методичка БЖД заочники исходные данные 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

КАФЕДРА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Дніпропетровськ, 2013

Методичні вказівки до самостійної роботи з вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів всіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укладачі: Пушнін Л.П., Капленко Г.Г., Шаранова Ю.Г. – Дніпропетровськ: ДВНЗ ПДАБА, 2013. – 40 с.

Методичні вказівки містять загальні рекомендації щодо вивчення основних положень програми дисципліни «Безпека життєдіяльності», послідовність опрацювання учбових питань та контрольні запитання для самостійної перевірки.

Для закріплення теоретичних знань передбачені варіанти контрольних завдань, надано зміст та рекомендації з розв’язку практичних задач, а також викладені вимоги до оформлення контрольної роботи.

Укладачі:

Пушнін Л.П., доцент каф. БЖД ПДАБА

Затверджено на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності Протокол № від. 2013 р.

Зав. каф. БЖД Бєліков А.С.

Затверджено на засіданні методичної ради ДВНЗ ПДАБА Протокол № від р.

ЗМІСТ
1. Місце та значення навчальної дисципліни	4
2. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни	6
3. Програма курсу	7
4. Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи	18
4.1. Загальні положення	18
4.2. Зміст та послідовність розв’язку задач	19
4.2.1. Задача А.	21
4.2.2. Задача Б.	22
4.2.3. Задача В1.	23
4.2.4. Задача В2.	24
4.2.5. ЗадачаГ.	25
4.2.6. Задача Д.	26
4.2.6.1. Загальні положення	26
4.2.6.2 Послідовність розв’язання задачі Д	26
4.2.6.3. Оцінка параметрів та порядок визначення

1. МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» складені відповідно до робочої програми дисципліни, розробленої на основі навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів, затвердженої заступником Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Жебровським Б.М. 31.03.2011.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного напрямку, що узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує теоретичний апарат, необхідний для вивчення надалі охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільного захисту та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Безпека життєдіяльності – це область науково-пртичної

фахівця, уміння і навички щодо їхнього запобігання і ліквідації, захист людей і навколишнього середовища.

Задачі дисципліни «Безпека життєдіяльності» - навчити студентів:

-ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;

-визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

-прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів – на безпеку системи «людина – навколишнє середовище»;

-використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях, тощо;

-розробляти заходи та застосовувати засоби від небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

-запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення примати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

-використовувати у своїй практичній діяльності громадськополітичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

-планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі «Людина – навколишнє середовище».

У результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» фахівець повинний знати:

-основні положення Концепції національної безпеки України, що стосуються безпеки життя та здоров’я особи;

-об’єкти та мету безпеки життєдіяльності в системі «людина – навколишнє середовище» різного рівня;

-принципи та засоби захисту населення і його життєзабезпечення в умовах надзвичайних ситуацій;

-основи організації й проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

-основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності;

-систему державних органів з управління та нагляду за безпекою життєдіяльності населення;

Фахівець повинен вміти: практично здійснювати заходи щодо підвищення безпеки і екологічності технічних систем та технологічних процесів; прогнозувати й оцінювати інженерну, хімічну і радіаційну обстановку та здійснювати заходи самозахисту і захисту робочого персоналу і населення від вражаючих факторів у надзвичайних ситуаціях.

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

При роботі з навчальною літературою доцільно вести конспект, що допоможе при виконанні контрольної роботи, при підготовці до лабораторних (практичних) занять і до заліку, а також при виконанні розділу дипломного проекту.

Послідовність вивчення курсу зазначена в даних методичних вказівках. Не рекомендується переходити до вивчення наступної теми, якщо попередня недостатньо засвоєна.

Рекомендована література в тексті вказується у квадратних дужках. Самоконтроль знань за кожною темою курсу здійснюється шляхом відповідей на питання самоперевірки. Відповіді повинні бути повними,

конкретними і, у необхідних випадках, супроводжуватися розрахунками. Протягом навчального року, а для студентів заочної й дистанційної

форм навчання в період заліково-екзаменаційної сесії, в академії читаються оглядові лекції за основними розділами дисципліни та

(практичного) матеріалу дисципліни (відповідно до обсягу програми, наведеної в даних методичних вказівках) у вигляді письмових відповідей на питання тестових завдань з врахуванням результату виконання індивідуального завдання (контрольної роботи), а також результатів опрацювання розділів програми, що не викладаються на лекціях (для денної форми навчання).

3. ПРОГРАМА КУРСУ

Розділ 1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породженні ними фактори

Тема 1. Безпека життєдіяльності як категорія. Оцінка небезпек.

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Об’єкти та мета безпеки життєдіяльності в системах «людина – навколишнє середовище» різного рівня. Визначення поняття безпеки. Безпека абсолютна та відносна. Життєдіяльність – як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Теоретичні основи та практичні функції безпеки життєдіяльності. Система «людина – навколишнє середовище» та її компоненти.

Визначення поняття небезпеки. Номенклатура та таксономія небезпек. Джерела небезпеки та їх класифікація: природні, техногенні,

життєдіяльності людини.

Методичні вказівки

При вивченні теми необхідно усвідомити складові частини і рівні системи «людина – навколишнє середовище», взаємозв'язок і взаємозалежність у цій системі, шляхи досягнення безпеки; теоретичні основи і практичні функції безпеки життєдіяльності; місце та роль сучасного законодавства України щодо забезпечення безпечних умов проживання людини в навколишньому середовищі.

