), із зазначенням

__________________________________________________________________ відомостей про затверджений та фактичний режим роботи

__________________________________________________________________ підприємства, об'єкта (устаткування) до настання нещасного

__________________________________________________________________ випадку (аварії) (стан об'єкта (дільниці),

__________________________________________________________________ устаткування (конструкцій) і матеріалів

__________________________________________________________________ перед нещасним випадком (аварією);

__________________________________________________________________ висновок про їх відповідність нормативним вимогам)

__________________________________________________________________ (відомості про аналогічні нещасні випадки (аварії),

__________________________________________________________________ що сталися на підприємстві)

__________________________________________________________________ (опис організації роботи з охорони праці на підприємстві

__________________________________________________________________ та її недоліків (зазначаються тільки у разі групового

__________________________________________________________________ нещасного випадку та нещасного випадку із смертельним наслідком)

3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)

__________________________________________________________________ (опис подій, що сталися, робіт, що проводилися до настання

__________________________________________________________________ нещасного випадку (аварії), їх процесу з початку зміни

__________________________________________________________________ із зазначенням керівника робіт, його вказівок,

__________________________________________________________________ дій потерпілого (потерпілих) та інших осіб, причетних до настання

__________________________________________________________________ нещасного випадку (аварії) (послідовний виклад подій

__________________________________________________________________ із зазначенням небезпечних та шкідливих виробничих факторів,

__________________________________________________________________ які впливали на потерпілого (потерпілих), перелік машин,

__________________________________________________________________ інструментів, устаткування, експлуатація яких призвела

__________________________________________________________________ до нещасного випадку, небезпечних умов і дій потерпілого

__________________________________________________________________ (потерпілих) або інших осіб, характеру аварії)

__________________________________________________________________ (перелік заходів, вжитих для ліквідації наслідків

__________________________________________________________________ нещасного випадку (аварії), надзвичайної ситуації або плану

__________________________________________________________________ локалізації аварійних ситуацій, висновки експертизи

__________________________________________________________________ (якщо проводилась), (відомості про осіб, що є свідками

__________________________________________________________________ нещасного випадку, із зазначення їх прізвищ, імен та по батькові,

__________________________________________________________________ постійного місця проживання)

4. Причини настання нещасного випадку (аварії)

__________________________________________________________________ (основні технічні, організаційні та психофізіологічні причини

__________________________________________________________________ настання нещасного випадку (аварії), включаючи перевищення

__________________________________________________________________ гранично допустимого рівня небезпечних і шкідливих

__________________________________________________________________ виробничих факторів, невідповідність засобів колективного,

__________________________________________________________________ індивідуального та медичного захисту встановленим

__________________________________________________________________ вимогам та їх недостатність (якщо це вплинуло на подію)

__________________________________________________________________ (узагальнені результати проведеної органами державного

__________________________________________________________________ нагляду за охороною праці та іншими органами перевірки стану

__________________________________________________________________ охорони праці на підприємстві, які безпосередньо стосуються

__________________________________________________________________ нещасного випадку (у разі настання групового нещасного випадку

__________________________________________________________________ та нещасного випадку із смертельним наслідком)

5. Заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку (аварії)

__________________________________________________________________ (заходи щодо усунення безпосередніх причин настання

__________________________________________________________________ нещасного випадку, запобігання подібним нещасним випадкам,

__________________________________________________________________ а також ліквідації наслідків аварії (у разі потреби)

6. Висновок комісії

__________________________________________________________________ (нещасний випадок визнано (не визнано) таким, що пов'язаний

__________________________________________________________________ з виробництвом, із зазначенням відповідного пункту Порядку

__________________________________________________________________ проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків,

__________________________________________________________________ професійних захворювань і аварій на виробництві)

__________________________________________________________________ (складається акт за формою Н-1 (у разі, коли випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом),

__________________________________________________________________ картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння)

__________________________________________________________________ (відомості про осіб, у тому числі потерпілого, працівників іншого

__________________________________________________________________ підприємства або сторонніх осіб, дії або бездіяльність яких

__________________________________________________________________ призвели до настання нещасного випадку (аварії),

__________________________________________________________________ перелік порушень вимог законодавства про охорону праці, посадових

__________________________________________________________________ інструкцій тощо (із зазначенням статей, розділів, пунктів)

__________________________________________________________________ (пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, дії або

__________________________________________________________________ бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку (аварії)

