РОЗДІЛ 4. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА

Перелік питань для розгляду і засвоєння:

4.1. Поняття персоналу, його класифікація.

4.2. Характеристика персоналу підприємства за професійно-кваліфікаційною ознакою.

4.3. Особливості встановлення норм і нормативів праці на підприємстві.

4.4. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві.

4.5. Показники руху персоналу на підприємстві.

4.6. Кадрова політика підприємства.

4.7. Створення ефективної системи управління персоналом на підприємстві.

4.1. Поняття персоналу, його класифікація

В економічній науці розрізняють поняття «трудові ресурси» і «персонал підприємства».

Під трудовими ресурсами слід розу­міти частину населення працездатного віку, що має необхідні фізичні можливості, воло­діє знаннями і практичним досвідом для здійснення визначеної роботи в народному господарстві. До трудових ресурсів відносять як фактично зайнятих, так і потенційних пра­цівників.

Персонал підприємства (кадри, трудовий колектив) - це сукупність працівни­ків, що входять до його облікового складу.

Усіх працівників підприємства поділяють на дві групи:

- промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслугову­ванням;

- непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльнос­ті підприємства.

За характером виконуваних функцій промислово-виробничий персонал (далі -ПВП) підрозділяється на шість категорій:

- робітники;

- керівники;

- фахівці;

- службовці;

- молодший обслуговуючий персонал;

- старежі (учні).

Робітники - це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції (наданням послуг), ремонтом, переміщенням вантажів, наглядом за роботою проми­слових агрегатів, налагодженням та обслуговуванням устаткування.

У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чер­гу, поділяються на основних (виробляючих продукцію) і допоміжних (обслуговуючих технологічний процес). Окремо виділяють черговий та ремонтний персонал.

Керівники - особи з високою професійною підготовкою, безпосередньо зайняті управлінням виробничими процесами та підлеглими працівниками. Вони обіймають керівні посади на підприємств і в межах функціональних служб.

Фахівці- інженерно-технічні працівники, що виконують рядові функції управлін­ня, здійснюють технічне, організаційне, економічне керівництво виробничими проце­сами, а також організують діяльність промислово-виробничого персоналу. До цієї ка­тегорії відносяться інженери, економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, но­рмувальники, технологи тощо.

Службовці - працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, виконують адміністративно-господарську, фінансову, статистичну, обліково-бухгал­терську, інші функції обслуговування. До цієї категорії відносять діловодів, секрета­рів, друкарів, табельників, креслярів, копіювальників, архіваріусів, агентів тощо.

До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих об­слуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників. До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців, пожежно-вартову службу.

До категорії стажерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практич­них навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві.

Склад персоналу підприємства представлений на рис. 4.1.

СКЛАД ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Непромисловий персонал (охо­рона, пожежно-вартова служба, персонал пунк­тів харчування, медичний пер­сонал тощо), Чнп	Промислово-виробничий персонал підприємства, ЧПВП
	Адмініст-ративно-управлін-ський пер­сонал (керівни­ки), ЧУПР	Робітники, Чр		Інженер­но-техніч­ні працівни­ки, ЧІТП	Службовці, Чсл
		Основні, Чосн	Допоміж­ні, Чдоп

Рис. 4.1. Характеристика складу персоналу підприємства

Поділ персоналу на категорії може бути іншим, ніж представлений на рис. 4.1. Категорії персоналу визначаються підприємством самостійно. Так, з підвищенням ав­томатизації виробничих процесів зменшується частка витрат праці основного контин­генту виробничих робітників і збільшується частка допоміжних робітників та інженерно-технічних працівників, не говорячи вже про гнучке інтегроване виробництво, де основ­ні, допоміжні й обслуговуючі працівники залучені до єдиного виробничого процесу.