Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учебник СтатистикаMicrosoft Office Word.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
3.71 Mб
Скачать

ЗМІСТ

Частина І. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ 3

1. Предмет і метод статистики 3

1.1. Предмет статистики 3

1.2. Основні категорії статистики 5

1.3. Статистична методологія 8

2. Статистичне спостереження 11

2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення 11

2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження 15

2.3. Організаційні питання статистичного спостереження 19

2.4. Форми, види та способи спостереження 24

3. Зведення та групування статистичних даних 29

3.1. Суть статистичного зведення 29

3.2. Класифікації та групування 31

3.3. Принципи формування груп 35

3.4. Статистичні таблиці 38

4. Статистичні показники 41

4.1. Суть і види статистичних показників 41

4.2. Абсолютні величини 43

4.3. Відносні величини 44

4.4. Середні величини 47

4.5. Система статистичних показників 55

5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу 60

5.1. Закономірність розподілу 60

5.2. Характеристики центра розподілу 62

5.3. Характеристики варіації 65

5.4. Характеристики форми розподілу 69

5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій 74

6. Вибірковий метод. Статистична перевірка гіпотез 81

6.1. Суть вибіркового спостереження 81

6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки 83

6.3. Різновиди вибірок 88

6.4. Визначення обсягу вибірки 92

6.5. Статистична перевірка гіпотез 95

7. Методи аналізу взаємозв’язків 100

7.1. Види взаємозв’язків 100

7.2. Регресійний аналіз 103

7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку 107

7.4. Рангова кореляція 113

7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак 115

8. Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку 121

8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду 121

8.2. Характеристики інтенсивності динаміки 123

8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку 126

8.4. Характеристика основної тенденції розвитку 128

8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки 133

9. Індекси 139

9.1. Суть і функції індексів 139

9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів 141

9.3. Агрегатна форма індексів 143

9.4. Середньозважені індекси 146

9.5. Взаємозв’язки індексів 148

9.6. Індекси середніх величин 152

9.7. Територіальні індекси 156

Частина ІІ. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СТАТИСТИКА 160

10. Методологічні основи економічної та соціальної статистики 160

10.1. Система показників економічної та соціальної статистики 160

10.2. Класифікації та групування в економічній і соціальній статистиці 164

10.3. Система національних рахунків 173

11. Статистика національного багатства 193

11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства 193

11.2. Статистика природних ресурсів 196

11.3. Статистика національного майна 205

12. Статистика населення 210

12.1. Методологічні особливості статистики населення 210

12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення 211

12.3. Статистика природного руху та відтворення населення 222

12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники 234

12.5. Перспективні розрахунки населення 236

13. Статистика трудових ресурсів 241

13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів 241

13.2. Особливості статистичного вивчення ринку праці 244

13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили 252

14. Статистика продукції 263

14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції 263

14.2. Макроекономічні показники продукції 267

15. Статистика цін і тарифів 278

15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження 278

15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг 281

15.3. Динаміка споживчих цін 285

15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів 290

15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами 293

16. Статистика ринку 296

16.1. Статистичне вивчення ринку 296

16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів 303

16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва 309

16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі 317

16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг 321

17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності 330

17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності 330

17.2. Статистика зовнішньої торгівлі 331

17.3. Статистика платіжного балансу 332

17.4. Статистика обмінних курсів 339

18. Статистика фінансів 343

18.1. Статистика державного бюджету 343

18.2. Статистика грошового обігу 349

18.3. Статистика інвестиційної діяльності 354

18.4. Статистика кредитної діяльності 474

18.5. Статистика страхової діяльності 382

19. Статистика ефективності 392

19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва 392

19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності 400

19.3. Оцінка ефективності банківської діяльності 402

19.4. Статистика ефективності праці 411

19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів 424

19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності 430

20. Статистика рівня життя населення 434

20.1. Статистика доходів населення 434

20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг 440

20.3. Статистика соціального обслуговування 451

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ 460

Частина І

теорія ститистики

1. Предмет і метод статистики

1.1. Предмет статистики

Слово «статистика» (вiд лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об’єд­нує принципи та методи роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.

Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи державного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньовіччя залишило унікальну пам’ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.

Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком математики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У ХХ ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі та фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.

Отже, об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.

Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Наприклад, саме розмірів досліджуваного явища стосується така інформація: протягом місяця на аукціонах фондової біржі було продано 3000 акцій однієї компанії на суму 97 800 грн. (номінальна ціна акції — 25 грн.). Не менш важливою кількісною характеристикою зазначених явищ є співвідношення їх розмірів. Щодо прикладу з біржею за наведеними даними середня ціна акцій становила 32,6 грн., що перевищувало номінальну ціну в 1,3 раза.

Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об’єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.

Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності.

Явища суспільного життя динамічні, вони безперервно змінюються й розвиваються, що неодмінно позначається на їх розмірах, співвідношеннях і пропорціях. Значення розглядуваних кількісних характеристик залежать від конкретних умов простору і часу.

Інша особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу.

Для масового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотні властивості яких однакові або схожі між собою. Так, акціонерів певної фірми об’єднує спільна власність, менеджерів — управлінські функції, а робітників — відповідні виробничі завдання. Наявність будь-яких властивостей у окремого, поодинокого елемента — випадковість. Проте тільки-но численні елементи об’єднуються в одне ціле, сукупна дія випадковостей дає результат, практично незалежний від випадку. Загальновідомо, що ринок цінних паперів пов’язаний з ризиком. Схильніcть до ризику серед населення як потенційного інвестора різна. Одні готові ризикувати, інші не уявляють ризику без гарантій або уникають його за будь-яких умов. Загалом же, схильність до ризику серед молоді значно вища, ніж з-поміж людей літніх, а надто похилого віку. Ризикований інвестор — молодий.

Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що їх стосуються, статистика мовою чисел характеризує ступінь розвитку таких явищ, напрям і швидкість їх змін, щільність взаємозв’язків і взаємозалежностей. Усе це дає підстави стверджувати, що статистика — могутній засіб пізнання складного суспільного життя.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.

2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якіcнy природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні роз- рахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.