__________________________________________________________________ (дані про зустріч членів комісії з потерпілими або членами

__________________________________________________________________ їх сімей чи уповноваженими особами, які представляють їх інтереси,

__________________________________________________________________ з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем,

__________________________________________________________________ які виникли внаслідок нещасного випадку, пропозиції щодо їх

__________________________________________________________________ розв'язання відповідними органами, роз'яснення потерпілим

__________________________________________________________________ або членам їх сімей чи уповноваженим особам, які представляють

__________________________________________________________________ їх інтереси, прав у зв'язку з настанням нещасного випадку)

7. Перелік матеріалів, що додаються

Голова комісії ______________ ____________________________ (підпис) (ініціали та прізвище)

Члени комісії ______________ ____________________________ (підпис) (ініціали та прізвище)

______________ (підпис) (ініціали та прізвище)

Розслідування та облік виробничого травматизму.

Для обґрунтованої розробки заходів щодо профілактики виробничого травматизму важливим є своєчасне і правильне виявлення його причини. Порядок розслідування та оформлення виробничого травматизму залежить від його класифікації. У кожному випадку діє офіційно затверджене Положення.

Класифікація виробничого травматизму ДСТУ 2293-00ССБП дає визначення поняттю "виробничий травматизм" і пов'язаних з ним термінів і поннять.

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм. Виробнича травма - травма, отримана працівником на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці.

До травматизму на виробництві відносяться: • нещасні випадки; • професійні захворювання; • професійні отруєння.

Нещасний випадок на виробництві - це обмежений в часі або раптовий вплив на працівника небезпечного фактора виробничого середовища або середовища проживання, який відбувся в процесі виконання ним трудової ових обов'язків або завдань керівника робіт і внаслідок якої заподіяна шкода його здоров'ю або настала смерть.

В результаті нещасного випадку виникають травми Травма (в перекладі з грецької - рана) - пошкодження тканин і органів людини з порушеннями їх цілісності і функцій, викликане дією факторів зовнішнього ього середу.

Залежно від характеру ушкоджень травми класифікуються (підрозділяються) на:

• механічні (удари, переломи, порізи тощо);

• термічні (опіки, обмороження, сонячні удари);

• хімічні (гострі отруєння, опіки кислотами, лугами);

• електричні (електричні удари, електричні травми);

• променеві (опіки, пошкодження тканин, кровотворних органів);

• нервово-психічні (переляк, шок);

• комбіновані

До професійних захворювань належать ті, які виникають в результаті професійної діяльності захворілих і обумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших фактор рів, пов'язані з роботою (перелік профзахворювань затверджується Кабінетом Міністрів України.

Виробничі (професійні) отруєння так само, як і професійні захворювання, відбуваються під впливом шкідливих, в першу чергу, хімічних виробничих факторів. Професійні отруєння є частиною професійних захворюваннь, які бувають хронічними (при тривалому впливі невеликих кількостей шкідливих речовин) і гострими. До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після однократного (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання обумовлені дією хімічних речовин, іонізуючих та неіонізуючих випромінюваннь, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання, тощо.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії. Гострі отруєння відносять до нещасних випадків. За тяжкістю наслідків нещасних випадків діляться на наступні групи:

• дрібний травматизм (без втрати працездатності, який становить 70-80% всіх нещасних випадків);

• легкі випадки (втрата працездатності до трьох днів, тобто з тимчасовою втратою працездатності);

• тривалі (втрата працездатності від 4 днів до 4 місяців);

• нещасні випадки з тяжкими наслідками (повна або часткова втрата працездатності, тобто повна або часткова інвалідність);

• групові (сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень);

• смертельні.

За типами відповідальності нещасні випадки бувають:

• з вини роботодавця;

• з вини потерпілого;

• з вини іншого підприємства або працівника іншого підприємства;

• з вини сторонньої особи;

• в результаті стихійних лих (страхові, виплата допомоги потерпілому з першого дня непрацездатності);

• змішані

Залежно від типу відповідальності визначається сума виплат (сума відшкодування збитків).

За місцем і часу події (за зв'язком з виконанням трудових обов'язків) нещасні випадки можна розділити на дві групи: нещасні випадки невиробничого і виробничого характеру Нещасні випадки виробничого характеру по зв'язком з виробничою діяльністю бувають: пов'язані з виробництвом і пов'язані з виробництвом Порядок їх розслідування та оформлення , призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ездатності, відшкодування збитків є разлічниммі.

Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру та їх характеристика наведені в Положенні \ "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру \" (Постанова кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року.

До нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом (страхових), належать випадки, що сталися з працівниками при:

• виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженні;

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення та виконання заходів особистої гігієни;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою) за наявності розпорядження роботодавця;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

• здійснення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий працівник, але не входить в обов'язки цього працівника;

• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах;

• надання підприємством шефської допомоги;

• проходження працівника до (між) об'єктів (ами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

• проходження до місця відрядження і назад відповідно до завдання про відрядження;

• якщо зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку з ним під час виконання трудових (посадових) обов'язків (після оголошення його померлим у судовому порядку);

• заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства при виконанні або у зв'язку з виконанням працівником трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

• раптове погіршення стану здоров'я працівника, що внаслідок впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством м, а робота, яка виконувалася, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я худий.

Потерпілий має право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% заробітку з першого дня непрацездатності, відшкодування шкоди, заподіяної застрахованій пошкодженням його здор ня, у разі інвалідності потерпілий має право на компенсацію втраченого заробітку відповідно до статті 21, 28 Закону України \ "Про обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та і захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Ознаки нещасних випадків, що сталися на підприємстві, але не пов'язані з виробництвом (нестрахові) Не вважаються пов'язаними з виробництвом ті нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• при проходженні на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

• за місцем проживання, на території польових і вахтових селищ;

• при використанні працівником в профілі цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок неспе правності цього обладнання;

• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії при наявності медичного висновку за умови, що це не викликано застосуванням цих речовин у вироб обнічіх процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання або транспортування, або якщо потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи;

• під час скоєння ними злочинів або інших порушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

• у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів;

• заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства працівника під час з'ясування постраждалим особистих відносин, якщо з приводу цих дій є висновок компетентних органів.

У цьому випадку (якщо нещасний випадок є невиробничим) допомога по тимчасовій непрацездатності та призначення пенсій здійснюється на загальних підставах, з урахуванням стану безперервної роботи; відшкодування лення шкоди потерпілому не проводиться.

Серед нещасних випадків, не пов'язані з виробництвом, слід виділити ті, які хоча й відбулися поза виробництва, але пов'язані з роботою в такому випадку потерпілий має право отримувати допомогу, а у в разі інвалідності внаслідок травми йому призначається пенсія підвищеного розміру; відшкодування шкоди потерпілим не проводітсяя.

Розслідування та облік нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом відповідно до статті 22 Закону України \ "Про охорону праці \" роботодавець (власник) організувати розслідування і провести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на проізводствеі.

З 1 жовтня 2004 розслідування здійснюється згідно НПА 000-602-04 Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Постанова Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року, далі - Порядок).

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового або професійного навчання в навчальному за акладі, визначається Міністерством освіти і науки України (Постанова № 429 від 30 жовтня 1993.

II.Виробнича санітарія і гігієна праці.

2.1. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори.

Шкідливий виробничий фактор– небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничо зумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Захворювання - це порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Виробничо зумовлене захворювання - захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівни-ків, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Професійне захворювання (профзахворювання) - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, по-в'язаних з роботою.

Небезпечний виробничий фактор - небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Виробнича травма - пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.

Шкідливими виробничими факторами є:

1. Фізичні фактори:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотно-го діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. ла-зерне та ультрафіолетове);

- іонізуючі випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

- освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недос-татня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості).

2. Хімічні фактори:

- речовини хімічного походження;

- деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

3. Біологічні фактори:

- мікроорганізми-продуценти;

- живі клітини і спори, що містяться в препаратах;

- патогенні мікроорганізми.

4. Фактори трудового процесу:

- важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає пе-реважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотип-них робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступе-нем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

- напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтеле-ктуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Небезпечний виробничий фактор. Це фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті. Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окрем шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.Вплив температури. Установлено, що токсичність отруї у визначеному температурному діапазоні є найменшою, підсилюючись як при підвищенні, так і при зниженні температури повітря. Головною причиною цього явища є зміна функціонального стану організму: порушення терморегуляції, утрата води при посиленому потовиділенні, зміна обміну речовин і прискорення біохімічних процесів. Прискорення подиху і посилення кровообігу приводять до збільшення надходження отрути в організм через органи подиху. Розширення судин шкіри і слизистих підвищує швидкість усмоктування шкідливих речовин через шкіру і дихальні шляхи. Посилення токсичної дії при підвищених температурах повітря відзначено для летучих отрут: парів бензину, ртуті, окислів азоту й ін. Низькі температури підвищують токсичність бензолу, сірковуглецю.

