Тема 3. Управління підприємством

ПЛАН 3.1. Поняття і сучасні принципи управління

3.2. Функції управління підприємством

3.3. Методи управління підприємством

3.4. Організаційні структури управління підприємством

3.5. Корпоративне управління

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Акція Неформальна концепція

Виконавчий орган управління Планування

Вищий орган управління Принципи управління

Дивізіональна структура управління Прогнозування

Дивізіональний підхід Раціоналістична концепція

Колективний договір Регламентні методи

Концепції управління Розпорядчі методи

Корпоративне управління Спостережна рада

Лінійна структура управління Трудовий колектив

Лінійно-функціональна структура управління Управління

Матрична структура управління Управління підприємством

Множинна структура управління Функції управління

Методи управління Функціональна структура управління

Мотивація

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-ІV.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-ІУ із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 2003 року №980-ІV, від 18 листопада 2003 року №1255-ІV.

3. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року№1576-ХІІ.

4. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 року №697-ХП із змінами і доповненнями.

3.1. Поняття і сучасні принципи управління

Управління являє собою цілеспрямовану координацію суспільного виробництва.

Управління підприємством — це постійний і системний вплив на діяльність його структурних підрозділів для забезпечення узгодженої роботи і досягнення кінцевого позитивного результату.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах із юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах і порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до законодавства.

На всіх підприємствах, де використовується наймана праця, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами.

Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, розробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.

Сучасне управління — особлива форма економічних відносин, що має свою логіку розвитку, зміну і розвиток концепцій.

Існують такі концепції управління підприємством.

Раціоналістична концепція. Суть її в тому, що успіх підприємства м.чежить від раціональної організації виробництва та ефективності використання ресурсів, тобто від внутрішніх факторів. Підприємство розглядається як закрита система, мета і завдання якої є заданими і стабільними протягом тривалого часу. Основа стратегії підприємства — поглиблення спеціалізації виробництва, побудова організаційної структури за функціональним принципом, вирішальне значення надається контролю.

Неформальна концепція має за основу ситуаційний підхід до управ-ппия. Підприємство розглядається як відкрита система, і головна пере-Іова її успіху лежить поза нею. Успіх пов'язується з тим, наскільки успішно підприємство пристосовується до зовнішнього середовища.

В управлінні сучасною економікою необхідно керуватися принципами:

• чіткого розподілу праці;

• додержання дисципліни і порядку;

• повноваження й відповідальності;

• використання мотивації високопродуктивної праці;

• забезпечення справедливості;

• упевненості в постійності й стабільності роботи;

• дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно з ієрархічним ланцюгом;

• заохочення ініціативи.

Процес управління на підприємстві — це неперервна взаємодія та координація дій персоналу з виконання функцій управління для досягнення мети господарської діяльності.

Управлінські рішення не можна розглядати як довільну дію. Передумовою підготовки та прийняття управлінського рішення завжди є нить проблеми, тобто встановлення невідповідності між фактичним і бажаним станом діяльності виробничого, комерційного чи іншого суб'єкта, яка перешкоджає його ефективному функціонуванню та

розвитку.