Небезпека – центральне поняття в БЖД. Знання джерел небезпек, характер їхнього прояву і впливу на організм людини та навколишнє середовище, а також своєчасне виявлення та встановлення кількісних, тимчасових та інших характеристик небезпек дозволяє вчасно розробляти і проводити профілактичні й оперативні заходи щодо забезпечення безпеки здоров'я і життя людини, збереження навколишнього середовища.

Забезпечити абсолютну безпеку неможливо, тому сучасний світ перейшов до концепції прийнятного (доступного) ризику. Прийнятний ризик єднає в собі технічні, економічні, соціальні і політичні аспекти та являє собою деякий компроміс між рівнем безпеки і можливостями її досягнення. Оскільки ризик є імовірністю реалізації небезпеки, то для його розрахунку необхідні обґрунтовані дані, а в основі керування ним лежить методика порівняння витрат і одержуваних вигод від зниження ризику.

Для організованого впливу на систему «людина – навколишнє середовище» в Україні створена Система керування БЖД, що у своєму складі має органи керування, нагляду і контролю в області БЖД.

Література: [6] 15-25, 37-50; [11] 14-15, 18-26

Питання для самоперевірки:

1.Що розуміють під безпекою, умови абсолютної та відносної безпеки?

2.Дайте коротку характеристику існуючим системам безпеки.

11.Що розуміють під квантифікацією та ідентифікацією небезпек?

12.Що таке ризик і як він визначається?

13.Яке відношення людини до ризику і від чого воно залежить?

14.Яким може бути ризик за ступенем допустимості, що лежить в основі керування ризиком і шляхи його зменшення?

15.Концепція прийнятного (допустимого) ризику і його залежність від технічного та соціально-економічного стану держави.

Тема 2. Техногенні небезпеки та їхні наслідки

Причини та загальні закономірності виникнення техногенних небезпек та їх вплив на навколишнє середовище. Класифікація НС за походженням, ступенем поширення, розмірами людських втрат і матеріального збитку, а також обсягами технічних та матеріальних ресурсів, необхідних для їхньої ліквідації. Класифікаційні ознаки і карти надзвичайних ситуацій.

Об’єкти підвищеної небезпеки та їхні категорії за характером та ступенем захищеності. Виробничі аварії та катастрофи, пожежі та вибухи, аварії з викидом хімічно-небезпечних та радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Аварії на об’єктах життєзабезпечення. Рівні виробничих аварій.

Загальні характеристики гідротехнічних об’єктів. Гідродинамічні аварії та їх наслідки. Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Пожежна небезпека. Фізико-хімічні основи горіння. Процес поширення горіння: дифузійне, дефлаграційне та вибухове. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні фактори пожежі для людини, інженерних споруд та мереж. Критерії визначення категорії пожежі. Державне законодавство щодо забезпечення пожежної безпеки на ОГ.

Методичні вказівки

Література: [3]40-64; [6] 180-191, 142-147; [7] 4-11; [11] 122-125, 375-376

Питання для самоперевірки:

1.Які загальні закономірності виникнення виробничих аварій?

2.Дайте загальну характеристику виробничої аварії: небезпечні ознаки, фази та стадії розвитку аварійної ситуації.

3.Причини аварій технологічного устаткування та обвалень будинків і споруджень при виробничих аваріях.

4.Які об’єкти відносять до об’єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктів?

5.Рівні виробничих аварій.

6.Етапи розвитку пожежі.

7.Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

8.Небезпечні фактори пожежі

9.Гідродинамічні аварії та їх наслідки

Тема 3. Техногенні аварії з вибухами

Характеристика вибухонебезпечних об’єктів. Вибухові речовини (ВР) і газоповітряні суміші (ГПС). Процес виникнення вибуху КВР (ГПС), та утворення повітряної ударної хвилі. Характеристика зон вибуху, осередку ураження і зон руйнувань та їх залежність від маси продуктів вибуху. Ступень руйнування елементів середовища, ураження людини та об’єктів узагалі. Вплив теплового імпульсу вибуху ГПС на ступень ураження людини і пожежного становища населених пунктів і ОГ.

Методичні вказівки

Вибухи в промисловості є одним із проявів аварійних подій, як правило, на вибухонебезпечних об'єктах, до яких належать підприємства оборонної, нафто-, газодобувної, нафтохімічної, харчової, текстильної, фармацевтичної галузей економіки, склади боєприпасів, пальних рідин, зріджених газів, продуктопроводи різного призначення та ін. Усі ці об'єкти, по-перше, мають досить широке поширення і, по-друге, в їх оберті

Література: [1] 75; [3] 55-59; [7] 12-24.

Питання для самоперевірки

1.Що таке вибух та вибухонебезпечний об’єкт?

2.Як утворюється повітряна ударна хвиля?

3.Що розуміють під осередком ураження, які зони руйнувань розрізняють в осередках ураження та і їхня характеристика?

4.Як визначається надлишковий тиск на фронті повітряної ударної хвилі при вибухах?

5.Як визначити ступінь руйнування елементів об’єкту, ступінь ураження людей та ступінь ураження об'єкта?

6.Складіть варіант ситуаційного плану.

7.Як визначаються параметри зони дії теплового поля?