Підвищена вологість повітря. Збільшує небезпеку отруєнь, особливо дратівними газами. Причиною цього є посилення процесів розчинення отрут з утворенням слабких розчинів кислот і лугів, що значно підсилює їхню дратів-ну дію і підвищує затримку отруї на поверхні слизуватих оболонок.

Зміна барометричного тиску. Впливає на токсичний ефект. При підвищеному тиску посилення токсичного ефекту відбувається внаслідок двох причин:

По - перше, найбільшого надходження отруї через ріст парціального тиску газів і парів в атмосферному повітрі і прискореному переході їх у кров.

По - друге, за рахунок зміни функцій подиху, кровообігу, ЦНС і аналізаторів.Зниження барометричного тиску підсилює вплив таких отрут, як бензол, алкоголь, окисли азоту, але послабляє токсичну дію озону.

Пилогазові композиції. Частіше зустрічаються в безлічі сполучень несприятливих факторів у навколишнім середовищі. Гази осаджуються на поверхні часток пилу й утримуються усередині їхніх скупчень. Токсичність аерозолем часто залежить від газів, що містяться в них. Якщо аерозоль проникає в дихальні шляхи глибше, ніж інший компонент суміші, то відзначається посилення токсичності.

Сумісну дію несприятливих факторів фізичної і хімічної природи. При високих рівнях впливу спостерігаються такі ефекти, як потенціювання (посилення дії), антагонізм (ослаблення дії) і незалежний ефект. При низьких рівнях впливу частіше спостерігається адитивний (підсумковий) ефект. Відоме посилення ефекту токсичної дії свинцю і ртуті, бензолу і вібрації, карбофосу й ультрафіолетового випромінювання, шуму і марганцевоутримуючих аерозолів.

Шум і вібрація. Завжди підсилюють токсичний ефект промислових отрут. Причиною цього є зміна функціонального стану центральної нервової і серцевосудинної систем. Шум підсилює токсичність оксиду вуглецю (чадного газу), крекінггазу. Вібрація, змінюючи реактивність організму, підвищує його чутливість до інших факторів, наприклад, до кобальту, кремнієвим аерозолям, діхлоретану, чадному газу.

Ультрафіолетове випромінювання (УФВ). Впливає на взаємодію газів в атмосферному повітрі і сприяє утворенню смогу. При УФВ можлива сенсибілізація організму до дії деяких шкідливих речовин, наприклад, відзначається розвиток фотодерматиту (захворювання шкіри) при забрудненні шкіри пековим пилом. Разом з тим, УФВ може знижувати чутливість організму до окремих отрут, підсилюючи окисні процеси в організмі і сприяючи більш швидкому його знешкодженню. Так, наприклад, токсичність оксиду вуглецю при УФВ знижується.

Комбінований вплив іонізуючого випромінювання і хімічного фактора на навколишнє середовище. Особливо злободенні два аспекти цієї проблеми:

Перший аспект – зменшити дію проникаючої радіації, що руйнує, за допомогою шкідливої речовини, використовуючи явище антагонізму. Наприклад, установлено, що гострий вплив отрут, що викликає в організмі гіпоксію (зниження кисню в тканинах) і одночасна і послідовна дія іонізуючої радіації супроводжується ослабленням ваги радіаційної поразки, тобто сприяє більшої радіаційної стійкості організму. Такі речовини називають радіопротекторами. Цей ефект замічений при дії оксиду вуглецю, аніліну, ціанідів. Захисна дія гіпоксії і деяких речовин найбільш виражена при впливі гама, рентгенівського і нейтронного випромінювання, а також при опроміненні важкими ядрами.

Другий аспект – посилення ефекту дії внаслідок синергізму радіаційного впливу і теплоти, радіації і кисню. До числа радіо сенсибілізуючих засобів відносяться ртуть і її з'єднання, формальдегід. Цей ефект використовується при лікуванні деяких видів злоякіс-них пухлин. Важка фізична праця супроводжується підвищеною вентиляцією легень і посиленням швидкості кровоточу, що приводить до збільшення кількості отрути, що поступили в організм. Крім того, інтенсивне фізичне навантаження може приводити до виснаження механізмів адаптації з наступним розвитком захворювань.