РОЗДІЛ 13. РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ

Перелік питань для розгляду І засвоєння:

13.1 виробнича програма підприємства і показникиоцінки обсягу продукції.

2. Поняття якості продукції та методи її оцінки.

3. Поняття конкурентоспроможності продукції і методи її оцінки.

4. Поняття доходу та прибутку як основних пока­зників виробничо-господарської діяльності.

5. Особливості здійснення багатофакторного аналізу прибутку.

6. Поняття фінансової діагностики підприємства та оцінка фінансово-економічного стану підприємства.

7. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства в ринковому середовищі.

13.1. Виробнича про­грама підприємст­ва і показники оцін­ки обсягу продукції

Виробнича програма визначає обсяг виготовлення продукції за номенклатурою, асортиментом і якістю в натуральному і вар­тісному відтворенні. Важливими в системі показників виробничої програми є натуральні показники, які характеризують уречевлену сторону виробництва і дають можливість ви­значити безпосередні зв'язки між товарови­робниками і споживачами. Обсяг виробітку кожного виду продукції в натуральному ви­раженні є валовим випуском.

Для розрахунку виробничої програми у вартісному відтворенні необхідно обчис­лити показник валової продукції (ВП), який представляє собою вартість готових ви­робів і напівфабрикатів (виготовлених як з власної сировини, так і з матеріалів замов­ників) (Qi) з урахуванням встановлених на них виробничих цін (Ц). До валової продук­ції включають вартість робіт промислового характеру (Рпх), але вираховують вартість продукції власного виробництва (ВП_Вл), яка йде на промислово-виробничі потреби всередині конкретного підприємства. Вона розраховується за формулою (13.1):

(13.1)

Іншим рівнем оцінки виробничої програми є показник товарної продукції. Товарною вважають продукцію, яка призначена для відпуску споживачам. До неї відноситься:

• готова продукція, включаючи вироби широкого вжитку (виготовлені як з пов­ноцінної сировини, так і з відходів), призначена для постачання споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (ГПшв)',

• продукція підсобних і допоміжних цехів, в тому числі електроенергія, пара і вода, вироблені на конкретному підприємстві і призначені для відпуску споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (Ппи)',

• продукція промислового характеру, виготовлена на замовлення споживача (Пз);

• напівфабрикати, заплановані до відпуску споживачам (НФр);

• продукція учбових майстерень, що реалізується підприємством на сторону (Пу_М);

• тара власного виробництва, якщо у відпускній ціні не врахована її вартість

Товарна продукція обчислюється за формулою (13.2):

(13.2)

До показника реалізованої продукції (РП) включається вартість всіх відванта­жених матеріалів, які були оплачені споживачами.

Обсяг валової продукції підприємства можна розраховувати на основі даних про валовий оборот (ВО) і внутрішньозаводський виробничий оборот (ВНО) як різницю між ними, тобто за формулою (13.3):

ВП = ВО-ВНО. (13.3)

Валовий оборот (ВО) представляє собою сукупну вартість валового випуску всіх видів продукції незалежно від того, використовуються вони в переробці на тому ж підприємстві чи призначені для відпуску споживачам, а також вартість робіт проми­слового характеру і послуг, наданих споживачам і власним цехам. Однак на практиці до складу валового обороту включають тільки ту частину продукції допоміжних цехів і робіт промислового характеру, яка призначена для відпуску на сторону. В цьому разі продукція і послуги допоміжних цехів, призначені для внутрішньозаводського спожи­вання, не повинні включатися до складу внутрішньозаводського обороту.

Під внутрішньозаводським виробничим оборотом (ВНО) розуміють вар­тість продукції і послуг цехів підприємства, споживаних для власних потреб підпри­ємства. До його складу включають:

• вартість переробки на підприємстві напівфабрикатів власного виробництва;

• вартість електроенергії, пари, води, стислого повітря і холоду власного вироб­ництва для технологічних цілей, вентиляції, освітлення і опалення цехів, заводських складів, будівель заводоуправління тощо;

• вартість використовуваних для виробничих потреб інструментів, пристосу­вань, моделей, запасних частин, допоміжних матеріалів власного виготовлення;

• вартість матеріалів власного виробництва, витрачених під час поточних ре­монтів і під час обслуговування обладнання (змащення, чищення тощо);

• вартість тари власного виготовлення, призначеної для упакування продукції підприємства, якщо її вартість включена до оптових цін на цю продукцію.

Взаємозв'язок між валовою продукцією (ВП) і товарною продукцією (ТП) відо­бражається формулою (13.4):

(13.4)

де Нф^КР, НФ^ПР - залишок напівфабрикатів відповідно на кінець і на початок звітного періоду.

Обсяг реалізованої продукції (РП) відрізняється від обсягу товарної продукції на різницю залишків готової продукції на складі на кінець (ЗГП ) і на початок звітного періоду (ЗГП^ПР) у вартісному відтворенні. Його можна обчислити за формулою (13.5):

(13.5)

Як видно з формули (13.5), в розрахунках реалізованої продукції враховується зміна залишків нереалізованої продукції на початок і кінець періоду. Залишок нереа­лізованої продукції на початок періоду складається із залишків готової продукції на складі і в неоформлених відвантаженнях; відвантажених товарів, строк оплати яких не настав, а також відвантажених товарів, не оплачених в строк покупцями. Залишок нереалізованої продукції на кінець періоду складається із залишків готової продукції на складі, в тому числі неоформлених відвантажень; залишків відвантажених товарів, строк оплати яких не настав.