Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zadoya.doc
Скачиваний:
76
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
834.56 Кб
Скачать

8.3. Економічні наслідки монополізму

Логічним завершенням дослідження монопольного ринку по­винна стати оцінка впливу монополізму на економічні процеси взагалі. Найсуттєвішими серед економічних наслідків чистої мо­нополії є такі:

1. Монополіст вважає за доцільне продавати менший об­сяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би кон­курентний виробник (рис. 8.4). Тому, з одного боку, суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний об­сяг виробництва не співпадає з мінімальним рівнем середніх вит­рат. Перерозподіл ресурсів на користь монополізованої галузі змен­шив би середні витрати, що свідчило б про підвищення ефектив­ності розподілу ресурсів. З іншого боку, споживачі змушені сплачувати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлюються вищі, ніж середні витрати на вироб­ництво. Цей «податок» складає економічний прибуток монополі­ста. Оскільки вступ у галузь нових виробників заблоковано, то механізм ліквідації економічного прибутку у довготерміновому періоді, властивий конкурентному ринку, тут не діє.

2. Середні витрати монополіста, як правило, не співпада­ють з середніми витратами конкуруючої фірми. До цього часу про можливості такого неспівпадіння мова не йшла. Насправді ж, середні витрати монополіста ( АТСм ) можуть бути як нижчими, так і вищими, ніж у конкурентної фірми (АТСк).

Оскільки монополіст - це, як правило, велике підприємство, розмірі середніх витрат може позначитися ефект масштабу >-6). Інколи нижчі середні витрати навіть з урахуванням економічного прибутку, що його закладає у ціну монополіст, можуть трансформуватися у нижчі ринкові ціни на продукцію монополіста порівняно з цінами конкурентної фірми. Однак така

складається досить рідко.

Усі криві середніх витрат, які ми використовували раніше, грунтуються на припущенні, що виробник використовує залучені ресурси з максимальною ефективністю. Проте по відношенню до чистого монополіста це припущення досить часто стає необгрунтованим.

Справа в тому, що у монополіста фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище отримало назву «Х-неефективність». Воно пояснюється такими причинами:

а) цілі менеджерів монополіста не співпадають з метою мінімізації витрат. Вони можуть реалізувати завдання зростання фірми, не рахуючись з витратами; ухилятися від надмірного ризи­ку, погоджуючись на більші витрати; приймати на роботу некомпетентних друзів та родичів, знижуючи загальну ефективність управління тощо;

б) монополіст, не відчуваючи «подиху в потилицю» конку­рента, стає в'ялим, припиняє пошук нових технологій, які мінімізу­ють витрати;

в) монополія змушена нести додаткові витрати по збережен­ню свого монопольного положення. Це можуть бути як офіційні (легальні) платежі за придбання-патентів, ліцензій, так і неофіційні: (нелегальні) витрати на підкуп посадових осіб, тиск на постачаль­ників ресурсів тощо.

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дозволяють їй виді­ляти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Це, як правило, не під силу дрібним виробникам на конкурентному ринку. Більшість сучасних відкриттів,! дійсно, зроблено за участю монополій. Однак, з іншого боку, у чистого монополіста немає стимулів до постійного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Тому інколи він може дозволити собі вести неефективне виробництво.

4. Чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію. Вона має місце тоді, коли певний продукт реалі­зується більше ніж за однією ціною, і ці відмінності не пов'язані з

цінностями у витратах. Продавець-монополіст може застосовувати цінову дискримінацію за умови, що він має можливість виділити різні групи покупців, та якщо первинний покупець не може перепродувати товар чи послугу. Прикладів такої дискримінації досить багато, особливо коли мова йде про природну монополію. Так, електропостачання населення та підприємств в Україні ведеться за різними тарифами, заниження тарифів на пасажирські перевезення перекриваються Укрзалізницею за рахунок підвищених тарифів на перевезення вантажів тощо.

Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки. Проте незаперечним є його негативний вплив на конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому найважливішою функ­цією держави в сучасних умовах вважається обмеження монопо­лізму, підтримка конкурентного середовища.