Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
57
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
445.95 Кб
Скачать

Тема 18

Витрати підприємства на соціальні заходи

План

18.1. Страхування на випадок тимчасової втрати працездатності

  1. Страхування на випадок безробіття

  2. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

  3. Обов'язкове державне пенсійне страхування

  4. Пенсійна реформа в Україні

  5. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи к

люКЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Державне соціальне страхування

Платники страхових внесків

Довічна пенсія

Роботодавець

Найманий працівник

Роумінг

Об'єкт оподаткування

Соціальні заходи

Органи пенсійного фонду

Страхові внески

Пенсійний фонд

Страхові тарифи

Персоніфікований облік

Суб'єкт господарської діяльності

Нормативні документи

  1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ.

  2. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року №1533-ІІІ . Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року №2272-ІІІ.

  3. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне стра­хування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

  4. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV.

18.1 Страхування на випадок тимчасової втрати працездатності

Витрати суб'єкта господарювання на соціальні заходи виникають внаслідок здійснення обов'язкових відрахувань до:

  1. Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

  2. Фонду соціального страхування на випадок безробіття;

  3. Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

  4. Пенсійного фонду України.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страх­ування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам і членам їхніх сімей.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Вказаний Фонд формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел.

Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:

  1. страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб;

  2. суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників і посадових осіб;

  3. благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

  4. асигнування із Державного бюджету України;

  5. прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

  6. інші надходження відповідно до законодавства.

Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені такі розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

  1. для роботодавців — 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

  2. для роботодавців — на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше як 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, — окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників — інвалідів та 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників;

  3. для роботодавців — на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС — 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

  4. для найманих працівників — 0,5 відсотка, а для найманих працівників — інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС, — 0,25 відсотка суми оплати праці.

Фонд оплати праці включає витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату пра­ці", та підлягають обкладанню прибутковим податком із громадян.

Згідно із законодавством України роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому чис­лі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю най­маних працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Найманий працівник — фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи.

18.2 Страхування на випадок безробіття

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Фонд створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

За рахунок коштів Фонду забезпечується:

  1. допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

  2. допомога з часткового безробіття;

  3. матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

  4. матеріальна допомога з безробіття, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

  5. допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

  6. професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

  7. пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

  8. інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Джерелами формування коштів Фонду є:

  • страхові внески страхувальників — роботодавців та застрахованих осіб;

  • асигнування державного бюджету;

  • суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також су­ми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

  • прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

  • благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

  • інші надходження відповідно до законодавства України.

Установлені такі розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

  1. для роботодавців — 1,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

  2. для найманих працівників — 0,5 відсотка суми оплати праці;

  3. на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше як 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

  4. роботодавці підприємств і організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків.

Соседние файлы в папке ЭП 2005у